Методична розробка по проведенню науково-практичної конференції на тему: «Т. Г. ШЕВЧЕНКО — ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ»

Методична розробка

по проведенню науково-практичної  конференції на тему:

«Т. Г. ШЕВЧЕНКО — ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ»

Дослідницька робота

Науковий керівник

Висоцька Людмила Євгенівна

кандидат педагогічних наук, викладач вищої категорії

Мета:

• розкрити духовний світ Т. Г. Шевченка, актуальність його творчості;
• з’ясувати вплив постаті поета та його творчого доробку на формування національної самосвідомості;
• виховувати патріотичні почуття, почуття гордості за свій народ, Батьківщину, любов та повагу до спадщини, яку залишив митець.

ПЕРЕБІГ КОНФЕРЕНЦІЇ

Викладач:       Шановні друзі, ми зібралися сьогодні, щоб вшанувати пам’ять та безцінний внесок в українську культуру Тараса Григоровича Шевченка. Особистість поета приваблювала до себе завжди, він нікого не залишав байдужим.

З іменем  Т. Г. Шевченко завжди ототожнювали Україну, він став символом нашої держави. Сьогодні ми маємо розібратися, у чому ж полягає феномен цієї людини, її символізм.

Учні училища забезпечили організацію науково-дослідницької роботи. Вони спробували проаналізувати феномен Кобзаря як непересічної мистецької особистості, який був поетом, драматургом, прозаїком, мислителем, істориком, етнографом, філософом, педагогом, фольклористом і художником. Одне слово, геній Великого Кобзаря надзвичайно широкий і багатогранний.

Багато сказано про велич Тараса Григоровича Шевченка, Кобзаря, котрий став живим символом національної єдності й консолідації українського народу. І дотепер його життя, творчість продовжують аналізувати та осмислювати.

Ким і яким був Шевченко? Спробуймо всебічно розглянути його постать.

Викладач:  Т. Г. Шевченко — це в першу чергу центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушували в українській літературі або, якщо й порушували, то робили це несміливо й соціально обмежено.

Збагачуючи українську літературу новими життєвими темами й ідеями, Шевченко став новатором і в пошуках нових художніх форм та засобів. Автор «Кобзаря» виробляв і утверджував нове художнє мислення. Його роль в історії української літератури така ж, як наприклад  Міцкевича — у польській літературі. Його значення в розвитку передової вітчизняної суспільної думки; соціальної і національної свідомості народу не менше, ніж в історії поезії. Отже, я надаю слово нашим учням, які підготували доповіді в ході яких будуть демонструватися презентації та художнє читання поетичних творів Т.Г.Шевченко.

      ДОПОВІДЬ на тему: «ТАРАС ШЕВЧЕНКО — ПОЕТ»

       ( Учні читають вірші «Думи мої думи», «І мертвим, і живим…», «Як умру,   

      то поховайте…», «Сон», «Минають дні, минають ночі…», «Заповіт», «Тече

      вода з-під явору»)

Викладач:      Відомо, що поезія і живопис тісно пов’язані між собою. Відомий художник Леонардо-да-Вінчі дійшов висновку, що «малярства — це німа поезія, а поезія — промовисте малярство». Не випадково в історії світової культури поєднання в одній особі живописця і поета трапляється часто. Очевидно, це доля щедро обдарованих творчих натур, яким тісно в межах одного виду мистецтва. Т. Шевченко саме й належав до таких творчих натур.

ДОПОВІДЬ на тему: «ТАРАС ШЕВЧЕНКО-ХУДОЖНИК»

Викладач:  Уміння малювати відіграло значну роль у житті Шевченка. За участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства Тарас Григорович був покараний і відправлений в солдати з таким вироком: «Художника Шевченко за сочинение возмутительных и в висшей степени дерзких стихотворений определить в Оренбургский отдельный корпус, поручив начальнику кметь строжайшее наблюдение, дабы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений».

          Миколі І цього здалось мало, і він власноручно приписав: «Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать». І своєрідним звільненням від цього була для Шевченка участь в Аральській географічній експедиції 1848-1849 років. Це одна з найбільш маловідомих сторінок біографії великого Кобзаря.

ДОПОВІДЬ на тему: «АРАЛЬСЬКА ГЕОГРАФІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ»

Викладач:    Тарас Григорович Шевченко не залишив праць із педагогіки. Утім, його геніальні поетичні й прозові твори насичені проблемами навчання і виховання, вони несуть молоді виховний потенціал, спрямований на плекання національної свідомості, патріотизму, духовного збагачення особистості.

ДОПОВІДЬ на тему:«ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

Викладач:    У творчості Великого Українця, Генія і Пророка Т. Г. Шевченка вперше після Г Сковороди зазвучала з новою силою й філософія українського духу. Ця філософія глибоко індивідуальна, особиста, яка разом з тим ґрунтувалася на національній ідеї українського народу, його ментальності. У цій філософії — відображення щирої та беззахисної у своїй відкритості душі мислителя, що простежує життя людське у всеохопності: і через конкретну долю сестри-кріпачки, і крізь призму історичної долі цілих народів.

ДОПОВІДЬ на тему: «ТАРАС ШЕВЧЕНКО — ФІЛОСОФ»

Викладач:    Про Т. Г. Шевченка кожен з нас знає з дитинства. Ми бачимо його портрети, чуємо, читаємо та вчимо його вірші, відкриваємо для себе його картини. Але момент, коли ми відкриваємо для себе цю людину, у житті кожного настає в різний час. Сьогодні ми спробували зацікавити вас різними гранями геніальності цього великого українця і сподіваємося, що в такий спосіб допомогли вам стати на шлях відкриття «свого Шевченка».

Викладач:   Юні друзі! Дорожіть Шевченком. Хочеться вірити, що на вашому шляху завжди будуть Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово! На цьому завершуємо нашу науково-практичну конференцію. По результатам якої буде видана збірка доповідей наших учнів та педпрацівників.