Методична розробка уроку на тему: "Суцільна колективізація сільського господарства України."

Тема уроку: Суцільна колективізація сільського господарства України.

Мета: розкрити причини, етапи здійснення,методи, хід і наслідки суцільної колективізації сільського господарства в Україні;

показати на конкретних прикладах і фактах, що колективізація проводилася насильницькими, антигуманними методами;

допомогти учням усвідомити трагедію українських селян, що була пов’язана з колективізацією;

розвивати в учнів уміння самостійно і кваліфікованоаналізуватиісторичніфакти;

формувати і вдосконалюватинавичкироботизістатистичнимматеріалом як з джереломісторичнихзнань, обрунтовувати та висловлюватиособиступозиціющодополітикиколективізації;

виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби та здобутків українського народу і негативного ставлення до проявів тоталітаризму.

Основніпоняття:націоналізація землі, артіль, комуна,хлібозаготівельна криза,  колективізація, колгосп,куркуль,підкуркульник,розкуркулення,репресії,МТС(машиннотакторністанції),багатоукладністьекономіки.

Основнідати:1927-1928рр.-хлібозаготівельнакриза,поїздка Й. Сталіна до Сибіру(січень 1928 р.), січень 1928р.-рішення РНК про достроковийзбірз селян усіхплатежів, початок надзвичайнихзаходів у сільськомугосподарстві, листопад 1929 р.-постанова пленуму ЦК ВКП(б) про здійсненнясуцільноїколективізації, 5січня1930р.-постанова ЦК ВКП(б) «Про темпиколективізації і заходи допомогидержави в колгоспномубудівництву», 30 січня1930р.-постанова ЦК ВКП(б) «Про заходищодоліквідаціїкуркульськихгосподарств у районахсуцільноїколективізації»,2 березня 1930р.-статтяЙ.Сталіна «Запамороченнявідуспіхів» та початок масовоговиходу з колгоспів селян, 7 серпня 1932р.-Закон  «Про охоронусоціалістичноївласності»(«закон про п’ять колосків),14березня 1930р.- постанова ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з викривленнямипартлінії в колгоспномурусі», вересень 1930р.-директива ЦК ВКП(б) про прискоренняколективізації, 1932-1933рр.- голодомор в Україні.

Тип уроку:  комбінований.

Форма проведення:  урок-дослідження.

Обладнання: мультимедійна презентація, підручник «ІсторіяУкраїни» 10кл.(за ред.Турченка Ф.Г), історичні документи, роздатковий матеріал.

Хід уроку

I.Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Здійснюється перевірка засвоєння учнями знань з попередньої теми: «Сталінська індустріалізація України».

1.Який період в історії України отримав назву «радянська модернізація?

2.Що таке індустріалізація?

3.В якому році був проголошений курс на прискорену індустріалізацію?

4. Який тип економіки запроваджувався в СРСР?

5.Назвіть роки довоєнних п’ятирічок і яка з них була кращою за показниками?

6. Назвіть галузі промисловості, яким найбільше приділяли увагу?

7. Назвіть промислові новобудови довоєнних п’ятирічок в Україні

8. Які наслідки індустріалізації?

III.Вивчення нового матеріалу.

План

1.Причини і завдання колективізації.

2.Початок, принципи здійснення і хід  суцільної колективізації.

3.Ліквідація куркульства як класу.

4.Наслідки колективізації.

Вступне слово вчителя

Викладач спрямовує учнів на ґрунтовне опанування теми, її важливість для розуміння аграрних процесів не тільки того часу, а й актуальності наслідків суцільної колективізації в сучасних умовах і ставить проблемне питання: «Чи можна вважатиколгоспну систему своєрідною формою закріпачення селянства?

Перед розкриттям теми учням за допомогою методу «Займипозицію» пропонується дати аргументовано відповідь на питання: «Як краще працювати наземлі:індивідуально чи колективно?»

Під час розгляду першого питання вчитель наголошує, що в ході індустріалізації зросла потреба в постачанні хліба містам, а також продажу зерна за кордон ,щоб інвестувати індустріалізацію. Для наповнення хлібного фонду необхідні були кошти.

Учням за допомогою методу «Мозковий штурм»пропонується дати відповідь на питання: «Де взяти кошти на індустріалізацію?»Учні висловлюють свої думки аргументуючи їх. Далі  робиться акцент на «хлібозаготівельній кризі» 1927-1928 рр., про яку розповідає учень з підготовленим матеріалом.Підсумовуючи інформацію вчитель наголошує на тому, що сталінське керівництво спочатку застосовує до селян силові методи щодо заготівлі зерна, але згодом визріла ідея про зміну форми господарювання на селі шляхом колективізації. Далі учні за допомогою вчителя з’ясовують суть поняття колективізація і її завдання. В кінці розгляду питання вчитель підсумовує, що колективізація передбачала революційні зміни у господарюванні селянства.

Розглядаючи друге питання вчитель відмічає, що суцільна колективізація була задумана як комунізація, вказується,що її темпи фактично означали війну проти селянства і викликали його масовий спротив. Учням пропонується за допомогоюметоду«рольової гри» переглянути процес агітації по створенню колгоспу. Далі учні виступають з підготовленою інформацією і аналізують методи і сам хід здійснення колективізації по періодам, про становище селян в колгоспах. Також під час висвітлення питання учні аналізують історичні документи, працюють з історичним плакатом і статистичною інформацією. В кінці розгляду питання вчитель підсумовує, що колективізація призвела до занепаду сільського господарства і забрала життя мільйонів українських селян.

Висвітлюючи третє питання, вчитель вказує, що одним із напрямків колективізації стала «ліквідація куркульства як класу»,вказується,щоця категорія селян зазнала найбільших страждань від сталінської репресивної машини.Учні виступають з повідомленнями, відбувається робота над термінами «куркуль», «підкуркульник»,«розкуркулення», один з учнів виступає в ролі сина куркуля. Далі учням задається питання: « У чому полягала основна мета розкуркулення?»

За допомогою методу «Мозковий штурм»учням пропонується дати відповідь на питання: «Спрогнозуйте наслідки від політики розкуркулення для українського села?»

Підсумовуючи питання вчитель наголошує, що розкуркулення перетворилось на засіб боротьби з усіма селянами, які не бажали сприймати колгоспну форму господарювання.

При розгляді четвертого питання вчитель разом з учнями аналізують результати від здійснення політики суцільної колективізації сільського господарства в Україні. Наголошується, що на селі була запроваджена нова форма господарювання-колгоспна система, яка не викликала захоплення у селян, оскільки була заснована на примусовій праці і що саме за рахунок колгоспів держава отримала можливість безперебійного постачання зерна. Також вказується, що відбулось відчудження засобів праці та її результатів від самих селян, що призвело до поступового занепаду сільського господарства. Іщо саме головне на чому акцентується увага- це голодомор 1932-1933 рр. в Україні, який був свідомо організований сталінським керівництвом як засіб покарання українських селян, які відмовлялися сприймати колгоспну форму господарювання.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Що являла собою суцільна колективізація сільського господарства і коли вона почалася?
2. Що спонукало сталінське керівництво перейти до колективізації?
3. Чому в процесі здійснення колективізації в СРСР більша увага приділялась Україні?
4. Чому знижувались обсяги виробництва зерна?
5. Із якою метою відбувалася «ліквідація куркульства як класу»?
6. Які наслідки суцільної колективізації?

Учні на основі отриманих знань дають відповідь на проблемне питання, що було поставлене на початку уроку.

Заключне слово вчителя

Колективізація сільського господарства була найскладнішим і найдраматичнішим етапом у створенні командної економіки. Вона передбачала налагодження ефективного сільськогосподарського виробництва, але на практиці призвела до занепаду сільського господарства, зубожіння селян іголодомору 1932-1933 рр.,жертвами якого стали мільйони українських невинних селян. У свідомості селян закріпився соціальний страх і політична апатія. Колгоспний лад став економічним фундаментом командної економіки та джерелом розвитку радянської індустрії.

V. Оцінювання учнів. Домашнє завдання:«Історія України» 10 кл.(за ред. ТурченкаФ.Г.)& 54,55. Знайти цікаві факти про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.

Вище професійне училище № 22

Методична розробка

уроку на тему:

"Суцільна колективізація сільського господарства України."

Підготував: викладач історії    Дударик Є.Г. 

м.Сарни-2018