Науково-дослідна робота «Соціально-філософські погляди на майбутнє України: футурологічний аспект (за творами П. Масляка «День Незалежності» і О.Толкачова «Омріяна Україна»)»

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки

Волинської обласної державної адміністрації 

Волинське територіальне відділення МАН України

 

 

Відділення філософії та суспільствознавства

Секція філософії

 

 

Соціально-філософські погляди на майбутнє України:

 футурологічний аспект

 (за творами П. Масляка «День Незалежності» і

О.Толкачова «Омріяна Україна»)

 

                                 Роботу виконала

                                             Парадуха Владислава,

                                          учениця 10-А класу

                                                                     Ковельської спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів №3 ім. Лесі Українки

                                            Науковий керівник

                                                      Євсюк Олена Ананіїівна,

                                                     учитель російської мови

                                                   і зарубіжної літератури

                                                                        Ковельської спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів №3 ім. Лесі Українки

 

м. Ковель-2018

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДІВ НА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ …………..5

1.1. Футурологія - філософія майбутнього.Характерні особливості футурології…..5

1.2. Морально-етичний характер української філософії……………………….……..6

Висновки до Розділу І…………………………………………………………...............7

РОЗДІЛ ІІ. ПОШУК МОРАЛЬНИХ РИС УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ – ПРОВІДНА ДУМКА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ МИНУЛОГО, СУЧАСНОГО І МАЙБУТНЬОГО .. ……………………………………………………………8                          

2.1. Національна ідея та національне буття - продукт досвіду власного народу, його менталітету………………………………………………………………… ……………8

2.2. Філософія Г. Сковороди - гармонійне суспільство, «людська держава»………………………………………………………………………………………...8

2.3. Суть і принципи "філософії серця"в українській філософії……………………..9

2.4.Самоусвідомлення нації у І. Франка………………………..………………….…10

Висновки до Розділу ІІ

 РОЗДІЛ ІІІ. СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ НА МАЙБУТНЄ УКРАНИ В ТВОРАХ П. МАСЛЯКА «ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ» І О. ТОЛКАЧОВА «ОМРІЯНА УКРАЇНА»   ………………………………………………………………….…12

3.1. Соціально-філософські погляди на майбутнє України в творі П. Масляка «День незалежності»……………………………………………………………………. ….….12

 3.2. Соціально-філософські погляди про майбутнє України в творі О. Толкачова «Омріяна Україна».  Маніфест української мрії………………………………….…15

3.3 Спільне й відмінне в реалізації філософських поглядів сучасних українських філософів в конкретних твора…………………………………………………………18 

Висновки до Розділу ІІІ………………………………………………………………..24

 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………...26

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………...28

ВСТУП

Щодо майбутнього України висуваються різні передбачення майбутнього. Дослідивши аспекти, а також самі прогнози, яких дуже багато, не можна однозначно сказати, яке ж нас чекає майбутнє. Звісно, для них можна виділити низку спільних рис, але, безсумнівно, кожен автор по-своєму бачить майбутнє. Пропонуються дорадчі сценарії, існують офіційні програми  перспективного розвитку України до 2020 року. Однак у них збіднено та фрагментарно представлено майбутній поступ України: ті самі пріоритети, головна роль економіки, гасла про її відродження, економічну міць. Недоліком таких програм (а також безлічі інших, що раніше приймались) є ігнорування людини, або, як пишуть у бюрократичних документах, – “людського фактора”. Саме об цей “фактор”, як об кам’яну скелю, розбивалися недолугі спроби щось змінити в економіці, господарському та політичному житті держави [ 1, с.11-12]Ми погоджуємося з думкою, що «усі програми, де йдеться про економіку, гроші і т.ін, а не про людей, – мертвонароджені. Життєздатні лише ті, що ставлять у центрі майбутніх звершень людину. І саме вона є головною діючою силою в процесах оновлення суспільства.

Розвідки з футурології набувають особливої значущості для України, яка сьогодні повинна працювати над створенням сучасного громадянського суспільства та формуванням людини нового типу. Саме необхідність детального вивчення текстів, у яких здійснено аналіз сутності людини нового типу, й зумовлює актуальність нашої наукової розвідки. Ми досліджували твори П. Масляка і О.Толкачова, які вказують на можливі шляхи вирішення широкого спектру глобальних антропологічних проблем, які стоять перед Україною та людством.

Мета дослідження - проаналізувати твори з точки зору філософії сенсу буття людини і соціотворчого потенціалу філософських поглядів П. Масляка і О.Толкачова.

Згідно з темою та метою роботи визначено основні завдання:76

• розкрити теоретико-методологічні засади дослідження соціально-філософських поглядів на майбутнє України;
• дослідити культурно-історичні витоки соціального прогнозування, які знайшли втілення  в філософських поглядах П.Масляка і О.Толкачова ;

• розглянути вказані твори П. Масляка і О.Толкачова і окреслити змістовні параметри соціально-філософських поглядів на майбутнє України;
•  систематизувати зміст філософських поглядів П. Масляка і О.Толкачова щодо реалізації соціокультурного потенціалу українського суспільства у контексті як конкретно-історичних можливостей, фтак і футуристичних перспектив, виділити спільні риси та розбіжності у їх філософських концепціях.

 Об’єкт дослідження - соціально-філософські погляди на майбутнє України П. Масляка і О.Толкачова. Предмет дослідження – філософсько-антропологічні проблеми в творах П. Масляка і О.Толкачова.

Наукова новизна Уперше систематизовано соціокультурний потенціал філософсько-естетичних особливостей творів сучасних авторів, що створює можливості для коректного й ефективного використання цього світоглядного ресурсу в суспільній практиці сучасної України. Новим баченням є розуміння футуристичного руху як послідовної світоглядної системи. Теоретичне значення роботи - її матеріал збагачує й доповнює уявлення про особливості формування філософської думки в сучасній українській літературі. Практична цінність: матеріал може бути використаний у процесі вивчення предметів літературного спрямування, у роботі гуртків і факультативів, у ході подальших наукових досліджень і методичних напрацювань. Методи: системно-цілісний і компаративний, який дозволяє виробити порівняльний аналіз рішення схожих проблем різними авторами, на основі аналітико-прогностичного методу зроблено висновки і узагальнення.

Структура та обсяг дослідження відповідають поставленій меті та розв’язанню основних завдань роботи і складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, додатків.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДІВ НА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

1.1. Футурологія - філософія майбутнього. Характерні особливості футурології

Тема дослідження спонукала нас до визначення основних філософських положень і теоретичних засад, що допомогли нам окреслити головні етапи у роботі:

 Футурологія (від латинського future – майбутнє і грецького  logos –поняття, вчення - це галузь суспільного знання, яка  займається  аналізом і виробленням концепцій майбутнього. Вперше термін «футурологія» почав вживати з 1943 року  німецький соціолог  О. Флехтрейм для означення  «філософії майбутнього», часто вживається як синонім прогнозування і прогностики. Характерною рисою футурології є розробки короткострокових і середньострокових прогнозів (на період до 30 років). Методики футурологічних прогнозів різноманітні, більшість з них носить математизований характер. Серед найбільш традиційних – це методи:  екстраполяції – перенесення на майбутнє діючих у сучасності тенденцій і умов розвитку явищ;  моделювання – імітація структури, процесу функціонування і розвитку явищ;  розробка сценаріїв – описове відтворення уявної картини майбутнього на основі висування альтернатив і варіантів з урахуванням можливих та діючих проблемних ситуацій. [ 1, електронний ресурс] 

Як писав англійський фізик і футуролог, лауреат Нобелівської премії Д. Габор: «Майбутнє не можна передбачити, але його можна винайти». Проте на деякі тенденції суспільного розвитку футурологи вказують цілком правильно.[2, електронний ресурс]

Футурологія - це не всяке майбутнє, а лише таке, яке якимось чином впливає на наше теперішнє і корегує його по відношенню до себе. Якщо уявити теперішнє як деяку точку в часі, то змістовна структура перед нею є передфутурологічним горизонтом, а змістовна структура після неї є футурологічним горизонтом. Перспектива є співвіднесенням змістовної структури передфутурологічного горизонту зі змістовною структурою футурологічного горизонту.[ 3, електронний ресурс]

Україна може бути однією з перших країн, де почнеться світовий процес дефрагментації. Нам глибоко байдуже до футурологічно некомпетентного правлячого класу, бо він безперспективний і перспективи не прагне. Мова йде лише про уникнення дезорієнтації тими, хто шукає перспективи. [4, електронний ресурс] 

1.2. Морально-етичний характер української філософії

 В.С. Горський на початку 60-х років ХХ ст. вжив поняття “українська філософія”, тобто наважився надати українській філософії статус національної. Більшість проблем, які розглядаються в українській філософії, зосереджуються навколо людини та всіх сфер її життєдіяльності. Зокрема важливою сферою людського буття є моральна сфера, яку можна вважати підґрунтям суспільного буття. У цьому контексті пошук моральних рис української людини є провідною думкою української філософії минулого, сучасного і майбутнього, тобто її людиноцентричний та морально-етичний характер [2,c.152–169] При цьому однією з основних проблем української філософії є пошук фундаментальних моральних рис, якими повинна керуватись у своєму житті людина. На думку А.М. Єрмоленка 3[ ]філософія схоплює ту чи іншу добу й завжди претендує на істину. Якщо цю тезу спроектувати на сучасне українське суспільство, то основна проблема сучасної української дійсності – це проблема пошуку моральних засад української людини. С.В. Возняк зазначив, що людина своєю свідомістю фактично протистоїть буттю, яке “заставляє” людину філософувати. [3, c.66–79] Якщо філософія, за словами А.М. Єрмоленка, схоплює ту чи іншу добу, то скоріше філософія схоплює не добу, а дух народу, а ще більш конкретно – дух людини, яка власне і є носієм духу. М.Ю. Голянич наголосив на необхідності віднайдення на основі філософської спадщини українських мислителів ідеалу української людини, який міг би бути реалізований у майбутньому через принцип відповідальності, з її головними рисами порядності, шляхетності, здатності боротися проти зла за утвердження вищих людських цінностей. Такі міркування є важливими, оскільки дійсно, українське суспільство – це фактично «українська людина». Суспільна дійсність і суспільна реальність є тотожними саме в людині. Людина – це суспільна реальність, а всю суспільну дійсність можна звести до того чи іншого типу людини. Основою самоорганізації суспільної дійсності є людина, бо саме її проблеми і її моральні якості перебувають в основі самоструктурування соціальних інститутів.[4, c. 90–96]

Висновки до Розділу І

1. Проблема майбутнього - складна і багатогранна. Крім теорій, які виникають в рамках так званих ортодоксальних напрямів, з'явились альтернативні ідеї суспільного розвитку. У них наголос усе більше переноситься з відносин між людьми і багатством, на відносини між людьми у найширшому розумінні.

2.Українська філософська думка, виходячи з історичних умов, на відміну від західноєвропейської, не є раціоналістичною, оскільки наголошує на важливості ірраціонального у бутті людини та пізнанні світу. Українська філософія має переважно морально-етичний характер... Саме тому найбільш адекватне вираження свого буття «український філософський дух», який формується на основі української ментальності(див Додаток) має у філософії «серця», або філософії кордоцентризму, що свідчить про перевагу ірраціонального боку ментальності у структуруванні української філософії.[5,361 с. ] Тому так необхідний пошук нових ідей щодо формування української людини, яка здатна відповісти на нові виклики історії і бути могутнішою за будь-яку зброю. В іншому випадку українське суспільство чекає довготривалий процес виходу із сучасної кризи [4, c. 90–96]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

ПОШУК МОРАЛЬНИХ РИС УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ – ПРОВІДНА ДУМКА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ МИНУЛОГО, СУЧАСНОГО І МАЙБУТНЬОГО                              

У творах «День Незалежності» П.Масляка і «Омріяна Україна» О. Толкачова ми знаходимо посилання на вчення українських філософів минулого, які залишаються основоположними і сьогодні. Пригадаємо коротко їх суть.

2.1. Національна ідея та національне буття - продукт досвіду власного народу, його менталітету

Українська література налічує велику кількість творів із філософсько-антропологічними проблемами, адже людинознавчий пошук присутній в самій українській ментальності. Суспільний прогрес досліджували М.Гошовський, К.Кучерявий, В.Андрущенко, М.Кашуба, комплексне дослідження вітчизняної філософії, а також соціальний і національний ідеали, шляхи їх реалізації розглядали А. Пашук, І.Огородник, С.Возняк. Філософія національного буття, а радше, національної ідеї почала складатися в історії нашої духовної культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на стикові історіософії, культурології, етнопсихології, а частково й релігійної філософії. Початок тут було покладено ідейною програмою Кирило-Мефодіївського товариства, яка, за слушним твердженням Д. Чижевського, синтезувала християнство й романтичний націоналізм [6, с.27]  , у якій Україна в потоці історії, в єдності минулого, теперішнього й уперше постає як самостійна філософська проблема. Цей синтетичний погляд на свою національну (етнічну) спільноту як на єдиний, розгорнутий у соціальному часі й «соціалізованому» просторі континуум і водночас як на суб‟єкта всезагального історичного процесу Оксана Забужко називає в дусі традиційної філософсько-класичної термінології «національною ідеєю» [ 7, c.8]

2.2. Г. Філософія Г. Сковороди - гармонійне суспільство, «людська держава»

Філософія Григорія Сковороди базується на зрозумінні людини як особливого витвору макрокосму. Людина, вважав філософ, є центр, в якому сходяться всі життєві проблеми, діяльність і пізнання. Щоб пізнати світ (макрокосм) людина має пізнати себе (мікрокосм). Найважливішим для людини є щастя, яке ґрунтується на духовному багатстві людини. Пізнавши себе, вважав філософ, людина вибере відповідно до власної природи заняття («сродну працю») і організує свій спосіб життя у відповідності зі своїми духовними надбаннями. Сковорода обстоював ідею відродження людини, маючи на увазі ідеал пізнання людиною в собі Бога. Суспільно-політичний ідеал – гармонійне суспільство – трактується ним як «людська держава», політичний устрій якої спирається на суспільний компроміс, взаєморозуміння і духовну (божественну) єдність громадян. І хоч його міркування певною мірою мають фрагментарний характер, багато в чому позначені утопізмом і містикою, загальну ідеологію повернення (наближення) людини до людських форм соціальних відносин, схоплена філософом досить точно і своєчасно. Визначивши суть і призначення філософії (за Г.С.Сковородою), ми звертаємо увагу на таке: головне призначення людини - знайти шлях сходження власного серця до висот духовності, досягнення внутрішньої свободи через незалежність від зовнішнього світу, об'єктом філософствування повинен стати кожен сам собі, призначення філософії – утверджуючи Щастя та Істину, вести боротьбу проти Зла за Добро, кінцева мета філософії – оживити людську душу, відновити гармонію людини і світу. Сковорода стверджував, що доля людини залежна від її природних нахилів, щастя кожного – від принципу «сродної праці», а головним показником «сродності» є ступінь доступності потреб, на задоволення яких спрямовує зусилля людина.

2.3. Суть і принципи «філософії серця» в українській філософії

Дмитро Чижевський вперше здійснив систематизацію історико-філософського процесу в Україні. Розглядаючи питання про критерії, що визначають предмет і зміст української філософії, Чижевський звертається до характеристики національного типуєхжжю. Аналіз творчої спадщини Г.Сковороди, М.Гоголя, П.Куліша, П.Юркевича як типових представників національної традиції приводить Чижевського до формулювання «філософії серця», яка є «характеристична для української думки» [8, c22]. Природно, що Чижевський, розглядаючи чинники, пов'язані з виникненням «філософії серця» на українському ґрунті, спирається на емоційність (передусім не побутову, а творчу), яка притаманна українській вдачі й «виявляється у високій оцінці почуттєвого життя», вона характеризується такими особливостями, як своєрідне бачення природи. На цьому тлі почуття й емоції трактуються навіть як шлях пізнання, а серце як центр «мікрокосмос»" (людини), бо в «сердечній глибин»" криється усе, що є в цілому світі. Серце, за Сковородою — центр людської душі, що містить цілий всесвіт. Життя, по суті, шукання свого центру (тобто себе як «справжньої» людини). Вдаючись до такого своєрідного способу мислення і зв'язавши серце з «внутрішньою» людиною, Сковорода розвиває на українському грунті символіко-антропоцентричний напрям «філософії серця». Далі ця філософія продовжується у творчості кирило-мефодіївських братчиків, чи не найяскравіше втілюючись у працях П.Куліша. Чижевський відзначає, що «твердим фундаментом світогляду Куліша є його «філософія серця».[7, 22]  Принципи «філософії серця» простежуються і в Шевченка. Серце необхідне, щоб мислити, самоусвідомлюватися, переживати, шукати правду, «співати» віршами. До представників символіко-антропоцентричного напряму «філософії серця» в українській культурі можно зарахувати також М.Костомарова, Лесю Українку, М.Коцюбинського, Б.-І.Антонича, П.Тичину, О Довженка та ін.[7,c25]

2.3.Самоусвідомлення нації у І. Франка

Основна філософська ідея письменника – ідея героя, «вічного революціонера». І Франко вважав, що «національна ідея» – це об’єкт творчості, науки і політики. Ось ключові позиції його усвідомлення, хто такі українці: «Ми не такі, як інші», «Які ми?», «Якими бути?». І в своїх творах розкривав етнографічні особливості нації, закликав до формування національної свідомості, вказував на шляхи досягнення щасливого майбуття. Вже в першому своєму філософському трактаті «Поезія і її становисько в наших кременах» Франко говорить, що духовне ледарство, то злочин проти гуманності. Ставлячи в центр своєї філософії людину, І.Франко формулює головний закон людяності, суть якого в тому, що неробство — зло, а праця — добро. Праця у розумінні Франка — єдине, що здатне творити і вдосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності й правди. Одначе, за Франком, в таку духовну силу може обертатися лише така праця, в якій живе громадянська свідомість, яка не тільки виправдовує, а й визначає мету й сенс людського покликання на землі. Але жити лише для праці неможливо, вважає І.Франка Крім праці існує внутрішнє благо людини, її творче натхнення, її пісня, здатна, бодай на певний час, відривати душу від земного, колючого, брудного і переносити її до надії та віри у завтрашній день.

Висновки Глави ІІ

В ІІ главі ми дослідили сутність базових понять та сформували методологічний інструментарій наукової роботи в контексті дослідження соціально-філософських поглядів на майбутнє України в футурологічному аспекті, а саме:

      -Збереження традиційних духовних цінностей, захист національного буття, його історії та культури - сутність відродження духовних цінностей, патріотизму та морально-правових засад етнокультурного формування суспільства.

   -  Ступінь доступності потреб - принцип «сродної праці»

   - «Філософія серця»: «Світоглядні переконання, які пройшли крізь серце людини, пережиті й вистраждані нею, опосередковані власним досвідом… беруть участь у формуванні життєвої позиції»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ НА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ В ТВОРАХ П. МАСЛЯКА «ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ» І. О. ТОЛКАЧОВА «ОМРІЯНА УКРАЇНА»

    Філософська прогнозологія має й імовірнісний вектор осмислення проблеми майбутнього суспільства. Саме цей аспект ліг в основу підбору творів для дослідження проблеми Майбутнього України.  На сучасному етапі соціотворчий потенціал філософських поглядів П. Масляка і О.Толкачова ще не став предметом досліджень. Наша спроба буде одною з перших у порівнянні філософсько-футорологічних творів сучасності.

Автор роману «День незалежності» Петро Масляк – академік Академії наук вищої освіти України, професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, доктор географічних наук (економічна та соціальна географія). Олексій Толкачов, філософ-футуролог, громадський діяч, політолог – автор публіцистичного твору «Омріяна Україна:  ключ до майбутнього»

 Аналізуючи минуле, сучасне життя українців П. Масляк і О.Толкачов приходять до думки, що їх життя заслуговує кращого. Такий висновок митців спонукував їх до пошуку причин, які довели народ до такого трагічного стану: насамперед, вони звертають увагу на соціальний блок питань. Зокрема, українці не знають своєї історичної минувшини, рідної мови, традицій і звичаїв. Як наслідок - гине національний дух і деградує свідомість. Автори  роблять свої внески у пошуках шляхів розвитку України і приходять до думки, що українське суспільство – це фактично «українська людина».

         3.1. Соціально-філософські погляди на майбутнє України в творі П. Масляка «День незалежності»

х Соціально-філософські погляди на майбутнє України в творі П. Масляка

У своєму творчому доробку П. Масляк  постійно торкається проблем людини, кореляції її внутрішнього світу з Всесвітом як «мікрокосму» з «макрокосмом». Головне завдання для нього – це формування української свідомості через повернення історичної пам’яті. Устами своїх героїв автор виголошує власні роздуми про причини занепаду України. Самі українці вже звиклись з думкою про свої негаразди, тому автор показує життя в країні очима представників інших країн: «Це суспільство - далеке від справедливості»[9 ]. Герою важко зрозуміти відношення українців до того, що відбувається навколо: «В очі кидалися очевидні несправедливості, які відбувались в українському суспільстві. Скажімо, на виборах люди голосували за партію комуністів, які в свій час влаштували в Україні декілька голодоморів» [9]

Японець Накамура, який приїхав в Україну працювати, робить свої висновки:« багато хто з українців…правдивої історії України зовсім не знають, хоча тут народилися і прожили все життя[9]

Аналізуючи реальне життя в Україні, герой дивується тим абсурдом, на що самі українці ніби уваги не звертають: «Ти ж знаєш, що в нинішньому уряді етнічних українців зовсім немає... Та такої ганьби не допустила б жодна поважаюча себе нація світу!»[ 9] Іноземців дивує безгосподарність, яка панує в державі: «Він бачив необроблені українські поля з чудовим родючим чорноземом. В той же час 100 тисяч українських заробітчан валили в Аргентині ліс, щоб звільнені там поля засіяти пшеницею. Чому ці люди не в змозі працювати на своїй історичній батьківщині?»  [9]Причину затримки поступу країни до нових звершень автор вбачає і в надмірній довірливості українців, не знають правдивої інформації. Автор ставить питання перед своїми сучасниками і намагається пробудити їх національний дух, дає відповідь, посилаючись на думку двох глибоких французьких мислителів щодо сучасності: «Сучасна цивілізація - це несформульована угода владоможців, спрямована на задоволення їхніх претензій. Проте, ця угода дійсна лише доти, доки не буде укладена нова, щоб здерти з них шкуру»[9]

Хто ж має «здерти з них шкуру»? Автор малює людей з новим світосприйняттям, їх необхідністю є «споріднена праця», вони готові на самопожертву заради щастя інших. «Ця дівчина, напевно, відчуває, що її обранцю немає ціни саме для суспільства, для України. Він є месією, покликаним врятувати державу» (про Хому)  [9]

« Необхідно любити все нове, незвідане, буквально божеволіти від щастя зламаних тобою життєвих бар’єрів, змітати всі перепони на шляху до мети, врешті-решт, покласти на себе якусь місію…»(Ярослав Гурда ) [ 9]. «адже належав до того розряду людей, які власноруч кладуть на себе якийсь «хрест» і потім все життя несуть його, до того ж на видноті у всіх.»

Автор доводить, що в цьому, здавалось би, цілком зіпсованому світі, достатньо місця для ідеалізму, творчості, чистого кохання, вірності, саможертовності.

Головна ідея твору: в Україні назрівають  радикальні перетворення. Ще трохи – і тут народиться нова Система. Це станеться завдяки надзусиллю синів і дочок України цілого світу. Змінити життя в державі під силу людям, які точно бачать життєві цілі, наполегливо вдосконалюють душу і тіло, здатні терпеливо очікувати слушного моменту, після чого здійснити мрію лаконічною серією точних дій.(анотація до книги)

Один з варіантів нової системи  і показує у творі П. Масляк.  Основа філософії П. Масляка - створення Cвітової  української корпоративної держави.

Світова українська корпоративна держава мала складатися з держави України і української діаспори з усіма її ресурсами, перш за все, інтелектуальними й інформаційними. Автор бачить її аналоги в уже існуюючих найбільших міжнародних економічних корпораціях, таких як «Кока-коли» або «Дженерал моторс». Українська нація вже нині є глобалізованою. Сьогодні немає в світі держави, де б не було української діаспори. «І якби Україна нарешті навчилася системно і систематично використовувати власну діаспору, як це робить, наприклад, Ізраїль, українські спецслужби склали б реальну конкуренцію і американським, і тим же ізраїльським. Так думав Андрій Орос - інтелектуальний снайпер з університетською освітою, котрий і в цьому сенсі складав реальну конкуренцію Хосе Раміресу».[9]

Герой твору кілер Рамірес, що надумав пов’язати своє майбутнє з Україною, вирішив сформувати з української діаспори різних країн цілу бригаду снайперів. Перебуваючи в Україні, він уже зрозумів, що без внутрішнього її очищення не може бути й мови про будь-який поступ і розвиток української нації. Потрібно створити з української діаспори організацію, яка буде допомагати захопленню, як би це не парадоксально звучало, українцями «влади» в Україні, так як в нинішньому уряді етнічних українців зовсім немає.

 Хома, єдиною коханою жінкою якого була наука, фізично здоровий, емоційно стійкий, без будь-яких відхилень і збочень, мав власний план дослідження. Він крім створення зброї нового покоління, паралельно займався вивченням просторово-часових аберацій, врешті-решт  навчився мандрувати в майбутнє. Так він перемістився на десять або п’ятнадцять років вперед, і саме у Київ. Але ми бачимо, що життя в Україні не змінилося. Змінюючи президента, ми не змінюємо самих українців, які терпляче виносять всі виклики долі.

Варто уважно вдивитися у стратегічний напрям філософсько-антропологічних пошуків письменника, як відразу можна спостерегти, що із вузько антропологічного вивчення окремої людини він переходить у філософсько-людинознавчі дослідження широкого масштабу.

Висновок - українці не знали своєї історичної минувшини, рідної мови, традицій і звичаїв. Наше сучасне життя однозначно вказує на те, що люди не здатні вчитися на історичному досвіді і просто приречені весь час наступати на одні й ті ж граблі.

         3.2. Соціально-філософські погляди про майбутнє України в творі О. Толкачова «Омріяна Україна».  Маніфест української мрії

Твір написаний у формі філософського трактату. Автор не фантаст і навіть не письменник – він політичний діяч в минулому. Тому то й твір проникнутий глибоким філософським і політичним аналізом нашого сьогодення.  Уже перші слова автора вказують на основу його філософії: «Мрії народжуються в серці». Розвиваючи новітню версію «філософії серця», О. Толкачов робить висновок, що «І всім нам – всій Україні – не вистачає спільної величної мрії, яка б захопила серця, об’єднала країну та стала дороговказом у майбутнє»[11, c.5]. Автор в доступній, популярній формі розповідає про  Маніфест Нового Устрою, в  філософську основі якого ідеї про «споріднену працю» Григорія Сковороди, а також новітні досягнення в сфері науки, економіки, управління.

В главі «Українська безвихідь» він говорить: «В самісінькому центрі Європи, на найбагатших ґрунтах існує держава з катастрофічно низьким рівнем ефективності – вона навіть неспроможна забезпечити прожитковий рівень своєму вимираючому населенню…»[1,c.5] О. Толкачов на основі аналізу сучасного життя робить висновок, що сучасна Україна – «це дезорієнтована держава, позбавлена сенсу, це система без мети «країна без національної ідеї»[ 11,c.6]. Стержень щасливого майбутнього -Національна мрія, яка визначить напрям руху країни. Для успішності країни національна мрія має бути амбітною. Чим більший масштаб, тим сильніші зусилля і тим значніші досягнення. Оглядаючись в минуле, автор доказує, що мізерність цілей обумовлює розслаблення соціального організму та зупинку розвитку.[11,c.6]

Маючи Національну Мрію, народ разом із системою споріднених цінностей утворить Національну ідею. Які колективні переконання позбавляють Україну перспективи, роблять здійснення Мрії неможливим? Автор виділяє 4 колективних переконання у сфері національної свідомості, котрі позбавляють Україну перспективи. Для українців властиві: приреченість буття, комплекс  жертви, комплекс меншовартості  та матриця ненависті.

1. Безперспективність буття: українці живуть одним днем. Вони не планують і не творять свою перспективу.

2. Комплекс жертви: історичний образ українського народу – це переважно образ жертви. Саме комплексом жертви обумовлена дивовижна терплячість українського народу. Роль жертви – це вишукана форма споживання. Психологи довели, що роль жертви є результатом добровільного вибору. Сила духу дозволяє обрати іншу роль – господаря долі, творця, відчути себе сильнішими за всі історичні обставини. Енергію для цього вибору дає Мрія.

3. Комплекс меншовартості – це ще одна фундаментальна вада українства,низька самооцінка. Звільнення від комплексу меншовартості потребує зміни національної свідомості. Важливим аргументом автора є теза про те, що комплекс меншовартості століттями маскували під образ скромності.

4. Матриця ненависті є чи не найбільшою проблемою українців.[11, с.14]

Навіть світлі, порядні і люблячі люди – в матриці ненависті. З нею кожен зустрічається щодня. Ненависть – це корінь більшості українських проблем. Автор, проводжуючи дослідження доводить, що найперше ми ненавидимо себе за свої комплекси, слабкість, долю, історію, і вкінець, за мізерність своїх устремлінь і прагнень. Вона деструктивна, на ній неможливо збудувати щастя, досягти прекрасного майбутнього. Суспільство ненависті не може виховати політиків, які люблять народ. [11, с.15]

Вказавши причини негараздів сьогодення, О.Толкачов  приходить до думки, що Омріяна Україна потребує нових цінностей, які призведуть до утвердження нового світогляду, який позначиться на стосунках між членами суспільства.

 «Нам тому живеться погано, що ми неякісно любимо». Головний постулат – «не говорити про Любов, а діяти з любов’ю в усіх сферах суспільного життя. Українці не люблять себе. Переважно домінує або жертовність, або споживацький егоїзм».. Егоїзм став масовою культурою» .[11, с.17]

Ми погоджуємось з автором ,що саме любов дасть новий вимір таким основоположним для Української Мрії цінностям, як свобода, воля і гармонія. Новим змістом наповнюються ці слова: « свободи задля розвитку, свободи від стереотипів, обмежень, умовностей та ілюзій.

О. Толкачов у своєму творі малює образ нової людини зі звільненою свідомістю, самодисципліновану, маючу силу волі, яка досягнула гармонії сама з  собою.

На противагу матриці пропонується ідеал. «Людина майбутнього – це значною мірою протилежність людини сучасного. Сьогодні у світі нікому не потрібна психічно зріла, самостійна і щаслива людина – нею неможливо маніпулювати, над нею не можливо володарювати, вона не буде бездумним гвинтиком фінансово-світоглядної матриці споживання[11,c.20]. «Ідеал людини майбутнього – це творець, сповнений любові до навколишнього світу. Творчість любові не знає меж»[11,c.21]. Згадується «давньогрецький термін «калокагатія» – гармонійне поєднання духовної та фізичної досконалості людини-творця, що повинно стати новим соціальним ідеалом майбутнього суспільства» [11,c21].

Філософія Української Мрії базується на ідеї українського генія Григорія Сковороди  -« вчення про споріднену працю для кожної людини. Адже можливість людини займатися спорідненою працею є запорукою самореалізації та щастя людини»[11,c.22]. Існує доказ реалізації цього шляху - королівство Бутан, яке зорієнтувалося на зростання Внутрішнього Валового Щастя замість Внутрішнього Валового Продукту. Король Бутану вважає, що щастя народу важливіше за відсотки внутрішнього валового продукту.

В Омріяній Україні державна служба, так само як і політична діяльність, мають стати покликанням, формою спорідненої праці, яку обиратимуть творчі люди не заради матеріального зиску, а заради самореалізації в служінні іншим. Технологія Тараса Плахтія про «динамічної мережі без керівного ядра» здатна забезпечити не лише самоорганізацію, але й самоуправління громадян – в інтересах спільного блага. В Омріяній Україні постане принципово нова форма правління – «синархія» – співуправління світоглядно розвиненим суспільством, засноване на єдності різноманіть та цінності індивідуальностей в соціальній системі. Це буде форма правління, заснована на любові, свободі й гармонії.[11,c.25]

Прогнозуючи майбутнє  України, О.Толкачов говорить про увесь світ, який може увійти в період нестабільності та хаосу. Сам автор називає цей прогноз найгіршим і він може виявитись помилковим. «Україна має вибір: або залишитися стороннім спостерігачем, намагатись усунутись від глобальних подій або ж стати активним самостійним творцем змін – реалізовувати власну стратегію. Місія України – запропонувати світові нові цінності, ідеї, смисли, нові способи світогляду і, відповідно, нові форми організації суспільного, політичного, економічного життя, коли  глобальна криза підірве й поховає існуючі моделі»[11,c.29].

 Зваживши всі «за» і « проти», автор робить оптимістичний висновок: «Україна – країна любові й гармонії – стане центром преображення для нестабільного світу, пропонуючи новий духовний світогляд. Водночас, Омріяна Україна буде «Новими Ковчегом» для європейської цивілізації, сприймаючи і трансформуючи всі найкращі надбання Європи»[11,c.30].

3.3 Спільне й відмінне в реалізації філософських поглядів сучасних українських філософів в конкретних творах 

Порівнювати два літературні твори філософського змісту непросто. А якщо взяти до уваги, що це твори різних жанрів(фантастичний роман і філософського трактат), то завдання ще ускладнюється. Але наше дослідження ґрунтується на філософських проблемах передбачення майбутнього України, тому форму втілення ідей ми залишаємо поза увагою.

Проаналізувавши твори з позицій вирішення філософського бачення буття і майбуття України, ми виявили багато спільного у поглядах авторів на відношення до минулого нашої країни, до політиків, до формування власних світоглядних позицій. Результати дослідження показали у табл. 3.1. Підібрані матеріали-цитатний матеріал, який висвічує світоглядні позиції героїв чи автора або форма непрямоїмови в передачі певних суджень.

Таблиця 3.1

Спільне в соціально-філософських поглядах на майбутнє України

П. Масляка і О. Толкачова.

	П. Масляк «День незалежності»	Олексій Толкачов«Омріяна Україна:  ключ до майбутнього»
Відношення до минулого України	«правдивої історії України зовсім не знають, хоча тут народилися і прожили все життя»	«Настане час визнати, що у нас вкрали історію, нашу ідентичність – русинську, підмінивши її спочатку малороською, а потім – українською
Сучасна Україна	«Це суспільство - далеке від справедливості».	в самісінькому центрі Європи, на найбагатших ґрунтах існує держава з ка-тастрофічно низьким рівнем ефективності
Відношення до політиків	«Хосе знав, що в країні немає жодного олігарха, який би національністю належав до українського етносу. У будь-якій іншій державі це було б неможливим явищем»	«Політика ніколи не може бути вищою від рівня культури». Відтак, суспільство без культури любові не здатне виховати «люблячого політика»
Причини розрухи	«Він бачив необроблені українські поля з чудовим родючим чорноземом. В той же час 100 тисяч українських заробітчан валили в Аргентині ліс, щоб звільнені там поля засіяти пшеницею.	Причини сучасної розрухи в Україні залягли значно глибше – на рівні національного характеру українців, менталітету, колективних переконань.
Незнаня правдивої інформації	вірять всьому: «…що безкоштовно «вішається на вуха»	фундаментальна вада українства – це низька самооцінка, комплекс меншовартості.
Влада і народ	Сучасна цивілізація - це несформульована угода владоможців, спрямована на задоволення їхніх претензій	В матриці ненависті влада не любить народ
Суть щастя	« Необхідно любити все нове, незвідане, буквально божеволіти від щастя зламаних тобою життєвих бар’єрів, змітати всі перепони на шляху до мети, врешті-решт, покласти на себе якусь місію…»(Ярослав Гурда )	Змалечку людина буде виховуватись в дусі любові, пізнавати свободу, укріплювати силу волі та досягати гармонії із собою та світом.
Споріднена праця є запорукою самореалізації та щастя людини	Хома, єдиною коханою жінкою якого була наука… мав власний план дослідження. Він крім створення зброї нового покоління, паралельно займався вивченням просторово-часових аберацій, врешті-решт  навчився мандрувати в майбутнє.	Вчені, які працюватимуть з любов’ю до людей, зможуть досягти визначних проривів у фундаментальній науці…Уявіть лише -… нові джерела енергії, новий рівень розуміння світобудови, можливість людини займатися спорідненою працею є запорукою самореалізації та щастя людини..
Віра в майбутнє	В Україні назрівають  радикальні перетворення. Ще трохи – і тут народиться нова Система. Я впевнений, що вашу державу, пане Президенте, вашу націю чекає велике майбутнє	Можливо, за десять-двадцять років в Омріяній Україні постане принципово нова форма правління – «синархія»
Новаа людина	Змінити життя в державі під силу людям, які точно бачать життєві цілі, наполегливо вдосконалюють душу і тіло	Ідеал людини майбутнього – це творець, сповнений любові до навколишнього світу
Україна - космічний лідер	Схиляюся у вашій особі, пане Президенте, перед Україною і українською націєюВиробляти найбільші у світі літаки здатна лише велика країна і велика нація.	Стати космічним лідером Україна могла б просто зараз, якби реалізувала на додачу до свого найбільшого у світі літака АН-225 «Мрія» ще й програму космічних запусків «БАКС»
Негативна політика	Ти ж знаєш, що в нинішньому уряді етнічних українців зовсім немає.	Суспільство ненависті не може виховати політиків, які люблять народ.
Зміниться людина – зміниться держава	Із вузько антропологічного вивчення окремої людини автор переходить у філософсько-людинознавчі дослідження широкого масштабу.	Якісно нове майбутнє створять світоглядно оновлені люди
Філософія Сковороди	Автор малює людей з новим світосприйняттям, їх необхідністю є «споріднена праця», вони готові на самопожертву заради щастя інших.	Маніфест Нового Устрою, в  філософській основі якого ідеї про «споріднену працю»
Очікування змін і віра в них	в Україні назрівають  радикальні перетворення	Насправді, важкий шлях українців, шлях випробувань – це унікальний досвід… Він дає мудрість, загартовує і відкриває двері майбутньому

 

Підібрані матеріали стали джерелом наших роздумів про українців, Україну і перспективи майбутнього. Ми вирішили висловити своє відношення до основних філософських суджень авторів. Найнадійнішими джерелами достовірності  стану людської душі є народна мудрість. Саме в ній закарбована первинна реакція свідомості на  все, що оточує людину, пропускаючи враження через почуття. Тут можна знайти ту інформацію, якої не знайдеш в жодних архівах. «Щастя без розуму — торбина дірява», «На щастя всіляке май серце однаке», «Щастя на коліні не ломиться». [див. Додаток Б] Саме тут ми можемо знайти відповіді на багато питань, які ставить сьогодення, але це тема іншого дослідження.

 І хоч за  століття поневірянь робилось багато спроб «витерти» з нашої свідомості наш генетичний код,   менталітет українців  залишився  без змін. Впливу зазнала лише форма, в якій ми можемо заявити про себе: вона стала пасивною. Ми стали пасивними споглядачами  того, що коїлось  навкруги. Звичайно, як у всіх правилах, є винятки і тут. Спроби національного прориву були. Але ці приклади з історії чи мирного життя не  стали поштовхом для «пробудження національної свідомості». Можливо, тому,  що завжди знаходився хтось, хто диктував, як жити. Наша Україна «проживала» ніби не своє життя, а чуже. Настав час з пасивного стану перейти в активний, відчути велич місії нашого народу, яка пояснюється багатьма чинниками, про які говорять учені багатьох наук. Твір О. Толкачова «Омріяна Україна» і є сміливою спробою вивести націю з «заціпеніння» і байдужості до власної долі, до долі країни.  Завдання П.Масляка – показати, враховуючи наукові відкриття і дар власного передбачення, яка доля чекає нас в майбутньому.

Відношення до минулого Укаїни -  у кожного автора є свої аргументи, чому ми не знаємо свого минулого. Але, був поступ, ми повинні знати, пишатись своїм минулим. Наші преки були щасливими, жили в гармонії з природою. Сучасна Україна – чийсь проект. Життя кожного, ніби чорновик. З усіх почуттів найчастіше з’являється сором.  Тому факти, які є у творах, лише доповнюють безрадісні картини сьогодення. Чому ми так живемо? Нашу свідомість готували до цього давно. «Половина світа скаче, а половина плаче», « Із щастя та горя скувалася доля», «Щастя знає, кого шукає», « Щастю не вір, а біди не лякайся!», «Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає». Хіба не пароль на наш менталітет?

А П. Масляк і О. Толкачов зривають цей пароль. Первинне в житті – щастя. Кожен створений для щастя. Щасливі люди живуть у щасливій країні. Фундамент щастя-любов. Все геніальне – просте. Автори конкретизують, кожен по-своєму, що потрібно для відновлення  нашого розуміння «виконати покладену місію», активізують нашу свідомість, намагаючись розбудити пригальмовані часом і подіями гідність, повагу, любов.

Аналізуючи твори, ми звернули увагу на те, що автор книги «Омріяна Україна», пропонує не мізерну, а всепланетарну ідею, яка згуртує всіх громадян України й «виведе нашу державу в геополітичні лідери…». О. Толкачов з вірою і надією звертається до кожного читача, закликає до перегляду власних світоглядних позицій. Його оптимізм здається казковим,але в душі залишається світло віри в щасливе майбутнє, бажання почати зміни власне з себе, вчитись любити себе та не бути егоїстом. У творі «День незалежності» відчувається занепокоєння автора пасивністю українців, часто їх світоглядною «глухотою», байдужістю. Не можна не звернути уваги на те, що П. Масляк дуже цікаво перемішує сьогодення з майбутнім, знайомить нас з маловідомими фактами з історії та географії, філософськими афоризмами і політологічними узагальненнями. Зробивши героями кілера і снайпера, які виконують замовлення у всіх державах, автор наголошує, що це не шлях до змін, довіряє майбутнє він іншим своїм героям, для яких споріднена праця - це нові наукові відкриття, вірність батьківщині.

Таблиця3. 2

Відмінне  в соціально-філософських поглядах на майбутнє України

П. Масляка і О. Толкачова.

	П. Масляк «День незалежності»	О. Толкачов «Омріяна Україна:  ключ до майбутнього»
Основа філософії	Створення Cвітової  української корпоративної держави: держави України і української діаспори з усіма її ресурсами	Омріяна Україна з новими цінностями, з утвердженням нового світогляду. Українська мрія – це ідея цивілізаційного прориву, яка народить гармонійний і красивий світ.
Літературні жанри	Роман - це суміш фантастики та футурології	Трактат, проникнутий глибоким філософським і політичним аналізом нашого сьогодення
Різні шляхи до поступу і розитку української нації	сформувати з української діаспори різних країн цілу бригаду снайперів… без внутрішнього її очищення не може бути й мови про будь-який поступ і розвиток української нації( Рамірес )	Розвиває новітню версію «філософії серця» -  любов потребує нового світського переосмислення Позитивне національне мислення неодмінно дасть позитивний результат
Домінуюча роль діаспори	І якби Україна нарешті навчилася системно і систематично використовувати власну діаспору…	Покладається на  роль зміни свідомості українців
Терплячість-це норма?	Вже звиклись з думкою про свої негаразди, тому автор показує життя в країні очима представників інших країн	Саме комплексом жертви обумовлена дивовижна терплячість українського народу. Насправді, терплячість – це повільне принесення себе в жертву.
Що позбавляє Україну поступу вперед	…люди не здатні вчитися на історичному досвіді і просто приречені весь час наступати на одні й ті ж граблі.	Автор виділяє 4 колективних переконання у сфері національної свідомості, котрі позбавляють Україну перспективи

 

Як видно з табл.3.2, у поглядах авторів існують суттєві відмінності. П. Масляк вважає, що аналіз геостратегічного положення України однозначно говорить про те, що доля України вирішуються суто геополітично за її межами. На його думку, українці з діаспори залишилсь більш українцями, ніж ті, хто проживає на її території і постійно зазнає морального утиску.українці всього світу зможуть навести в Україні лад. Не відкидає автор і світоглядних позицій героїв, яким творити Cвітову українську корпоративну державу. Письменник не вірить, що позбавитись всіляких негараздів можна мирним шляхом.

О.Толкачов спасіння для України бачить у зміні світогляду кожного українця. Наповнивши серце любов’ю, людина знайде компроміси для вирішення всіх задач, які будуть виникати. Автор наголошує, що тільки позбувшись нав’язаних стереотипів, наша свідомість сприйме без сумніву Українську мрію. Казкова Омріяна Україна стане реальністю. І нікому не вдасться змінити філософії життя кожного, бо основою її будуть любов, свобода, сила волі і гармонія.

 Висновки до Глави ІІІ

Книга «День Незалежності» П. Масляка – це суміш фантастики та футурології. Герої роману мандрують у часі, виправляють доленосні для України помилки. Талановитому вченому Оресту Хомі вдається змінити хід історії і заглянути у майбутнє. Він бачить, що життя у країні не стає кращим від зміни лідера, що слава і гроші мають згубну дію на людину. Автор знаходить вихід: треба змінювати не лідерів, а об’єднувати українців усього світу. Щоб глибше осмислити гострі філософсько-національні проблеми, які необхідно вирішувати в Україні при творенні нового суспільства, автор пропонує врахувати уроки історії.

О. Толкачов як людина, громадський діяч, репрезентує філософію національного

буття і майбуття України у повному і неповторному його вияві. Головним кодом для розуміння прогностичних ідей О. Толкачова є відродження «любові до себе», бо майбутнє людини і України залежить від її здатності усвідомлювати себе відповідальною за свою долю і долю країни. Українська мрія – це ідея цивілізаційного прориву, яка народить гармонійний і красивий світ.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Згідно з визначеними    завданнями у процесі дослідження ми: розкрили теоретико-методологічні засади дослідження соціально-філософських поглядів на майбутнє України і дізнались, що філософська прогнозологія має ймовірнісний вектор осмислення проблеми майбутнього суспільства; дослідили культурно-історичні витоки соціального прогнозування, які знайшли втілення  в філософських поглядах П.Масляка і О.Толкачова і ви-яснили, що  філософське осмислення нації завжди було тісно пов’язане з літературою, українська філософія має переважно морально-етичний характер. Саме тому найбільш адекватне вираження свого буття «український філософський дух», який формується на основі української ментальності, має у філософії «серця», у «сродній праці»; розглянули вказані твори П. Масляка і О.Толкачова з художньої та філософської позиції і окреслили такі змістовні параметри соціально-філософських поглядів на майбутнє України: національна ідея та національне буття не вигадується теоретиками, не запозичується з чужої культури й історії, а людинознавчий пошук присутній в самій українській ментальності; якщо майбутнє стане лінійним продовженням сучасності, то Україна й надалі приречена на мізерність – бути окраїною, об’єктом, ресурсом, розмінною монетою,лише не Країною»; систематизували зміст філософських поглядів П. Масляка і О.Толкачова щодо реалізації соціокультурного потенціалу українського суспільства у контексті як конкретно-історичних можливостей, так і футуристичних перспектив і шляхом компаративного аналізу  виділили спільні риси та розбіжності у філософських концепціях П.Масляка і О.Толкачова (результати показали в таблицях); важкий шлях українців, шлях випробувань – це унікальний досвід, який дозволяє народу прозріти, зрозуміти чимало важливих речей. Він дає мудрість, загартовує і відкриває двері майбутньому; визначили, що твори П. Масляка і О.Толкачова - важливий складник українського літературного, наукового, громадянського життя, вони вказують на можливі шляхи вирішення широкого спектру глобальних філософських антропологічних проблем, які стоять перед Україною та людством. «Сприйняття світогляду любові відкриє шлях до небаченого досі розвитку людини, адже насправді свідомість визначатиме буття, а не навпаки»[11, с.20].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василь Драпогуз Центр гуманітарної освіти НАН України м.Київ)СЦЕНАРІЇ МАЙБУТНЬОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ СИНЕРГЕТИЧНОЇ ПАРАДИГМИНауковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 541-542. Філософія с.11-12
2. Пятківський Р. О. Трансформація політичної культури українців як умова побудови громадянського суспільства / Р. О. Пятківський // Етико-аксіологічні аспекти трансформації сучасного українського суспільства. – Івано-Франківськ : Видавець І. Я. Третяк, 2009. – С. 152–169.
3. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. - К.,1999
4. Возняк С. В. Екзистенціали як форми культурологічного мислення / С. В. Возняк // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Філософія / ред. кол. Н. Скотна (гол. ред.), О. Ткаченко та ін. – Дрогобич : Вид. відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2014. – Вип. 23. – С. 66–79.
5. Будз В. П. Українська філософія та філософська освіта у контексті проблем та перспектив суспільного буття / В. П. Будз // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. – С. 90–96.
6. Будз В. П.  Самоорганізація суспільної дійсності в контексті її антропологічних засад та аксіологічних чинників : у 5 т. Т. 5 : Самоорганізація українського суспільства як єдність аксіологічних та моральних чинників : монографія = Self-Organisation of Public Reality in the Context of its Antropological Principles and Axilogical Factors : in 5 vol. Vol. 5 : Self-Organisation of Ukrainian Society as a Unity of Axilogical and Moral Factors : Monograph / Володимир Будз. – Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2017. – 361 с.)
7. Чижевський Д. І. Філософські твори : [в 4 т.] / Д. І. Чижевський. – К. : Смолоскип, 2005. – Т. 1 : нариси з історії філософії на Україні. с.27
8. Забужко О. С. Філософія української ідеї та європейський контекст: франкiвський перiод / О. С. Забужко. – К. : Основи, 1993. –с. 8
9. Чижевський Д. І. Філософські твори : [в 4 т.] / Д. І. Чижевський. – К. : Смолоскип, 2005. – Т. 1 : нариси з історії філософії на Україні. с.22
10.  Чижевський Д. І. Філософські твори : [в 4 т.] / Д. І. Чижевський. – К. : Смолоскип, 2005. – Т. 1 : нариси з історії філософії на Україні. с. 21-22

Масляк П. День Незалежності. - Геопринт., 2010 Українські приказки, прислів'я і таке інше.Уклав Матвій Номис. "Либідь", Київ -1993

 

 

Електронні ресурси

1. http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/234/17.pdf  Футурологія про суперечності і проблеми
2. http://osvita.ua/vnz/reports/econom_history/24676/   Футурологія як прогнозування майбутнього: концепції
3. http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/21/4904216/view_print/
4. http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/21/4904216/view_print/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

Словничок використаних термінів

Аберація - Викривлення, відхилення від норми

Глобалізація - це об'єктивний соціальний процес, змістом якого є зростаючі взаємозв'язок і взаємозалежність національних економік, національних політичних і соціальних систем, національних культур, а також взаємодії людини й навколишнього середовища.

Духовне життя суспільства – це сфера суспільного життя, спосіб життєдіяльності людей, особлива форма їх буття, яка складається з діяльності по виробництву, споживанню, трансляції духовних цінностей. Це така сфера, де утворюються духовні продукти: наука, мистецтво, освіта та виховання. Основу духовного життя суспільства складає духовна діяльність – діяльність свідомості, в процесі якої виникають певні думки та почуття людей, їх образи та уявлення про природні та соціальні явища. Особливим видом духовної діяльності є розповсюдження духовних цінностей

Евдемонія - проголошення щастя вищою метою життя

Ідеал людини майбутнього – це творець, сповнений любові до навколишнього світу.

«Калокагатії».- давньогрецьке учення про духовну й фізичну досконалість Людини

Ментальність (менталітет) – стійкі структури глибинного рівня колективної чи індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремління нахили, орієнтири людей, у яких виявляється національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія. Ментальність означає щось спільне, яке лежить в основі свідомого і підсвідомого, логічного та емоційного, тобто вона є глибинним джерелом мислення, ідеології та віри, почуттів та емоцій [1, с. 334].

Мрія – стратегічне бачення того, яким народ хоче бачити свою країну і світ навколо себе.

 Національна ідея - це необхідний елемент нормального функціонування держави та суспільства. Шлях перетворення народу на націю. Національна ідея впливає на мотиви та дії людини.

«Синархія» – співуправління світоглядно розвиненим суспільством, засноване на

єдності різноманіті та цінності індивідуальностей в соціальній системі

Споріднена праця – та, яка приносить задоволення та самореалізацію людині.

Суспільна свідомість — це виражене в логічній, понятійній формі і закріплене в мові усвідомлення людиною сутності світу свого буття і своєї сутності, свого місця у світі, ставлення до нього і до себе, можливостей його пізнання і перетворення

Суспільний ідеал – образ досконалого суспільства, в якому виражені устремління певної соціальної групи, її уявлення про найвищу справедливість і найкращий суспільний устрій.

Суспільство – це складне системне, цілісне утворення, яке органічно поєднує економічні, соціальні, політичні, ідеологічні, духовні структури.

Терплячість – це повільне принесення себе в жертву

Украї́нська націона́льна іде́я - національна ідея українців, яка відображає головні національні інтереси і задає оптимальний напрям розвитку країни, як у сьогоденні, так і на майбутнє.

Філосо́фія (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості)  - дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя

Щастя -  тривалв, стійка радість життя, стан, коли людина досягає злагоди та рівноваги між різними цінностями – багатством, славою, любов’ю, розумом.

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

ФІЛОСОФІЯ ЩАСТЯ В УКРАЇНСЬКИХ  ПРИСЛІВ'ЯХ ТА ПРИКАЗКАХ[13]

Прислів’я і приказки, які утверджують право людини на щастя	Прислів’я і приказки, які роблять людину заручником обставин
Щасливому щастя.	Щастя, як трясця: кого схоче, на того й нападе.
Йому б жить та Бога хвалить.	Щасливий в сорочці родивсь
В щастю не вміє чоловік статкувати.	Хоч не почесний, зато щесний (щасливий).
Кому щастя, тому й доля.	Щастя, як трясця: кого схоче, на того й нападе.
Кому щастя, тому й на Києві виплине.	Без долі й по гриби не ходять.
Тобі твоя доля робе.	Не родись багатий, а родись щасливий.
Як у раю!	Хто плаче, а хто скаче.
Життя їм, як у Христа за пазухою	Половина світа скаче, а половина плаче.
Як у батька за пазухою	Нема щастя без заздрості.
А мені Біг та поміг.	В щасті не без ворога.
Бог дасть долю і в чистім полю.	Щастя має роги, біда має ноги.
Бог як схоче, так і із грязі поставить в князі.	Щастя без розуму — торбина дірява.
На щастя всіляке май серце однаке.	Із щастя та горя скувалася доля.
Всякий свого щастя коваль.	Щастя - вільна пташка: де захотіло, там і сіло.
Щастя на коліні не ломиться.	Щастю не вір, а біди не лякайся!
	Пархоме, в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
	До щастя! – Як до щастя! – Кому яке щастя!
	Кому як на роду написано.