Навчально-методичні матеріали 1 клас. Тиждень 31: "Моя родина". "Щоденні 5. Читаємо разом з другом" Текст з малюнками "Як кошеня знайшло маму" (за Н.Гуркіною)

Вправа «Читаємо разом з другом»

Як кошеня знайшло маму

На осінньому лежало .  Воно було ще зовсім маленьке, за людським віком - немовля. Мале сліпо тицяло мордочкою в різні боки й кликало:

 - Мам, мам..

Воно  замерзло й хотіло їсти.

 - Мам, мам… - жалібно плакало.

Але мама не чула, вона була далеко. І все тому, що вчора -школяр узяв малого клубочка до себе . Бешкетнику  було байдуже, що за ним бігла мама й плакала, що вона просила повернути їй дитину.

не зважав. Він ніс пухнасту іграшку до себе додому. Удома батьки зчинили галас, адже не можна без дозволу приносити тварин!

Маленький опинився на вулиці. Сам. Далеко від дому. Серед сумного танку й . Далеко від мами.

 - Мам, мам... – продовжувало кликати .

Коли почало сутеніти, у малюка майже не залишилося сил. Він втомлено лежав на землі, як те самотнє , що попадало з …

 Аж, раптом поряд пролунав лагідний голос:

- Вуханьчику, ти чий?

Малий, не вірячи, що звертаються до нього, усе ж підняв голову.

- Вуханьчику, - нахилилася до коштеняти . - Ти саменький тут, так?

Серце в малюка ледве не вистрибнуло із грудей: «Цей голос! Він такий ніжний, він такий теплий, він такий... такий мамин!»

- Мам, - промуркотіло . – Мама!

 Таня, так звали , подивилася на батьків і запитала:

- Можна його взяти ?

Дорослі між собою перезирнулися, а потім ствердно кивнули:

- Бери. Але доглядати за ним будеш сама!

- Домовилися, - відповіла й пригорнула до серця маленький клубочок. – Тепер я буду, Вуханьчику, твоєю мамою.

- Мам...- вже крізь сон ствердно відповів малюк.

Навколо кружляло в танку . Воно радісно виспівувало: « знайшло маму... маму... свою маму...»