Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна різниця у вимові часто призводить до помилок. Тому стежте за вживанням малознайомих слів, уточнюйте їхні значення за тлумачним словником.
Стилістичні можливості паронімів ґрунтуються на їхній звуковій близькості. Пароніми використовуються для створення каламбурів у художній літературі, уснорозмовному мовленні та в публіцистиці. Наприклад: У графа профіль, як у грифа... (Л. Костенко).