Подорож у світ фразеології

       Комунальний заклад «Кременівська загальноосвітня школа  

                                  І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма

                                    Нікольської районної ради

                                              Донецької області»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Затверджено»                                     

 КЗ «Методичний центр Нікольської

районної ради»                                                          

Директор МЦ _________С.М. Антикало                     

 

Автор:

учитель української мови та літератури КЗ «Кременівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Єрмакова Марина Юріївна.

 

Єрмакова М.Ю. «Подорож у світ фразеології». Методичний посібник  для занять з фразеології . 1-ше видання. – КЗ «Кременівська ЗОШ І-ІІІ ступенів», 2018. - 44   ст.:іл.

 

       Методичний посібник вміщує дидактичний матеріал для занять за програмою шкільного курсу вивчення теми «Фразеологія». Навчальний матеріал подається за темами: «Фразеологічні словники», «Фразеологізми з народного побуту», «Прислів’я та приказки», «Фразеологізми біблійного походження», «Зоофразеологізми», «Фразеологізми античної міфології», «Крилаті вислови та афоризми», «Фразеологізми з мовлення представників різних професій».

   Різноманітні завдання, вправи, цікаві й пізнавальні тексти допоможуть учням поглибити відомості про фразеологію, збагатити словниковий запас, сприятимуть всебічному розвиткові особистості кожного школяра.

              

        Видання рекомендоване для вчителів української мови та учнів середньої та старшої вікової категорії .

 

 

Зміст

 

 

Вступ…………………………………………………………………………………4

 Блок 1.Фразеологія як наука про мову.

      Поняття про фразеологізм………………………………………………...6

 Блок 2. Фразеологічні словники та довідники, їх будова……………. ...9

 Блок 3. Походження фразеологізмів:………………………………………..12

       3.1.Фразеологізми, що походять із народного побуту…………….13

       3.2. Зоофразеологізми……………………………………………………….16

       3.3. Прислів’я і приказки…………………………………….......................19

       3.4. Фразеологізми біблійного походження……………………………23

       3.5. Фразеологізми античної міфології…………………………………29

       3.6. Крилаті вислови. Афоризми………………………………………….33

       3.7. Фразеологізми з мовлення представників різних професій …36

 Блок 4. Повторення й узагальнення засвоєного протягом року…….39

Література………………………………………………………………………….43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

        Для кожного педагога важливим принципом роботи є посилення практичної спрямованості вивчення мови. Керуючись ним, учитель має приділяти увагу вдосконаленню комунікативних умінь, збагаченню й активізації словникового й фразеологічного запасу. Ознайомлення з відомостями з фразеології рідної мови має розвивати інтерес до вивчення лінгвістики, спонукати дітей до самоосвіти. На заняттях учні мають усвідомити роль і значення рідної мови для розвитку людської особистості.

         Дидактичний матеріал, вміщений у посібнику, дібраний відповідно до завдань програми. Різні форми, методи й прийоми навчання допоможуть виробляти в учнів уміння й навички аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Елементи дослідження, пошуку, розв’язання проблемних завдань сприятимуть розвиткові мислення, пам’яті, уваги в учнів.

       Так, для актуалізації знань ефективним буде прийом самостійного дослідження «Читай – міркуй – роби висновки», який проводиться у вигляді дослідження на текстовому матеріалі. В ході формування умінь і навичок пропонуються проблемні й ситуативні завдання        («Згоден? – Не згоден? – Обґрунтуй!»), які спонукають школярів мислити, приймати чи не приймати певну позицію, аргументовано доводити свою гіпотезу. Ситуативні завдання сприяють розвиткові мислення й мовлення, вимагають дати оцінку вчинкам з точки зору норм моралі. Перекази й твори, читання мовчки й аудіювання формують в учнів уміння працювати з текстом: визначати тему, мікротему, з’ясовувати смислові зв’язки тощо. Гра «Спілкуйся» вчить швидко орієнтуватися в навчальному матеріалі, вміти поставити питання правильно, доречно. Для узагальнення знань пропонуються завдання тестового характеру.

Єрмакова М.Ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.  Основна частина

 

Блок 1. Фразеологія як наука про мову. Поняття про фразеологізм

 

1. Інтелектуальна розминка 

«Розгадай зашифроване слово»

1. 25 літера українського алфавіту?

2. Іменник, який складається з трьох букв, входить до складу прислів’я, перша частина якого: «Десять разів відмір, а …»

3. Як вимовляється 7 буква алфавіту?

4. Орфограма, яка зустрічається в слові молоко.

5. Частина слова магія.

Відповідь: фразеологія.

 

2. Проблемне завдання

«Читай-міркуй-відповідай».

     Прочитай сполучення слів. Визнач стійкі сполучення, які сприймаються як єдине ціле. Спробуй пояснити значення.

  А) Груші на дереві. Груші на тополі. Груші на вербі ( безглузда витівка, щось неможливе).

  Б) Дати кавуна. Дати гарбуза (відмовити). Купити гарбуза.

  В) Посуд розбити. Миску розбити. Розбити глека (посваритися).

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Пошукова робота. Робота в парах.

       Знайди в поданих реченнях фразеологізми. Поясни значення.

  Федько не вчивсь і скуштував березової каші. Зарубіжному гостеві створили зелену вулицю. Родичі з’явились як сніг на голову. Все життя вони на пана гнули спину. Батько знімав стружку з неслухняного сина. Якщо глека подружжя розбило, знай: макітри в обох не варили. У хлопця  по спині побігли мурашки.

 Довідка: покарання; вільний шлях без перепон; несподівано; важко працювати; сварити; посваритися; нерозумна людина; стало страшно.

4. Робота з текстом.

«Спостережливе око» 

       Прослухайте українську народну казку. Стежачи за текстом, дізнайтеся, почому ківш лиха. Що означає цей вираз? Які ще стійкі сполучення ви почули?

Ківш лиха

 

       У багатого батька був один син, а батько нажив худобу не абияк, а таки чесно. Синові, проте, байдуже: він виріс серед червінців, то вони йому не дорогі були. Як дасть батько, то він так і сіє грішми як половою. Дививсь-дививсь на це батько – і гірко йому було, що син робити не хоче, а його заробленим добром нехтує. Ото й надумав батько.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     А скринька просто       

        відкривалась

 

 

                       

       Бездонна діжка

  – Іди ж ти , – каже, – та зароби червінця! Як заробиш – тоді приходь…

     Тяжко заробляв син червінця. Мерз, голодував, зазнав немало горя й страждань.

     Так усю осінь і зиму проробив. І вже по весні зібралось у нього стільки грошенят, що виміняв він на них золотого.

    Іде тоді до батька. Лізе син у кишеню та потихеньку, як скляне, виймає щось загорнуте в ганчірочку, а потім ще й у папірець, еге, червінець, – та й боїться давати батькові.

    Узяв батько, покрутив того золотого в руках та як заміриться на річку… Син як схопить обома руками батькову руку, як крикне не своїм голосом: « Ой батеньку, батеньку!» А сам став як не свій. Тоді батько засміявся та й каже:

 – Ну, тепер я бачу, що ти знаєш почому ківш лиха, як дістається червінець. Ось тепер ти мені син.

      І з того часу син годі вже гроші розкидати – такий працьовитий та хазяйновитий зробився.

Порівняйте сполучення слів у правій і лівій колонці. Чим вони відрізняються? Чи однакове значення виділених слів у зіставлюваних словосполученнях?

        Ківш води             Ківш лиха

        Сіяти зерно         Сіяти грішми як половою

 

 

        Втратити голову  

 

              Грім серед

              ясного неба

        Догори ногами

Свій зошит                        Сам не свій

Як утворюється фразеологізм?

5. Творча робота. Стилістичний експеримент. Замініть виділені слова фразеологізмами з довідки. Як змінилися речення?                              

1. Коли ж плугатарі поверталися ввечері додому, їх стрічали всі люди.

2. Через стару кобилу мене не раз висміювали.

3. Ой гляди, дівчино, поб’ють тебе за ті марципани.

Довідка: брати на глум; старі й малі; перепасти на горіхи.

 

6. Складіть речення з фразеологізмами, які запам’ятали протягом уроку.

 

Блок 2. Фразеологічні словники та довідники, їх будова

1. Інформація для повідомлення учнів

     Значення фразеологізмів можна знайти у фразеологічному словнику. Більшість фразеологічних словників укладено не за алфавітом, а гніздовим способом. Фразеологізми згруповано навколо ключового (опорного, стрижневого) слова. В середині  гнізда вислови подано за алфавітом. Фразеологічний зворот разом із тлумаченням, варіантами, синонімічними

 

 

 

 

Клювати носом

 

 

 

 

 

 

 

рядами, ілюстраціями являє собою словникову статтю. Він є її заголовком.

2. Пошукова робота.

     Прочитати речення, виписати фразеологізми. Пояснити значення за допомогою фразеологічного словника.

1.  Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Леся Українка). 2. От як може чоловік жити, коли має олію в голові (М.Стельмах). 3. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем (І.Нечуй-Левицький). 4. Старий наговорив синам сім мішків гречаної вовни, незважаючи на святу п’ятницю  (І.Нечуй-Левицький).

3. Робота в групах.

    Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки. Спробуйте самостійно створити словникову статтю.

Кров з молоком

Дмитрик. Мені не доводилося чути, щоб про когось казали:

 « Обличчя в нього – кров з молоком».

Бабуся. Бо сьогодні мало таких здорових людей, у яких на щоках грають рум’янці.

Яринка. Зате тепер є чимало можливостей намалювати такі рум’янці, і не помітиш, що вони штучні.

 

      

На сьомому    

  небі від щастя

 

       Намотати на вуса

 

 

        Наламати дрів

 

 

Дмитрик. Насправді це добре помітно, бо ж то не справжня здорова кров грає, а фарби.

Бабуся. Так,  це не здорові рум’янці, не  від здорової їжі. Молоко колись було такою їжею. Коли п’ють справжнє молоко, шкіра робиться гладенькою, ніжною. Це люди помітили здавна. Тому й з’явилися в нашій мові такі вислови: кров з молоком, скупаний у молоці. Так кажуть про гарну зовні, виплекану, випещену дитину.

 

4. Гра «Естафета»

    Кожна команда (група) називає фразеологізми із ключовими словами: І – око; ІІ – рука; ІІІ – зуб. ( При потребі користуватися словником). Перемагає та команда, яка останньою правильно назвала фразеологізм із відповідним словом.

 

5.     « Читай! – Міркуй! – Роби висновки!»

Фразеологізм  поставити на ноги вживається в чотирьох значеннях. (Значення учні опрацьовують за словниками:) 1) вилікувати; 2) виростити, дати освіту; 3) турбувати; 4) змушувати до активних дій.

     Дослідити, яких значень набуває фразеологізм у кожному з поданих речень?

1. Коли син остаточно стане на ноги, він житиме окремо. 2. Хворий швидко ставав на ноги. З. Гучна музика серед ночі підняла

 

      Розвісити вуха

 

      Руки закороткі

 

      Сліди замітати

 

на ноги весь дім. 4. Я не залишу вас у біді – підніму на ноги все начальство.

   6.    Встановити відповідності.  Гра «Хто швидше»

 Знати як свої п’ять пальців    безрезультатно

 Трудитися в поті чола             довго говорити

 Висіти на телефоні                   дуже добре

 Шукати голку в сіні              важко працювати

 Водою не розіллєш                       безгрошів’я

 У кишені вітер гуляє                    нерозлучні

Складіть речення з трьома фразеологізмами.

 

 

 

Блок 3. Походження фразеологізмів

1.  Колективна робота з таблицею «Джерела української фразеології»

 

 

 

№	Джерела	Приклади
1.	З народних джерел	Водити за носа, теревені правити
2.	Прислів’я приказки	Любиш кататися - люби й санчата возити

       

 

 

 

           Біла ворона

 

        Водити за носа

 

 

 

        Розвісити вуха

 

 

 

 

Фразеологізми біблійного походження	Хома невіруючий, терновий вінок
Фразеологізми античної міфології	Прокрустове ложе, сізіфова праця
Крилаті вислови	Бути чи не бути (Шекспір)
З професійно - технічних висловів	З іншої опери, на ловця і звір біжить

                                                                                      

2. Творча робота.

 Скласти зв’язну  розповідь «Джерела української фразеології», користуючись таблицею.

3.  Розподільний диктант.

 Заповнити відповідні колонки. Пояснити фразеологізми, скласти речення.

1

2

3

4

5

6

 

        Ківш лиха. Ахіллесова п’ята. Іти на Голгофу. Як по нотах. Лінивому все ніколи. Авгієві стайні. Кров з молоком. Каїнова печать. Виходити на арену. Кожному мила своя сторона. З корабля на бал (О. Пушкін).

 

3.1.Фразеологізми, що походять з народного побуту.

     1.  «Читай – міркуй – роби висновок»

       Прочитати речення. Виписати фразеологізми. Пояснити значення. Звідки

 

 

   За двома зайцями 

         поженешся -жодного не впіймаєш

 

 

 

           Знати на зубок

походять ці фразеологізми? Чому ви так думаєте?

1.Гострим ножем легко краяти хліб. Хлопець промовчав, щоб не краяти серця матері.

2. У Андрія світла голова.  Світла смуга ясніє на сході.

3. Кум мовчить, немов води в рот набрав. Оля набрала в рот води й бризнула на квіти.

4. Матуся варить холодець зі свинячої голови. У цього хлопця голова варить.

5. Старенькі відкладали копійку на чорний день. Від попелу в повітрі день став чорним.

 

2. Творча робота.

     Скласти по два речення з виразами, в одному з яких він вживається як фразеологізм, а в іншому має пряме значення.

 Замутити воду. Розбити глека. Накрити мокрим рядном.

 

Довідка: замутити воду – навмисне заплутати справу; розбити глека – посваритися; накрити мокрим рядном – раптово, зненацька висварити когось.

3. Стилістичне дослідження.

    Замінити фразеологізми звичайними словами. Як змінився текст? Поясніть роль фразеологізмів.

 Як у першій чверті Петя Мимовух

 Цілі дні ловив старанно в класі мух.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В другій чверті й мух не стало.

 Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя гав.

 В третій майже й на уроки не ходив,

 Бо на вулиці він витрішки ловив.

 А в четвертій він потилицю вже чуха,

 Жде він іспитів, неначе віл обуха.

(Д. Білоус).

Довідка: ловити мух, ловити гав – нічого не робити, ледарювати; витрішки ловити –

без мети роздивлятися навколо; неначе віл обуха – зі страхом.

4. Робота з текстом у парах.

   Прочитати текст, розподіливши між собою репліки. Запам’ятайте значення фразеологізмів.

Ситуативне завдання: розкажіть, як ви визначаєте час повернення додому.

 Син: Мамо, ви ж мене сьогодні не чекайте рано: у нас дискотека.

Мати: Але ж ти повернешся до перших півнів?

Син. А коли це – до перших півнів?

Мати. Перші півні співають о десятій годині вечора. Оце тобі треба до цього часу повернутися.

Син. Якщо є перші півні, мабуть, є й другі, й треті?

Мати. Так. Другі півні співають опівночі, треті півні – на світанку, вдосвіта.

Син. Півні, виходить, стежать, як минає час.

 

 

 

 

     Тягти кота за хвіст

 

 

Як баран на нові ворота

 

Мати. Це такий годинник, досить точний, хоч хвилини півні не відлічують. У народі півнів ще називають Будимир.

     А. Складіть власну версію кінцівки оповідання.

    Дорослі часто кажуть: ніколи вгору глянути. Я раніше дивувався собі – як це? Адже я міг скільки завгодно дивитися в синє непроглядне небо. То чи заважає хто дивитися вгору моїй мамі чи бабусі?

Тепер я знав, що то значило – ніколи вгору глянути…

 Б. Скласти власну версію виникнення фразеологізмів: ніколи вгору глянути; витрішки продавати; накрити мокрим рядном.

 

2.        Зоофразеологізми.

Інформація для повідомлення учнів.

     Характер і вигляд друзів наших менших ми вже знаємо давно. В прислів’ях, приказках ми часто згадуємо тварин: балакуча як сорока, випливає ніби пава, хитра як лисиця. Образи-паралелі ми одержали у спадок від тих часів, коли всі люди були дуже близькі до світу природи.

 Минули століття. Але й зараз немає більшої похвали для дівчини, ніж ластівка, а для хлопчика – орел. Відважних льотчиків, космонавтів називаємо соколами. І навпаки

     Як дві краплі води

 

         Як з гуски вода

 

 

Кіт у мішку

 

ослом, бараном, свинею  йменуємо упертого, безсовісного. Людина вийшла з царства тварин, однак продовжує міряти «тваринними» аршинами не тільки людей і тварин, а й рослинний світ. Люди рвуть журавлину, збирають жовті лисички, шукають з-поміж дерев ведмежі вушка, милуються горобиною. Лише серед «вовчих рослин» розрізняємо вовчі ягоди, вовче лико, вовчий горох, вовчий сон, вовчу траву, серги і навіть вовче молоко. А якщо когось назвуть глухою тетерею, підколодною змією, покірним телятком, мокрою куркою, то більше нічого говорити не варто.

 Багато з таких зоофразеологізмів  утворюються на основі спостережень за поведінкою, зовнішнім виглядом, життям тварин, за умовами полювання на них. Наша мова була б значно збіднена, коли б у ній не вживали зоофразеологізмів.

1. Робота в групах.

 Виступ групи А, що досліджувала фразеологізми зі словом «заєць».

 Виступ групи В, що досліджувала фразеологізми зі словом «лисиця».

2. Диференційне завдання.

А) Складіть речення з фразеологізмами про лисицю.

В) Складіть твір із використанням цих фразеологізмів.

       Як курка лапою

 

 

 

Біла ворона

Як корова язиком злизала

С) Складіть твір про лисицю з використанням одних фразеологізмів.

3. Спостережливе око – допитливий розум.

До поданих фразеологізмів дібрати синоніми, пояснити їх значення.

І варіант.

1. Собака на сіні.
2.  Собака собаці хвоста не одкусить.
3. Любить як собака палку.
4. Дивиться лисицею, а думає вовком.
5. Заяча душа.

ІІ варіант.

1. Собаку з’їсти.
2. Як заячий хвіст.
3. Потрібний як зайцеві стоп-сигнал.
4. Старого лиса тяжко зловити.
5. Знають лисицю по хвості, а зайця по вухах.

Довідка.

1. Ворона вороні ока не виклює.
2. Заяче серце.
3. Пішов у ріст як заєць у хвіст.
4. Від горшка два вершки.
5. Любить як пес цибулю.
6. Зуби з’їсти.
7. І сам не гам, і тобі не дам.
8. Стріляного горобця на полові не обдуриш.
9. В очі лисицею, а за очі вовчицею.

Тягти кота за хвіст

Спати без задніх ніг

Як риба у воді

10.  Видно сокола з польоту, а сову з вигляду.
11.  Любить як сіль в оці.
12.  Видно пташку по польоту.
13.  Як собаці п’ята нога.
14.  У лисиці на язиці медок, а в душі льодок.
15.  Як собаці другий хвіст.  

4. Дослідження.

   Переглянути збірки казок, виписати з них назви казок, які мають слова «заєць»,

«лисиця». Дібрати 15-20 приказок про цих героїв.

 

3.3. Прислів’я та приказки як різновид фразеологізмів.

Інформація для повідомлення учнів.

  Прислів’я – короткий влучний образний народний вислів із повчальним висновком. Приказка – короткий образний вислів, у якому на висновок лише натякається. Прислів’я та приказки ще називають приповідками, примовками. З’явилися вони дуже давно, ще до виникнення писемності, разом із міфами, легендами. Прислів’я та приказки передають мудрість і досвід багатьох поколінь. Тому в них можна знайти відповідь на багато запитань повсякдення, вони підказують, вчать, застерігають. Краса і мудрість – ці два потужні крила мають народні прислів’я й приказки. В них можна знайти все розмаїття почуттів, емоцій, думок і поглядів людини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на світ і себе  в ньому. Передаються усно, вживаються повсякчас, іноді неусвідомлено – мимохідь.  Не один дослідник пробував зібрати найбільше цих коштовних перлин. Найкраще це вдалося Іванові Франку, який записав і опублікував 31091 прислів’я та приказку.

5.   « Згоден? – Не згоден? – Обґрунтуй!»

          Щастя без розуму – дірява торбина (прислів’я ). З вогню та в полум’я (приказка).

Дорога та хата, де родила мене мати (приказка).

6. Розподільний диктант.

1 колонка – прислів’я ; 2 колонка – приказки.

З’ясувати тему прислів’їв. Чому вони навчають?

 Хто жито сіє, той жито і їсть. Сердитий рано старіє. Учити – розум точити. Освіта – гість, а господар – розум. Надокучливий як муха. Кожному мила своя сторона. Навіщо дукати, як немає хати? Коса трави не жаліє. Нащо нам гроші, коли ми й так хороші.

7. Спостережливе око – допитливий розум.

 Приказки у формі порівняння поєднані неправильно. Виправте помилки.

  Дметься, як заєць; ганяють, як жабу.

  Упертий, як муха; надокучливий, як осел.

  Чорнобривий, як сніг; білий, як руде теля.

  Звучить, як масло; все йде, як музика.

 

 

Взяти під своє крило

Від горшка два вершки

Голова обертом іде

 

8. Прочитайте оповідання-притчу. Випишіть прислів’я та приказки про відчуття голоду. Поясніть їх.

Пшоняна каша

         Зустрілося в путі п’ятеро подорожніх. Від голоду їм животи до спини попритягувало. А їсти нічого. Шлях був довгий, кінчилися всі припаси.

       В одного з подорожніх залишилась торбинка пшона, в другого був горщик, у

третього – вода, в четвертого – вогонь, а в п’ятого – сіль. Зраділи вони, повитягували з клунків у кого що було.

      Але той , у котрого залишилося пшоно, був дуже скупий. Він вважав, що пшоно найважливіше, і йому має належати більше каші. Кожен із його супутників вважав, що без горщика, без води, без вогню й без солі каші не звариш. Засперечались вони, але так і не дійшли згоди. Ідуть, а їсти ще більше хочеться. Тоді скупий звернувся до подорожнього,  в якого був горщик, і запропонував зварити кашу на двох. Той сумнівався, але ж голод – не свій брат, довелося погодитись. Але яка ж каша без води?

     Хоч і не хотілось скупому ділити кашу на трьох, однак поступився – всякого вижене голод на холод. Не  дочекавшись, поки звариться каша, накинулись

Дати гарбуза

За сімома замками

 

За царя Гороха

на неї з ложками втрьох. І хоча ото й

мовиться, що голодному й опеньки – м'ясо, та не стали вони їсти тієї каші.  « Чи не казав я: не буде каші без солі», – посміхнувся п’ятий подорожній. Посолив кашу і поставив на вогонь доварюватися. А коли вона була готова, посідали біля горщика та й поїли. 

              

9. Робота в групах. Гра «Ромашка».

 Кожна група відриває пелюстку ромашки, де записано прислів’я, яке треба інсценувати.

    Щоб рибу з’їсти, треба у воду лізти. Баба з возу – кобилі легше. Язик до Києва доведе. За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш.

10.  Відновіть прислів’я.

 Пожалів вовк кобилу - …    … чорти водяться.

 Злий плаче від заздрості, … … бо пригодиться води напиться.

 Під лежачий камінь …       …а з лісу виводить.

 У тихому болоті   … а добрий – від радості.

 Наука в ліс не веде, …            … вода не тече.

 Не плюй у криницю…     ..залишив тільки хвіст та гриву.

 

 

11.  Пошукова робота.

     

Стріляний горобець

Зарубати собі на носі

 

Дивитися крізь пальці

Визначити в прислів’ях  і приказках художні засоби (гіперболи, метафори, синоніми, антоніми, омоніми, порівняння, епітети тощо).

      Свій край – як рай, чужа країна – як домовина. Рідна сторона – мати, чужа – мачуха. Їсть за вола, а робить за комара. Пташка красна пір’ям, а людина знанням. На свої руки найду всюди муки.

12.  Творча робота.

 Складіть оповідання, висновком якого було б одне з прислів’їв.

    Зробив діло – гуляй сміливо.

    Найбільше багатство – здоров’я.

    Світ не без добрих людей.

    Друзі пізнаються в біді.

 

 

3.4. Фразеологізми біблійного походження

Інформація для повідомлення учнів.

      Біблія – стародавній священний збірник духовних творів. Це Слово Боже, Святе Письмо, Книга християн. Біблія має дві частини: Старий Заповіт, Новий Заповіт. Перші біблійні тексти з’явилися  3500 років тому. Тексти творилися на трьох континентах (Азія, Африка, Європа) 40 авторами протягом півтори тисячі років. У Біблії багато міфів, легенд, псалмів, притч, афоризмів, описів. Але всі тексти символічні.

   Море по коліно

 

      Сісти на голову

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Робота в групах. « Читай – міркуй – роби висновок».

     Прочитати біблійні легенди, Пояснити фразеологізми, користуючись змістом легенди.

     І група.   Біблійна легенда про створення Світу. (За часів Адама -…; у костюмі Єви - …; втрачений рай - …; едемський сад…; змій – спокусник - …; яблуко спокуси -…)

 ІІ група. Біблійна легенда про потоп на землі. (Ноїв ковчег - …; кожній тварі по парі -…; всесвітній потоп -…)

 ІІІ група. Біблійна легенда про Вавилонську вежу (Вавилонське стовпотворіння -…; вавилонська вежа -…)

 

2. Аудіювання.

  Прослухати текст. Виконати тестові завдання.

Каїн і Авель

      Після вигнання з раю в Адама та Єви народилося двоє синів: Каїн та Авель. Старший, Каїн, був хліборобом, Авель пас худобу.

     Бог не приходив до людей і не розмовляв з ними так часто, як робив це, коли Адам і Єва ще були в раю. Та Бог дозволяв людям звертатися до Себе в молитві. Бог хотів, щоб люди пам’ятали, що Божий Син Ісус Христос обіцяв померти заради них. Бог дав можливість людям згадувати про це в такій

 

 

Адам і Єва

   

Ноїв ковчег

 

 

   Вавилонська вежа

 

спосіб: зробити жертовник та спалювати на ньому забите ягня або козеня. Це означало приносити Богові жертву. Бог хотів, щоб, приносячи жертву, люди пам’ятали про те, що прийде час, коли Божий Син принесе в жертву заради людей Себе.

       Якось обидва брати приносили жертву Богові: Каїн – плоди землі, Авель - найкраще ягня зі своєї отари.

   Авель був добрим і слухняним, він приносив жертву від всієї душі, з любов’ю та вірою в

Бога. Авель пам’ятав, що колись жертвою заради людей стане Божий Син, і нагадував про це своїм жертвоприношенням. Жертву Авеля Бог прийняв – дим від її спалення вознісся до неба.

   Каїн мав люту та жорстоку вдачу, він приносив жертву для годиться, без любові до Бога. Господь не прийняв його жертви. Як гадають, це стало зрозумілим з того, що дим від спалення розіслався по землі.

        Після цього Каїн став заздрити братові та зненавидів його. Викликавши Авеля в поле, він убив брата. Кров Авеля зачервоніла землю. Він був першою померлою людиною на землі.

        Бог звернувся до Каїна і, бажаючи, щоб той покаявся, запитав: « Де брат твій, Авель?»  –  « Не знаю! Хіба я сторож братові своєму?» - зухвало відповів Каїн. Тоді Бог

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

промовив: «Що ти вчинив? Я бачив пролиту тобою кров твого брата, й віднині ти проклятий. Блукатимеш землею, і кожен, хто захоче вбити тебе, буде покараний семикратно!»

  І втік Каїн від своїх батьків до далекого краю.

Завдання

  На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Старших синів Адама та Єви звали

А) Ной та Авель;

Б) Каїн та Авель;

В) Каїн та Аврам.

2. Чим займались сини Адама та Єви?

А) один був хліборобом, другий – вівчарем;

Б) один був хліборобом, другий – воїном;

В) один був будівничим, другий – скотарем.

3. Чому Бог хотів, щоб люди приносили в жертву ягня або козеня?

А) щоб люди не винищували рослини на землі;

Б) тому що м'ясо тварин спалюється краще, ніж рослини;

В) щоб люди пам’ятали, що жертву заради них принесе Божий Син.

4. Які жертви Богові принесли брати?

А) Каїн ягня зі своєї отари, Авель – плоди земні;

Б) Каїн – плоди земні, Авель – ягня зі своєї отари;

В) Каїн – плоди земні, Авель – лісові ягоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. З чого стало зрозуміло, що Бог не прийняв Каїнової жертви?

А) Бог сповістив про це Каїна;

Б) Ангел Господній сповістив про це;

В) дим від спалення розіслався по землі.

6. Чому Каїн убив Авеля?

А) тому, що Авеля більше любили батько й матір;

Б) через страх перед братом;

В) через заздрість до брата.

7. Каїн став найпершим на землі

А) вбивцею та братовбивцею;

Б) порушником Божої волі;

В) покараним Богом грішником.

8. Що відповів Каїн Богові, коли Той спитав, де його брат?

А) «Він у полі, Господи»;

Б) «Не знаю! Хіба я сторож братові своєму?»;

В) «Не знаю! Знаю лише, що його немає зі мною!».

9. Як покарав Бог Каїна?

А) заборонив йому займатися хліборобством;

Б) перетворив його на соляний стовп;

В) прокляв вічним блуканням по землі.

10. У сучасній мові слово окаянний означає:

А) невихований, грубий у спілкуванні;

Б) грішний, проклятий, нечестивий;

В) такий, що живе сам, без родичів.

11. Опрацьований уривок узято

А) зі збірника народних казок;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б) зі збірника народних переказів;

В) із Біблії.

12. Слова не вбивай є

А) словами, які Бог сказав Каїну після братовбивства;

Б) однією з Божих порад усім людям;

В) однією з десяти Заповідей Божого Закону.

 

3. Пригадайте 10 Божих заповідей.  Які з них стали фразеологізмами?

(Не сотвори собі кумира. Шануй батька свого. Не убивай. Не кради. Пам’ятай день суботній)

 

4. Запам’ятайте фразеологізми, їх значення. Складіть з ними речення.

    У поті чола – здобувати важким трудом. Фіговий листок – прикриття сорому, лицемірство. Давид і Голіаф – несумісність порівнювального. Блудний син – людина, яка постійно в мандрах. Терновий вінець – страждання. Нести свій хрест – виконувати своє призначення. Іти на Голгофу – іти на тяжке випробування. Земле обітована – багатий край, місце заповітної мрії. Неопалима купина – стійкість, незнищенність.

 

5. Робота з репродукцією картини Леонардо да Вінчі « Таємна вечеря»

                          Інформація для повідомлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        У 1495 році Леонардо да Вінчі отримав замовлення від монастиря Санта-Марія створити картину «Таємна вечеря», яка мала прикрашати трапезну кімнату. Щоб бути точним у зображенні Христа та його учнів, Леонардо да Вінчі ходив на базар і спостерігав за виразами облич, рухами простих селян. Тому фреска неначе зображує все людство – розмаїте, складне, рухливе. В основу сюжету фрески покладено біблійний епізод, коли Христос під час таємної вечері сказав своїм

учням: «Один із вас зрадить мене …» Показано, хто і як реагує на неї.

  Завдання. Опишіть учнів Христа. Як вони реагують на слова? Знайдіть того, хто зрадить (Іуду). Що він притискає до грудей? (Гаманець із грошима, які отримав за зраду). Що зараз означає вислів « таємна вечеря?» (Зібрання людей, серед яких є однодумці й зрадники).

6. Самоконтроль знань.

Дописати речення.  Я знаю такі фразеологізми біблійного походження…

 

3.5. Фразеологізми античної міфології

Інформація для повідомлення

       Антична міфологія – міфологія Давньої Греції та Риму. Традиційно в західній культурі саме з античною міфологією порівнюють

 

 

 

Таємна вечеря

 

 

 

 

 

 

міфологічні системи інших племен і нардів. Фантастичні оповідання про виникнення

світу, народження богів, появу людей на землі, про початки культури – вміння використовувати й добувати вогонь, про стосунки людей і тварин, про всякі чудеса. Про все «надприродне» – це міфи, що у своїй сукупності складають міфологію. В античній міфології було вперше сформульовано ідею посмертного суду, але антична міфологія не відрізнялася ані моральним рівнем, ані моралізуванням. Головною чеснотою була мужність, якій  протистояло боягузтво.

  Слово « антична» в перекладі з латинської означає давня. Характерними особливостями античної міфології були уособлення та наділення душею явищ природи – анемізм – та пов’язана з ним людиноподібність богів. Ліси, діброви, річки, поле, море, небо, за стародавніми уявленнями, були заселені божествами.

1. Пошукова робота в групах. 

     За допомогою фразеологічного словника розтлумачити подані фразеологізми й увести їх у прості речення.

  І група. Сізіфова праця, ахіллесова п’ята .

 ІІ група. Езопівська мова, піррова перемога.

 ІІІ група. Ганнібалова клятва, дамоклів меч.

2. « Слухай – міркуй – роби висновки».

  

 

 

 

 

 

 

    Прослухати легенди Давньої Греції та Риму (учні готують їх заздалегідь). Визначити, що означають фразеологізми: авгієві стайні; муки Тантала; нитка Аріадни; пальма першості.

  Скласти з ними речення.

3. Гра «Спілкуйся».

    Прочитати мовчки тест. Кожен учень готує питання за змістом легенди й задає іншому. Учні по черзі відповідають.

Пандора

       Коли титан Прометей викрав для людей божественний вогонь, навчив їх мистецтв і ремесел, дав їм знання,  щасливішим стало

життя на землі. Громовержець Зевс, розгніваний вчинком Прометея, жорстоко покарав його, а людям послав страшне зло. Зробив він це так.

      Славетному богові-ковалеві Гефесту Зевс наказав змішати землю й воду та виліпити з цієї суміші дівчину. Богині краси і кохання Афродіті Зевс звелів наділити дівчину чарівною вродою. Бог Гермес дав дівчині спритність, хитрість і підступність. Богиня Афіна, на прохання Зевса, виткала для дівчини виняткової краси вбрання.

      Зевс оживив дівчину. Її назвали Пандора, що означає «наділена всіма дарами».

     Зевс послав Гермеса віднести Пандору на землю до брата непокірного Прометея –

Авгієві стайні

 

 

Муки Тантала

 

 

Нитка Аріадни

 

Епіметея. Мудрий Прометей неодноразово радив братові не приймати дарунків від

підступного Зевса. Та зачарований вродою Пандори  Епіметей, забувши обачність, узяв дівчину за дружину. Хіба  ж сподівався він на лихо від такої красуні?

       В оселі Епіметея стояла велика посудина, щільно накрита важкою кришкою. Ніхто не відав, що в тій посудині, і ніхто не наважувався її відкрити. Цікава Пандора потай зняла ту кришку, і розлетілися по всій землі біди, які були в посудині закриті. Тут були згубні хвороби, тяжкі страждання, всілякі лиха. Незваними, вдень і вночі,

приходять ці біди до людей, приходять нечутною ходою, бо позбавив їх Зевс дару мови – зло і хвороби він створив німими.

     Тільки надія лишилася на дні посудини. Кришка посудини знову закрилась, а надія так і не вилетіла з дому Епіметея. Цього не захотів громовержець Зевс.

4. Подані фразеологізми переписати в такій послідовності: фразеологізм античного походження; фразеологізми біблійного походження; фразеологізми , що походять з народного побуту.

   Титанічна боротьба. Соломонова мудрість. Плювати в стелю. Ноїв ковчег. Кури не клюють. Погляд Медузи. Хома невірний. Не ликом шитий. Віща Кассандра.

  

Скринька Пандори

 

Зевс

Епіметей

Усно розкрити значення кожного, при потребі звернутися до словника.

5. Самомоніторинг.

    Дати письмово відповіді на запитання.

   - Що тобі відомо про античну міфологію?

   - Що означає слово «античний» з латинської?

   - Яких античних богів ти знаєш?

   Що означають фразеологізми: Ахіллесова п’ята (вразливе місце); гордіїв вузол (заплутане питання); езопівська мова (вираження думок натяками, недомовками); скринька Пандори (лиховісний дар); дамоклів меч (небезпека); сізіфова праця (нескінченна,

безцільна робота); авгієві стайні (брудне місце); пальма першості ( пріоритет).

 

3.6. Крилаті вислови. Афоризми.

Інформація для повідомлення учнів.

    До фразеологізмів належать крилаті вислови. Крилатий вислів – влучна словосполука, влучний вираз літературного походження, що стисло й образно передає думку та є загальновживаним.

     Крилаті вислови можуть складатися з :

• одного слова ( Олімп, Рокфеллер, Робінзон) ;
• словосполучення : ( спляча красуня, три мушкетери, на крилах пісень);
• речення: (Усе тече, усе змінюється. Всякому городу нрав і права).

 

Ахіллесова п’ята

 

 Гордіїв вузол

 

 

Дамоклів меч

 

Афоризм – будь-яка узагальнена думка, висловлена стисло, в дуже виразній формі. Наприклад : Хто мовчати не вміє, той і говорити не здатен (Сенека).

1. Прочитайте подані афоризми, крилаті вислови, запам’ятайте їх походження. Увести деякі з них у прості речення.

      Через терни до зірок – латинський вислів (належить давньоримському письменникові, філософу Сенеці).

     Буря в склянці води – вислів належить французькому письменникові, філософу Ш.Л.Монтеск’є (велике хвилювання з незначного приводу).

   З корабля на бал – вислів належить російському письменникові О.Пушкіну (різка зміна обставин).

   А все-таки вона крутиться (ці слова сказав Галілео Галілей після того, як інквізиція змусила його зректися вчення про рух Землі навколо Сонця).

    Усе тече, усе змінюється (цей вислів належить філософові Геракліту).

    У ріднім краю навіть дим солодкий і коханий (сказала Леся Українка, їдучи в Італію). 

2. «Своя думка».

       Запишіть вислови, увівши в речення з прямою мовою. Як ви їх розумієте?

   Що руками створене, те руками й руйнується (Б.Хмельницький).

 

Буря в склянці води

 

А все-таки вона крутиться

Усе тече, усе змінюється

 Хто говорить, той сіє, хто слухає, той збирає врожай (П,Бауст).

   Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування   ( А .Сент- Екзюпері).

3. Пошукова робота.

 Визначте антоніми. Відшукайте афоризми з прихованим порівнянням.

   Життя – коротке, мистецтво – вічне (Гіппократ). Вченість – це солодкий плід гіркого кореня (Сократ). Який може бути спокій на Землі, якщо вона вічно крутиться (І.Вільде). Спинитися можна при підйомі, а не при падінні (Наполеон). Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят

років, щоб навчитися тримати язик за зубами

   4. Прочитайте вислови Т. Шевченка. Запам’ятайте їх. Поясніть, чому вони стали афоризмами?

1.Свою Україну любіть. 2. Нема на світі України. Немає другого Дніпра.

 3.Наша дума, наша пісня

    Не вмре, не загине.

 4. І чужому навчайтесь,

     І свого не цурайтесь.

 5. Якби ви вчились так, як треба,

     То мудрість би була своя.

 6. Бо хто матір, забуває,

    Того Бог карає.

6. Борітеся – поборете.

 

Антуан де Сент-Екзюпері

Гіппократ

 

     Л.Фейхтвангер

 

7.        Фразеологізми з мовлення  представників різних професій

Інформація для повідомлення учнів

   Серед усталених зворотів досить виразно виділяється група фразеологізмів, які перейшли до літературної мови з живої мови представників різних професій. У них закріплено виробничий досвід людей, нагромаджений, протягом віків.

  Можна визначити кілька їхнього походження:

1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси (орати перелоги; повертати голоблі);
2. Різні виробництва, ремесла:

• ткацького (розплутувати вузол);
• кравецького (на живу нитку);
• ковальського (брати в лещати);
• гончарського (лудити очі);
• рибальства і мисливства (закидати вудку).

3. Театрально-музична діяльність (коронний номер).
4. Військова справа (схрещувати мечі).
5. Картярські ігри (плутати карти).

 

1. Робота в групах.

     Прочитайте текст, розподіливши репліки між собою. Складіть речення з

 

З одного тіста зроблені

 

Повертати голоблі

 

     Коронний номер

 

фразеологізмами: з одного тіста (однаковий з ким-небудь, подібний); з іншого тіста (не схожий на когось, неоднаковий).

Дмитрик: Бабусю, ти вже наліпила пиріжків? А з цього тіста може бути печиво?

Бабуся. Для печива не треба дріжджового тіста. Його роблять зовсім з іншого тіста.

Дмитрик. Так і про людей кажуть – вони або з одного тіста, або з іншого.

Бабуся. А де ти чув ці вирази?

Дмитрик. Учителька завжди каже, що ми всі з одного тіста, коли вигадуємо щось у класі. А хто ж буває з іншого тіста?

     Бабуся. Цей вислів походить з мовлення представників пекарського   ремесла. З іншого тіста буває той, хто має іншу вдачу, звички, інший   характер. Невипадково існує вислів виліпити характер.

2. Гра «Ромашка».

  Учні по черзі відривають пелюстку квітки, де записано фразеологізм. Необхідно визначити професію, розтлумачити вислів.

  Два чоботи пара (чоботар) – схожі, варті один одного.

  Як по нотах (музикант) – правильно.

  Зміна декорацій (актор) – зміна обставин.

  Стріляний птах ( мисливець) – бувалий, досвідчений.

 

 

Стріляний птах

 

 

Два чоботи пара

 

 

Зміна декорацій

  Гірка пілюля (медик) – щось неприємне.

  Нюхати порох (військовий) – набиратися досвіду.

  Знімати стружку (тесля) – лаяти.

  Кинути якір (моряк) – залишитися, зупинитися.

  Під один гребінець (перукар) – однаково, прирівняти несумісне.

  Відпускати гальма (водій) – давати волю почуттям, діяти.

  Змотувати вудки (рибалка) – утікати.

  Орати свою ниву (хлібороб) – робити свою справу.

  Розмотати клубок ( пряля) – розплутати справу, вирішити питання.

3. «Читай! – Міркуй! – Роби висновки!».

     Спробуйте витлумачити значення фразеологізму і слід прохолов  (простиг), якщо відоме таке. Фразеологізм виник у мисливському середовищі. Полюючи зайця, мисливці йшли по гарячих слідах, що їх звір тільки-но залишив, і які зберегли його тепло. Тому вислів і слід прохолов  означає … (зникнути швидко, безслідно).

4.  «Згоден? – Не згоден? – Обґрунтуй!»

  До поданого фразеологізму правильно підібрані вислови.

І слід прохолов          як корова язиком злизала

                                    тільки й бачили

                                    за тридев’ять земель

     вудки

    Знімати стружку

 

      Кинути якір

 

Змотувати

вудки

       аж за сьомим морем

                          як вітром здуло

                           як водою змило

 

5. Творча робота в парах.

 Придумати ситуацію, в якій міг би виникнути такий фразеологізм:

  - прокладати першу борозну (хлібороб) – бути першим;

  - гнатися за двома зайцями (мисливець) – братися одночасно за кілька справ;

  - ловити рибу в каламутній воді (рибалка) – хитрувати для власної вигоди.

 

Блок 4. Повторення та узагальнення вивченого

1. Продовжити речення.

   Фразеологія -  розділ науки про мову, який вивчає …

Фразеологізм – це …

Значення фразеологізмів пояснюється …

За походженням фразеологізми поділяються…

2. Виконайте тестові завдання.                              

    1. Фразеологізм — це:

а) стійке словосполучення;

б)  вільне словосполучення;

в)  словосполучення узгодження;

г)  словосполучення керування.

2. Фразеологія — це наука, що вивчає:

  За двома зайцями

 

Ловити рибу в каламутній воді

 

 

 

Як вітром здуло

 

       а) походження слів;

б)  лексичне значення слів;

в)  стійкі словосполучення;

г)  граматичне значення слова.

3. Фразеологізм, незалежно від того, скільки слів до нього входить, виражає:

а) одне поняття;

б) два поняття;

в) три поняття;

г) чотири поняття.   

4. У реченні фразеологізми виступають:

а) як один член речення;

б)  як два члени речення;

в) як кілька членів речення;

г) не виступають членами речення.

5. Фразеологізми використовуються для:

а) надання мовленню емоційності;

б) глибшого розуміння суті сказаного;

в) розкриття теми;

г)  поглиблення основної думки.

6.  Виділіть фразеологізм.

а)  вдарили по руках;

б) вдарили по ногах;

в)  вдарили по пальцях;

         г) вдарили по голові.

7.  Фразеологізм замовляти зуби має походження:

а)  іншомовне;

б) українське фольклорне;

 

Як на ключ заведений

Сім п’ятниць на тиждень

 

Як дві краплі води

 

в)  біблійне;

г)  античне.

8.  Виділіть речення, у якому вжито фразеологічний зворот.

б) Семен розпряг волів, пустив їх на пашу. (М. Коцюбинський).

в)  Вам хвости волам крутити, а не сучасні літаки будувати.
(В. Собко).

9.  Укажіть приказку.

а) Він був дуже лінивий.

б)  Лінивий кіт лежав на печі.

в)  Бабуся не любила лінивих.

г)  Лінивому все ніколи.

10.  Виділіть прислів'я.

а)  Хто знання має, той і мур зламає.

б) Він здобув у школі хороші знання з фізики.

в)  Денис показав блискучі знання на іспиті.

г) Мати знання – дуже важливо.

11. Словник, який пояснює значення стійких словосполучень,                    на­зивається:

а) тлумачним;

 

Волам хвости крутити

 

      Лінивому

       все ніколи

 

Знати назубок

 

б)  етимологічним;

в)  орфографічним;

г)  фразеологічним.

12.  Етимологія – це наука, яка вивчає:

а) будову слова; 

б) значення слова;

в)  походження слова; 

г) роль слів у реченні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           Література

1. Бондаренко Н. Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні // Дивослово.- 2004.- №9 – С. 45 - 48.
2. Глазова О. Ситуативні вправи для формування умінь і навичок ділового мовлення // Дивослово. – 2003. - №3. – С. 36-38.
3. Глазова О. Тексти для мовчазного читання із завданням // Дивослово. – 2001. - №4. – С. 43 – 50.
4. Глазова О. П. Українська мова. 6 клас. Матеріали до уроків: Посібник для вчителя. – Х.: Ранок., 2000. – 208 с.
5. Денискіна Г. Структурно-функціональні різновиди афоризмів // Дивослово. – 2006. - №11. – С. 46 – 48.
6. Козаченко С. Картки з фразеології для п’ятикласників // Дивослово. – 2007. - №5. – С. 12 -13.
7. Омельчук С. А., Лашкевич А. І., Кравець М. В. Усі уроки української мови в 5 класі. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 478 с.
8. Словник фразеологічних синонімів / Уклад. Баран Г. В. – Харків: Країна мрій, 2007. – 48 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Українсько – російський і російсько – український фразеологічний словник / Олійник І. С., Сидоренко М. М. – Харків: Прапор, 1997. – 462 с.
10. Федоренко В. Таємна вечеря як сюжет та джерело фразеології // Дивослово. – 2006. –№4. – С. 2-4.