Методичний посібник "Впровадження інноваційних технологій та розвиток життєво-творчих компетентностей учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури"

Про матеріал

В запропонованому посібнику відображена головна проблема реформування сучасної освіти: озброєння школярів уміннями і навичками саморозвитку особистості, яке вирішується шляхом впровадження інноваційних технологій організації процесу навчання. Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі, розвиток життєво - творчих компетентностей учнів.

Перегляд файлу

Департамент освіти і науки

Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Відділ освіти, культури та спорту

виконавчого комітету Криничанської селищної ради

Комунальний заклад

«Дружбівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Криничанського району Дніпропетровської області

Впровадження інноваційних технологій

та розвиток життєво-творчих компетентностей учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури

Автор посібника: Демніченко Олена Миколаївна,

вчитель російської мови та зарубіжної літератури

комунального закладу «Дружбівська СЗШ І-ІІІ ступенів»

Криничанського району Дніпропетровської області

Дружба

2018

Анотація

Науково-теоретичну базу мого досвіду становлять публікації відомих науковців – практиків: І. Єрмакова, О. Пєхоти, ( ідеї проектної технології), Савченко О., Паращенко Л. І., Павленко О. І. (впровадження компетентнісного підходу), О. Пометун, Л. Пироженко (ідея інтерактивного навчання), О. Савченко, С. Подмазіна, А. Фасолі (ідеї особистісно орієнтованого навчання ).

Сократ говорив: «У кожній людині є сонце … Тільки не треба його гасити». Цей вислів став девізом не тільки у проведенні уроків російської мови та зарубіжної літератури, що стимулюють розвиток таких життєвих компетентностей учнів, а і усієї вчительської, педагогічної діяльності.

Тема досвіду відображає головну проблему реформування сучасної освіти: озброєння школярів уміннями і навичками саморозвитку особистості, яке вирішується шляхом впровадження інноваційних технологій організації процесу навчання. Це вимога сьогодення. Основними принципами інноваційної освіти є креативність, засвоєння знань в системі, нетрадиційні форми уроків, використання наглядності.

У даній роботі представлено досвід педагога щодо формування ключових компетентностей інноваційними методами навчання на уроках російської мови та зарубіжної літератури, розкрито сутність основних інноваційних методів і прийомів роботи вчителя з реалізації даної проблеми.

Матеріали, напрацьовані в результаті роботи над проблемним питанням, будуть корисними для студентів вищих навчальних закладів, учителів-словесників, а також для всіх педагогічних працівників, які реалізують свою діяльність на основі компетентнісно-зорієнтованого підходу до навчання і працюють над проблемою розвитку ключових компетентностей особистості за допомогою інноваційних технологій і засобів навчання.

Матеріал схвалено методичною радою школи ( протокол № 3 від 20.11.2018 р.)

Обсяг: 30 стор.

Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти,

а в умінні збуджувати, розбурхувати, оживляти.

А. Дістервег

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Завдання, які стоять перед сучасним учителем-словесником, вже звучать так:

формування особистості, здатної ефективно реалізувати свої знання і вміння на практиці;
отримання учнями компетентних, інтелектуальних і комунікативних навичок в умовах модернізації освіти;
створення оптимальних умов для розвитку особистості учня через надання якісної гуманітарної освіти на різних вікових етапах розвитку як на базовому, так і на профільному рівнях.

Саме тому найголовніше завдання учителя - вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на уроках співтворчості, де вчитель і учень як рівний з рівним намагаються осягнути у спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженням від спілкування з текстом.

Створити осередок творчості та пошуку на уроці, сприяти якісній гуманітарній освіті особистості через розвиток дослідницької, творчої та пізнавальної діяльності учнів - ось головна мета, яка стоїть на першому місці. Поштовх до освоєння учнями нових істин можливий лише на засадах партнерства та нових підходів. Інноваційний підхід до навчання дозволяє так організувати навчальний процес, що дитині урок і в радість, і приносить користь, не перетворюючись лише в розвагу чи гру.
І саме на такому уроці, як казав Цицерон, «запалюються очі того, хто слухає, від очей того, хто говорить».

Актуальність досвіду полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку освіти та суспільних відносин зростають вимоги до особистості як суб‘єкта соціальних процесів, виникає необхідність врахування фактору психологічної готовності молодої людини до здійснення тих чи інших дій у сучасних умовах, забезпечення шкільної молоді ефективним інструментарієм самореалізації та самовираження для досягнення життєвого успіху, а не тільки оволодіння сумою знань.

Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого-емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності. Свою діяльність на уроках намагаюсь побудувати так, щоб кожен учень міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук дитини.

Мотивація досвіду:

впровадження оптимальних методів і прийомів, прогресивних інтерактивних технологій навчання;
удосконалення засобів і форм процесу навчання відповідно до сучасних вимог;
розкриття творчих можливостей дитини;
проекція на майбутнє.

Технологія досвіду містить у собі багатий арсенал різнонаправлених форм, методів інноваційної діяльності вчителя та учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури.

Розділ 1. Інноваційна діяльність на уроках російської мови та зарубіжної літератури

Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі
є об‘єктивною закономірністю, що зумовлюється інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття, оновленням змісту сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський цілісний аспект, необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості учня, готовності до сприйняття та активної діяльності. У свою чергу, іншими стають і задачі вчителя - не повчати, а спонукати, не оцінити, а проаналізувати. Учитель стосовно учня перестає бути джерелом інформації, а стає джерелом духовного й інтелектуального імпульсу, що спонукує до дії. У зв‘язку з цим винятково важливого значення набуває інноваційна діяльність педагога.

Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямована на оновлення системи освіти. Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.

Таким інноваційним продуктом є активне та інтерактивне навчання.

Інноваційна педагогічна діяльність є одним із видів продуктивної діяльності. Серед її обов‘язкових компонентів особливу роль відіграє творчість. Саме тому часто використовую ось таку структуру уроку:

І. Спочатку оголушую тему уроку, але у незвичній формі, з використанням фото, відеоматеріалів, аби зацікавити дітей вже з самого початку уроку. (2-3 хв.) Наприклад:

Урок русского языка, 7 класс, тема урока: «Сложноподчинённые предложения». На видеопрезентации первый слайд:

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\Безымянный.bmp$

Слово вчителя: «Ребята, посмотрите вокруг себя! Всё вокруг нас горит разными красками! И мы с вами все очень разные! Так же и сложноподчинённые предложения, с которыми мы уже знакомы, тоже очень-очень разные! И сегодня мы с вами узнаем о них ещё много интересного!»

ІІ. Немає мотивації – немає навчання. Мотивуємо разом з дітьми та формуємо очікувані результати. Обов’язково визначаємо та записуємо час для кожного етапу уроку; план уроку завжди на дошці. (5 хв)

ІІІ. Надання інформації вчителем. Інформацію даю коротко, чітко, стисло.(5-10 хв.)

ІV. Інтерактивна вправа на засвоєння практичного матеріалу.

Створення міні груп. (2-3 хв)
Інструктування на виконання завдання. (5 хв.)
Робота з матеріалами, пошук інформації, виконання завдань.(10 хв)
Презентація роботи кожної групи. (5-10 хв)

V. Рефлексія (підсумок уроку), Д/З.

До педагогічних інновацій належать нововведення у навчальному й виховному процесах.

Інноваційна діяльність вчителя спрямована на перетворення існуючих форм і методів навчання, створення нових цілей та засобів її реалізації, саме тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей.

Педагог вступає з іншими членами колективу в процес створення, використання й упровадження інновації, він обговорює зміст нововведення та ті зміни, які можуть відбутися в дисциплінах, свідомості, звичаях, традиціях, поведінці учнів. Л. В. Божович у своїх працях неодноразово наголошує на різних видах потреб у спілкуванні. Однією з таких потреб є «потреба бути індивідуальністю. Вона проявляється у встановленні таких взаємин, при яких людина, спілкуючись, могла би "прочитати" на обличчі, почути в мові і побачити в поведінці іншої людини визнання своєї неповторності, унікальності, незвичайності». Ми, педагоги, вчителі не маємо права не розуміти цього, і не дозволити кожній дитині інноваційно діяти.

Інноваційний урок - це динамічна, варіативна модель організації навчання учнів на певний період часу. Діяльність вчителя на інноваційному уроці розкривається в різноманітних, незвичайних завданнях, неординарних діях, конструктивних пропозиціях, цікавих вправах, створенні навчальних ситуацій, дидактичному матеріалі, організації творчої роботи учнів.

Найчастіше використовую такі види інноваційних уроків:

- самостійної діяльності;

- дослідницькі;

- проблемні;

- диференційованого навчання;

- на основі проектної діяльності;

- уроки-тренінги та ін.

В. В. Давидов поставив завдання навчити дитину вчитися самостійно, тобто зробити його суб'єктом власної освіти. Шлях до цього він бачив в тому, щоб з перших днів навчання формувати у дітей творче ставлення до дійсності, здатності до самостійного теоретичного пізнання. Уроки самостійної діяльності - форма навчального процесу на основі організації самостійної роботи учнів. Мета таких уроків - формування та розвиток механізмів незалежності школярів, затвердження самостійних якостей особистості. Для кожного учня, або ж груп учнів розробляю модель самостійної роботи: підбираю технологію навчання, обсяг і зміст навчального матеріалу, літературу та дидактичний матеріал, техніко-технологічні засоби навчального процесу. Кожному учневі видаються відповідні рекомендації в письмовій та усній формі.

Дослідницький урок - це форма навчання школярів на основі пізнання навколишнього світу, організації дослідження предмета або явища. Мета дослідницького уроку - використання, розвиток і узагальнення досвіду учнів і їхніх уявлень про світ. В основі такого уроку - організація практичного дослідження проблеми, теми або поставленого завдання. Мета діяльності учнів на дослідницькому уроці - отримання конкретного результату (продукту).

Наводжу приклад такого дослідницького уроку російської мови у 5 класі.

Тема урока: О месте русского языка среди других славянских языков.

Цель: ознакомить учащихся с группой славянских языков, приметами их близкого родства; показать роль русского языка в развитии и обогащении других славянских языков; стимулировать работу учащихся в изучении русского языка, обогащении собственной речи.

Оборудование: учебник, учебные тексты, обучающая таблица.

Тип урока: комбинированный с элементами исследования.

Русский язык — любимый брат

Соловьиной речи моей

Бессмертной Украины.

В. Сосюра

ХОД УРОКА

I. Объявление темы и цели урока

II. Изучение нового материала

1. Вступительное слово учителя

— В мире насчитывается примерно 3 000 языков. Цифра неточная, так как не всегда ясно, что перед нами — два языка или наречия одного. Языки, которые произошли от общих предков, являются родственными. Среди них различаются языковые семьи, группы и подгруппы. Славянские языки — это группа, наряду с французским, английским и немецким, входящая в индоевропейскую языковую семью.

До V–VI веков нашей эры у всех славянских народов был один общеславянский язык. Затем он распался и образовались три языковые семьи: южнославянская, восточнославянская и западнославянская.

2. Работа с таблицей

Многие знают, насколько похожи и грамматически, и лексически русский, украинский и белорусский языки. Это языки-братья из одной восточнославянской семьи.

Вот несколько примеров, показывающих близкое родство языков.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\003.png$

Родство языков проявляется в звучании, общности корней, суффиксов, приставок, грамматических значений и форм.

3. Наблюдение за лингвистическим материалом

Выполнение упражнений

4. Диктант с дополнительным заданием

История живёт в нашем языке, в песне. Слово нам доносит из глубины веков радости, надежды и горе наших предков. Язык — это душа народа… Ребёнок растёт, слышит первую сказку, первую песню. В его сознание вместе с материнским словом входят обычаи народа, из рассказов близких узнаёт о делах своих дедов-прадедов, про подвиги народных героев. (По О. Гончару)

Дополнительное задание

А) Фонетический разбор слова язык.

Б) Перевести на украинский язык словосочетания:

В нашем языке, обычаи народа, узнаёт о делах, ребёнок растёт.

5. Составить и разыграть с соседом по парте диалог на тему «Наш семейный язык». (6-8 реплик)

III. Подведение итогов урока.

1. Беседа

• Какие языки называют родственными?

• Какие языки относятся к славянским?

• К какой группе славянских языков относятся русский, украинский, белорусский языки?

• Каково место русского языка среди других славянских языков?

2. Заключительное слово учителя

Мы сравнили различные славянские языки, узнали, какое место среди них занимает русский, освоение которого мы с вами продолжим в этом учебном году. Русский язык относится к крупнейшим языкам мира; по числу говорящих он занимает 5-е место, уступая только китайскому, английскому, хиндустани (хинди) и испанскому. Кстати, украинский входит в первую «двадцатку», то есть тоже принадлежит к очень крупным языкам.

IV. Домашнее задание.

Відмінні особливості технології такого продуктивного навчання:

- самостійна навчальна діяльність школяра;

- орієнтація навчання і праці на кінцевий результат;

- заміна урочних, замкнутих форм відносин між педагогом
і учнями більш відкритими, спрямованими на спільну діяльність та співробітництво.

Проблемні уроки - форма організації навчання учнів на основі створення проблемної ситуації. На такому уроці перед школярами або ставиться, або разом з ними визначається проблема. Мета проблемного навчання - активізація пізнавальної сфери діяльності учнів на основі виявлення причинно-наслідкових зв‘язків. Проблемне навчання - це технологія навчання вмінню бачити і виділяти протиріччя, вирішувати проблеми.

Тема: «Синонимы и наша речь»

Тип урока: комбинированный с использованием технологии проблемного обучения

Цель: систематизировать ранее изученное о синонимах, их роли в речи; формировать умение употреблять синонимы в речи с целью её обогащения; познакомить со словарями синонимов

Планируемые результаты: знать понятие «синонимы», отличия синонимов друг от друга и их связь с многозна-чными словами; функции синонимов в речи (выразительность, средство связи предложений в речи, средство преодоления неоправданного повторения слов), уметь определять общее ле-ксическое значение сино-нимов: подбирать синони-мы к данным словам; определять смысловые и стилистические отличия друг от друга слов-синонимов; цель использования синонимов в тексте; употреблять нужный синоним в зависимости от разных целей;

I. Мотивация (самоопределение ) к учебной деятельности

Вступительное слово

Мы пришли сюда учиться,

Не лениться, а трудиться.

Работаем старательно,

Слушаем внимательно.

- Начнём наш урок. Как и всякая сказка, урок наш начинается с волшебства. Закройте глаза и представьте: море, волны плещут, море шумит и плещет…А сей час - откройте глаза. ( На слайде – иллюстрация)

Ветер по морю гуляет

И кораблик подгоняет,

Он бежит себе в волнах

на поднятых парусах.

II. Актуализация и проблемное учебное действие

- Но наш корабль большой и плыть только с помощью ветра он не может. Нужно его «Завести». А так как урок у нас сказочный, то и «завести корабль можно только сказочным путём. Корабль начнёт свой путь только тогда, когда вы расскажете всё, что знаете о лексике.

(Ученики смотрят презентацию, воспринимают на слух информацию, осваивают лингвистические термины)

III. Выявление места и причины затруднения

Эвристическая беседа и ответы на вопросы

- Ребята, что такое лексика?

Совокупность всех слов языка составляет его лексику.

- Большинство слов имеют лексическое значение. Что это такое?

Это тот главный смысл, о котором мы думаем, когда произносим слово.)

- Ребята, сколько лексических значений может иметь слово?

- Как называются слова, имеющие одно лексическое значение?

(Однозначные.)

- Как называются слова, имеющие два или более лексических значений?

(Многозначные)

- Молодцы! Отправляемся в страну Лексика!

IV. Целеполагание и построение проекта выхода из затруднения

-Сегодня мы познакомимся с новым явлением лексики и для ваших наблюдений предлагается отрывок из сказки Д. Мамина-Сибиряка «Сказка про храброго зайца…». (Слайд с фрагментом сказки)

Собрались старые зайцы, сбежались маленькие зайчата, приплелись старые зайчихи – все слушают, как хвастается заяц…

- Эй, ты, косой глаз, ты и волка не боишься?

- И волка не боюсь, и лисицы и медведя – никого не боюсь!

Это уж выходило совсем забавно. Хихикнули молодые зайчата, засмеялись добрые старушки зайчихи, улыбнулись даже старые зайцы.

1.Назовите глаголы движения, характеризующие зайцев в лесу. Чем интересны эти глаголы? (Собрались, сбежались, приплелись).

2. Как отреагировали зайцы на хвастовство главного героя? (Хихикнули, засмеялись, улыбнулись).

Итак, об одном и том же можно сказать разными словами, которые по смыслу близки, но различаются оттенками значения.

- Подумайте, о чем же мы будем говорить сегодня на уроке?

В течение урока мы продолжим изучать лексику, поговорим о синонимах, систематизируем знания по этой теме. Будем учиться употреблять их в речи. Познакомимся со словарями синонимов.

- В русском языке есть разные слова, которые обозначают одно и то же: один и тот же предмет, один и тот же признак, одно и то же явление, действие. (Определение на слайде)

V. Творческая практическая деятельность по реализации построенного проекта.

- Внимание на экран. Мы прогуливаемся по стране Лексика. Назовите слова, обозначающие место, где живёт человек.(дом, жилище, хибара, хоромы)

(Записывают синонимы в тетради)

- Теперь попробуйте сами:

Бежать, говорить, светло, смелый, большой.

- В русском языке много синонимов. Существуют специальные словари синонимов. В толковых словарях при разъяснении значений некоторых слов также приводятся синонимы. Познакомимся со словарём З. Е. Александровой «Словарь синонимов русского языка».

Музыкальная физминутка

VI. Первичное закрепление с комментированием

- А теперь мы решим грамматические задачи. Каждую задачу ученик решает самостоятельно. Потом вызывается по желанию кто-то из ребят и предлагает своё решение, кратко объясняя его. Каждый ученик делает исправления в тетради и на полях ставит себе оценку. Учитель доверяет ученику и в выведении итоговой оценки. Тетради собираются, работы оцениваются. Все задачи представлены на слайдах.

Задача 1. Раскроем понятие «большой» (физический смысл) синонимическим рядом. Кто больше? Составьте цепочку слов по степени увеличения признаков. (Записывают в тетрадях). Такой приём называется «градация».

Результат: большой, огромный, громадный, гигантский, колоссальный.

- Подпишите под каждым прилагательным существительное, которое может сочетаться с данным признаком.

(Например: сад, дом, небоскрёб, город, наводнение)

Задача 2. Запишем несколько глаголов к общему по смыслу глаголу «упасть», объясните, какими смысловыми оттенками они различаются. Своё объяснение постройте как связный монолог.

Результат: шлёпнуться, грохнуться, рухнуть.

Упасть может любой (нейтральное слово). Шлёпнуться - слово разговорного стиля, употребляется, когда иронизируем над своей неловкостью. Рухнуть - стиль разговорный. Оттенок смысла: если рухнуть сказано о человеке, то это означает «упасть без сил», о дереве, здании - «упасть неожиданно, тяжело».

VII. Включение в систему знаний. Повторение.

- Посмотрим теперь, как учебник даёт определение синонимов.

- Предлагаю выполнить упр. ___( по заданию)

VIII. Рефлексия учебной деятельности на уроке (итог урока)

-Что нового узнали на уроке?

- Какие трудности у вас появились в процессе работы?

- Как вы их преодолевали?

- Понравилось ли вам на уроке?

- Какое настроение у вас сейчас? (синонимами)

- Дайте оценку нашей работе: выберите одну из предложенных на вашем столе карточек и покажите мне. Урок понравился - карточку с улыбающимся лицом, нет - карточку с грустным лицом.

IX. Домашнее задание

Урок-тренінг - форма організації навчальної діяльності учнів на основі процесу відпрацювання певних дій і закріплення навчального матеріалу. Мета цієї технології - набуття учнями певних умінь і навичок за допомогою кількаразового повторення одних і тих же знань або дій. Ця специфічна тренувальна діяльність може бути як індивідуальною, так і груповою. Принципи ведення уроків-тренінгів розробляються в залежності від характеру проблеми, соціально-педагогічних умов ведення, а також цілей і задач закріплення вивченого матеріалу. На уроках-тренінгах часто використовую можливості впровадження життєво-творчих компететностей.

Урок-тренінг за твором Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»

Тема: Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя. Щасливий фінал як особливість різдвяного оповідання.

Назва уроку: «Запали свічку в серці Скруджа. Твори добро навколо себе»

Мета:

– розкрити причини деградації та мотиви переродження Скруджа;

– вдосконалювати навички характеристики літературного героя;

– розвивати образне та асоціативне мислення учнів, уміння робити висновки;

– виховувати морально-вольові якості учнів (доброту, щирість, щед-рість, людяність), негативне ставлення до скнарості та жадібності.

Обладнання: плакати «Ялинка матеріальних бажань» і «Ялинка духовних побажань», уривки з тексту твору, ілюстрації до твору, ялинки-бейджі, паперові новорічні кульки, мультимедійна система, фліпчартна дошка, маркери, фломастери, кольоровий папір (жовтого кольору, нарізаний смужками), клей, скотч, епіграф до уроку.

Епіграф: Не гроші роблять людину щасливою, а людяність. (Ч. Діккенс)

Хід тренінгу

І. Організаційний момент.

Вправа «Знайомство»

Мета: формування позитивного настрою на спільну роботу, створення невимушеної, доброзичливої атмосфери в групі.

Привіт усім! Рада бачити посмішки на ваших обличчях! У нас сьогодні незвичайний урок. Це навіть не урок, а справжнє коло друзів. Тож давайте привітаємось. Вітатись будемо наступним чином. По черзі за годинниковою стрілкою кожен говорить: «Привіт усім! Мене звуть (ім’я). Я полюбляю свята за те, що…» (5 хвилин) Дякую всім за щирість! Поаплодуйте собі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Давайте згадаємо правила проведення тренінгу, оголосивши їх для віх присутніх. Сьогодні перед нами стоїть непросте питання. Нам треба розгадати таємницю однієї людини. Так, це старий скнара, який ніколи не радів святам, не вірив у дива, не любив людей. Він любив тільки гроші!

Тож спробуємо в його серці запалити свічку. Свічку добра, віри та надії на краще. Можливо, хтось із присутніх сьогодні також перегляне своє ставлення до життя і зміниться. (2 хвилини)

Вправа «Матеріальні цінності»

Мета: навчати учнів ділитися своїми думками, бажаннями, висловлюватися вголос..

Мабуть, кожна людина очікує чогось від Різдва.

Скажіть, будь ласка, а який подарунок ви хотіли б отримати на Різдво?

На різнокольорових паперових кульках напишіть подарунок. Назвіть (за бажанням) та причепіть на «Ялинку матеріальних подарунків». (5 хвилин)

Погляньте, яка красуня ялинка вийшла!

ІІІ. Основна частина.

А чи знаєте, що саме означає ялинка як символ? І чому її обрали символом Різдва? Розповідь учня (завдання наперед).

За християнськими віруваннями українців, ялинка – це символ народження Сина Божого. Чому? Тому що ялинки, як правило, ростуть на горі або пагорбі. Люди живуть у низинах. Отже ялинка до них з гори, тобто «з неба» іде «на землю». Як ви вважаєте, яких-небудь подарунків очікував наш герой Скрудж? Чому? (Очікувані відповіді учнів: Ні! Тому що не вірив у Різдво.)

Давайте познайомимось зі Скруджем ближче.

Погляньте на свої бейджі-«ялинки» (ялинки трьох видів: просто зелена, засніжена, прикрашена). Як ви можете охарактеризувати людину за малюнком вашої ялинки?

(Очікувані відповіді учнів:

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\ялина.png$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\ялинка.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\ялиночка2.jpg$

- просто зелена – пуста, ніяка, скупа, сумна, їй нічого не треба тощо;

- засніжена – холодна, закрита тощо;

- прикрашена – радісна, весела, святковий настрій має тощо.)

Вправа «Знайди відповідність»

Мета: вміти працювати з уривками тексту та уривками кадрами з мультфільму, працювати в команді, поважати думку всіх її членів.

Зараз за своїми ялинками вам необхідно об’єднатись в команди. Кожна команда отримує уривки з тексту твору, до яких треба знайти відповідну ілюстрацію. (3 хвилини)

Будь ласка, зачитайте свої варіанти та почепіть їх на дошку. (3 хвилини)

Вправа «Піраміда потреб»

Мета: розглянути, які потреби має кожна людина; з’ясувати, чого не вистачало героєві, в чому причини його поведінки.

Давайте подивимось на «Піраміду потреб» кожної людини, навіть дитини, і згадаємо, який Скрудж був, пояснимо, чому такий став, чого йому не вистачає.

(На основі відповідей учнів малюємо «Кардіограму життя Скруджа». За якою можна простежити, в який час герой «жив», а в який – «був мертвим») (8 хв.)

Вправа «Піцца для масажу» (2 хвилини)

Мета: зняти напруження групи, підготувати до наступної вправи, зблизити колектив.

Що ви відчували, коли вам робили масаж? А коли ви робили? Молодці!

Давайте згадаємо першого привида, що з’явився Скруджеві. То був покійний компаньйон Марлі. У нього був дуже великий та важкий ланцюг. Чому? (Відповіді учнів) (1 хвилина)

А тепер завдання командам.

Вправа «Золотий ланцюг добра»

Мета: вміння швидко працювати в команді, намагаючись толерантним шляхом досягти мети.

На столах лежать файли із паперовими смужками. За 2 хвилини вам треба зробити якомога довший ланцюг.

Молодці! Тепер подивіться на свою роботу. Скажіть, чи важкий ваш ланцюг? Чому? (відповіді дітей)

Так, ваші ланцюги легкі, бо зроблені від щирого серця, з посмішкою на устах, а головне, - з друзями разом.

Давайте наші «ланцюжки добра та любові» подаруємо Скруджеві.(1 хвилина)

Як ви вважаєте, що можна побажати на Різдво всім? (відповіді дітей)

Я прошу вас обрати собі святкову кульку і маркером на ній написати своє побажання (оголошення за бажанням). А тепер почепіть кульки на «Ялинку духовних бажань». (3 хвилини) Погляньте на обидві ялинки. Яка, на ваш погляд, краща? Чому? (Відповіді учнів)

Ви великі молодці! Подаруйте один одному оплески.

ІV. Підсумок.

Ми сьогодні намагались запалити свічку в серці Скруджа. Гадаю, що у нас це вийшло. А як ви вважаєте?

Що ж, наша зустріч добігла кінця. Я хочу, щоб ви взяли зараз взяли листочки та почепили на «чарівний термометр» згідно вашого настрою на даний час.

Станьте в коло, друзі, швидше,За руки візьміться, так буде тепліше.

І побажайте від щирого серця: «Всім гарного настрою, добра, милосердя!»

(Всі повторюють слова разом)

На згадку про зустріч дарую вам «різдвяний вогник» кожному, щоб ваші серця завжди були наповнені теплом та любов’ю. (Роздаються картинки-наліпки «Різдвяна свічка»)

Розділ 2. Розвиток життєво-творчих компетентностей учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури.

Слово завжди було предметом інтелектуальної діяльності, предметом спрямування уваги, встановлення зв’язків, абстрагування, узагальнення. Мовлення не просто супроводжує дитяче сприйняття, мовно-мислительна діяльність бере участь у формуванні особистості, стимулює саморозвиток, самореалізацію, але щоб навчати учнів треба, щоб учитель був сам компетентним. Для вчителя-мовника дуже важливо мати мовну, мовленнєву та соціомовленнєву компетенції, тільки тоді він може розвивати та формувати особистість учня.

Як я формую мовну та мовленнєву компетентність учнів в процесі викладання російської мови та зарубіжної літератури.

Рідна мова – безцінний скарб народу, його духовність, філософський розум, слід великої інтелектуальної праці, історія від початку до сучасності. Як основа духовності народу мова є джерелом існування нації: без мови не існує нації, без мови нація гине. Мова – це серце кожного народу, який відрізняється своєю ментальністю, культурою, історією, духовними началами, що передаються з покоління в покоління. І. Огієнко писав: « Світ Божий великий і складається з окремих народів чи націй, і кожен народ—окреме закінчене ціле. І в тому – краса Всесвіту ,що народи зберігають свою окремішність, як на пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах».

Переконана, що з метою формування мовної компетенції учнів старшої школи на уроках мови доцільно використовувати такі форми організації навчання: лекції; семінарські заняття; практичні заняття; самостійна робота учнів. Використовуючи ефект новизни й оригінальності інтерактивних методів, розвиваю та підвищую цікавість до процесу навчання. На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

У своїй практиці і на уроках російської мови, і на уроках зарубіжної літератури впроваджую такі інтерактивні методи:

1. Робота « на дружбу».

Для виконання певного завдання формую групи з 4 -5 осіб, « у всіх зошитах все повинно бути однаковим, крім почерку». Завдання в кожної групи своє. Учні домовляються, обговорюють як правильно писати, пояснюючи одне одному правопис. Робота команд переривається за годинниковою стрілкою, перевіряється й оцінюється . обмін інформацією відбувається за лічені хвилини.

2. Гра « зошит із плівки».

У файл кладуть аркуш із завданням. На плівці учні пишуть маркером. Хто швидше й правильно зробить свою роботу. В цій грі можна використовувати завдання вставити букви, розділові знаки, виправити помилки, знайти неправильно вжите слово тощо.

3. Орфографічні вітрила.

Правила морської мандрівки такі: записувати слова чи словосполучення треба дуже швидко, перепитувати й розмовляти не можна – плавання одиночне! Спитав у товариша. Повернувся назад – ваш човен перевернувся. Ви вибуваєте з гри, отже втрачаєте можливість отримати оцінку. Слова писати в стовпчик. Кожне слово загортати. Загинаючи папірець. Поки пишемо – на морі шторм, отже згортаємо вітрила. Запис зроблено! Шторм закінчився! Море стихло. Підняти вітрило! (треба розгорнути папірець). Читаються слова, пояснюється кожна орфограма. На місці помилки робиться олівцем дірка. Щоб залатати вітрило, треба швидко знайти правило і пояснити правопис даного слова, записавши його в зошит без помилок. Робота сам на сам мотивована правилами гри і дуже швидким темпом.

Робота в парах.

Учні працюють у парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думок й дозволяє швидко виконати вправи. Які у звичних умовах потребують багато часу або просто не неможливі (обговорити подію, твір, певну інформацію, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один із партнерів доповідає перед класом про результати.

Робота в трійках.

По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи, навпаки, виділення несхожих думок.

2 + 2 = 4.

Дві пари окремо працюють над вправою протягом часу (2- 3 хв.) обов'язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються й діляться висновками. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки в вісімки, або перейти до групового обговорення.

Робота в малих групах.

Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: « спікер» -- керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення. Зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), « секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), « посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), « доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи).

7. Акваріум.

Цей метод передбачає окрему роботу однієї групи в центрі кола, яка після обговорення виголошує результат, а решта груп слухає не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи, яка була в центрі, і власні думки.

Ефективними є також фронтальні методи:

Учні сидять у колі й по черзі за бажанням висловлюються. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Учитель може взяти слово після обговорення. Наприклад, такий метод можна запропонувати при вивченні прошарків лексики та доцільність вживання у мовленні тих чи інших груп у різних стилях.

Мікрофон.

Це різновид «великого кола». Учні швидко по черзі висловлюються, вирішуючи проблеми й передаючи один одному уявний «мікрофон».

Незакінчені речення.

Дещо ускладнений варіант «великого кола»: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу: «Можна зробити такий висновок..» , «Я зрозумів, що..», «Результатом є..» і т. д.

Мозковий штурм.

Загальновідома технологія, яка полягає в тому, що всі учні висловлюють абсолютно всі, навіть нелогічні думки, вирішуючи проблеми. Висловлене не обговорюється і не критикується до закінчення висловлювань.

Аналіз дилеми (проблеми).

Учні в колі обговорюють певну дилему чи проблему. Кожен виголошує варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, « Чи варто платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?»)

Мозаїка.

Це метод, що поєднує групову і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала реквізити вивчених документів; після переформування перша нова група повинна узагальнити сукупність усіх опрацьованих реквізитів документів, друга – вимоги до наявності реквізитів у певних документах. Третя – систему розташування реквізитів у документах тощо).

Останні технічні досягнення знаходять застосування в навчальному процесі, могутнім засобом для обробки інформації є саме комп’ютер. Головна його особливість – можливість програмування на виконання різних робіт, пов’язаних з отриманням і переробкою інформації. Комп’ютер активізує розумову діяльність учнів, розвиває обдарованість, формує знання, стимулює пошук, творчість. Змінюється естетика уроку, тому що вчитель має потужні інструменти зробити його більш привабливим за допомогою різних комп’ютерних програм.

Пропоную учням домашнє завдання такого типу :

 підготувати повідомлення, реферати, буклети, використовуючи інформаційну базу Інтернету ;

 прорекламувати художній твір, дотримуючись усіх вимог, що висувають до рекламного продукту;

 дібрати музику, яка б відповідала настрою літературного твору;

 опрацювати за допомогою Інтернет - ресурсів додаткові джерела інформації про письменника.

У процесі пошуку інформації діти вчаться вибирати та критично оцінювати знайдені матеріали.

Цікавою формою роботи є створення реклами за прочитаним твором. Цей вид роботи розвиває у школярів творчі та розумові здібності. Проводиться це в захопливій ігровій формі, що дає можливість учню випробувати себе в певній ролі та отримати задоволення від результатів власної праці. Наприклад, на уроках зарубіжної літератури учні рекламують літературні твори, «переконуючи» умовного гостя обов’язково прочитати той чи інший твір.

Використовуючи програму Windows Mowi Maker, готуємо відеокліпи до поетичних творів, на які композитори написали музику, наприклад, за творами С. Єсеніна, М. Цвєтаєвої, О. Пушкіна, М. Лермонтова тощо.

Надзвичайно цікава робота з використанням програми Power Point. Вона призводить до цілого ряду позитивних ефектів:

збагачує урок емоційною забарвленістю;
психологічно полегшує процес засвоєння;
збуджує живий інтерес до предмета пізнання;
розширює загальний кругозір учнів;
підвищує продуктивність праці вчителя і учнів на уроці.

Часто на своїх уроках впроваджую метод створення «кроссенсів».

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\я.JPG$

Тлумачення кроссенсу :

1. Прапор і карта Японії – представник літератури Японії

2. Мандрівник під деревом – поет 10 років провів у мандрах

3. Учитель, учні – мав учнів, навчав їх поетичній майстерності

4. Банани – біля подарованої учнями хижки посадив бананове дерево, її прозвали банановою хижкою, та і псевдонім Басьо означає «банан»

5. Ієрогліф – писав твори ієрогліфами, батько викладав каліграфію - красиве письмо

6. Квітуча сакура, цифра 3 – писав трирядкові вірші, в багатьох описує красу сакури

7. Гора Фудзі – їй присвячено багато хоку

8. Метелик, жабка, фіалки – предмет оспівування в хоку

9. Відповідь: Мацуо Басьо

(Примітка: картинка під № 9 у квадраті приховується, не проектується, доки учні не відгадають її, тоді встановлюються взаємозв’язки)

Технологія дебатів стимулює учнів до повторення вивченого матеріалу, до читання додаткової літератури, до пошуку шляхів вирішення поставлених задач. Темами уроків-дебатів можуть бути будь-які наукові або моральні проблеми, з яких існують неоднозначні або протилежні думки, різні підходи до її вирішення. Клас ділиться на дві команди: прихильників позитивного і негативного погляду на проблему. Характерною особливістю уроку-дебатів є участь в ній третьої сторони: експертів, суддів, зацікавленої публіки. Роль третьої сторони виконують учні та вчитель, а суддівство здійснює людина, запрошена з боку, тобто особа незацікавлена. Учні займаються самостійним пошуком, використовують додаткову літературу з тим, щоб дослідити цю проблему з усіх сторін. Наприклад, в 10 класі проводився урок-дебати з теми «Образ Наташі Ростової» (за романом Л.М. Толстого «Війна і мир»).

Стратегія «передбачення»: за допомогою прислів‘їв, приказок, загадок, фразеологічних зворотів або ключових слів, записаних на дошці, учні передбачають тему, мету уроку, сюжет твору (за допомогою прислів‘їв «Хто знання має, той і мур ламає», «Замало мати гарний розум, головне - вміти його застосовувати» потрібно спрогнозувати тему уроку за романом Д. Дефо «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»).

«Мозкова атака»: чітко формулюю питання, записую його на дошці (Особливості конфлікту трагедії В.Шекспіра «Гамлет», Тематико-жанровий склад епопеї О. де Бальзака «Людська комедія», Яка діяльність Робінзона Крузо на безлюдному острові допомогла йому не втратити людську подобу?) і пропоную учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції записуються на дошці в порядку їх висловлювання, відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих ідей.

«Порушена послідовність»: з‘єднати стрілками подвиги Геракла і героїв або предмети, які є в міфах:

• перший подвиг - лернейська гідра,

• другий — керинейська лань,

• третій - немейський лев,

• четвертий - стімфальські птахи.

Розташувати події у їхній послідовності (за романом Ж. Верна «П‘ятнадцятирічний капітан»): розкриття таємниці літер «С. В.», пригода у термітнику, полювання на смугача, зустріч героїв із Гаррісом, втеча з факторії, ярмарок у Казонде, загибель капітана Хала та його команди, потерпілих з «Вальдека», важкий шлях «Пілігрима» до омріяного порту.

При опрацюванні об‘ємних тем застосовую методи «Ажурна пилка» («Мозаїка») або «Навчаючи - вчуся». Цей вид діяльності дає змогу працювати разом задля вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному. Наприклад, «Ажурна пилка» мною застосовується у 10 класі під час вивчення теми «Соціально-психологічна проза XIX століття». Клас попередньо об‘єднується у 4-5 груп по 4-5 учнів у кожній. Це так звані «домашні» групи. Вони отримали інформацію, необхідну для засвоєння й передачі, та джерела інформації (посібники, словники, підручники).

Стратегію «кероване читання» проводжу під час роботи з текстом, при вивченні нового матеріалу. Текст розділяю на зупинки, продумую запитання за методикою Блума буквального і небуквального характеру. Перед читанням кожної частини твору заохочую учнів до пошуку відповідей на запитання. Запитання буквального характеру - за змістом твору, небуквальні - відповідей немає в тексті. Запитання небуквального характеру сприяють розвитку творчої уяви школярів, наприклад: Як ви гадаєте, як будуть розвиватися події далі?

Міністратегія «позначки» допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, «сортувати» матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки «+» - відома інформація, «?» - незрозуміла інформація, «!» - що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється таблиця в зошиті, в яку вносяться записи з опрацьованого тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом.

Щоденник подвійних нотаток доцільно використовувати під час вивчення нової теми. Для цього треба провести вертикальну лінію посередині аркуша і зліва записувати епізоди або якийсь образ, який вразив найбільше. Праворуч - прокоментувати це, відповісти, що змусило записати. Є теми, що вимагають зіткнення різних поглядів. Наприклад: «Яким я вважаю Дон Кіхота: благородним лицарем чи божевільним?»; «Родіон Раскольников і Соня Мармеладова: дві сторони однієї медалі»; «Розуміння взаємин мистецтва і реальності в новелах Т. Манна і в романі О.Уайльда «Портрет Доріана Грея».

Вивчаючи такі теми, доцільно застосовувати методи «Прес» та «Обери позицію». За допомогою методу «Прес» можна розглянути теми: Чи є багатство єдиною умовою людського щастя? (повість О. де Бальзака «Гобсек»), Чи можна стверджувати, що Робінзон на острові почав з нічого? (роман Д. Дефо «Робінзон Крузо»).

Робота складається з 4-х етапів:

- висловити власну думку, пояснити її («Я вважаю, що...»);

- аргументувати власні погляди ( «Оскільки...»);

- навести приклади ( «Наприклад...»);

- зробити висновок ( «Отже, я вважаю...»).

З метою колективного розв‘язання актуальних проблем, складання переліку ідей, залучаючи школярів до обговорення, використовую «Коло ідей». Цікаво поміркувати над проблемою: Індивідуалістичне свавілля чи любов до людей — що переможе в сучасному світі? (роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара»); Персоніфікація різних можливостей морального вибору
в образах Ріє, Тарру, Грана, отця Панлю, Рамбера, Коттара (роман А.Камю «Чума»). Учнів об‘єдную в кілька груп, які готують відповідь за планом. Після завершення роботи в групах кожна з них по черзі відповідає на запитання.

Щоб з‘ясувати, як новий матеріал засвоєний учнями, використовую групову форму роботи «Синтез думок»: Доведіть, що життя і творчість письменника відповідають його власному твердженню «Моральність і життя - одне ціле» (Томас Манн). Учні об‘єднуються у 4 групи, кожна отримує завдання. За 1-2 хв. вона записує варіант відповіді й передає іншим. Ті доповнюють його, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані матеріали передають групі експертів для загального висновку.

Ще однією методичною стратегією розвитку критичного мислення є «кубування», за допомогою якого можна робити висновки, узагальнення. Етапи «кубування»:

1. Опишіть це... 2. Асоціюйте це... 3. Порівняйте це... 4. Проаналізуйте це...

5. Знайдіть аргументи «за» і «проти»... 6. Застосуйте це...

Наприклад, у 5 класі, розглянувши образ Снігової королеви, спостереження підсумовуємо за допомогою «кубування»:

1. Снігова королева - це загадкова героїня казки Андерсена.

2. Снігова королева - завірюха - зима - холод - морозне вікно - байдужість - політ - крига - зірка.

3. Наче таємнича мелодія зимової віхоли.

4. Із білого снігу, льоду, заметілі, дивної фантазії, шепоту сніжинок, зимової тиші.

5. «За»: збагачує сприйняття зимової природи надзвичайно таємничим і вишуканим чином. «Проти»: це холодна краса, яка живе лише для гармонії
і правильності, але не для любові, добра і тепла людських стосунків.

6. Збагатити уяву, наблизитися до таємниць зими, до розуміння зовнішньої і внутрішньої краси.

Одним із прийомів роботи в групах або в парах є так званий «Інформаційний пакет», який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:

- Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?

- З яким твердженням не погоджуюсь?

- Чиї думки найоригінальніші?

- Які вислови сподобалися?

- Доповнити «пакет» власною думкою (цитатою, прислів‘ям).

Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.

Універсальним збудником думки та емоцій учнів є прийом «Незакінчені речення». На уроці формулюю початок речення
і пропоную закінчити його:

- Коли б я був...

- Таке рішення було ухвалено, тому що...

- Це мій улюблений герой, бо...

Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника або прочитаного твору використовую «Вільне письмо», яке допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.

Подобається дітям і дає певні результати інтелектуальна розминка - «входження в урок». За першими літерами імені головного героя твору треба записати слова - асоціації, які виникають під час читання.

Для перевірки засвоєння і розуміння змісту прочитаного твору використовую прийом «Порушена послідовність». На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв‘язок. Учні відтворюють з пропонованих частин текст і відновлюють сюжет твору.

Залежно від змісту та мети навчання використовую різноманітні методи та прийоми роботи на уроках. Наприклад, перед роботою безпосередньо над темою використовую вправу «Таємні таланти»: на маленьких аркушах паперу учні пишуть те, що їм подобається робити, потім аркуші збираються і роздаються учням так, щоб ніхто не одержав власний. Школярі ходять по класу й знаходять саме того учня, в якого є цей прихований талант.

При вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових підходів, наприклад, «Інтерв‘ю з О.Пушкіним», «Конференція
з Данте», «Гість уроку - Гомер», «Дебати М.Лермонтова та А.Чехова», «Слідча експертиза існування В.Шекспіра», «Кінорепортаж: в гостях у М.Лермонтова», «Галерея творчості французьких письменників», «Презентація: життєпис Жуля Верна».

На уроках велику увагу приділяю розвитку комунікативних навичок, які розкриваються через усні твори - роздуми, дебати, захист улюбленого героя, виступ від імені героя.

Ю. Лотман зазначав: «Кожний прямує до книги своїми шляхами і кожний відкриває її по - своєму. В цьому й полягає цінність художньої літератури». Прийоми, які забезпечують зосередження уваги на ключових моментах у тексті, акцентують увагу школярів: читання в парах (узагальнення матеріалу про новаторський характер творчості Д.Байрона), твір-п‘ятихвилинка (письмова рефлексія «Чому Дон Кіхота називають Сумним образом?»), спрямоване читання (обдумування трагедії Софокла «Антігона»), переконуючий лист («Лист на підтримку Є.Онєгіна»). Неможливо в контексті літератури не заглибитись в світ морально-етичних норм, співпереживання і доброзичливої аури. Тому проводжу постійну паралель із сьогоденням, бо далекі проблеми героїв Античності або Середньовіччя не стануть зрозумілими без особистих вражень: Кого визнають лицарем сьогоднішні «дами»? Яким героєм уявляють себе сучасні хлопчики? Які рішення історичного масштабу приймуть теперішні «королі та вельможі»? А тут уже і необмежені можливості до формування життє-творчих компетентностей.

Істотна роль полягає в створенні максимальних умов для виконання домашніх завдань, тому кожне потребує творчого підходу. З цією метою завдання носять наступний характер: скласти карту подій, які відбуваються в романі «Собор Паризької Богоматері» В.Гюго, написати есе «Моє ставлення до помсти» (в межах вивчення трагедії В.Шекспіра «Гамлет»),провести дослідження та інтерпретувати чайну церемонію (вивчення творчості М.Басьо), підготувати виступ-промову на захист природи (С.Єсенін) тощо.

При вивченні поезії Пушкіна, Лермонтова, Тютчева, Фета, Єсеніна звертаюсь до музичних творів, написаних на вірші поетів, щоб підкреслити музичність, особливу ритмомелодику віршів. Пояснюю учням, що лірика як рід літератури найбільш споріднена з музикою, а епос - з живописом.

Прекрасно підвищують інтерес до уроків літератури і до творчості поетів відеокліпи. При цьому беру музику в сучасній обробці, що також допомагає наблизити поета до сучасного слухача, показати актуальність його поезії в наші дні. Наприклад, відеокліп на вірш В.Маяковського «Лілічка» у виконанні групи «Сплін». Школярі не просто дивляться відеоролик, їм заздалегідь пропонуються питання, на які треба відповісти після перегляду відеосюжету. По ходу перегляду вони можуть записувати основні факти, дати або складати план, що розвиває вміння і навички.

Також на уроках літератури переглядаємо фрагменти екранізацій літературних творів. Фільм на уроках літератури - це як експеримент з фізики, лабораторна робота з хімії, прогулянка в ліс - з біології. Ефект присутності максимальний. Зображення на екрані стає частиною життя, і ти вже ніби там - поруч з Настусею в зимовому лісі, кружляєш у вихорі танцю на першому балу разом з Наталкою Ростовою. У моїй роботі фільм, найчастіше, - це початок теми. Ніяких вступів, пояснень, «зверніть увагу ...». Просто вимикаємо світло і дивимось, але тільки фрагмент, невелику частину, найважливішу, цікаву, інтригуючу. А потім починаємо розмірковувати, що було, чим може закінчитися, завдяки чому
у дітей, навіть тих, хто не любить читати, формується внутрішня мотивація до читання. 80% зі ста обов‘язково захочуть дізнатися, виправдалися припущення чи ні, і, зрозуміло, прочитають. Тут відразу ж хочу відзначити, що перегляд фільмів на уроці цілком не вважаю доцільним, тому вибираю фрагменти, необхідні в роботі над твором: наприклад, при аналізі епізодів або характеристиці персонажів. Чим не спосіб вчити думати над прочитаним, аналізувати, зіставляти, шукати точки дотику
і відмінності, ставити питання і шукати на них відповіді? Варіантів роботи з текстом екранізації маса: складання плану, переказ змісту, підготовка «товстих і тонких» питань, написання роздумів на тему «Що вас найбільше здивувало, здалося дивним? Про що захотілося поговорити?», складання рад режисерові, акторам, написання або редагування кіносценаріїв тощо. Часто ще перед переглядом учні отримують завдання. Так, наприклад, за повістю Булгакова «Собаче серце» можна запропонувати такі питання:

Яким було перше слово Шарикова і чому саме це?
Як перші слова Шарикова його характеризують?
Які емоції викликає у вас Шариков і чим він жахливий?

Висновки

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання літератури зростає роль інноваційних технологій, їх використання значно сприяє піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. На життя сучасного учня впливають нові інформаційні технології. Комп'ютерна грамотність та комунікативна освіченість школярів є компетенціями, що формуються тільки в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій і забезпечують успішний результат у широкому спектрі освітньої діяльності.

Під час вивчення світової літератури потрібно активно використовувати інноваційні педагогічні технології: комп‘ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Використання нових технологій проведення уроків, постійний пошук нового, цікавого вже дає позитивні результати. На протязі останніх трьох навчальних років мої учні значно покращили і свої знання російської мови, і зарубіжної літератури.

Моніторинг успішності учнів 5-9 класів з російської мови.

Моніторинг успішності учнів 5-9 класів з зарубіжної літератури.

Сьогодні суспільству необхідно мати таку людину, яка не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а компетентну, ініціативну, креативну, здатну працювати в команді, прогнозувати й досягати своєї мети. Та, на жаль, не кожен здатен розвивати в собі лідерські якості, може прислуховуватися до думок інших і співпрацювати у тісній взаємодії один із одним. Із цією проблемою нам доводиться зіштовхуватися чи не на кожному уроці, адже учні за своїми віковими, психологічними особливостями різні.

Я переконана в тому, що при врахуванні не тільки знання й змісту мовної та літературної освіти, важливо формувати універсальні навички й компетенції, що учень зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

Отже, основою розвитку компетентностей учнів повинні бути такі технології навчання, які б забезпечували пізнавальну активність та самостійність учнів, сприяли б формуванню навичок застосовувати набуті знання на практиці. Таким чином, вміле впровадження інноваційних технологій на уроках російської мови та зарубіжної літератури дозволяє реалізувати навчальні, розвиваючі та естетичні цілі навчально-виховного процесу. Сподіваюся, що використання даного посібника допоможе педагогам, вчителям у досягненні найскладнішого завдання – навчання і виховання гідного учня.

СПИСОК ОСНОВНИХ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Майстерність учителя на уроці / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко // Радянська шк. - 1958. - № 7. - С. 26-33.
Навчання і виховання засобами літератури : метод. посіб. / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко. - К. : Рад. шк., 1973. - 176 с.
1. Бабанський Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу. – М., 1982. -192с.
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. - Львів: Новий світ -2000, 2005. -350 с.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К.: Просвіта; 2000.-368с.
Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
Селевко Г.К. Сучасні освітні технології.-М: Народне утворення, 1998р.-255с.
Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. – С. 25-26.
Химинець В.В., Інноваційна освітня діяльність. – У.: Інформаіно-видавничий центр ЗІППО, 2007. – 364с.
Технологія конструювання мультимедійного уроку – [Електронний ресурс] – Посилання на електронний ресурс. - http://osvita.ua/school/technol/1817
Електронні підручники – [Електронний ресурс] - Посилання на електронний ресурс. – www.umniki.com.ua
https://stud.com.ua/89394/psihologiya/kontseptsiya_davidova_zmistovni_uzagalnennyah_navchanni
https://pidruchniki.com/73253/investuvannya/klasifikatsiyi_innovatsiy
https://academia.in.ua/content/naukovo-%E2%80%93-metodychna-stattya-zasoby-formuvannya-klyuchovykh-kompetentnostey-uchniv-na-urokakh
https://naurok.com.ua/library/zastosuvanna-multimedijnih-tehnologij-na-sucasnomu-uroci-literaturi-27482.html

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Демніченко Олена Миколаївна

Пов’язані теми

Зарубіжна література, Методичні рекомендації

Додано

7 квітня 2019

Переглядів

1383

Оцінка розробки

Відгуки відсутні