13 березня 1888 року народилася людина, яка на довгі роки стала прикладом для наслідування для багатьох вчителів, – Антон Семенович Макаренко. Саме він був одним з тих (нарівні з Марією Монтессорі, Джоном Дьюї та Георгом Кершенштейнером), кому судилося визначити спосіб педагогічного мислення у ХХ столітті.
Успіх Макаренка у вихованні складних підлітків був феноменальним. Він успішно працював з тими дітьми, яких інші вчителі та батьки вважали цілком некерованими та навіть більше – втраченими для суспільства. Секрет у тому, що Антон Семенович вдало поєднав гуманістичні принципи виховання та ідею повноцінної трудової діяльності. При цьому дитина була не стільки об’єктом виховного процесу, скільки його повноцінним учасником.
Цікаво, що за життя педагогічні ідеї Антона Макаренка визнавали не всі. А зараз далеко не все вже є актуальним. Тим не менш, багато які думки великого педагога й досі залишаються важливими та цінними.
Золоті цитати А. Макаренка:
- Виховання дітей – це легка справа, коли вона робиться без витрати нервів, на основі здорового, спокійного, нормального, розумного й веселого життя. Я якраз бачив завжди, що там, де виховання йде без напруги, там воно вдається.
- Навчити людину бути щасливою не можна, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна.
- Неможливо виховати мужню людину, якщо не поставити її в такі умови, коли вона б могла виявити мужність, будь в чому – в стриманості, у прямому відкритому висловлюванні, в певній нужді, терплячості, сміливості.
- Тільки живий приклад виховує дитину, а не слова, навіть найкращі, але не підтверджені ділом.
- Навчити любити, навчити впізнавати любов, навчити бути щасливим – це значить навчити поважати самого себе, навчити людській гідності.
- Вихователь має вести себе так, щоб кожен його рух виховував, і завжди має знати, чого він хоче саме зараз, і чого не хоче. Якщо вихователь не знає цього, кого він може виховати?
- Для виховання потрібно не багато часу, а розумне використання обмеженого часу.
- Скільки б не створювали правильних уявлень про те, що потрібно робити, але якщо ви не виховуєте звички долати тривалі труднощі, я маю право сказати, що ви нічого не виховали.
- Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, сльози, вина перед іншими людьми, перед усією країною.
- Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все та довше за все – люди. З них на першому місці – батьки та педагоги.
Макаренко вдало розробляв теорію та методику виховання в колективі, а також у межах сім’ї. А його книга «Педагогічна поема» стала справжньою хрестоматією та джерелом натхнення для тогочасних вчителів. І може принести користь сучасникам!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.