Важливість інформаційно-комунікаціних технологій у створенні електронних ресурсів інформаційно-освітнього середовища

Державний навчальний заклад

«Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування»

МЕТОДИЧНА ДОПОВІДЬ

на тему: «Важливість інформаційно-комунікаціних технологій у створенні електронних ресурсів

інформаційно-освітнього середовища»

 Доповідає

                                                                                       Майстер виробничого навчання

                                                                                         ЦМК кондитерсько-пекарського 

                                                                                             профілю Заяць Руслана Русланівна

 м.Одеса, 2016

           В наш час розвиток професійно технічної освіти є променем надії на світле майбутнє, країна як ніколи потребує висококваліфікованих робітників, які б змогли відбудувати нову, процвітаючу державу. І той факт, що зараз відбувається поштовх у розвитку професійно-технічної освіти, тим паче із впровадженням інформаційних технологій, для мене, як для молодого фахівця,  дуже важливий.

          Адже за умов нинішнього інформаційного суспільства, термін «Інформація»  прирівнюється до золотих клондайків. А створення електронних освітніх ресурсів педагогічними працівниками із урахуванням професійних компетенцій являється флагманом у розвитку ПТО. Це приваблює майбутніх кваліфікованих робітників до отримання професійно-технічної освіти, підвищення рівня професійних знань, умінь та навичок, так як вони отримують чудову можливість просто та швидко, у будь-який час та з будь-якого високотехнічного гаджету знайти потрібну їм інформацію, вдосконаливши свої знання. Ці аспекти і психологічно, і фізично підтримують молодь у їх прагненнях до самореалізації в умовах нинішнього прогресивного суспільства. Особливістю зазначеної технології є стратегія виявлення того, що залишилося незрозумілим для учня під час роботи з навчальним матеріалом, установлення причин виникнення помилок у відпрацюванні самостійних завдань і надання індивідуально орієнтованих роз’яснень. 

         Зараз для професійно-технічної освіти відкривається нова ера – впровадження інноваційних технологій у підготовку майбутніх фахівців. На наші плечі покладено важливу місію - створення освітнього інформаційного простору для ефективнішої підготовки висококваліфікованого робітника, здатного не тільки вузькопрофільно володіти своєю справою, а й розширювати горизонти самопізнання. В свою чергу, ці нововведення вимагають компетентнісного підходу зі сторони викладачів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів. Через те, що технологічний прогрес не стоїть на місці, займаючи майже всі сфери навколишнього середовища, з’являється новітнє технічне обладнання на підприємствах ресторанного господарства, в кондитерській та хлібопекарській промисловостях, викладачі та майстри виробничого навчання повинні постійно розвиватися, охоплювати нові теми для саморозвитку, науково-практичних досліджень, методичних розробок та рекомендацій.

          Зважаючи на вищезазначене, створення електронних освітніх ресурсів інформаційного середовища та наявність компетентного педагогічного складу являється гарантом високого рівня підготовки майбутніх фахівців ресторанного господарства.

          Для ефективної роботи педагогічних працівників ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування» в даному напрямку створюються оптимальні умови праці на технічному та психологічному рівнях. Складаються компетентно підковані творчі групи по створенню авторських доробок, методичних матеріалів та рекомендацій.

          Педагогічна компетентність характеризується здатністю володіти та оперувати знаннями, досвідом, навичками; спроможністю створювати міжпредметні зв’язки, інтегровані уроки з урахуванням особистісної індивідуальності. Це дозволяє майбутньому фахівцю ефективно сприймати інформацію.

        Рівень компетентності педагогічного працівника проявляється:

•              у змозі розв’язувати завдання спираючись на власний досвід;
•              у вмінні передавати  свої знання учням, у доступній та зрозумілій для них формі, враховуючи особливості кожного окремого учня, сприймаючи їх не як учня, а як майбутнього кваліфікованого робітника;
•              у реалізації набутих навичок, умінь та досягнень, як наслідок професійного та  особистісного саморозвитку.

         За цих умов звісно не варто нехтувати класичними системами роботи професійно-технічних навчальних закладів, позаяк вони являються фундаментальними у системі ПТО, на основі якої і відбувається професійний розвиток всіх сфер навколишнього середовища.

      В той час, як прагнення до саморозвитку та реалізації своїх знань, умінь, особистих якостей у систематизації та створенні нових навчальних матеріалів спонукає охоплювати більший інформаційний простір, вдосконалювати вже існуючі та розробляти нові методики викладання та виконання лабораторно-практичних занять. Для цього педагогічні працівники приймають участь у різноманітних вебінарах, тренінгах, курсах, конкурсах; під час проведення занять використовують інтерактивні дошки, проектори, планшети тощо.

      Під час тотальної комп’ютеризації суспільства поставлені перед нами цілі дещо спрощуються. Нам не потрібно вигадувати колесо, ми просто вдосконалюємо та опрацьовуємо надані нам світовими геніями комп’ютерних технологій можливості, налаштовуючи їх під певні сфери  професійно-технічної освіти. Все це також вимагає творчого підходу зі сторони педагогічних працівників, тому що систематизований матеріал в освітньо-інформаційному просторі має бути не тільки професійно логічним та довершеним, а й зацікавлювати стилістикою викладання.

               Хочеться відзначити, що мені, як молодому фахівцю, досить цікаво бути задіяною у такому професійному та водночас творчому процесі з розвитку освітнього інформаційного простору професійно-технічної освіти. Гадаю, наші учні та майбутні фахівці будуть вдячні своїм викладачам. Особисто я відтепер маю можливість на практиці використовувати весь свій арсенал не тільки професійних, а й інформативних знань,  умінь та навичок . Більше того, в мене є чудова можливість саморозвиватись, вдосконалюватись, приймаючи до уваги досвід старших колег. Зараз, наприклад, я працюю над створенням методичних рекомендацій з курсу кондитерського виробництва. В своїй роботі я, спираючись на багаторічний досвід старшого покоління, привношу більш свіжий погляд до вивчення із впровадженням інноваційних технологій. Позаяк кожен рік випускається нове обладнання  із спеціальними функціями, котре значно спрощує роботу підприємств ресторанної, кондитерської та пекарської промисловостей, економить час та простір. Створюються багатофункціональні машини, технологічні лінії, а спільного в усіх цих машинах є те, що керувати ними може одна людина з мультимедійного пульта. Такий працівник має бути професійно підкованим, добре знати свою справу, постійно вдосконалювати область своїх знань.

              У висновку можна констатувати, що від нашого сьогодення залежить не тільки наше майбутнє, а й життя людей, з якими будуть працювати, яких будуть обслуговувати наші випускники - майбутні кваліфіковані робітники. Тому не варто соромитись незнання, варто соромитись відсутності бажання до саморозвитку. Французький філософ Боецій Дакійський казав: «Хто в учнях не бував, той вчителем не буде».

Література

1. Зімняя І.А. Ключові компетентності як результативно-цільова основа компетентнісного підходу в освіті. Авторська версія/ І.А.Зімняя.- М.: Дослідницький центр проблем якості фахівців, 2004.
2. Радкевич В. О. Науковий супровід забезпечення якості професійно-технічної освіти (матеріали до педагогічних конференцій працівників ПТНЗ) —[Електронний ресурс]— Режим доступу:

https://proftekhosvita.org.ua/uk/news/details/4078/.

3. Теорія та практика навчання в професійно-технічних закладах : монографія / Р. С. Гуревич. — Вінниця : ТОВ “Планер”, 2009.
4. Інноваційні педагогічні технології навчання професії / Нікуліна А. С., Максименко Ю. Б., Заславська С. А. та ін.; За ред. Нікуліної А. С. — Донецьк: Донецький інститут післядипломної освіти інженерно – педагогічних працівників, 2005.