Методика роботи над звуком Г

Методика роботи над звуком (г)

1. Послухайте слова і назвіть приголосний звук

а) на початку слова: гарбуз, горище, горщик, граблі, громада, гроші, горб, газета, голка, гребінь, груша, глечик, гвинт;

б) в кінці слова: педагог, пиріг, ріг, сніг, берег, плуг, батіг, ланцюг.

2. Вимовте звук [г] перед дзеркалом і розгляньте артикуляцію на схемі. Зверніть увагу на відчуття голосових зв’язок, коли притулити долоню до гортані, і дзвінку раптову вимову поштовхом повітря з голосом.

3. Складіть друковану букву Г з горошин, а рукописні — велику і малу — із мотузки. На що подібні ці букви? Закрийте очі і один одному напишіть на спині — друковану  а потім рукописні букви. Відгадайте, яку букву пише товариш на вашій спині.

4. Послухайте склади. Коли почуєте склад із звуком [г], промовляючи його, миттєво ударяйте долоню об долоню.

 На, га, ба, бо, го, ги, зо, ма, ге, му, гу, зе, ге, се, гі, кі.

5. «Спіймайте» слово, у якому є звук [г]. Визначте місце звука у слові, піднявши картку з відповідною цифрою. Слова, що означають назви птахів, записуйте у зошиті, обвівши букву г червоним кружечком.

Горобець, горобина, загорода, кучугура, луг, тигр, цегла, агроном, гора, горлиця, грак, горох, іволга, папуга, пугач, гиря, гасло, голуб, черговий, шпагат, ріг, барліг, галка, герб, погода, снігур, тигр, біг, борг, час, стеріг, поріг.

6.    Із будь-якими словами, які написали (за вибором), складіть і запишіть у зошиті дев’ять речень. Букву г обведіть червоним кружечком.

7. Послухайте речення. Назвіть слова, у яких є дзвінкий звук [г]. Визначте місце його відносно інших звуків (який звук чуєте перед [г] і який після [г]).

1. Під стріхою горобчик звив собі гніздечко. 2. Щогла — це високий стовп на судні, призначений для вітрил. 3. Лігво — це місце на землі чи в неглибокій ямі, де живе звір. 4. Барліг — це лігво ведмедя.

Як випаде великий сніг,

заляга ведмідь в барліг.

Найтепліша груба —

волохата шуба.

(Олег Орач ).

Запам’ятайте цей вірш і запишіть його по пам’яті у зошиті.

Букву г обведіть блакитним кружечком.

8. Намалюйте у зошиті велику друковану букву Г, а рукописні — велику і малу. Під буквами намалюйте або доберіть і наклейте п’ять малюнків, у назвах яких є звук [г]. Підпишіть малюнки графічно: всі букви позначайте рисочками, а букву г блакитним кружечком.
9. Оберіть у тексті букви (г) та закресліть їх кольоровим олівцем.

Настала весна, сонце зігнало сніг з полів; у пожовклій торішній травичці з'явилися свіжі яскраво-зелені стебельця; бруньки на деревах розгорталися і випускали молоде листячко.

От прокинулася й бджілка від свого зимового сну, прочистила очиці волохатими лапками, розбудила подруг, і виглянули вони у віконечко – дізнатися: чи зник уже сніг, і лід, і холодний північний вітер?

Бачать бджілки, що сонечко світить весело, що скрізь ясно й тепло; вибралися вони з вулика і полетіли до яблуньки:

- Чи нема в тебе, яблунько, чого-небудь для бідних бджілок? Ми цілу зиму голодували.

- Ні, – каже яблунька, – ви прилетіли занадто рано; мої квіти ще заховані в бруньках. Спитайте у вишні.

Полетіли бджілки до вишні:

- Люба вишенько! Чи нема в тебе квіточки для бідних бджілок?

- Завітайте, любоньки, завтра, – відповідає їм вишня. – сьогодні ще нема на мені жодної відкритої квіточки, а коли відкриються, я буду рада гостям.

Полетіли бджілки до тюльпана: заглянули в його яскраву голівку; та не було в ній нектару.

Сумні та голодні бджілки хотіли вже додому повертатись, коли враз побачили під кущем маленьку темно-синю квіточку: це була фіалочка. Вона відкрила бджілкам свою чашечку, повну запашного солодкого соку.

Наїлися, напилися бджілки і полетіли додому радесенькі.

(За К. Ушинським, 189 слів)