МАЙСТЕР-КЛАС

ТЕМА.  Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання

МЕТА:  розповісти про можливості технології розвитку критичного мислення (ТРКМ) в організації     активної й ефективної діяльності учнів під час навчального процесу. Познайомити зі своїм 

 досвідом застосування технології РКМ шляхом прямого і коментованого показу            послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності. Відпрацювати спільно з   «учнями» методичні підходи і прийоми вирішення поставленої в програмі майстер-класу   проблеми. Провести рефлексію власної професійної майстерності учасниками майстер-   класу.

МЕТОДИЧНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ «МАЙСТРА»:

–        актуалізувати й узагальнити наявні в учасників знання з даного питання, стимулювати їх інтелектуальний і творчий потенціал;

–        викликати стійкий інтерес до теми майстер-класу, спонукати учасників до активної роботи на занятті;

–        сприяти формуванню в кожного з учасників власних позитивних внутрішніх установок на використання елементів технології РКМ у власній педагогічній діяльності; – розвивати  навички спілкуватися й роботи в групах.

МЕТОДИЧНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ «УЧНІВ»:

–        Познайомитися з технологією розвитку критичного мислення (ТРКМ); – Набути практичного досвіду використання деяких прийомів ТРКМ;

–        Намітити шляхи використання ТРКМ у власній педагогічній діяльності.

ОБЛАДНАННЯ:

Роздавальний матеріал,  різнокольорові паперові гусениці, метелики й дерево для вправи «Очікування». Устаткування: ноутбук, мультимедійний проектор, екран, слайд-фільм заняття, створений на основі програми Power Point з пакета Microsoft Office.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ:

Лекційно-практичне заняття

ХІД МАЙСТЕР-КЛАСУ

СЛАЙД №1

І. ПІДГОТОВЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

1. Вступне слово Майстра

Доброго дня, шановні колеги! Я, Семенець Людмила Едуардівна, радо вітаю всіх, хто зібрався в цій аудиторії, на відкритому засіданні Школи педагогічної майстерності. Сьогодні нашу роботу ми проведемо у формі майстер-класу. Вже рік я працюю в межах обласного експерименту з теми «Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання». Тому наша робота буде присвячена впровадженню деяких форм організації навчального процесу за допомогою прийомів саме цієї технології. 

Так як обов’язковим елементом технології розвитку критичного мислення є прийом «Очікувані результати», ми розпочнемо нашу роботу саме з нього. Крім того, працювати ми будемо з творами, які включені до навчальної програми 5-го класу. Тому, враховуючи вік дітей, проведемо його в ігровій формі. 

СЛАЙД №2

2. Прийом «Очікування»

Давня народна мудрість говорить: «Якщо твої плани розраховані на рік – сій хліб, якщо на десятиліття – посади дерево». Мудрість має продовження. Та я оголошу його в кінці нашої зустрічі. А поки що представлю дерево знань, яке ми посадили, і попрошу написати ваші очікування на гусеничках, що лежать перед вами. Якщо ваші очікування підтвердяться, з ними відбудеться чудесна метаморфоза. 

 (запис очікувань)

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

СЛАЙД №3

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Оголошення теми і мети майстер-класу

А зараз дозвольте оголосити тему майстер-класу: «Розвиток критичного мислення учнів у

процесі навчання літературі». 

СЛАЙД №4

Мета нашого майстер-класу: познайомитися з основними ідеями технології розвитку критичного мислення; набути практичного досвіду використання деяких прийомів цієї технології; намітити шляхи використання їх у власній педагогічній діяльності. 

СЛАЙД №5

2. Презентація педагогічного досвіду майстра

ОСНОВНІ ІДЕЇ ТЕХНОЛОГІЇ

 За умовами проведення майстер-класу я хочу стисло представити основні ідеї технології, про яку йдеться.

Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, яка розроблена американськими спеціалістами з педагогіки та психології. Вона пройшла апробацію в школах Америки, Азії, 12-ти країнах Східної, Центральної Європи та СНД. 

Основне поняття технології – критичне мислення. Це складний процес творчого

переосмислення інформації. 

СЛАЙД №6

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які спрямовані на постановку певної проблеми та її розв’язання. 

Суть технології – відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання

учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

СЛАЙД №7

Технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

–        освітньої мотивації;

–        інформаційної грамотності;

–        культури письма;

–        соціальної компетентності.

СЛАЙД №8

Технологія критичного мислення пропонує шість типів взаємозалежних уроків, які будуються за  трьома стадіями або фазами, які називаються виклик, осмислення, рефлексія, і відповідають трьом етапам мислення людини. Кожна стадія має свою мету, а також набір характерних прийомів, які часто називають стратегіями. 

СЛАЙД №9

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ РОБОТИ, ЯКІ  БУДУТЬ ДЕМОНСТРУВАТИСЯ СЛУХАЧАМ

 Сьогодні  я представлю для спільного опрацювання  деякі прийоми стадії осмислення: «Зведена таблиця», «Карта персонажів», «Концептуальна таблиця», таблиця «Що? Де? Коли? Чому?», «Денотатний граф» та «SWOT-аналіз».

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

СЛАЙД №10

3. Проведення імітаційної гри

СТАДІЯ ВИКЛИКУ МАЙСТЕР.

Як уже було сказано, перший етап уроку  в технології критичного мислення називається «ВИКЛИК» – це «створення мотиву до навчання». Його мета: актуалізувати й проаналізувати наявні в учнів знання  з теми;  пробудити інтерес, активізувати учня; структурувати наступний процес вивчення матеріалу.

СЛАЙД №11

1. Стратегія «Вірю-не вірю»

Сьогодні ми не ставили за мету розглядати стратегії цього етапу, але для створення цілісної картини й розуміння того, в якому напрямку буде розвиватися наша робота, хочу запитати:

-     Чи вірите ви, що компаративістика – це порівняльне вивчення фольклору та національних літератур? 

(за визначенням літературознавчого словника-довідника   Р.Т. Гром'яка та Ю. І. Коваліва –  так)

-     Чи вірите ви, що компаративістика зародилася в ХХ столітті? (ні, в період античності)  Чи вірите ви, що українські літературознавці ХІХ століття не займалися компаративістикою?

(Ні, особливо активними в цьому питанні були М. Драгоманов і  І. Франко)  Чи вірите ви, що в Радянському Союзі цей термін довгий час не вживався?

(так, вживався термін «порівняльне літературознавство»)

-     Чи вірите ви, що програма світової літератури за новим Державним стандартом надає значної уваги компаративістиці?

(так, четверта  змістова лінія літературного компонента Державного стандарту базової і  повної загальної середньої освіти – компаративна)

СЛАЙД №12 МАЙСТЕР.

Отже, для активізації вашої уваги й актуалізації знань ми застосували прийом технології РКМ «Вірю-не вірю», який, я сподіваюсь, дав зрозуміти один із напрямків нашої роботи.

Компаративна лінія навчальної  програми зі світової літератури забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків поміж українською та зарубіжними літературами. 

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК).

Тому сьогодні я представлю для спільного опрацювання декілька прийомів технології розвитку критичного    мислення,       які       дозволяють здійснювати      порівняльний             аналіз.             Вони застосовуються на другій стадії уроку, яка називається «ОСМИСЛЕННЯ».

ІІ. СТАДІЯ ОСМИСЛЕННЯ

СЛАЙД №13 (незаповнена), 14 (опис прийому), 15 (заповнена)

1. Прийом «Зведена таблиця» 

МАЙСТЕР 

ПОЯСНЕННЯ

 В ході другого етапу уроку  відбувається безпосередня робота учня з текстом. Для   компаративного аналізу я хочу запропонувати прийом «Зведена таблиця».

Головною графою таблиці є «лінії порівняння», які повинні сформулювати  самі учні. На першому етапі використання прийому можлива допомога вчителя при формулюванні ліній порівняння. Бажано, щоб їх було не менше трьох. 

Робота з таблицею  добре готує учнів до написання твору – порівняльної характеристики героїв, тому її доцільно використовувати на уроках розвитку мовлення. Для   опрацювання цього прийому я хочу запропонувати японську народну казку «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик» та українську народну казку «Хлопчик-Мізинчик». 

Для прискорення роботи «лінії порівняння» ми сформулювали, але якщо ви віднайдете ще моменти, за якими можна зробити порівняння, додайте їх до таблиці.

ОПРАЦЮВАННЯ

ПЕРЕВІРКА

СЛАЙД №16 (незаповнений), 17 (опис), 18 (заповнений), 19 (запитання)

2. Прийом «Карта персонажів»

МАЙСТЕР ПОЯСНЕННЯ

Другий прийом, який я хочу представити – це «Карта персонажів». Прийом має вигляд графічного організатора, побудованого з геометричних фігур. Для того, щоб робота в класі з його побудови не займала багато часу, можна виготовити шаблони або від основних слів проводити стрілочки.

В колах учні записують ім’я персонажа, в трикутниках основні риси характеру, а в  прямокутниках  наводять приклади з тексту, які підтверджують риси характеру. Після виконаної роботи  учні записують свої припущення щодо поведінки персонажів в одній із цих ситуацій:

-     ці персонажі заблукали у лісі;

-     вони знайшли дорогого собаку,  що заблудився;

-     вони  потрапили під дощ, а в них одна парасолька.

Для опрацювання цього прийому пропоную використати казку братів Грімм «Пані Метелиця».

 ПЕРЕВІРКА

МАЙСТЕР

                 Як варіант подібної роботи можна здійснювати порівняння з українською народною казкою

«Дідова дочка і бабина дочка». 

СЛАЙД №20

3. Прийом «Концептуальна таблиця»

МАЙСТЕР

ПОЯСНЕННЯ

 Хочу представити ще один прийом – це «Концептуальна таблиця». Прийом «Концептуальна таблиця» особливо корисний тоді, коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань. Таблиця будується так:  по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси й властивості, за якими це порівняння відбувається. 

            Я пропоную переглянути таблицю за темою «Балада», яка вивчається в 7-му класі.

СЛАЙД №21 (цілісний підхід), 22 (незаповнена), 23 (заповнена) 4. Прийом «Таблиця «Що? Де? Коли? Чому?»

МАЙСТЕР

ПОЯСНЕННЯ

У програмі зі світової літератури за новим Державним стандартом  також реалізовано  цілісний підхід, який передбачає читання художніх творів у повному обсязі, що повинно сприяти   цілісному естетичному та емоційному враженню. 

Тому хочу також запропонувати декілька прийомів технології критичного мислення, які сприяють кращому засвоєнню тексту художнього твору. Один із них – таблиця «Що? Де? Коли? Чому?»

   Це достатньо проста таблиця, яка заповнюється на стадії осмислення по ходу роботи з

інформацією. Пропоную заповнити таку таблицю за казкою «Пані Метелиця».

ОПРАЦЮВАННЯ

ПЕРЕВІРКА

СЛАЙД №24 (опис), 25 (незаповнений), 26 (заповнений)

5. Прийом «Денотатний граф»

МАЙСТЕР

ПОЯСНЕННЯ

Наступний прийом – «Денотатний граф». Застосування  цього прийому дозволяє учням більш вдумливо працювати з текстом. 

Денотатний граф (від лат. denote — позначаю й грец. grapho — пишу) — спосіб виокремлення з тексту істотних ознак ключового поняття.

Принципи побудови: 

–        виділення ключового слова або словосполучення;

–        чергування імені й дієслова в графі (іменем може бути один іменник або група іменників у комбінації з іншими іменними частинами мови);

Робота учнів зі складання денотатного графа може здійснюватися на всіх трьох етапах уроку. При цьому побудова графа може здійснюватися індивідуально, в парах або групах, а також разом з учителем. Пропоную створити «Денотатний граф» з ключовим словом Іссумбосі, Хлопчик-мізинчик.

ОПРАЦЮВАННЯ

ІССУМБОСІ, Хлопчик-мізинчик

ПЕРЕВІРКА

СЛАЙД №27 (опис), 28 (незаповнений), 29 (заповнений)

6. Прийом «SWOT-аналіз»

МАЙСТЕР

ПОЯСНЕННЯ

Swot-аналіз – метод, який виник у США як метод стратегічного бізнес-планування, зараз широко застосовується не тільки в економічній сфері життя суспільства, а й для аналізу будь-яких явищ. При роботі над змістом художнього твору дозволяє провести різнобічний  аналіз як вчинків героїв, так і порушених проблем.

Проведення SWOT-аналізу являє собою заповнення матриці із чотирьох  блоків.

-     S – сильні сторони досліджуваного явища  (англ. strengths – сильний).

-     W – слабкі сторони досліджуваного явища (англ. Weaknesses – слабкий).

-     О – можливості   (англ. opportunities – можливості).  T – загрози   (англ. threats – погрози).

ОПРАЦЮВАННЯ

            Пропоную провести SWOT-аналіз факту з казки «Пані Метелиця».

ПЕРЕВІРКА

СЛАЙД №30

IІІ. СТАДІЯ «РЕФЛЕКСІЯ»

МАЙСТЕР

Третій етап – «рефлексія» - міркування. Тут відбувається цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації, закріплення нових знань. Необхідно, щоб учні самі змогли проаналізувати, чи вдалося їм досягти поставлених цілей. 

1.Прийом «Очікування» МАЙСТЕР.

На початку майстер-класу ви написали на гусеничках очікування від нашої зустрічі. Чи справдилися вони? Якщо так, то обіцяна метаморфоза відбулася. Наші гусенички перетворилися на метеликів. Ви отримали знання, які, можливо, допоможуть вам у подальшій роботі. Тому я хочу закінчити слова народної мудрості, які прозвучали на початку майстер-класу: «Якщо твої плани розраховані на століття – навчай та виховуй дітей».

СЛАЙД №31

2. Прийом «ДРІД»

А завершити нашу роботу я хочу за допомогою прийому «ДРІД». 

Д – досвід (що робили, що пам’ятаєте)

Р – рефлексія (які відчуття, реакція)

І – інформація (яку інформацію одержали, які висновки зробили)

Д – дії (як ви будете діяти в майбутньому)

ДЯКУЮ ЗА СПІВПРАЦЮ!!!