Народознавче свято "Ходить селом Коляда" ( для учнів 5-9 класів)

Про матеріал

Сценарій народознавчого свята стане в нагоді вчителям української мови та літератури, організаторам виховної роботи в школі. Мета заходу - ознайомити дітей із українськими обрядами, звичаями зимового календаря; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, самосвідомості, любові до рідного краю, викликати бажання шанувати звичаї та обряди наших предків. До сценарію додається презентація.

Зміст архіву
Перегляд файлу

Народознавче свято «Ходить селом Коляда»

(для учнів 5-9 класів)

Мета: ознайомити дітей із українськими обрядами, звичаями зимового календаря; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, самосвідомості, любові до рідного краю, викликати  бажання шанувати звичаї та обряди наших предків.

Обладнання: стіл із стравами (кутя, вареники, пиріжки), 4 головки часнику, образи в рушниках, сніп жита чи пшениці, ялинка.

Учитель

Що таке Україна?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під вербою криниця,

Золотиста пшениця,

Серед лугу лелека

І діброва далека.

 Українознавство, народознавство беззаперечно увійшло в наше життя. Засвоєні і примножені не одним поколінням, відшліфовані тисячолітнім досвідом, народні традиції несуть у собі духовні та моральні цінності. Тут закладена мудра народна філософія, моральні заповіді й норми поведінки. Основне наше завдання – пам’ятати народні звичаї та традиції, сприяти відродженню національної свідомості українського народу.

 Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами, дорогі діти, розум, мудрість, щедрість нашого талановитого народу!

Ведучий 1

 Український народ свято дотримувався звичаїв та обрядів народного календаря. Чи не найбільше сповнені обрядовими дійствами зимові різдвяні свята.

 Здавна в народі малі і дорослі чекали святок, що починалися Різдвом і закінчувалися Водохрещем. Ці різдвяно-новорічні свята в Україні відзначалися особливою врочистістю, вони пройняті шанобою до природи, людини.

Ведучий 2

 Різдво – це біблійне свято народження Христа. Провіщення слави Божественного немовляти зв’язане з українським народним звичаєм – колядуванням.

 Колядки як вид усної поетичної творчості з’явилися ще в язичницькі часи і пов’язані з одним із найбільших свят наших предків – днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди.

 Коляда – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця. З прийняттям християнства церква приурочила це свято до появи на світ Ісуса Христа.

(Входить господар, вносить маленький сніп і ставить на стіл).

Хлопчик

  • Тату, мамо! Вже зоря перша на небі з’явилась, час до столу сідати!

Господар

  • Із святим вечором вас! Будьте здорові із Різдвом, і з першою кутею!А чи бачите ви мене? (ховається за снопом чи столом)

Всі

  • Не бачимо!

Господар

- Ну, дай Боже, щоб і на той рік не бачили з-за такого високого хліба! Час до столу сідати!  (Господиня дає макітру з кутею господарю. Він підходить з нею до вікна і каже).  Морозе, морозе! Ходи до нас кутю їсти! Не морозь нам ні жита, ні пшениці. Дай, Боже, дочекати наступного року в щасті, в здоров’ї, аби нас прибувало, а не убувало.( Куштує кутю і пригощає нею всіх членів родини). Чи все у нас готово? Бо скоро колядники прийдуть!

Господиня

- Все, все! І пиріжки є, і цукерки, і кутя, щоб рідня була до пуття,

Нікого не цуралась, додому верталась. Та звичаї наші знала, гарно їх вивчала.

(За дверима грає музика, дзвенять дзвіночки)

Хлопчик

Чути, чути, чути дзвін за сто сім далеких гір:

То з далеких гір сюди  їде свято Коляди.

Ми на тую Коляду  намалюємо звізду.

(Входять колядники, роблять коло по кімнаті і стають в шеренгу).

1-й колядник

- Ой чи є хто в цій хаті?

Господарі

-Є, всі в хаті!

2-й колядник

Ми йшли на вогник до цієї хати, не хотіли добрих людей  на шляху минати.

Добрий вечір вам!

Господар

- Добрий вечір!

3-й колядник

Пане господарю! Чи дозволите колядувати, дім звеселяти!

Дім звеселяти, Христа славити!

Господар

- Аякже! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку колядники оминають.

Господиня

Якщо ви до нас не з лихом, то й ми до вас із щирим словом!

Якщо вмієте співати, дуже раді вас вітати!

( Колядники співають «Добрий вечір тобі, пане господарю»)

1-й колядник

Святий вечір, добрий вечір! Уставайте, діду, з печі,

Що там баба напекла – подавайте до стола!

Може, нічого давати, бо любили довго спати?

Може, влітку в холодку ви лежали у садку

Та нічого не придбали? Тож навіщо вам співали?

2-й колядник

Колядувати йду, граю на дуду,

Короткий кожушок – дайте пиріжок!

Короткі свитки – змерзли литки!

3-й колядник

Зі святим Різдвом вітаю! Всім здоров’я вам бажаю.

Господарю – на воли, господині – на квочки.

Хлопцям, дівчатам – на гуляння, Христу-Богу вихваляння!

4-й колядник

Ой ясна-красна у небі зоря, а ще найкраща у дядька жона.

З святим вечором!

5-й колядник

Що в дядька три стоги стоять. Один стіг пшениці – на паляниці,

Другий стіг гречки – на варенички. А третій вівса – та й колядка уся!

Будьте здорові!

6-й колядник

Коляда, Коляда у віконце загляда.

Дайте, дядьку, пирога,візьму вола за рога.

Виведу за поріг та викручу правий ріг,

Буду рогом трубити, а воликом робити.

З святим вечором!

7-й колядник

Коляда, Коляда! А я в батька не одна у новенькім кожушку.

Винесіть пампушку! Будьте здорові!

8-й колядник

Колядин, Колядин! А я в батька один.

По колінця кожушок, дайте, дядьку, п’ятачок .

А п’ятак не дорогий, дайте, тітко, ще другий!

З святим вечором!

9-й колядник

Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця.

А без меду не така, дайте, дядьку, п’ятака.

Одчиняйте скриньку та давайте сливку,

Одчиняйте сундучок та давайте п’ятачок!

Господиня

От молодці! Спасибі вам, звеселили нашу  хату!

1-й колядник

Пане господарю! Дозвольте козі у вашій хаті поскакати!

Господар

Нехай скаче!

1-й колядник

Станьте у ряду, я козу веду!

Ой, візьмися, козо, в боки і покажи свої скоки! (Коза скаче)

Скоч, козуню, до полиці, чи нема там паляниці?

Скоч, козуню, до стола, чи нема там пирога?

У Володимирівці всі хлопці – стрільці,

Хвалились, хвалились козу устрелить.

Не попали в бік, а попали в ріг,

Упала коза й закричала.(Коза падає, удає, ніби мертва)

2-й колядник

Ой, людоньки! Щось наша кізонька захворіла! Та така ж добра тварина була! (Хитає головою) І розумна, і до харчів невибаглива! Ой, батечки! Що ж тепер будемо робити? (Колядники сумно захитали головами і лишень розвели руками)

3-й колядник

Дохтура треба! Дохтура!Покличте дохтура! (Заходить лікар у білому халаті, поправляє окуляри)

Лікар

Я – Лікар-аптекар. Що тут у вас скоїлось?

4-й колядник

Кізка наша захворіла!( Плаче) Ледве-ледве дихає.

Лікар

Зараз перевіримо! ( Бере слухавку і починає обстежувати козу). Овва! Надії на виздоровлення ніякої!  Мусите кізку дорізати.

Колядники

Ой, лікарю! Врятуйте життя кізоньці!

Лікар

Гаразд, спробую! ( Дістає з валізи великий шприц і робить козі укол. Коза заворушилась, підвела голову).

Всі

Ожила! Наша кізонька жива!

1-й колядник

Дякую тобі, лікарю! (Коза встає, стрибає).

Де коза туп-туп, там жита сім куп. Де коза ногою, там жито копою

Де коза рогом, там жито стогом. Де коза хвостом, там жито кустом.

Підійди, козо, поближче, поклонися понижче хазяїну і хазяйці. (Коза вклоняється)

Чим вони тебе пожалують? Чи міркою жита, щоб коза була сита,

Чи міркою вівса, зверху ковбаса. Коли того мало, то ще кусень сала,

Щоб наша коза веселая стала!

Господиня

Ось тобі, коза, і вівса, і пирогів, і млинців, і цукерки! (Дає козі ласощі).

Коза

Я коза періста, маю років триста, всім у ріднім краю бажаю врожаю.

 Коза ходить, добро носить, цьому дому щастя просить

І звірині, і людині, і всій нашій Україні! ( Усі сідають)

Ведучий 1

 Новий рік – одне з найдавніших, найпопулярніших народних свят. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки і Василя. В щедрий вечір готували багатий стіл, який символізував щастя, добро, багатий врожай. У цей день традиційним був обряд Меланки. Роль Меланки виконував хлопець, переодягнений у жіночий костюм. Дівчата теж меланкували.

Ведучий 2

У перший день нового року і дорослі, і діти ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна,та бажали господарям щастя, здоров’я , багатого врожаю.

З новим роком пов’язаний і давній звичай «засівання», який зранку 14 січня виконували хлопчики. Заходячи до хати родичів чи сусідів, вони здійснювали символічне посівання  зерном, виголошували новорічні віншування.

(Звучить пісня «Ой сивая та й зозуленька», під неї входить група щедрувальників).

Дівчина

Добрий вечір, дядьку Микито!

Хлопець

З новим роком вас! Дозвольте щедрувати!

Господар

Щедруйте!

(Виконується пісня «Чи дома, дома пан господар»)

Дівчина

А я хочу щедрувати, щедрівочку заспівати

Дідусеві і бабусі, і тому хлопцю, що в кожусі.

Хлопець

Щедрик-ведрик, дайте вареник, грудочку кашки, кільце ковбаски.

Коли мало, дайте сало, коли донесу, дайте ковбасу.

Горобчик летів, хвостиком вертів, а ти, дядьку, знай, копієчку дай.

Дівчина

Щедрівочка щедрувала та в віконце заглядала:

- Що, бабусю, напекла, неси швидше до вікна.

Не щипай, не ламай, а по цілому давай.

Добрий вечір! Щедрий вечір!

Хлопець

З новим роком вас вітаєм, щастя, радості бажаєм.

Щоб родило в вас у полі, щоб всього було в стодолі.

На щастя, на здоров’я, на новий рік!

Дівчина

Гей, щедрівку заспіваймо, з новим роком привітаймо

Людей чесних, працьовитих, серцем щирих і відкритих!

Щедрий вечір, добрий вечір!

Хлопець

Ми щедрівочку співаєм, з новим роком всіх вітаєм!

Хай добро прийде в оселю, втіхи серцю, сміх веселий.

Добрий вечір, щедрий вечір!

Дівчина

Будьте дужі і здорові, живіть у злагоді й любові.

Хай щастить вам, добрі люди, і панує мир повсюди!

Добрий вечір, щедрий вечір!

( Звучить пісня «Коляда»)

Список використаної літератури

  1. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу. К., 1966.
  2. Кудіна Л.М. Від роду до роду. Народознавство. – Х.:  Торсінг, 2002. – 160 с.
  3. Курочкін О.В. Новорічні свята українців: Традиції і сучасність. К., 1978.
  4. Нікітіна Л.С. Ой весела в нас зима. – Х.: Торсінг, 2003. – 320 с.
  5. Культура і побут населення України: Навч. посібник / В.І.Наулко, Л.Ф. Горленко та ін. - 2-е  вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.

      6.Воропай О. Звичаї нашого народу – К.: Оберіг, 1991.

       7. Міщенко М. «Хвали зиму після Миколи»//Українська культура - 1991 -

      №11 ст. 34-35.

      8. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С.П. Павлюка,

      Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчива. – Львів: Фенікс 1994. – 608 с.

      9. Хромлива - Щур Л. Українські народні звичаї в сучасному побуті –

Лівів: Фенікс 1990.

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Номер слайду 8

Номер слайду 9

Номер слайду 10

Номер слайду 11

Традиції — це не просто історія наших бабусь та дідусів, це елементи цілої культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються століттями.. 

zip
Додано
31 січня 2018
Переглядів
4039
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку