Вчитель ділиться своїм досвідом щодо впровадження інтерактивних методів навчання на уроках літературного читання.
Саме застосування цих методів та інноваційних технологій допомагає становленню особистості, готує дітей до дорослого життя, щоб вони не втратили моральних орієнтирів, змогли реалізувати свої здібності та покликання.
Інтерактивні методи навчання на уроках літературного читання
Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, за допомогою яких вона буде самостійно підніматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, виховати справжнього патріота своєї держави, людину з почуттям гордості за свою країну і народ, закохану в рідну мову, – це одне з найскладніших завдань вчителя. Здійснення цього завдання – ключ до тієї педагогічної мудрості, оволодіння якою робить працю вчителя творчою, бо все, що закладене в початковій школі є основою для подальшого навчання.
Працю вчителя часто порівнюють з працею садівника. Адже садівник, щоб виростити гарну квітку, вчасно поливатиме і підживлюватиме її. Лише тоді вона розкриється красивою. Обов’язок вчителя – не загубити жодної дитини, дати можливість розкрити все найкраще, закладене природою, сім’єю, школою.
Щоб зробити дітей активними учасниками навчально – виховного процесу, навчити їх думати, приймати рішення, бути комунікабельними, уміти співпрацювати з іншими, виховати почуття особистої відповідальності та ціннісне ставлення до Батьківщини і суспільства, в своїй роботі використовую інтерактивні методи навчання. Саме застосування цих методів та інноваційних технологій допомагає становленню особистості, готує дітей до дорослого життя, щоб вони не втратили моральних орієнтирів, змогли реалізувати свої здібності та покликання.
Як відомо, інтерактивне навчання (за О.Пометун) – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож, із перших днів роботи в школі, я намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед. Вивчивши основні ідеї інтерактивного навчання, я з’ясувала, що для успішного застосування інтерактивних технологій на уроках потрібно дотримуватися правил організації інтерактивної роботи учнів. Саме тому я намагаюсь, щоб до роботи були залучені різною мірою всі учні, дбаю про психологічну підготовку учнів, стимулюю учнів за активну участь у роботі, надаю їм можливості для самоорганізації. Приміщення готую таким чином, щоб учні мали змогу легко пересуватися під час роботи малих груп. Під час уроку дотримуюсь регламенту та процедури, проявляю терпеливість до будь-якої точки зору, уважно вислуховую всіх учасників, поважаючи їх.
Я застосовую елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших форм таких, як «Асоціативний кущ», робота в парах, впроваджую різноманітні ігрові технології. Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод «Мікрофон», стратегія «Гронування», презентації результатів роботи груп.
На уроках літературного читання для інтенсивної перевірки знань дітей використовую технологію «Карусель», «Мозковий штурм», «Броунівський рух», «Навчаючи – вчусь».
При організації групової роботи пам’ятаю, що особливо цінним в цій формі організації навчання є те, що учні мають можливість брати на себе ролі, а саме: експертів, співрозмовників, мислителів, партнерів, друзів тощо. Організоване таким чином навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою особистість.
Приділяючи велику увагу навчанню дітей, розвитку їх творчих здібностей, не забуваю про національно – патріотичне виховання. Адже саме школа покликана стати для учня місцем духовного збагачення, де формується громадянська зрілість, відповідальність за свій внесок у національно – культурне відродження України, у розбудову держави. Важливу роль у цьому відіграє патріотичне виховання молодших школярів як духовно – моральний принцип життєдіяльності особистості, який характеризується відповідальним ставленням людей до рідного краю, до Батьківщини, народу; це активна праця на благо Вітчизни, примноження її багатства, розбудова науки і культури, захист свободи та честі своєї держави. Вивчаючи вірші Ліни Костенко, справжньої патріотки України, нагадую дітям її слова: «В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина». Ці слова стимулюють дітей розвивати в собі такі людські чесноти як честь, гідність, щирість, доброта, чесність, порядність; бути до людей толерантними, милосердними, справедливими; викликають бажання і потребу в накопиченні, збереженні й передачі сімейних і національних звичаїв, традицій, обрядів, шанобливому ставленні до національних і державних символів.
Цілеспрямована систематична робота в цьому напрямку сприяє формуванню особистості з глибоким відчуттям своїх коренів, роду, родини, народу.
Враховуючи вікові особливості дітей, будую свою роботу так, щоб успадкування культурних цінностей молодшими школярами відбувалось за принципам від близького до далекого, щоб діти виховувались на кращих традиціях сім’ї, свого роду, села, краю, регіону, країни. З цією метою на уроках з вивчення теми «Усна народна творчість» проводжу детальну бесіду про висвітлення історії України в казках («Кирило Кожум’яка»), додатково знайомлю ще з одним героєм – богатирем Іллею Муромцем, який захищав рідну землю від кочівників (Додаток А).
Під час вивчення казки «Кривенька качечка» звертаю увагу на мову казки – ніжну, пісенну, мелодійну, викликаючи бажання оволодівати літературною мовою, запам’ятовувати і використовувати у своєму мовленні кращі зразки усної народної творчості (Додаток Б) .
Цю роботу продовжую на уроці позакласного читання за темою «З чистого джерела народної мудрості». Твори для опрацювання підбираю таким чином, щоб поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, її народні символи. Діти з великим задоволенням знайомляться з «Легендою про калину», «Легендою про Україну», «Легендою про дівчину – Україну» (Додатки В, Д). Цікаві завдання, які я готую до уроку, сприяють розвитку знань учнів, збагачують усне мовлення, розвивають логічне мислення, викликають патріотичні почуття, виховують любов до рідного краю, його історії, традицій.
До уроків готую презентації, аудіозаписи, роздатковий і демонстраційний матеріал. Діти складають символічний віночок з квітів – символів, оздоблюють його стрічками, на яких виконують запропоновані завдання (Додаток Е). В цікавій формі проходить гра «Утвори пару» (Додаток К) та «Плутаниця» (Додаток М), словникова робота та фізкультхвилинки на матеріалі української народної гри «Бабуся» і з використанням українських дитячих пісень (Додаток Н).
Часто проводжу інтегровані уроки. Так на уроці літературного читання за темою «Українська народна казка «Кривенька качечка» учні в групах виконують завдання з трудового навчання (ліплення качечки, виготовлення аплікації), української мови (опис качечки) (Додаток О).
З метою збагачення словникового запасу та розвитку мовлення учнів часто практикую складання плану твору за малюнками та опорними словами (Додаток Р).
Щоб зацікавити дітей з різним рівнем розвитку, складаю для них завдання з різним ступенем складності (диференційовані) (Додаток С). Це дає змогу активно працювати всім учням класу, незалежно від того, який рівень знань вони мають.
Гра – супутник життя для дітей. «Дитина граючи живе і живучи грає». Саме гра, з використанням інтерактивних технологій, є тим видом діяльності, у якому учні навчаються спілкуватися, набувають перших навичок поведінки в колективі, пізнають різноманітні явища навколишньої діяльності. На уроці чи в позакласний час доцільна гра, яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажання перемогти, розвиває самостійність у мисленні, творчі задатки. Часто на уроки до дітей приходять національні казкові герої, зустріч з якими у формі гри поступово переростає у навчальну працю. Ігрова діяльність знімає психологічне напруження. Під час гри з використанням інтерактивних технологій, в дітей формується вміння спілкуватися, дослухатися до думки товаришів і висловлювати свою думку. Урок – це творчість, а творцями його є самі учні. Уроки намагаюся будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і вибирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату.
Гра «В гостях у казки» (Додаток Т), «Склади вірш за римами» (Додаток Х), урізноманітнюють роботу, додають настрою та вносять пожвавлення в урок.
Є багато цікавих і ефективних прийомів роботи над розвитком творчих здібностей молодшого школяра, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину. Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті, на мою думку, проблема творчого розвитку школярів, виховання національної свідомості та патріотизму, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.