Опорні таблиці та завдання на встановлення відповідності за темою "Давня українська література" (9 клас)

Загальна характеристика давньої української літератури

Література українського народу XI-XVIII ст. Належить до особливого типу літератур, так званих християнізованих. Вона, постійно розвиваючись, змінювалася, виробляла свою жанрову систему, зумовлену характером тогочасного мислення як авторів, так і читачів, а також нерозривним зв’язком її з історією, релігією, філософією, великою залежністю стилю твору від жанру.

Роди (види)

Перекладна література, оригінальна література, епос.

Жанри

Житія, літописи, повчання, слова, ходіння, трактати, послання, містерії, міраклі, мораліте, інтермедії та ін.

Автори

Переважна частина творів XI-XVIII ст. анонімна. Вони, як правило, побутували у рукописній формі. При переписуванні допускалися зміни, скорочення, розширення тексту. Тому існує багато редакцій відомих творів ("Києво-Печерський патерик", "Повість минулих літ" та ін.). Порівняно небагато письменників зазначали своє авторство: Іларіон Київський, Кирило Туровський, Серапіон Володимирський, Герасим Смотрицький, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Лазар Баранович, Данило Братковський, Іван Величковський, Климентій Зіновіїв, Феофан Прокопович, Іван Некрашевич, Григорій Сковорода та ін.

Нова періодизація давнього письменства

І період (ХІ – ХП ст.)

Доба монументального стилю, що охоплює період Київської Русі. Вона принесла українській літературі такі визначні пам'ятки, як "Повість минулих літ", "Київський літопис", житія Бориса та Гліба, житіє Феодосія Печерського.

II період (XIII – середина XV ст.)

Доба орнаментального стилю. Літературна творчість побутувала в жанрах, зафіксованих ще в попередню епоху, проте відбувалося їх олітературення. Продовжує побутувати літописання (Галицько-Волинський, Західно-Руський), агіографія, ораторська проза. Це був час і рукописних збірників, які вбирали в себе пам'ятки Київської Русі-України, зберігаючи їх від знищення. Особливо був поширений на українських землях "Ізмарагд", що вміщав понад 150 проповідей. Здійснювалися також нові переклади Євангельських текстів, укладалися нові «Четьї-Мінеї».

III період (середина XV — кінець XVI ст.)

Український ренесанс. Впроваджується латиномовна та польськомовна література, виходять перші друковані книжки. Представниками були Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський та ін. Їх творчість визначала культурну переорієнтацію України на Європу і сприяла її виходові з консервативної ізольованості. Більшість літературознавців відносить до цього періоду і деякі зразки полемічної прози.

IV період (кінець XVI — XVIII ст.)

Українське бароко. У цей час спостерігається культурний спалах, який приніс в українську літературу багато нового, наприклад, шкільну драму, україномовні вірші; модифікуються традиційні жанри — ораторська проза та літописання. Невід'ємною сторінкою українського бароко була творчість Григорія Сковороди.

1. Церковна. Біблія.

2. Світська. Збірники афоризмів, природничо-наукові твори («Шестоднєв» Іоанна Екзарха, «Фізіолог», «Християнська топографія»), хронографи і хронічки, історичні повісті («Александрія»).

1. Літописи. «Повість минулих літ», Галицько-Волинський літопис.

2. Світські та релігійні твори. «Повчання» Володимира Мономаха, «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Слово про похід Ігорів», «Києво-Печерський патерик».

Полемічна література. «Послання до єпископів» Івана Вишенського, твори Мелетія Смотрицького, Герасима Смотрицького, Стефана Зизанія, Христофора Філарета.

1. Епос (повісті й оповідання релігійного і світського характеру). Дмитро Туптало, Петро Могила, Григорій Сковорода.

2. Лірика (акростих і мезостих, фігурний вірш, «рак літеральний»). Кирило Транквіліон Ставровецький, Іван Величковський.

3. Драма. «Владимир» Феофана Прокоповича.

Рік написання

1774

Жанр

Літературна байка.

Тема

Розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Ідея

Возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Головні герої

Шершень — це образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені тільки на те, щоб їсти, пити і т. ін.; Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

Проблематика

Людина і суспільство; сенс життя кожного; людське покликання; праця і безділля.

Художні засоби

Алегорія, персоніфікація, епітет, порівняння; крилаті вислови «Веселість серця — життя для людини» (Сірах), «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (Епікур).

Композиція

Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.

Зміст

Паразит Шершень насміхається з Бджоли, що вона працює не так на себе, як на інших: «Скажи мне, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям користь, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі». Називаючи дурнем «пана радника», Бджола засуджує тих, хто «крадіжкою добуває» мед. Для неї праця найсолодша річ: «нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо».

Мова байки

Мова твору близька до народної, але якщо у вуста Шершня вкладено більше лайливої лексики, то Бджола говорить афористично й красиво.

Філософська мудрість у творі

«Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла»; «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням»;  «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом»; «Веселість серця — життя для людини».

Мораль

«Сила» у байкаря тут вийшла значно більшою, ніж сама фабула.

Праця повинна стати для людини природною потребою, «найсолодшою поживою». Тільки тоді життя матиме зміст і красу. У праці людина відчуває радість буття, а в безділлі деградує.

Рік написання

1757

Літературний рід

Лірика.

Жанр

Ліричний вірш.

Вид лірики

Патріотична.

Тема

Вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.

Ідея

Уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.

Віршовий розмір

Дактиль.

Тип римування

Суміжне.

Художні засоби

Риторичні запитання: Що є свобода? Добро в ній якеє?

Риторичний оклик: Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!

Порівняння: Добро… неначе золотеє.

Перифраз: Вольності отче – Богдан Хмельницький.

Зміст

Поезія починається спокійним філософським міркуванням про те, що являє собою воля, яка її цінність. Далі автор прославляє Богдана Хмельницького як «батька вольності», як вірного сина українського народу. Найбільшою радістю, яка повинна належати людині, є її свобода, стверджує Григорій Сковорода. Подібний лозунг за часів поступового наступу кріпосництва був дуже своєчасним і завбачливим. У протиставленні золота і свободи, на думку поета, безперечно перемагає свобода. І уособленням вільної людини, яка змогла подарувати надію на волю українцям, є Б. Хмельницький, його і славить митець у цій поезії.

Рік написання

Приблизно 1758-1759.

Літературний рід

Лірика.

Жанр

Ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).

Тема

Життя різних верств тогочасного суспільства.

Ідея

Утвердження совісті як основи людського життя, завдяки якій не страшна смерть, якій все одно «мужик то чи цар — все пожере, мов солому пожар»; сатиричне викриття неправедного способу життя людей різних соціальних прошарків (чиновників, купців, кар’єристів, бездумних студентів), які «марноти цього світу» визнали ціннішими, ніж життя по совісті перед обличчям Бога.

Віршовий розмір

Дактиль.

Тип римування

Суміжне.

Мотиви

«Пошук сенсу людського життя»; «життя по совісті як основа людського суспільства»; «кожному своє»; «людське різнопуття», «плинність світу», «марність дочасного людського життя», «смерть».

Образи

Людей: ліричний герой — людина, яка роздумує над сенсом людського існування, боїться померти «без ума», божевільною, тобто такою, якими стали люди, що живуть навколо неї не по совісті; люди, які забули про совість і віддалися марним радостям цього, матеріального, світу: Петро-кар’єрист; Федька-купець; модник; лихвар; землевласник-магнат; затятий багатій-мисли-вець; гуляка; облудний юрист; пустопорожній студент; нерозбірливий коханець.

Міфологічних істот: смерть — замашна коса; Венера, Амур.

Предметів і явищ: місто; чини; гроші; будинки; коса смерті («страшна сталь»).

Художні засоби

Паралелізм, антитеза, інверсія, анафора, повтор, фразеологізм, епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, символ.

Композиція

У 1 строфі автор показує, що кожен у цьому світі вільний вибирати свій спосіб життя; у 2-4 строфах показує, що саме вибирають сучасники (підлабузництво, здирництво, пияцтво, розпусництво та ін.); у 4 строфі протиставляє їхній вибір своєму як життя дурних, божевільних, безбожних людей життю розумному, совісному, у Богові (адже Бог є совість); у 5 строфі показує, що перед обличчям смерті всі рівні: на той світ нічого не візьмеш, зате лише совісна людина не боятиметься її приходу.

А) «Слово про похід Ігорів»

Б) «De libertate»

В) «Повість минулих літ»

Г) «Бджола та Шершень»

Д) «Всякому місту – звичай і права»

Е) «Світ ловив мене, та не спіймав»

1) Літопис

2) Героїчна поема

3) Сатиричний вірш-пісня

4) Ліричний вірш

5) Літературна байка

6) Афоризм

7) Романс

А) Боян-бо мудрий,

якщо кому хотів пісню творити,

то розливався думкою по дереву,

сірим вовком по землі,

сизим орлом під хмарами…

1) Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»

2) «Легенда про помсту княгині Ольги.

Повість минулих літ»

Б) Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум…

3) Григорій Сковорода «De Libertate»

В) Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, в ми – голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми»…

4) «Легенда про заснування Києва.

Повість минулих літ»

5) Григорій Сковорода «Всякому місту…»

Г) Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми,  — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три брати…

6) Григорій Сковорода «Собака і Вовк»

7) «Слово про похід Ігорів»

Д) Немає більшої муки, як хворіти думками… І немає більшої радості, аніж жити за покликанням…

Е) Зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото…

А) Суперечність між працьовитістю та паразитичним існуванням.

 Б) Історія й становлення Київської Русі; захоплення безстрашністю князів і героїчним минулим Руської землі; глибокий сум через княжі чвари та міжусобиці; уславлення Русі; засудження міжусобиць; осуд язичництва, утвердження християнського світогляду.     

В) Зображення невдалого походу новгород-сіверського князя проти половців у 1185 році.          

Г) Сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.  

Д) Вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.  

1) Героїчна поема «Слово про похід Ігорів»

2) Байка «Бджола та Шершень»

3) Поезія «De Libertate»

4) Поезія «Всякому місту – звичай і права»

5) Літопис «Повість минулих літ»

А) Возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.   

Б) Заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів.  

В) Нищівне висміювання і засудження моральних вад суспільного життя.

Г) Уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.

Д) Щире захоплення героїчним минулим, глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями.    

1) «Повість минулих літ»

2)  «Бджола та Шершень»

3) «Всякому місту – звичай і права»

4) «De libertate»

5) «Слово про похід Ігорів»

6) «Собака і Вовк»

А) Ліричний вірш, що став народною піснею.

Б) У творі переплітаються елементи як книжної, так і розмовної мови: лексика церковна, військова, юридична термінологія, образна фразеологія, афористичність, народні прислів'я і приказки.

В) Твір, авторство якого остаточно не доведено.  

Г) Твір починається спокійним філософським міркуванням про те, що являє собою воля, яка її цінність.

Д) Означення другої частини твору словом СИЛА, посилання на античних філософів.

1) «Слово про похід Ігорів»

2) «Всякому місту – звичай і права»

3) «Бджола та Шершень»

4)  «Повість минулих літ»

5) «De libertate»

А) Руська земля. 

Б) Богдан Хмельницький, золото, болото.

В) Мудра людина, яка у природженому ділі трудиться.

Г) Коса, смерть.

Д) Спис, голуб.

1) «Легенда про помсту княгині Ольги. Повість минулих літ»

2) «Слово про похід Ігорів»

3) «Всякому місту – звичай і права»

4) «De libertate»

5) «Бджола та Шершень»

А) Монументалізм

Б) Бароко

В) Орноменталізм

1) Нестор Літописець  «Повість минулих літ»

2) Невідомий автор «Слово про похід Ігорів»

3) Григорій Сковорода «Всякому місту – звичай і права»

А) «Всякому місту – звичай і права»

Б) «Повість минулих літ» 

В) «Бджола та Шершень»

Г) «Слово про похід Ігорів»

Д) «De Libertate»

1) До 1113 року

2) 1774 рік

3) 1757 рік

4) ХІІ ст.

5) Приблизно 1758 – 1759 роки

А) «Як з ясним розумом вмерти мені…» 

Б) «Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна?» 

В) «О, Бояне, соловію години давньої» 

Г) «А Святослав смутний сон бачив в Києві на горах; що зробили всі з моєю срібленою сивиною?»  

Д) «Що є свобода? Добро в ній якеє?» 

Е) «Веселість серця – життя для людини» 

Є) «Лучче ж би потятим бути, аніж положеним бути»

Ж) «…В сих дім, як вулик, гуде від гуляк» 

З) «Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось…»

1) Риторичне запитання

2) Метонімія

3) Порівняння

4) Алегорія

5) Крилатий вислів

6) Перифраз

7) Синекдоха

8) Афоризм

9) Персоніфікація

10) Епітет

А) Яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній формі.

Б) Невелике (віршоване або прозове) алегоричне оповідання, що має повчальний зміст.

В) Інакомовлення; абстрактне поняття, що передається за допомогою конкретного образу в казках і байках.

Г) Хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва.

1. Літопис.

2. Афоризм.

3. Алегорія.

4. Перифраз.

5. Байка.

А) Увага до змісту, простота форми, культ держави, християнський оптимізм.

Б) Увага до особистості, її внутрішнього світу, повернення до античних зразків.

В) Урочистість, пишність, поєднання релігійних і світських мотивів, метафоричність, контрасти.

Г) Ускладненість (символіка, тропи, ускладнена композиція), аскетизм.

1 – Монументалізм

2 – Орноменталізм

3 – Класицизм

4 – Бароко

5 –  Ренесанс