Кравчук Михайло Пилипович - математик широкого масштабу. Його імя добре відоме у світовій математичній науці. Світ не знав лише, що він - українець.
Валерій Ревуцький ( Канада 2002) : «… Я не є математик, але колись був студентом Київського політехнічного інституту, де він викладав… У 1929 році мені судилося бути присутнім на лекції академіка М. Кравчука в Київському політехнічному інституті, де він читав лекції з вищої математики. ..лекція… розрахована на студентів нашого інституту, проте на лекцію прийшло багато студентів з Київського університету..» Колишній студент Київського авіаційного інституту, пізніше – полковник М. Железняк: «..Завжди бадьорий, з лагідним голосом і чіткою мовою... Думки його чітко нанизувались на якийсь стрижень, випливали одна з іншої, наче рядки в талановитого поета…Мабуть, це дійсно була Людина – особистість – академік КРАВЧУК ”.
Вероніка Черняхівська (в майбутньому обдарована поетеса): «…подивився своїми темними м’якими очима так гарно, усміхнувся якоюсь блискучою усмішкою, що, звичайно, я простила йому і тригонометрію, і його улюблені (фі) і логарифми… Надія Суровцова (українська громадська діячка, публіцист, довголітній політв’язень): «…мене вабило, що він викладав вищу математику українською мовою».
Генеральний конструктор авіаційної техніки СССР, автор конструкції першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна, творець літаків з надзвуковою швидкістю,академік АН СССР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та державних премій Двигун АЛ-21 Ф3 конструкції А. М. Люльки.
Челомей Володимир Миколайович – провідний творець радянського «ядерного щита» , приймав участь у створенні ряду двигунів та ін. об’єктів ракетної, космічної і авіаційної техніки Доктор технічних наук, професор, академік АН СРСР, Двічі Герой Соціалістичної праці учений у галузі механіки Орбітальна станція «Салют»
…Лук’янівка – Новочеркаськ – Владивосток – Магадан… – Колима Незважаючи на хворе серце і повністю підірване у в'язниці здоров'я, М.Кравчука визнали придатним до фізичної роботи в умовах Далекої Півночі. Його дорога пролягла до Магадана, а звідти ще далі на північ - на колимські золоті копальні. На Колимі М.Кравчука мучила цинга, через хворе серце напухали ноги. І при цьому він займався наукою!
9 березня 1942 року М. Кравчука не стало... “Замовчи, не жартуй... Чуєш, сурми гудуть, Чуєш, марш похоронний лунає...” Та не було ні маршу похоронного, ні промов, ні почестей, яких він і за життя не мав... Залишився Михайло Кравчук вже на віки вічні в колимській мерзлоті… І не діждався він своєї реабілітації через кільканадцять літ «у зв'язку з нововиявленими обставинами». 15 вересня 1956 року вченого було реабілітовано «за відсутністю складу злочину», а в 1992 р. поновлено в складі дійсних членів Академії наук України.
У США, в музеї американської історії, зберігається лист американця Джона Атанасова, винахідника першого електронного комп'ютера, українському ученому: «Дорогий професоре Кравчук! Я знайшов Вашу серію публікацій, дуже корисну для моєї роботи. Я хотів би отримати копії будь-яких Ваших публікацій...» Копія від 1997 г. на комп'ютер Атанасова -Беррі в Державному університеті штату Айова Наукові праці М. Кравчука використовували американські автори першого у світі комп’ютера. Відомо, що Джон Вінсент Атанасов при створенні першого комп'ютера використав науковий доробок Кравчука.
З 2002 р проходять Міжнародні наукові конференції, присвячені пам’яті академіка М.Кравчука. На них приїздять вчені з усіх областей України, з багатьох міст Білорусії, Литви, Росії, Австралії, США, Німеччини, Польщі, Китаю, Японії та інших країн. ХІІІ Міжнародна наукова конференція імені Михайла Кравчука