Зазираємо в історію

Україна славиться сильними, відважними й мудрими людьми. Їхній життєвий шлях, вчинки та слова направлятимуть нащадків ще багато століть. Ми знаємо, як важливо не забувати спадщину та звертатися до історичних витоків, як важливо розказати учням про видатних особистостей нашої країни, якими варто пишатися, яких варто наслідувати. 

Ми дібрали потужні меседжі шести видатних українців та українок, які варто обов'язково зацитувати учням та взяти на озброєння самим!

Княгиня Ольга: «Мені не треба ні тризни, ні могили»

Княгиня Ольга славилася мудрістю, далекоглядністю та обережністю в політичних рішеннях (чого, на жаль, не вистачало її сину Святославу). Період її правління відзначився миром та налагодженням дипломатичних зв’язків, поки сусідні правителі невпинно воювали. Із цього можна зробити висновки для освітянської спільноти: зберігайте спокій та дотримуйтеся правил екологічної комунікації! А ще неодмінно дбайте про сприятливий клімат на уроках, установлюйте чіткі «правила гри» у конфлікті – і тоді вашій мудрості можна буде тільки позаздрити!

Володимир Мономах: «Перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо»

Володимир Мономах – не тільки великий правитель, але й автор дидактичної праці «Повчання» (бл. 1109), визначної пам’ятки педагогічної літератури. Тож до його слів варто дослухатись з особливою уважністю! Наприклад, Мономах дотримувався думки, що дітей найкраще виховувати на позитивних прикладах. А одна з його найвідоміших цитат – «Перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо». Так, сфомований власний світогляд і цінності допоможуть вам дати школярам цінний урок: дослухайтеся до себе, будьте чесними із собою та продовжуйте дізнаватися про себе нове! І, звісно, не лише про себе, а й про світ взагалі, адже це неймовірно цікаво!

Роман Шухевич: «Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах»

Якби Роман Шухевич був учителем, його учні точно виросли б патріотичними революціонерами! Державний діяч вірив, що єдність українського визвольного руху – запорука успіху. І дійсно, його принципи й норми стали основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років. Тож запозичте і собі в професійну скарбничку: командна робота та колективізм сприяють єднанню всіх учасників освітнього процесу. А в єдності, як відомо, сила! 

Василь Стус: «Творися ж!»

«...Людина – твориться, самонароджується… Для цього в Тебе найкращий час – Творися ж!»  –  які прекрасні слова поета! І правда, Стус «створив» себе сам: від члена київського Клубу Творчої Молоді до поета-бунтівника, який відмовився від радянського громадянства та вперто шукав власну істину. Запитайте себе: які мої життєві орієнтири? Чи розвиваюся я відповідно до них? Чи виділяю я час на саморозвиток? Нині освітяни можуть «творити» себе без суспільного тиску, тож варто скористатися цією можливістю! І неодмінно показати всі переваги такого стилю життя учням. Упевнені, їм сподобається!

Алла Горська: «Душа шістдесятництва» 

Тільки-но уявіть, художниця опанувала українську мову, вивчаючи вірші наших поетів (М. Вінграновського, І. Драча, В. Симоненка). І хоча Горська народилась у Ялті та в дитинстві жила в Ленінграді, вона завжди відчувала й називала себе українкою. Це відчуття приналежності до України було важливою частиною її ідентичності, але саме воно стало причиною переслідувань із боку радянської влади та навіть призвело до знищення її полотен. Утім, Алла Горська все одно мала залізну силу духу та не визнавала обмежень у творчості, свободі слова і думці. Це і варто запозичити освітянам: дотримуйтеся власних поглядів, але й не обмежуйте думку інших.

Ліна Костенко: «Віддай людині крихітку себе»

Її ім’я – одне з найгучніших серед майстрів української поезії. Ще з періоду шістдесятництва Ліна Костенко не боялася бути чесною та боротися з неправдою, показовістю, пристосувальництвом. Але найголовніше – вона безмежно любила (та любить!) Україну, що є наскрізною темою більшості її творів. Але і тему міжособистісних взаємин вона не оминає! «Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом», – чи це не заклик до всіх учасників освітнього процесу проявити більше емпатії? Адже інколи її так не вистачає всім нам!


Знати власну історичну спадщину потрібно не тільки вчителям, але й учням! А для цього викладачі історії та громадянської освіти мають мотивувати дітей та зацікавлювати, використовуючи у своїй роботі найкращі методи та прийоми. А дізнатися більше цікавої інформації про сучасні способи викладання та підвищити свою педагогічну майстерність можна на Всеукраїнській конференції «Уроки історії та громадянської освіти у школі». Вона створена спеціально для вчителів історії і громадянської освіти, тож не пропустіть! Чекаємо на вас 8 квітня о 14:00!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter