Методична розробка уроку на тему: "Суцільна колективізація сільського господарства України."

Про матеріал
Мета: розкрити причини, етапи здійснення,методи, хід і наслідки суцільної колективізації сільського господарства в Україні; показати на конкретних прикладах і фактах, що колективізація проводилася насильницькими, антигуманними методами; допомогти учням усвідомити трагедію українських селян, що була пов’язана з колективізацією;
Перегляд файлу

Тема уроку: Суцільна колективізація сільського господарства України.

Мета: розкрити причини, етапи здійснення,методи, хід і наслідки суцільної колективізації сільського господарства в Україні;

показати на конкретних прикладах і фактах, що колективізація проводилася насильницькими, антигуманними методами;

допомогти учням усвідомити трагедію українських селян, що була пов’язана з колективізацією;

розвивати в учнів уміння самостійно і кваліфікованоаналізуватиісторичніфакти;

формувати і вдосконалюватинавичкироботизістатистичнимматеріалом як з джереломісторичнихзнань, обрунтовувати та висловлюватиособиступозиціющодополітикиколективізації;

виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби та здобутків українського народу і негативного ставлення до проявів тоталітаризму.

Основніпоняття:націоналізація землі, артіль, комуна,хлібозаготівельна криза,  колективізація, колгосп,куркуль,підкуркульник,розкуркулення,репресії,МТС(машиннотакторністанції),багатоукладністьекономіки.

Основнідати:1927-1928рр.-хлібозаготівельнакриза,поїздка Й. Сталіна до Сибіру(січень 1928 р.), січень 1928р.-рішення РНК про достроковийзбірз селян усіхплатежів, початок надзвичайнихзаходів у сільськомугосподарстві, листопад 1929 р.-постанова пленуму ЦК ВКП(б) про здійсненнясуцільноїколективізації, 5січня1930р.-постанова ЦК ВКП(б) «Про темпиколективізації і заходи допомогидержави в колгоспномубудівництву», 30 січня1930р.-постанова ЦК ВКП(б) «Про заходищодоліквідаціїкуркульськихгосподарств у районахсуцільноїколективізації»,2 березня 1930р.-статтяЙ.Сталіна «Запамороченнявідуспіхів» та початок масовоговиходу з колгоспів селян, 7 серпня 1932р.-Закон  «Про охоронусоціалістичноївласності»(«закон про п’ять колосків),14березня 1930р.- постанова ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з викривленнямипартлінії в колгоспномурусі», вересень 1930р.-директива ЦК ВКП(б) про прискоренняколективізації, 1932-1933рр.- голодомор в Україні.

Тип уроку:  комбінований.

Форма проведення:  урок-дослідження.

Обладнання: мультимедійна презентація, підручник «ІсторіяУкраїни» 10кл.(за ред.Турченка Ф.Г), історичні документи, роздатковий матеріал.

Хід уроку

I.Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Здійснюється перевірка засвоєння учнями знань з попередньої теми: «Сталінська індустріалізація України».

1.Який період в історії України отримав назву «радянська модернізація?

2.Що таке індустріалізація?

3.В якому році був проголошений курс на прискорену індустріалізацію?

4. Який тип економіки запроваджувався в СРСР?

5.Назвіть роки довоєнних пятирічок і яка з них була кращою за показниками?

6. Назвіть галузі промисловості, яким найбільше приділяли увагу?

7. Назвіть промислові новобудови довоєнних пятирічок в Україні

8. Які наслідки індустріалізації?

III.Вивчення нового матеріалу.

План

1.Причини і завдання колективізації.

2.Початок, принципи здійснення і хід  суцільної колективізації.

3.Ліквідація куркульства як класу.

4.Наслідки колективізації.

 

 

Вступне слово вчителя

Викладач спрямовує учнів на ґрунтовне опанування теми, її важливість для розуміння аграрних процесів не тільки того часу, а й актуальності наслідків суцільної колективізації в сучасних умовах і ставить проблемне питання: «Чи можна вважатиколгоспну систему своєрідною формою закріпачення селянства?

Перед розкриттям теми учням за допомогою методу «Займипозицію» пропонується дати аргументовано відповідь на питання: «Як краще працювати наземлі:індивідуально чи колективно?»

Під час розгляду першого питання вчитель наголошує, що в ході індустріалізації зросла потреба в постачанні хліба містам, а також продажу зерна за кордон ,щоб інвестувати індустріалізацію. Для наповнення хлібного фонду необхідні були кошти.

Учням за допомогою методу «Мозковий штурм»пропонується дати відповідь на питання: «Де взяти кошти на індустріалізацію?»Учні висловлюють свої думки аргументуючи їх. Далі  робиться акцент на «хлібозаготівельній кризі» 1927-1928 рр., про яку розповідає учень з підготовленим матеріалом.Підсумовуючи інформацію вчитель наголошує на тому, що сталінське керівництво спочатку застосовує до селян силові методи щодо заготівлі зерна, але згодом визріла ідея про зміну форми господарювання на селі шляхом колективізації. Далі учні за допомогою вчителя зясовують суть поняття колективізація і її завдання. В кінці розгляду питання вчитель підсумовує, що колективізація передбачала революційні зміни у господарюванні селянства.

H:\Урок\DSC07913.JPGH:\Урок\Новая папка\DSC07921.JPGРозглядаючи друге питання вчитель відмічає, що суцільна колективізація була задумана як комунізація, вказується,що її темпи фактично означали війну проти селянства і викликали його масовий спротив. Учням пропонується за допомогоюметоду«рольової гри» переглянути процес агітації по створенню колгоспу. Далі учні виступають з підготовленою інформацією і аналізують методи і сам хід здійснення колективізації по періодам, про становище селян в колгоспах. Також під час висвітлення питання учні аналізують історичні документи, працюють з історичним плакатом і статистичною інформацією. В кінці розгляду питання вчитель підсумовує, що колективізація призвела до занепаду сільського господарства і забрала життя мільйонів українських селян.

H:\Урок\Новая папка\DSC07931.JPGВисвітлюючи третє питання, вчитель вказує, що одним із напрямків колективізації стала «ліквідація куркульства як класу»,вказується,щоця категорія селян зазнала найбільших страждань від сталінської репресивної машини.Учні виступають з повідомленнями, відбувається робота над термінами «куркуль», «підкуркульник»,«розкуркулення», один з учнів виступає в ролі сина куркуля. Далі учням задається питання: « У чому полягала основна мета розкуркулення?»

За допомогою методу «Мозковий штурм»учням пропонується дати відповідь на питання: «Спрогнозуйте наслідки від політики розкуркулення для українського села?»

Підсумовуючи питання вчитель наголошує, що розкуркулення перетворилось на засіб боротьби з усіма селянами, які не бажали сприймати колгоспну форму господарювання.

H:\Урок\DSC07923.JPGПри розгляді четвертого питання вчитель разом з учнями аналізують результати від здійснення політики суцільної колективізації сільського господарства в Україні. Наголошується, що на селі була запроваджена нова форма господарювання-колгоспна система, яка не викликала захоплення у селян, оскільки була заснована на примусовій праці і що саме за рахунок колгоспів держава отримала можливість безперебійного постачання зерна. Також вказується, що відбулось відчудження засобів праці та її результатів від самих селян, що призвело до поступового занепаду сільського господарства. Іщо саме головне на чому акцентується увага- це голодомор 1932-1933 рр. в Україні, який був свідомо організований сталінським керівництвом як засіб покарання українських селян, які відмовлялися сприймати колгоспну форму господарювання.

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Що являла собою суцільна колективізація сільського господарства і коли вона почалася?
  2. Що спонукало сталінське керівництво перейти до колективізації?
  3. Чому в процесі здійснення колективізації в СРСР більша увага приділялась Україні?
  4. Чому знижувались обсяги виробництва зерна?
  5. Із якою метою відбувалася «ліквідація куркульства як класу»?
  6. Які наслідки суцільної колективізації?

Учні на основі отриманих знань дають відповідь на проблемне питання, що було поставлене на початку уроку.

Заключне слово вчителя

Колективізація сільського господарства була найскладнішим і найдраматичнішим етапом у створенні командної економіки. Вона передбачала налагодження ефективного сільськогосподарського виробництва, але на практиці призвела до занепаду сільського господарства, зубожіння селян іголодомору 1932-1933 рр.,жертвами якого стали мільйони українських невинних селян. У свідомості селян закріпився соціальний страх і політична апатія. Колгоспний лад став економічним фундаментом командної економіки та джерелом розвитку радянської індустрії.

V. Оцінювання учнів. Домашнє завдання:«Історія України» 10 кл.(за ред. ТурченкаФ.Г.)& 54,55. Знайти цікаві факти про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вище професійне училище № 22

 

 

 

 

 

Методична розробка

уроку на тему:

"Суцільна колективізація сільського господарства України."

C:\Users\vlad\Pictures\голод\19311933-161113053611-thumbnail-4.jpg

 

 

 

 

Підготував: викладач історії    Дударик Є.Г. 

 

 

м.Сарни-2018

Перегляд файлу

Тема уроку: Суцільна колективізація сільського господарства України.

План.

1.Причини і завдання колективізації.

2. Початок, принципи здійснення та хід суцільної колективізації.

3. Ліквідація куркульства як класу.

4. Наслідки колективізації.

Проблемне питання: «Чи можна вважати колгоспну систему своєрідною формою закріпачення?»

1.Хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.-складна ситуація в країні, що була спричинена небажанням селян здавати зерно державі за низькими цінами, в той час як ціни на промислову залишались високими.

 

Причини  колективізації:

політичні:

-переведення села на соціалістичні рейки;

-колгоспниками  легко керувати,ніж індивідуальними господарствами.

економічні:

-фінансування індустріалізації;

-забезпечення механізму безперебійного постачання зерна державі.

Хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.- складна ситуація в країні, що була спричинена небажанням селян здавати зерно державі за низькими цінами, в той час як ціни на промислову залишались високими.

Завдання(мета) колективізації:

-забезпечення міста коштами на потреби індустріалізації;

-поширення контролю держави за приватним сектором сільського господарства;

-ліквідація куркульства як класу;

-збільшення товарності сільського господарства.

 

2. Етапи здійснення колективізації:

І етап-1929-1930 рр.-час прискореної колективізації;

ІІ етап-1930 р.-маневр сталінського керівництва;

ІІІ етап-1931-1933 рр.-прискорення темпів колективізації;

ІV етап-1933-1937 рр.-завершальний етап колективізації.

Кооперація-добровільне обєднання індивідуальних селянських господарств.

Колективізація-політика радянського керівництва, що передбачала об’єднання індивідуальних  селянських  господарств у колективні, що передбачала відчудження селян від власності на землю та від результатів своєї праці.

Колгосп-форма колективного господарства, що набула поширення в СРСР після проведення  колективізації. Земля, реманет, техніка колгоспу формально належала тим, хто його утворив. Але фактично селяни втратили право власності на усуспільнене майно.

Трудодень-плата за працю в колгоспах, залежала від обсягів виконаної роботи. Оплата здійснювалась в кінці року після виконання хлібозаготівельного плану.

Розселянювання-процес ліквідації селянства як класу і перетворення його на клас селян-колгоспників.

 3.Розкуркулення селянства

Куркуль-поширена назва заможних селян, ярлик який радянська влада навішувала противникам колгоспного будівництва на селі. Передбачалося  знищити як класового ворога.

Розкуркулення-це експропріація селянських господарств у 30-роки ХХст.в Україні, складова частина примусової колективізації.

Мета розкуркулення:

-передача колгоспам найприбутковіших селянських господарств разом із землею та реманентом;

-вилучення значних запасів сільськогосподарської продукції;

-ліквідація найзаможнішого прошарку селян, яких радянська влада вважала джерелом капіталізму населі.

Поділкуркулів на три категорії, кожній з якихпередбачаласяпевнамірапокарання:

1.активні ворогирадянської влади, учасники антирадянських виступів (розстріл або 10-річне ув’язнення);

2. пасивні вороги радянської влади, тобто ті, хто намагався в межах радянського законодавства захищати свою власність(конфіскація майна, виселення до північно східних районів СРСР);

3. лояльні до політики більшовиків, тіщо не чинили опору радянській владі, але не бажали вступати до колгоспів(переселення за територію колгоспів, надання гіршої землі).

Під розкуркулення за роки колективізації потрапило близько 200 тисяч господарств.

 

Наслідки колективізації:

-держава отримала хліб і вже не залежала від індивідуальних селянських господарств;

-держава отримала засоби для індустріалізації;

-відбулось завершення одержавлення економіки;

-відбулась ліквідація індивідуального селянського господарства, проте зберігалось присадибне господарство;

-відчудження засобів праці та її результатів від селянина;

-формування історично нової системи господарювання, що була заснована на жорсткій трудовій дисципліні та примусовій праці;

-деградація сільського господарства;

-голодомор 1932-1933 рр.

 

 

 

zip
Додано
29 березня 2020
Переглядів
450
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку