Методичні рекомендації вчителю "Формування здоров’язберігаючих компетентностей на уроках основ здоров'я"

Формування здоров’язберігаючих компетентностей  на уроках основ здоров'я

 

                                       

                                                                    Єдина краса, яку я знаю, – це здоров’я.
                                                                                                                       Г.Гейне

«Турбота про здоров’я – найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили…»

В.О.Сухомлинський

Основні завдання:

- активне використання технології навчання дітей здоровому способу життя на основі розвитку життєвих навичок;

- проведення первинної профілактики ВІЛ-інфікування серед учнівської молоді;

- здійснення оздоровчого та життєзабезпечуючого навчально-виховного процесу через якісне викладання предмету "Основи здоров'я"

     Актуальність проблеми здоров’я нації на сьогодні стала не тільки предметом наукових досліджень, а й першочерговим завданням. Щорічно стан здоров’я підростаючого покоління погіршується: спостерігається зниження рухової активності , відхилення в роботі внутрішніх органів, збільшення кількості хронічно хворих дітей, зростання психічних розладів. Майже 90% випускників – хворі, мають відхилення у стані здоров’я. На сьогоднішній день в Україні, за даними досліджень, «здоров’я цієї вікової групи особливо важливе, тому що , за оцінкою фахівців, близько 75 % хвороб дорослих є наслідком умов життя в дитячі та юнацькі роки». Здоров’я школярів багато в чому залежить від їхніх теоретичних знань і практичних навичок, які сприяють його збереженню. Найбільш серйозні соціальні проблеми й проблеми охорони здоров’я, поширені в наш час, багато в чому визначаються особливостями поведінки та способом життя, який сформувався ще в шкільному віці. Школа відіграє особливу роль у формуванні як власне здоров’я дитини, так і її ставлення до свого здоров’я, реальних дій і вчинків, що створюють умови для набуття навичок здорового способу життя. Отже, навчання здорового способу життя має бути системним і сприяти гармонійному розвиткові всіх складових здоров`я. Воно не повинно зводитися до інформування учнів з питань збереження здоров`я, а має передбачати формування стійкої мотивації щодо здорового способу життя, застосування педагогічних технологій, спрямованих на забезпечення усвідомлення школярами здорового способу життя, як найвищої цінності.
 

     Без здоров’я людина не може бути щасливою, його не можуть замінити ніякі цінності, його не можна придбати, його можна здобути лише шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою і набуттям знань про здоровий спосіб життя. При цьому слід пам`ятати, що здоров`я - найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.
     Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО "Освіта: прихований скарб", де проголошено: "Людина має навчитися:
- пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі;
- діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання;
- жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності".
     В сучасній школі важливо створювати передумови, без яких неможливе якісне навчання, до того ж і сьогоденні умови життя підвищують вимоги до якості освіти, до вмінь молодих людей швидко пристосовуватись до змін, які постійно відбуваються в суспільстві і житті, бути успішними та конкурентноздатними на ринку праці, а як ми знаємо, тільки здорові діти та здорова нація можуть подолати труднощі сьогодення і зробити щасливим своє майбутнє.
     Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я. Саме на досягнення цієї мети й спрямований курс "Основи здоров’я". 
    Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язберігаючої компетентності.
    Навчання учнів має бути спрямованим на опанування ними навичками, що сприяють здоровому способу життя:
- санітарно-гігієнічними навичками;
- навичками раціонального харчування, рухової активності, режиму праці та відпочинку;
- навичками ефективного спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації;
- навичками самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей та програм тощо. 
 

    Школа має відігравати провідну роль у формуванні у дітей життєво важливих компетенцій, необхідних для збереження власного здоров’я.
    Формування життєвих навичок передбачає широке використання методів навчання, що базуються на принципі активної участі самих учнів: "мозкова атака", моделювання ситуацій, рольові ігри, дискусії, дебати, робота у малих групах; розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій, складання планів дій у проблемних ситуаціях, тощо.
    Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителю слід особливу увагу звернути на відповідність їх змісту віковим особливостям, реальним потребам учнів та їх навчальним можливостям.
    Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою: "знання" – "уміння" – "ставлення" – "життєві навички" сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.

Проблема збереження і зміцнення здоров’я населення, й особливо дітей, залишається однією з найбільш актуальних для держави. Про це свідчать закони та постанови Уряду: у Конституції України, «Основах законодавства України про охорону здоров’я», програмі «Діти України» наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров’я молоді.

За останні роки кількість захворювань серед молоді збільшилась на 30%. Сьогодні кожний третій першокласник має різноманітні відхилення у стані здоров’я:

у 20% - 40% — спостерігається порушення постави;

у 50% - 60% — схильність до частих захворювань.

Понад 50% школярів мають незадовільну фізичну підготовленість.

Така ситуація обумовлена важким соціально-економічним станом українців, збільшенням кількості соціально-небезпечних сімей, кризою духовних цінностей, зниженням рівня моральних цінностей населення.

Неменш важливим серед умов, що впливають на погіршення здоров’я дітей є:

-    недостатня рухова активність;

-    значне навчальне навантаження;

-    нераціональне харчування;

-    недотримання режиму сна, навчання та відпочинку;

-    негативний вплив оточуючих;

-    шкідливі звички.

Сучасна наука налічує близько 300 визначень поняття «здоров’я». Яке б з них ми не використовували, слід пам’ятати, що без нього людина не може бути щасливою, його не можуть замінити ніякі цінності, його не можна придбати, його можна здобути лише шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою і набуттям знань про здоровий спосіб життя.

При цьому слід пам`ятати, що здоров`я - найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.

Інтегрований курс "Основи здоров`я" - один із обов`язкових курсів інваріантної складової типових навчальних планів, який має забезпечити здійснення таких завдань:
 - формування в учнів бережливого і дбайливого ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності і важливої умови повної реалізації можливостей особистості, громадянинаУкраїни;
- створення в учнів мотиваційних установок на здоровий спосіб життя як головної умови формування, збереження і зміцнення фізичного, духовного і соціального здоров’я;
- формування в учнів усвідомлення, що людина є частиною Природи та Космосу, від екологічного стану яких залежить життя на Землі та здоров’я всього людства і кожної людини зокрема;
- ознайомлення учнів з основними принципами і методами профілактики найбільш поширених захворювань, прищеплення навичок особистої гігієни;
- профілактика шкідливих звичок та боротьба з ними, встановлення гармонійних взаємин учнів із природою, суспільством, пізнання самих себе.

   Здоров’я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й комфортне психологічне самопочуття, гарний настрій, високий рівень пристосування, благополуччя. Тобто, здоров’я – це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я, як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації, на основі стійкої потреби бути здоровим.

   Більшу частину робочого часу доби дитина проводить у школі. Тому однією із задач у процесі навчання являється не тільки навчити, сформувати уміння та навички і розвинути творчій потенціал, а й максимально можливо зберегти здоров’я учнів. Цьому допомагає використання у навчально-виховному процесі здоров’язберігаючих технологій. Здоров’язберігаючи технології – ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини.     Мета усіх здоров’язберігаючих освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті.

   На сучасному етапі основною формою організації навчальної діяльності учнів залишається урок, тому основним напрямком цієї роботи є валеологізація уроку.

 Сутність валеологічно проведеного уроку полягає в тому, що це урок, який забезпечує дитині і вчителеві збереження та збільшення їх життєвих сил від початку до кінця уроку, тобто який додає і дітям, і вчителеві здоров’я. 
   Валеологічно проведений урок повинен виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровими, вчить їх відчувати радість від кожного прожитого дня, показувати їм, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку. Але, в основному поняття «валеологічний урок» ототожнюють тільки з проведенням фізпауз на уроці. Тому важливо, щоб дана форма навчання стала засобом (інструментом) формування здоров’я учнів.