Майстер – клас з виготовлення домашніх капців у техніці мокрого валяння

 

Майстер – клас

з виготовлення

домашніх капців у техніці мокрого валяння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель трудового навчання

 І  кваліфікаційної категорії

Панасюк Г.В.

Виконавець:

учениця  11 класу

Нечепуренко Крістіна

 

Валяні капці - це зручність, тепло і затишок для ваших ніжок. Завдяки тому, що капці з натуральної вовни, вони регулюють температуру тіла, носити їх можна в будь-який час року.

Важливо те, що валяні капці довговічні, вони зносостійкі, не мнуться і відмінно тримають форму.

Такі капці, особливо зроблені своїми руками, можуть стати  прекрасним подарунком рідним і близьким на різні свята. Така річ буде унікальною, натуральною та екологічно чистою і неодмінно всім буде до душі.

У статті ви дізнаєтеся, як зробити домашні капці з вовни в техніці мокрого валяння власними руками.

Вам знадобиться:

Технологічна послідовність виготовлення виробу

	Для виготовлення виробу підготуємо такі матеріали: 200 г вовни для валяння, підкладка під ламінат, рідке мило, вода, повітряно-бульбашкова плівка (пупирка), москітна сітка, ножиці.
	На аркуші паперу обводимо стопи свої або приблизні стопи людини, яка буде носити капці. До кожної намальованої стопи додайте по 2 см на усадку. Переносимо ескіз на підкладку для ламінату.
	Розкладаємо вовну на заготовки.
	Перша сторона готова.
	Накриваємо сіткою
	Поливаємо теплою водою, додаємо мило.
	Починаємо притирати першу сторону, час  від часу  піднімаючи сітку,  щоб шерсть не привалялася до неї.
	Перевертаємо  заготовку.
	Закладаємо вовну, що виступає, всередину.
	Викладаємо вовну на другу сторону.
	Притираємо другу сторону, час від часу піднімаючи сітку.  Перевертаємо та закладаємо краї що виступають, притираємо їх.
	Після проведених  операцій має вийти така заготовка
	Розділяємо заготовку навпіл та викладаємо малюнок.
	Обережно накриваємо малюнок сіткою.
	Притираємо малюнок  до заготовки.
	Після притирання малюнка заготовка має виглядати так.
	Робимо розріз для ноги.
	Витягуємо шаблон.
	Вивертаємо заготовку та починаємо притирати внутрішню сторону майбутнього капця.
	Для того, щоб зменшити (усадити) заготовку до потрібного розміру, закручуємо  заготовку  в пухирчасту плівку та починаємо усадку, збільшуючи натиск. Прокатуємо (усаджуємо) так  з кожного боку.
	Під час  прокатування у плівці потрібно час від часу змочувати заготовку у гарячій  воді.
	Усаджуємо заготовку на колодку і зменшуємо  до потрібного розміру.
	Залишаємо сохнути на 2 дні.
	Капці для сучасної панянки готові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради по догляду за виробом

Перед пранням потрібно:

• вивернути виріб на виворітню сторону;
• для прання обрати спеціальний порошок, або шампунь для волосся, може підійти господарське мило;
• температура води має коливатися в межах 25-30 градусів;
• прополоскати шерстяні речі потрібно у воді з додаванням столового прозорого оцту (пропорція: 1 ст. л. на 1 л. води).

Шерсть не любить як гарячої, так і холодної води: гаряча – призводить до зменшення виробів, холодна – сприяє деформації виробу.

Сушіння

Запам’ятайте, що не можна використовувати мотузки або вішалки для сушіння шерстяних виробів; не можна, щоб під час сушіння попадали прямі сонячні промені на речі.

Потрібно застелити стіл чи іншу поверхню рушником і розкласти на неї виріб.

Через деякий час замініть рушник на інший сухий і повторіть процедуру кілька разів, поки річ не висохне повністю.

 

Особисті поради з виготовлення виробу

1. При викладці шерсті слідкуйте, щоб вона сильно не виходила за краї   шаблону.
2. Обов’язково використовуйте гумові рукавички.
3. Не увалюйте сильно шерсть поки не викладете малюнок, тому що він може не пристати.
4. Для усадки капця використовуйте колодку. Колодку можна зробити своїми руками.
5. Добре валяну шерсть не можна відірвати.

 

 

Це цікаво

Історія валяння

Є навіть легенда про те, що перший валяний килим з'явився в Ноєвому ковчезі (якраз приблизно в цей час). Вівці, що пливли в ньому, трималися купи і, коли їх шерсть падала на підлогу і намокала, вони збивали її копитами. Коли ж всі покинули ковчег, то побачили, що на підлозі лежав красивий валяний килим.