Тема уроку: «Нарізання зовнішньої різьби»
Мета уроку:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання та пристосування: верстак слюсарний, лещата.
Інструменти та матеріали: пруток металевий, плашки, напилок, машинне мастило.
Дидактичне оснащення: плакати, стенди, зразки різьб.
Хід уроку
I.Організаційна частина 3хв
II. Актуалізація опорних знань 6хв
III. Повідомлення нового матеріалу 10хв
IV. Закріплення матеріалу 5хв
V. Самостійна робота учнів 15хв
Практична робота учнів (нарізання зовнішньої різьби згідно техпроцесу). Обхід робочих місць учнів з метою організації праці, дотримання правил техніки безпеки, поточний інструктаж на робочих місцях.
VI. Заключний інструктаж 5хв
Підведення підсумків самостійної роботи учнів, аналіз характерних недоліків та способи їх усунення. Оцінювання учнів з урахування теоретичних знань та практичної роботи.
VII. Повідомлення домашнього завдання 1хв
I. Організаційна частина
Перевіряю наявність учнів, їх підготовку до уроку, проводжу огляд спецодягу.
Оголошую тему і мету уроку.
Ми продовжуємо вивчати тему: «Слюсарні роботи».
Ця тема присутня для другого, третього і четвертого розрядів. Різниця полягає тільки у складності виконаних робіт.
Тема сьогоднішнього уроку: «Нарізання зовнішньої різьби». Ця тема є однією з основних слюсарних операцій, тому без її опанування неможливо отримати професію слюсаря.
Мета нашого уроку:
Сьогодні нам також знадобляться знання, отримані на уроках спецтехнології, креслення, матеріалознавства.
А девізом нашого уроку будуть слова:
«Вправи породжують майстерність»
(Публій Корнелій Тацит)
II. Актуалізація опорних знань.
Перш ніж ми будемо нарізати зовнішню різьбу, давайте пригадаємо основні поняття, які нам знадобляться на уроці. Зараз розгадаємо кросворд на тему «Нарізання різьби».
Додаткові питання для повторення:
Геометричні параметри різьб
Комплекти мітчиків:
Техпроцес нарізання внутрішньої різьби.
Способи видалення зламаних мітчиків.
Техніка безпеки при нарізання внутрішньої різьби.
III. Повідомлення нового матеріалу.
Сьогодні ми будемо нарізати зовнішню різьбу.
Повідомлення.(Учень підготував історичну довідку)
Використання гвинтових поверхонь у техніці почалося ще в античні часи. Вважається, що перший гвинт винайшов Архит Тарентський – філософ, математик та механік, який жив у IV – V віках до нашої ери. Широко відомий гвинт, який винайшов Архимед, який використовувався для переміщення рідин та сипучих тіл. Перші вироби для кріплення, які мають різьби, почали використовуватися у Древньому Римі на початку нашої ери. Однак, через високу вартість вони використовувались тільки у дорогих медичних інструментах та ювелірних прикрасах.
Широке використання ходові різьби та різьби для кріплень знайшли у середньовіччі. Виготовлення зовнішньої різьби відбувалось слідуючим чином: на циліндричну заготовку намотувалася змазана крейдою або фарбою мотузка, потім по спіральній розмітці, яка утворилась, нарізувалася гвинтова канавка. Замість гайок з внутрішньою різьбою використовувались втулки з двома або трьома штифтами.
У XV – XVI сторіччях почалось виготовлення трьох- та чотирьохгранних мітчиків для нарізання внутрішньої різьби. Дві деталі, що прилягають з зовнішньою і внутрішньою різьбою для згвинчування підганялись одна під одну вручну. Взаємозамінність деталей була повністю відсутня.
Передумови до взаємозамінності та стандартизації різьби були запропоновані Генрі Модслі приблизно у 1800 році, коли винайдений ним токарно – гвинторізний верстат зробив можливим нарізання точної різьби. У 1841 році Джозеф Вітворт розробив систему різьб для кріплення, яка, завдяки її використанню англійськими залізничними компаніями, стала національним стандартом для Великобританії. Цей стандарт став основою для створення інших національних стандартів. Кількість цих стандартів була дуже великою.
У 1898 році Міжнародний конгрес по стандартизації різьби у Цюріху визначив нові міжнародні стандарти метричної різьби.
У 1947 році була заснована Міжнародна організація по стандартизації. Її стандарти у теперішній час є загальноприйнятими в усьому світі в тому числі і в Україні.
Зовнішню різьбу нарізують плашками вручну і на верстатах. Залежно від конструкції плашки поділяють на круглі, накатні, розсувні (призматичні).
Круглі плашки (лерки) виготовляють суцільними і розрізними.
Суцільна плашка – це стальна загартована гайка, в якій прорізано наскрізні поздовжні отвори, які утворюють різальні кромки і служать для виходу стружки. З обох боків плашки є забірні частини. Круглі плашки при нарізування різьби в ручну закріплюють у спеціальному воротку.
Розрізні плашки на відміну від суцільних мають проріз 0.5-1.5 мм, що дає змогу регулювати діаметр різьби в межах 0.1-0.25мм. Внаслідок зниження жорсткості нарізувана цими плашками різьба має недостатньо точний профіль, але вимоги до діаметру стержня не такі жорсткі.
Різьбонакатні плашки застосовуються для накатування точних профілів різьби, мають корпус, на якому встановлюють накатні ролики з різьбою. Ролики можна регулювати за розміром нарізуваної різьби. Різьба виходить міцнішою, оскільки волокна металу у гвинтах не перерізуються. Крім того, завдяки тиску плашок волокна зміцнюються. Оскільки різьба видавлюється, поверхня виходить чистішою.
Розсувні (призматичні) плашки складаються з двох половинок, які називаються півплашками. На кожній з них зазначено розмір зовнішньої різьби і цифра 1 чи 2 для правильного закріплення у клупі. На зовнішній стороні півплашок є кутові канавки (пази), якими їх встановлюють у виступи клупа. При нарізуванні різьби плашкою треба мати на увазі, що в процесі утворення профілю різьби метал «тягнеться», діаметр стержня збільшується. Внаслідок цього посилюється тиск на поверхню плашки, що призводить до її нагрівання й прилипання часток металу, тому різьба виходить рваною. Якісну різьбу можна отримати тоді, коли діаметр стержня менше зовнішнього діаметру нарізуваної різьби. Якщо діаметр стержня буде значно меншим, ніж треба, то різьба виходить неповною. Якщо ж діаметр стержня буде більшим, то плашку або не можна нагвинтити на стержень і кінець стержня буде пошкоджено, або під час нарізування різьби зубці плашки внаслідок перевантаження зламаються.
Техпроцес нарізання різьби
При нарізуванні різьби плашкою вручну стержень закріплюють у лещатах так, щоб його виступаючий над рівнем губок кінець був на 20-25 мм більшим за довжину нарізуваної частини. Для забезпечення врізування на верхньому кінці стержня знімають фаску. Потім на стержень накладають закріплену у клуп плашку і незначним натискуванням обертають клуп так, щоб плашка врізалася приблизно на 1-2 нитки. Після цього нарізувану частину стержня змащують маслом і обертають клуп з рівномірним тиском на обидві рукоятки так, як при нарізуванні мітчиком, тобто 1-2 оберти праворуч і півоберта ліворуч. Для запобігання браку й пошкодженню плашки треба слідкувати за перпендикулярним положенням плашки до стержня – плашка має врізатися у стержень без перекосу. Нарізану зовнішньо різьбу перевіряють різьбовими мікрометрами або шаблонами. Перед роботою заготовку змащують мастильно-охолоджуючою рідиною.
Основні види дефектів при нарізування різьби:
Вид дефекту |
Причина виникнення |
Спосіб усунення |
Рвана різьба |
Тупий мітчик або плашка Незадовільне охолодження Перекіс мітчика або плашки |
Замінити інструмент Збільшити охолодження Недопускати перекосу мітчика або плашки |
Тупа різьба |
Великий діаметр отвору під внутрішню різьбу або малий діаметр стержня |
Правильно підбирати діаметри свердла і мітчика або плашки |
Неточний профіль різьби |
Тупий або неправильно загострений інструмент Охолоджувальна рідина неправильно підібрана Надмірно висока швидкість різання
|
Застосувати відповідну рідину Вибрати раціональну швидкість різання (за таблицею) |
Туга різьба |
Діаметр інструменту не відповідає діаметру різьби |
Правильно підібрати інструмент |
Поламка інструменту |
Защемлення стружки при викручуванні мітчика Занижений діаметр отвору під різьбу |
Частіше виводити мітчик з отвору для видалення стружки Підбирати свердло потрібного діаметру (за таблицею) |
Техніка безпеки
1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.
1.1. Правильно одягніть спецодяг (застебніть його на всі ґудзики, сховайте волосся під головний убір).
1.2. Ретельно підготуйте своє робоче місце до безпечної роботи.
1.3. Уважно вислухайте майстра й отримайте завдання на урок.
1.4. Підготуйте до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись у їх справності.
1.5. Забороняється розпочинати роботу без дозволу майстра
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ.
2.1. Під час практичної роботи учні виконують тільки ті види робіт, які доручив майстер.
2.2. Використовуйте справний, добре налагоджений інструмент.
2.3. Перед нарізанням стержень (для зовнішньої) і мітчик (для внутрішньої) різьби змастіть маслом.
2.4. Виберіть діаметр заготовки (для зовнішньої) та діаметр свердла (для внутрішньої) за довідником.
2.5. Використовуйте інструмент за призначенням. Інакше можна не тільки зіпсувати його, але й отримати травму.
2.6. Не відволікайтесь під час роботи і не відвертайте увагу інших.
2.7. Стежте за надійним закріпленням мітчика у воротку та плашки у плашкотримачі.
2.8. Утримуйте робоче місце в чистоті.
2.9. Дбайливо ставтесь до устаткування, верстаків, інструментів.
2.10. Інструменти загального користування беріть із дозволу майстра і відразу після користування повертайте їх.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.
3.1. Упорядкуйте робоче місце, приберіть деталі, матеріал, сміття, відходи.
3.2. Приведіть інструменти у справний стан.
3.3. Старанно приберіть робоче місце (стружку не здувайте і не змахуйте руками).
3.4. Покладіть інструменти в порядок, установлений майстром.
3.5. Приведіть до ладу свій одяг і залиште майстерню з дозволу майстра.
3.6. Після виходу учнів чергові розпочинають прибирання приміщення.
Механізація
IV. Закріплення матеріалу.
V. Самостійна робота учнів та поточний інструктаж.
Поточний інструктаж:
1 обхід – проводжу після вступного інструктажу і розташування учнів по робочим місцям, перевіряю правильність організації робочого місця.
2 обхід – проводжу контроль правильності робіт. При важкості роботи для учня я знову пояснюю і показую прийоми нарізання різьби на робочому місці учня.
3 обхід – проводжу контроль денного завдання.
VI. Заключний інструктаж. Підведення підсумків уроку.
Самостійна робота учнів показала, що всі вони добре засвоїли техпроцес нарізання зовнішньої різьби. Правильно користувалися робочим інструментом, дотримувались правил техніки безпеки. Дотримувались всі технологічні вимоги і правила. У деяких учнів виникли складності при врізанні плашки у стержень, бо вони не перпендикулярно виставляли плашку. Після мого додаткового пояснення і показу прийомів роботи, цей недолік було усунено. При оцінюванні учнів були враховані їх відповіді на теоретичний матеріал, якість виконання практичного завдання, дотримання правил техніки безпеки.
Були отримані такі оцінки:
10 балів – 3 учні; 9 балів – 3 учні; 8 балів – 2 учні; 7балів – 1 учень.
Я задоволена якістю знань, а виставлені оцінки свідчать про те, що учні добре засвоїли як теоретичний так і практичний матеріал.
VII. Домашнє завдання.
А.М. Власенко «Слюсарні роботи» ст.164-188