Інтеграція на уроках зарубіжної літератури. У сучасних умовах освіта не може залишатися осторонь від стрімких процесів науково-технічного прогресу, посилення інтеграційних функцій у розвитку науки. Наше суспільство перебуває в постійному розвитку і через систему утворень висуває і реалізує все нові вимоги до людини, а, отже, і до якості освіти. Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на мій погляд, являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання, і тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення
Головна мета інтеграції - створення у школяра цілісного уявлення про навколишній світ, тобто формування світогляду. Розглянемо деякі можливості при інтегрованій побудові навчального процесу, що дозволяють якісно вирішувати завдання навчання і виховання учнів:1. Перехід від внутрішньопредметних зв'язків до міжпредметних дозволяє учневі переносити способи дій з одних об'єктів на інші, що полегшує навчання і формує уявлення про цілісність світу. 2. Збільшення частки проблемних ситуацій у структурі інтеграції предметів активізує розумову діяльність школяра, змушує шукати нові способи пізнання навчального матеріалу, формує дослідний тип особистості.
3. Інтеграція веде до збільшення частки узагальнюючих знань, що дозволяють школяреві одночасно простежити весь процес виконання дій від мети до результату, осмислено сприймати кожен етап роботи.4. Інтеграція збільшує інформативну ємність уроку.5. Інтеграція дозволяє знаходити нові фактори, які підтверджують чи поглиблюють певні спостереження, висновки учнів при вивченні різних предметів.6. Інтеграція є засобом мотивації навчання школярів, допомагає активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє зняттю перенапруги та втоми.7. Інтеграція навчального матеріалу сприяє розвитку творчого мислення учнів, дозволяє їм застосовувати отримані знання у реальних умовах
Роботаз художнім текстом на уроках зарубіжної літератури. Прийоми шкільного аналізу художнього твору. Визначаючи своєрідність шкільного аналізу літературного твору, важливо врахувати три його аспекти:– емоційний (аналіз має викликати в учнів безпосередній інтерес до твору, емоційне враження, сприяти створенню атмосфери зацікавленості тощо);– пізнавальний (з допомогою аналізу твору вчитель знайомить учнів з особливостями життя, культури, літератури того чи іншого народу, творчою манерою митця, художньою своєрідністю тексту та інше ); – виховний ( будь-який аналіз має сприяти формуванню моральних якостей учнів, їх естетичного смаку, розвитку творчих здібностей, забезпечувати особистісне зорієнтоване навчання).
Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором– постановка запитань для тексту;– уміння виділяти головне і другорядне;– складання плану, конспекту, тез;– уміння підбирати цитати;– різні види коментарів;– переказ тексту;– зіставлення різних редакцій твору;– порівняння головних героїв з прототипами;– усне словесне малювання;– інсценування;– виразне читання;– складання кіносценаріїв;– зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва
Учити учнів аналізувати художній твірозначає виокремлювати його складові, досліджувати їх, робити висновки; синтезувати окремі частини , щоб побачити твір у цілому, відчути його естетичну цінність, усвідомити зміст, дати самостійну, критичну, обґрунтовану оцінку. В процесі аналізу твору користуюсь паспортом,або схемою яку учні можуть скласти самостійно. Паспорт: План аналізу твору1. Назва твору 1. Назва твору. Автор2. Автор. Рік написання. 2. Тема.Ідея3. Рід літератури. Жанр. 3. Художні особливості твору (лірика, 4. Тема.Ідея епос,драма)5. Проблематика 4. Авторська позиція6. Композиція 5. Власне ставлення до прочитанного
Есе Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу. Види есе: вільне і формальне Вільне Ознаки: невеликий обсяг (7-10 речень); довільна форма і стиль викладу зі збереженням структурованості тексту (вступ, основна частина, висновок); наявність позиції автора. Формальне Ознаки. обсяг 120-200 слів логічна організація структури: наявність відповідних компонентів (теза, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновок); ґрунтовність викладу; наявність позиції автора.
Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо. Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хвилин. Види формального есе: інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис); критичне; есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причининаслідку, есе-аналіз).
Орієнтовний план формального есе1. ВСТУП – один абзац Використовуйте «пастки» для залучення уваги, такі як: цитата, вірш, питання, роздуми, незвичайні факти, ідей або смішні історії. Немає необхідності висловлювати в першій пропозиції основну думку. Уникайте таких фраз, як «Це есе про ...» або «Я збираюся поговорити про...».
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 2-3 абзаци. Виражайте свої думки зрозуміло. Підкріплюйте основні ідеї фактами, роздумами, ідеями, яскравими описами, цитатами або іншою інформацією чи матеріалами, які інтригують і захоплюють увагу читача. Використовуйте довідкові матеріали, щоб усунути тавтологію.3. ВИСНОВОК – один абзац. Продемонструйте вашу позицію щодо порушеної проблеми. Зробіть узагальнення та аргументацію, яка підсумовує викладене в основній частині.
Хронологія есе – послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.• Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.• Опис – характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.• Порівняння – в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.• Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.
Дев’ять правил написання креативного есе1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)5. Різні слова (синонімія.)6. Лаконічність.7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).8. Активна життєва позиція.9. Книги про есе — це здорово.