Урок літературного читання.3 клас. Осінні мотиви в поезії ЛІни Костенко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    3 клас

Урок читання

 

Тема:  Осінні мотиви в поезії Ліни Костенко. Л.Костенко «Вже брами літа замикає осінь», «Соловейко застудився», «Шипшина важко віддає плоди».

 

Мета:  розшити знання дітей про поетичні твори, вчити виразно читати, зв’язко висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас, розкрити красу художніх засобів, якими передається стан природи, поглибити розуміння віршової форми художніх творів, формувати поетичне світосприймання, позитивні естетичні емоції дітей, розвивати уяву, образне мислення, виховувати захоплення красою рідної землі.

Обладнання:  портрет Ліни Костенко, збірка «Бузиновий цар», репродукції картин художників та фотоілюстрації на тему «Пейзажі рідного краю». 

                                   Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

   ● Відгадування загадки.

Є у літечка сестричка, у косі червона стрічка.

Коси, наче злото чисте, і калинове намисто.

А спідничка в неї з листя – різноколірна, барвиста. /Осінь/

• Що допомогло вам відгадати загадку?
• Які ще прикмети осені ви знаєте?

● Вправи на розвиток читацьких навичок. Робота над скоромовкою.

Надворі погода розмокропогодилася.

• Прочитайте скоромовку повільно, пошепки.
• Яке незвичайне слово побачили?

Гра «Дощик, дощ, сонце».

• Прочитайте скоромовку відповідним голосом.

Дощик – напівголосне хорове читання.

Дощ – голосно, швидко.

Злива – голосно, скоромовкою.

Сонце – читання мовчки.

ІІ. Цілевизначення та планування.

• Ми сьогодні продовжимо роботу над віршами – особливо гарними, неповторно-чарівними. Кожне слово в цих поезіях виблискує своєрідним самоцвітом, бо це вірші Ліни Костенко! У низ змальовано не просто природу, а її стан у різні пори року. Наше завдання: навчитися виразно читати ці вірші, відтворювати почуття, які вони містять, побачити красу поетичних висловів, якими відтворено стан природи. Та спочатку познайомимося із поетесою, її життям і творчим шляхом. Вона – наша сучасниця. /демонстрація портрета/

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Розповідь учителя про поетесу. / «Початкова школа, 7’2003, ст. 46.
2. Читання учителем вірша «Вже брами літа замикає осінь».

• Про що розповідається у вірші?

● Лексична робота.

Зясування значення слів : брами – ворота, чорногуз – лелека.

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

 

                дощи                                                            клонився

                                            ло                по 

за            хлюпа                                                       дався

 

               микала                                                    губила                  

 

 

           ●Перевірка первинного сприймання.

- Яка пора року відтворена у вірші?

- Що змінилося у поведінці комах і птахів?

- Чиї брами замикала осінь?

         ● Повторне читання вірша учнями. Розгляд художнього зображення природи у вірші.

- Чи були ви у лісі ранньої осені?

- Які ознаки осені там помітили?

- Як розумієте вислів «Серпень випустив серп…»?

- З ким порівнюється чорногуз?

- Як розумієте слова «Припинили концерт» ?

 У цьому вірші багато руху. Природа жива. Переконаємося? Тоді я називаю предмет, а ви – дію, яку він виконує.

Серпень - … /випустив/, чорногуз -…/ поклонився, пакував/, літо - … / поділося, подалося/, осінь - …/ замикала, погубила/.

 Назвіть усі слова у цьому вірші, які означають дію.

          ● Вибіркове читання вірша.

- Прочитайте рядки вірша, які підтверджують такі ознаки осені:

1. На полях зібрали урожай зернових.

2. Зникають комахи.

3. Птахи відлітають у  вирій.

4. Часто йде дощ.

            ● Робота з малюнком.

- Якими словами поетеси підпишете малюнок до вірша?

   3.3. Опрацювання вірша «Соловейко застудився».

- Прочитаємо вірш «луною» / за сильнішим учнем/

- Що у вірші казкового? Доведіть рядками вірша.

         ● Читання вірша учнями мовчки.

- Які слова із вірша можуть бути підписом до малюнка?

         ● Підготовка до виразного читання.

- Початок вірша слід читати з паузою та наголосом.

         ● Виразне читання вірша учнями.

- Чи могло б з вами таке статися, як із соловейком?

     3.4. Опрацювання вірша «Шипшина важко віддає плоди».

          ● Читання вірша учителем.

- До кого звертається з проханням шипшина?

          ● Повторне читання вірша мовчки. Аналіз змісту.

- Чому так схвильовано шипшина зверталася до людей?

- Для чого вона хотіла залишити ягідки?

- Чи погоджуєтеся з думкою, що природа потрібна людям не тільки для користі, але й для краси?

- У яких рядках автор висловлює цю думку?

- Яка головна  думка вірша?

          ● Робота з виставкою на дошці «Пейзажі рідного краю».

1. Як художник (фотограф) увічнив хвилину спокою природи?

2. Як передав рух?

3. Які слова, прочитаних щойно поезій Ліни Костенко, використаєш для опису цих фотоілюстрацій (репродукцій) ?

ІV. Застосування знань учнів.

● Робота з малюнками.

- Розгляньте малюнки в читанці. Який із них можна  назвати «Осінь, ось вона, осінь!», «Соловейко застудився», «Одна пташини так мене просила»?

V. Підсумок уроку.

- Доповніть речення « Ліна Костенко переконує своїх читачів, що природа – це … істота (жива).

- Розкажіть, як треба поводитися серед природи? Використайте у своєму  мовленні вислови поетеси.

Домашнє завдання / диференційоване/

1. Вивчити напам’ять вірш, який найбільше сподобався.
2. Реставрувати вірш.

…  до нас прийшла …

… дари принесла.

Опадають з дерев … ,

Відлітають від нас … .

Коротші стали … .

З неба падають … .

3. Скласти  усний твір-асоціацію «Я – осінь-чарівниця».