Маловідомі факти з життя Тараса Шевченка

Маловідомі факти з життя Тараса Швченка«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»                    «І мертвим, і живим…»; 14. XII 1845, В’юнище

Немає у світі такого українця, який би не знав Тараса Шевченка. Для сучасної України він — справжній символ боротьби за незалежність. Про життя Тараса Григоровича Шевченка написана не одна книга. А його біографія відома кожному. Та життя відомого українця дивує цікавими фактами, яких немає в підручниках із літератури. Отже, давайте дізнаємося трошки більше поета, письменника та художника. 

Факт №1. Українець козацького роду. За родинними переказами, предки Шевченка з батькового боку походили від запорізького козака Андрія, який повернувся з Запорізької Січі на початку XVIII століття та створив сім’ю. Материна родина ж була з Прикарпаття.

Факт №2. Ріс дуже жвавим та непосидючим. За спогадами рідних, малий Шевченко ріс дуже неспокійним та непосидючим хлопчиком. І міг утнути щось зовсім несподіване, якщо сестра залишала його без нагляду на деякий час: то втекти кудись, то наїстися землі. Коли ж Тарасові виповнилося 5, сестра перестала за ним доглядати так ретельно: бо просто не мала часу. Адже в родині Шевченків народилася молодша дівчинка Маруся, яка була від народження сліпою, та потребувала вдвічі більше піклування.

Факт №3. Шкільна освіта — усього 2 класи. Тарас Шевченко народився в кріпацькій родині, та був одним із 7 дітей. Тож можливостей для того, щоби забезпечити своєму синові повноцінну освіту, у батьків не було. Майбутній поет закінчив лише два класи церковно-приходської школи. Його забрали зі школи після смерті матері: тепер Тарас мав доглядати за молодшими братами та сестрами, допомагати батькові по господарству.

Факт №4. Зростав під впливом розповідей діда. Дід майбутнього поета та художника, Іван Шевченко, був грамотним селянином — умів читати й писати, знав багато цікавих історій. Тож маленький Тарас полюбляв проводити з ним багато часу, зростаючи під впливом розповідей про Коліївщину, козаччину та народних героїв — Залізняка, Гонту. До оселі Тарасового діда часто повертали кобзарі: їхня творчість справила величезний вплив на хлопчика та формування його світогляду. Після смерті матері, хлопчик був змушений багато працювати — наймитував у дяка, виконуючи найрізноманітніші доручення. І поряд із цілком звичним — наносити води чи дров — той доручав малому Тарасові читати псалтир на похоронах односельців, адже хлопчик добре володів грамотою.

Факт № 5. Зовнішній вигляд Т. Шевченка. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см. За життя Тарас Григорович був великим модником. У своїх особистих мемуарах «батько» українського народу висловив захват стосовно купівлі нового плаща-макінтоша, вартістю 100 рублів. До слова, коли Шевченко працював в археологічній комісії, його зарплата становила 150 рублів на рік. 

Факт №6. Талант Шевченка. Був не лише поетом. Шевченко – це ще й прозаїк, драматург, художник, громадський та політичний діяч, любив музику і сам грав на гармоніці. Також, крім того, що Шевченко був признаним живописцем, він захоплювався гравіруванням і ліпленням.

Факт №7. Стосунки з друзями Був душею компанії. Мав багато друзів, у тому числі знатного роду. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом. Від пригощань художник не відмовлявся, частіше пив у гостях, ніж своїм коштом. Любив музику і сам грав на гармоніці. Поет любив співати – він мав дзвінкий голос приємного тембру (тенор або баритон з високими теноровими нотами). В його репертуарі переважно були народні пісні центральної частини України, а під час співу він акомпонував собі на гітарі. Його улюбленими піснями були  “Забіліли сніги”, “Ой не шуми, луже! “, “У полі могила з вітром говорила”, “Гей, хто лиха не знає”.

Факт №8. Викуп з кріпацтва2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.

Факт №9. Кохання в житті Тараса. Тарас Григорович дуже часто закохувався. Однак одружитися був готовий лише на одній – 20-річний Ликері Полусмаковій, наймичці. Проте весілля не відбулося. Не допомогли і дорогі подарунки, які закоханий Шевченко робив удвічі молодшій дівчині. Вона не захотіла переїжджати до Тараса.

Факт №10. Кобзар Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір. Твори Тараса Шевченка перекладені більше, ніж ста мовами світу.

Факт №11. Шевченко і Україна15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати. Лише 12 років зі свого короткого життя Тарас Григорович був відносно вільною людиною. 24 роки він був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі та у засланні.

Факт №12. Слава Кобзаря. Пам’ятники Шевченкові розміщені по цілій планеті. Їх налічують майже 1,5 тисячі. Іменем Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. Наприклад, тільки в Україні — 164 назви. Окрім того, на честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м), морська протока в Аральському морі та навіть кратер на Меркурії, діаметр якого — 137 кілометрів.

На банкноті у 50 рублів придністровської республіки зображений Тарас Шевченко.500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.

Український кобзар мав дуже напружену та важку долю. В нагороду за це він був і залишається ідеалом революційних ідей українського народу проти загарбників. "І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі."                    «І Архімед, і Галілей…»; 24. IX 1860, С.-Петербург