Матеріали по темі: «Екологічне виховання учнів при вивченні математики»

Велика книга природи  лежить відкритою

 перед нами, але її не можна зрозуміти ,

 не вивчивши ту мову, на якій

 вона написана, а мова ця – математика.

/Галілео Галілей/

 

На кожному історичному етапі проблема взаємовідносин людини і природи мала свою специфіку. В наш час вона є однією з найгостріших загальнолюдських проблем.

Сьогодні починаємо  усвідомлювати, що наша планета має не безмежні простори і природні ресурси, що надмірна експлуатація її ресурсів може привести до загальної екологічної катастрофи.

На кожному історичному етапі проблема взаємовідносин людини і природи мала свою специфіку. В наш час вона є однією з найгостріших загальнолюдських проблем.

Сьогодні починаємо усвідомлювати, що наша планета має не безмежні простори і природні ресурси, що надмірна експлуатація її ресурсів може привести до загальної економічної катастрофи.

Термін «екологія» запропоновано в 1869 році Є. Геккегем (від грецького «oycos» – будинок, житло і «logos» - вчення, наука). В сьогоднішньому розумінні екологія -  це наука про зв'язок організмів чи їх груп із навколишнім середовищем. Екологія як наука опирається на різні галузі біології та небіологічних наук.

Відомо, що і математика знаходить широке в розв’язанні ряду основних питань екології.

Стосовно школи, то тут, на жаль, спостерігається не екологічне навчання і виховання. Тому потрібно здійснити екологізацію навчальних предметів, формувати в учнів екологічний світогляд.

Розв’язати екологічні проблеми, зберегти природу для нащадків під силу тільки людям з високим рівнем екологічної культури і високим почуттям відповідальності за результати своєї діяльності в природі. У зв’язку з цим виховання молоді в дусі бережливого ставлення до природи повинно стати невід’ємним компонентом навчального процесу.

Процес екологічного навчання і виховання, кінцевою метою якого є природоохоронна діяльність людини, включає:

• розвиток системи знань про взаємодію суспільства з природою;
• формування вмінь і навичок у вивченні і охороні природи;
• розвиток мотивів природоохоронної діяльності учнів.

Важливим моментом в організації екологічного виховання учнів під час вивчення математики є визначення його змісту. У змісті екологічного навчання повинні знайти відображення, як специфіка предметної області математики, як науки, так і особливості вмінь і навичок, що формуються в учнів у процесі її вивчення у школі.

Можливі напрямки екологічного виховання учнів такі:

1) розкриття математичних закономірностей певних явищ природи;

2) з’ясування ролі математики у розв’язанні екологічних проблем;

3) виховання екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середови

Формувати в учнів екологічних знань у процесі викладання математики може відбуватися в таких формах навчальної діяльності:

а) розв’язання задач, підібраних вчителем;

б) складання задач учнями;

в) побудова діаграм, графіків;

г) короткі повідомлення на уроках;

д) тематичні позакласні заняття;

е) проведення екскурсій;

е) написання рефератів  пов’язаних з екологічними проблема людства;

є) випуск екологічних газет з наведенням математичних показників.

Серед наведених форм навчальної діяльності більш детально зупинимося на поєднанні коротких повідомлень вчителя та розв’язування задач екологічного змісту, а також на проведенні тематичних позакласних заняттях.

Формування в учнів інтересу до природоохоронних проблем сприяє розв’язанню цікавих задач на природоохоронну тематику. Розв’язання таких задач розвиває творчі здібності, привчає до самостійного пошуку у вирішенні завдань, які в житті постають перед людиною.

Так при вивченні таких тем як «Читання та запис натуральних чисел», «Відсотки», «Площа прямокутника» тощо, можна навести учням короткі повідомлення на екологічну тематику та доповнити задачами.

Повідомлення вчителя можуть базуватися на основних компонентах довкілля, збереження яких стоїть на першому місці для людства.

Цікаві повідомлення до складової навколишнього середовища «Ліс» з наведення математичних показників передбачають наступні факти:

1) Один гектар лісу:

     - очищує 10-20 мільйонів кубічних метрів повітря;

    - затримує за рік 30-70 тон пилу;

    - має запас ділової деревини, що дорівнює 130-230 м³;

    - випаровує за сезон в атмосферу близько 2500 тон вологи;

    - є тією площею, на якій бджоли можуть зібрати 800-1000 тон.

2) Україна належить до лісодефіцитних держав. Залісеність її території - 14,2 %. Ліси розміщені по території нерівномірно: в Поліссі - 29 % площі регіону, Лісостепу - 14, Карпатах - 40, Степу - 5, Криму (в основному в горах) - 10 %.

3) У біосфері ліс виконує унікальні функції: він поглинає вуглекислий газ, поставляючи понад 50 % кисню. В сонячні дні, за дослідженнями фізіологів, 1 га лісу поглинає із повітря 220—280 кг вуглекислого газу і виділяє 180—220 кг кисню.

Для закріплення знань щодо збереження та вагомого значення лісових ресурсів можна запропонувати учням такі задачі:

1. Якщо один учень збереже за четверть один зошит, то наша країна збереже від вирубування 45га лісу. Яка площа лісу буде збережена від вирубування, якщо кожен учень школи збереже за рік 5 зошитів?
2. Щоб виготовити 1т паперу, треба використати 5м³ щільної деревини. Школярі зібрали 32т паперової сировини, з якої можна одержати 75% чистого паперу. Скільки кубометрів деревини заощадили учні? Скільки гектарів лісу вони зберегли, якщо запас ділової деревини на 1 га – 236м³?
3. Поблизу села Карасин в урочищі “Молін” росте дуб-патріарх. Йому приблизно 700 років, як писала про це обласна газета “Зміна” від 22.04.1982. Скільки років дубові зараз і в якому році приблизно його було посаджено?
4. Встановлено, що 1 га лісу очищає за рік 20 млн. м³  повітря. Скільки м³ повітря може очистити ділянка лісу площею 200 га?
5. Один гектар  зелених насаджень затримує від 30 до 70 тонн пилу. Скільки тонн пилу можуть поглинати 2,5 га зелених насаджень; 250 га? Відповідь запишіть у вигляді подвійної нерівності.
6. Чотири гектари лісу очищають 72 млн. кубічних метрів повітря. Скільки повітря очистить ліс площею 50га; 250га?
7. Сьогодні в Рівненській області стиглих лісів є лише 5%, або в 4 рази менше встановленої норми для рівномірного і невиснажливого лісокористування. Яка встановлена норма для рівномірного і невиснажливого лісокористування?
8. Один гектар лісу виділяє стільки кисню, скільки його потрібно для дихання 200 чоловік. Визначте, скільки чоловік  забезпечать киснем ліси, якщо їх площа становить 811 млн. га?
9. Пара дятлів охороняє від шкідників близько 560 дерев. Скільки гектарів лісу зможуть зберегти 4 пари дятлів, якщо на 1 га лісу росте приблизно 400 дерев?
10. За годину дятел добуває з кори дерев близько 55 шкідників. Серед них личинки, жуки, комахи. Кількість личинок відноситься до кількості жуків, як 5:4, кількість комах становить 50% від кількості жуків. Скільки личинок, жуків, і комах знищує дятел за 16 годин?
11.  Ліси розміщені по території нерівномірно: в Поліссі - 29% площі регіону,  Лісостепу - 14, Карпатах - 40, Степу - 7, Криму (в основному в горах) - 10 %.
12.  Хвойні насадження займають 42,2 % від загальної площі вкритих лісом земель, твердолистяні - 43,2%,  м’яколистяні -14,6 %. Побудуйте  кругові діаграми відповідно до умов.

Наступним важливим компонентом довкілля є вода, яка має наступні екологічні показники:

• Загальні запаси водних ресурсів землі становлять близько 1800 мільйонів кубічних метрів, причому прісної води 3%, а в рідкому стані тільки 1%.
•  За рік усі шахти світу “випивають” близько 3 мільйонів кубічних метрів свіжої води, а всі нафтопромислові – майже 35 мільярдів кубічних метрів.
• Величезна кількість води потрібна сільському господарству. Щоб виростити 1га кукурудзи, потрібно 2000-3000м³ води, 1га пшениці – 1500м³, рису – 4000м³, бавовни – 10000м³.
• На видобуток 1т кам'яного вугілля води витрачається 5т, 1т сталі – 25т, 1т паперу – 100-400т, 1т нафти – 130т, 1т алюмінію – 1500т, 1т пластмаси – 3000т.
•  Щороку у ріки і водойми України надходять понад 1 млрд.                                        152 млн. м³ стоків.
•  Водні ресурси, що формуються в межах України, надзвичайно обмежені. Їхній обсяг складає 52 км3/рік, у тому числі поверхневі – до 39км3/рік, підземні – до 13 км3/рік. Величина водоспоживання в країні неухильно наближається до межі ресурсів і досягає 30-36 км3/рік.

Багато різноманітних задач можна навести учням для формування екологічного світогляду щодо водних проблем:

1. Поблизу урочища “Озерець” насаджено лісових масивів загальною площею 120га, що становить    тієї площі, яку заплановано посадити весною. Яка площа буде засаджено весною? 
2. Загальні запаси води на нашій планеті становлять 1800 млн. кубічних метрів кілометрів. На світовий океан припадає понад 97%. Прісна вода становить 3%, з них тільки 1% перебуває в рідкому стані. Скільки води кожному виду (у кубічних кілометрах) є на земній кулі?
3. 3. Один кубічний метр неочищених стічних вод забруднює 40-60 м² чистої води. Скільки води буде збережено щодоби від забруднення, якщо завод побудує споруди, що очищають 1,2 тис. куб.м води за добу?
4. 4. З Дніпра для потреб промисловості і сільського господарства щорічно відбирають близько 15 млрд. м³ води, а в атмосферу басейну Дніпра викидають близько 10 млн. т газопилових забруднень. Щорічно з різними стоками в Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т  калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді. Записати цифрами натуральні числа, що зустрічаються в тексті, та відобразити у відсотках забруднюючі речовини. 

Екологічна ситуація атмосферних ресурсів хвилює всіх жителів планети. Адже, повітря – це те чим ми дихаємо і за рахунок чого ми живемо. Так, наведені нижче повідомлення мають навести учнів на екологічні роздуми щодо атмосферної ситуацій нашої країни:

• Основним забруднювачем атмосферного повітря в Україні є промисловість: вона робить майже вдвічі більше шкідливих викидів, ніж автотранспорт (відповідно 65 і 35 %).
• Нині рівень забрудненості повітря в більшості міст країни перевищує санітарні норми, а у чверті населених пунктів перевищено гранично-допустимі рівні в 5-20 разів.
• Головними забруднювачами повітря в Україні є підприємства металургії — 35%, енергетики — 29,3%, вугільної — 8% та нафтохімічної промисловості — 6% від загального обсягу викидів стаціонарних джерел.

Задачі до повітряної тематики теж мають свій екологічно-виховний зміст:

1. Повітря яким дихає людина, складається з різних газів. Чистим повітрям є тоді, коли між складовими існує певна рівновага. В наш час повітря забруднюється кожної хвилини. Щохвилини в повітря викидають 1200т вуглекислого газу. А скільки це за рік? 
2. У стані спокою людина вдихає за один раз 0,5 л повітря; під час повільної ходьби – у 2,4 рази більше; під час швидкої ходьби в 1,5 рази більше, ніж під час повільної; коли піднімається вгору – в 1,4 раза більше, ніж  під час швидкої ходьби; під час бігу – у 2 рази більше ніж коли піднімається вгору. Скільки повітря вдихає людина в кожному з названих випадків?   
3. Сучасний реактивний лайнер за 1 годину польоту спалює 8 тон кисню. На скільки біднішим на кисень стане повітря після перельоту літака зі швидкістю руху 850км/год відстані 740 км; 1250км?
4. За годину роботи автомобільного двигуна спалюється 200 літрів кисню, що в 2,5 рази більше добової норми, необхідної для дихання однієї людини. Скільки літрів кисню потрібно людині для дихання на добу?                                          
5. Із 46 великих міст України тільки у 4 містах концентрація шкідливих речовин у атмосфері не перевищує норму. Яку частину великих міст України становлять ці міста?
6. В теперішній час на нашій планеті нараховується понад 400 великих промислових міст і 578 активних вулканів. Маса продуктів виверження вулканів в середньому за рік склала до 2,5 млрд. т. лави, попелу, газів і водяної пари. А всі міста світу щорічно викидають в навколишнє середовище до 3 млрд. т твердих відходів, понад 500 кубічних кілометрів стоків і близько 1 млрд. т різних аерозолів. Концентрація пилу інших забруднень в атмосфері в 150 разів, а в сільській місцевості в 10 разів вища, ніж над океаном. Записати числа, що зустрічаються у тесті у стандартному вигляді, й зазначити їх порядок.

Для більш наочного висвітлення екологічної ситуації атмосферного повітря, можна запропонувати учням ознайомитися з таблицею «Забрудення атмосфери атмосфери в містах України у 2011 році» та запропонувати проаналізувати її шляхом побудови стовпчастої діаграми або графіку.

 

Таблиця

Забрудення атмосфери атмосфери в містах України у 2011 році

№ з/п	Місто	Область, у якій розташоване місто	Індекс забруднення атмосфери	Рівень забруднення повітря
1	2	3	4	5
1	Горлівка	Донецька	14,3	дуже високий
2	Донецьк	Донецька	12,8	високий
3	Житомир	Житомирська	4,2	низький
4	Запоріжжя	Запорізька	12,9	високий
5	Івано-Франківськ	Івано-Франківська	3,4	низький
6	Київ	Київська	6,8	підвищений
7	Комсомольськ	Полтавська	2,5	низький
8	Кривий Ріг	Дніпропетровська	11,2	високий
9	Луганськ	Луганська	10,3	високий
10	Луцьк	Волинська	8,6	високий
11	Львів	Львівська	5,6	підвищений
12	Маріуполь	Донецька	16,5	дуже високий
13	Одеса	Одеська	14,3	дуже високий
1	2	3	4	5
14	Полтава	Полтавська	4,4	низький
15	Рівне	Рівненська	14,2	дуже високий
16	Севастополь	АР Крим	3,8	низький
17	Ужгород	Закарпатська	14,4	дуже високий
18	Харків	Харківська	3,6	низький
19	Хмельницький	Хмельницька	5,2	підвищений
20	Чернігів	Чернігівська	3,1	низький

 

Графік

Серед компонентів довкілля, які потерпають від негативного впливу людської діяльності також займає вагоме місце грунт. Наведемо наступні факти до проблеми екології грунту:

• Близько 6 млн. га врожайних земель, пасовиськ і гірських луків щорічно у світі перетворюються на пустелі.
• За останні 100 років близько 2 млрд. га землі зазнали ерозії, що становить 27% площ оброблювальних земель. З продуктами ерозії (460 млн. тонн дрібнозему) щорічно виноситься 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн. тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору і 7 млн. тонн калію. Ці втрати компенсуються внесенням добрив лише на 40–60%, а за останні два роки лише на 20– 25%.
• За останні 25 років вміст гумусу в ґрунті зменшився з 3,5 до 3,2%, площі кислих ґрунтів збільшились на 1,8 млн. га (25%), а площі засолених - на 0,6 млн. га (24%).
•   Встановлено, що щорічно на одного жителя Землі утворюється одна тонна відходів, зокрема більш 50кг полімерних, важко розкладаних.

Задачі до даної тематики:

1. Внаслідок недбалого господарювання (зокрема забруднення) по країні за рік знищуються три мілійони гектарів сільськогосподарських угідь – це приблизно площа Швейцарії. Лише чорноземів зникає щороку 500 тисяч гектарів. Яку частину зникаючих сільськогосподарських угідь становлять чорноземи?
2. Для гарного врожаю в грунт необхідно внести азот, фосфор і калій. Ці речовини є в таких мінеральних добрив: аміачна селітра (35% азоту), суперфосфат (15% фосфору), калійна сіль (30% калію). Визначте дозу внесення цих добрив, якщо кожної діючої речовини потрібно 50 кг на 1га.
3. Щороку землі України втрачають близько 24 млн. т. гумусу. Підрахуйте, скільки гумусу втрачається на території сільськогосподарського кооперативу, якщо площа орних земель 1200 га? Площа орних земель України – 33 080 тис. га.

При наведенні повідомлень та задач екологічного змісту для більшого зацікавлення учнів до даних проблем можна навести відповідні малюнки, фото, графіки тощо.

Для більш глибокого вивчення екологічної тематики на уроках математики чи на позакласних заняттях з даного питання можна запронувати учням самостійно підготувати цікаві повідомлення, реферати та малюнки, з вираження власного бачення екологічної ситуації навколишнього середовища.

Також вагомою формою навчальної діяльності при формуванні екологічних знань в учнів на уроках математики є проведення тематичних позакласних занять.

Позакласна робота – це не обов’язкова частина роботи вчителя з учнями, але робота, без якої важко уявити собі викладання математики. Її завдання – підвищити зацікавленість учнів предметом, активізувати їхню діяльність, підтримати і розвивати нехай поки, що невеликі творчі злети, розширяти знання. Форми і напрямки позакласної роботи в школі з екологічного виховання різноманітні: математичні гуртки, математичні вечори та ранки, диспути та обговорення літератури екологічного змісту, інформація в математичній газеті, демонстрування кіно та діафільмів на природоохоронну тематики, екскурсії в природу, тощо.

Наведемо декілька тематичних бесід, які найбільш близькі всім людям.

Так проведення позакласного заняття  щодо екологічно-соціальної катастрофи, спричиненої вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку ЧАЕС 26.04.1986 – Чорнобильської катастрофи.

Короткі математичні факти до даного заняття:

• За даними міжнародних організацій, у результаті аварії на Чорнобильській АЕС лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 тис. випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 тис. випадків раку щитовидної залози, і очікується ще 50 тис. За даними організації Союз «Чорнобиль», із 600 тис. ліквідаторів 10 % померло і 165 тис. стало інвалідами.
• У результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Ситуація погіршувалася ще й тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції, внаслідок яких відбувалося виверження продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій.

Доповнити дані факти можна за допомогою наступних задач:

1. Внаслідок Чорнобильської аварії 5 млн. га землі на Україні зазнали радіоактивного забруднення, з них 3,5 млн. га – сільськогосподарські угіддя, 1,5 млн. га – ліси. Скільки це становить у процентному відношенні?
2. Проведені дослідження засвідчили, що до 2000 року у світі, крім Чорнобиля нагромадилось у відходах 200 000 тон урану, причому лише 25% його можна переробити. Скільки тон урану можна переробити?
3. 3 млн. 700 тисяч гектарів землі знаходяться в зоні дії Чорнобильської АЕС, але тільки на 58 000 га стоїть знак “Радіація”. На якій площі немає застереження про небезпеку?
4. Щитовидні залози 1,5 млн. населення в тому числі 150 тис. дітей, отримали значну дозу радіації після чорнобильської аварії. Яку частину враженого радіацією населення становлять діти?
5. Із 15 районів Рівненської області після Чорнобильської трагедії 6 забруднені радіонуклідами. Яка частина районів забруднена радіонуклідами?

Позакласне заняття варто присвітити ще одній, не менш важливій, проблемі, проблемі захисту тварин і рослин занесених до Червоної книги.

Червона книга характеризується наступними математичними фактами та задачами:

1. Вперше “Червона книга” була видана в Українв в 1980 році, куди було занесені всі рідкісні і зникаючі види рослин і тварин. Загальна кількість видів тварин занесених у “Червону книгу України “ становила 382. З них кількість груп видів відрізняється від загальної кількості на: ссавці – 341; риби – 350; птахи – 315; молюски – 370; комахи – 309; ракоподібні – 356; черви – 373. Знайти чисельність видів кожної групи.
2. Міжнародна Червона книга складається з кількох солідних томів. До неї внесено 300 видів і підвидів ссавців, майже 300 видів птахів, більше 100 видів плазунів, 40 – земноводних, понад 250 видів судинних рослин. Уній є також і “чорний список” тварин і рослин, що зникли з планети, починаючи з 1600р. Знайди суму натуральних чисел, що зустрічаються у тексті.
3. Вже сьогодні господарська діяльність людини призвела до зменшення абсолютної чисельності більшості видів рослин та тварин, їх генетичної різноманітності. До “Червоної книги” України занесено 215 видів рослин та 131 вид тварин. Порівняйте між собою натуральні числа, що зустрічаються в тексті.
4. Якщо серед наземних птахів нашого краю проводилися змагання на кращого бігуна, то переможцем стала б напевно дрохва. А ще знаменита вона тим, що серед птахів найважча. Дізнатися про масу дрохви вам допоможе квадрат:

 а)  з першого рядка оберіть найменший дріб;

 б) з другого рядка оберіть найбільший дріб;

 в) з третього рядка оберіть неправильний дріб;

 г) обчисліть суму цих дробів (в кілограмах) і одержите відповідь на запитання.

На жаль цих птахів залишилось дуже мало, дрохва занесена до “Червоної книги України”.

У системі позакласної роботи в галузі екологічної освіти і екологічного виховання важливе місце посідають шкільні екологічні клуби, робота яких спрямована на формування в учнів вмінь вивчати і вирішувати проблеми навколишнього середовища на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях. Вони покликані забезпечити розуміння процесів взаємодії людини і природи та сприяти вирішенню проблем через соціальні дії, а також забезпечити формування комплексного розуміння проблем довкілля.

Узагальнюючим позакласним заняттям з екологічної тематики має бути заняття з висвітленням глобальних екологічних проблем людства.

Виділяють шість груп екологічних проблем:

• атмосферні (забруднення атмосфери: радіологічне, хімічне, механічне, теплове);
• водні (виснаження і забруднення поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів);
• геолого-геоморфологічні (інтенсифікація несприятливих геолого-геоморфологічних процесів, порушення рельєфу і геологічної будови);
• ґрунтові (забруднення ґрунтів, ерозія, дефляція, вторинне засолення, заболочування і ін.);
• біотичні (зведення рослинності, деградація лісів, пасовищна дигресія, скорочення видової різноманітності і ін.);
• комплексні (ландшафтні)  - запустинювання, зниження біорізноманітності, порушення режиму природоохоронних територій.

Кожна з наведених проблем має викликати в учнів власне бачення екологічної ситуації та викликати осмислення особистого внеску у вирішення цих проблем.

Визначення екологічних проблем навколишнього середовища говорять самі за себе, проте за допомогою математичних показників можна більш наочно зрозуміти та усвідомити суть й масштаби проблем у житті кожного з нас.

Так, на уроках математики чи на позакласних заняттях за допомогою різноманітних форм навчальної діяльності можна виховати в учнях усвідомлення масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.

Організація екологічного виховання учнів на уроках і в позакласній роботі з математики повинна носити не епізод ний характер, а становити певну систему, що переслідує певні виховні та навчальні цілі.                    Математика може і повинна внести суттєвий вклад у вихованні нової людини, здатної зрозуміти, усвідомити, оптимізувати взаємовідносини між суспільством і природою.

…з тривогою і надією людство мусить замислитись, куди йдемо?

Що надбали?

 І якою ціною?

Не забуваймо:

Земля задихається, бо винищуємо  ліси – її зелені легені;

Земля не може вгамувати спрагу, вже зміліли ріки й озера;

Земля вкрилася ранами від хмар Чорнобиля і кислотних дощів.

Захистимо ж її…

 

Література

1.                 Білявський Г. О. та ін. - Основи екології: Підручник / Г. О. Білявський, Р. С Фур-дуй, І. Ю. Костіков.-2-ге вид.- К.: Либідь, 2005.- 408 с.

2.                 Бережімо планету Земля – вона у нас одна : методико-бібліогр. посіб. / уклад. Т. Буряк ; ред. : В. Кучерява, Н. Лінкевич, С. Чачко ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – Київ, 2011. – 82 с.

3.               Косовець О.О. Стан забруднення природного середовища на території України за даними спостережень організацій державної гідрометслужби у 2010 році [Електронний ресурс]  / [Косовець О.О., Колісник І.А.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.198–201. Режим доступу: http://eco.com.ua/
4.               Мельник В.Й. Екологія і здоров’я людини // В.Й.Мельник - АР Крим.-2009.-С.40-41.
5.               Микитюк О.М., Грицайчук В.В., Злотін О.З., Маркіна Т.Ю. Основи екології: Навчальний посібник. — 2-е вид., стереотипне. — Харків: «ОВС», 2004. — 144с.
6.               Рим Н.М. Екологічне виховання на уроках математики. – Калуш, 2004.
7.               Чорнобиль. Чверть століття потому : бібліогр. покажч. / [уклад. Н. Гуцул ; консультант А. Королевська ; передм. Н. Барановської ; ред. : В. Кучерява, Н. Лінкевич, С. Чачко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – Київ, 2012. – 39 с.
8.               http://uk.wikipedia.org