У 2018 році в Україні почали впроваджувати освітню реформу НУШ. Її реалізація розрахована на 10 років. Підхід до навчання в Новій українській школі спрямований на розвиток ключових навичок: ініціативності та підприємливості, соціальної та громадянської компетентності, інформаційно-цифрової грамотності тощо. Про досягнення чотирьох років пілотування НУШ розповіла Лілія Талан у межах інтернет-конференції «НУШ: особливості організації навчального процесу». Публікуємо ключові тези виступу.
Щоби вдало впровадити реформу в освітній процес, педагоги мають розуміти особливості Нової української школи. Лекторка виділила такі характеристики НУШ:
- Вибір освітньої програми. Наразі їх існує чимало: «Крила успіху», «На крилах успіху», «Інтелект України», «НУШ 1», «НУШ 2» тощо. Тож варто ознайомитися з декількома програмами одразу, щоб обрати найкращий варіант.
- Академічна свобода. Учитель не має «стояти на місці». Потрібно систематично підвищувати свою кваліфікацію, шукати й використовувати на заняттях нові методи та прийоми.
- Живе спілкування. Йдеться не про звичайні бесіди, а про спілкування «на рівних» між учителем та адміністрацією, про вміння співпрацювати й прислухатися до думки колег.
- Педагогіка партнерства та взаємодії. Вона передбачає не лише співпрацю вчителів і батьків, а й залучення всіх, хто зможе допомогти в освітньому процесі (співпраця з різними організаціями, українськими та закордонними навчальними закладами).
- Автономія закладу передбачає взаємодію і створення вчителями авторських програм.
Якщо звертати увагу на кожен із цих пунктів, учителі зможуть створити власну стратегію викладання, яка дасть позитивні результати в майбутньому. Діти навчаться вдумливо читати та вирішувати комплексні завдання, коректно формулювати власну думку, критично мислити, проявляти ініціативу, розвивати емоційний інтелект, когнітивну гнучкість і вміння працювати в команді.
Варто звернути увагу на те, що за ці чотири роки дещо змінилися підходи до планування роботи. Тепер учителі під час проведення занять використовують ще більше нових методів і прийомів. Розгляньте стислий приклад планування:
Лекторка зауважила, що не варто перенасичувати освітній процес завеликою кількістю вправ, якими б цікавими вони не були. На першому місці має бути відпрацювання певних навичок, а не нагромадження завдань.
Учителі НУШ дискутують щодо інструментарію формувального оцінювання та його використання. Деяких педагогів турбує відсутність звичних оцінок. На їхню думку, це не мотивує дітей до навчання. Втім, є чимало альтернатив традиційному оцінюванню, які допоможуть розв'язати цю проблему. Про принцип використання кожного з них ви дізнаєтеся, переглянувши виступ лектора.
Для аналізу якості впровадження реформи НУШ Лілія Талан провела у своїй школі порівняльний аналіз досягнень учнів. У вибірці лекторка висвітлила результати школярів, які навчаються за програмою НУШ, та показники контрольних груп – класів, які навчаються за іншою програмою.
- Вибірка – пілотний 1 клас НУШ і дві контрольні групи. При дослідженні адаптації школярів з'ясувалося, що учні НУШ суттєво «виграють» у порівнянні з контрольними групами. Рівень сформованості позиції школяра в учнів, які навчаються в НУШ знову випередили контрольні групи. Варто зауважити, що це один із найважливіших показників, за яким визначається сформованості дитини як школяра і здобувача освіти.
- Вибірка – пілотний 2 клас НУШ і дві контрольні групи. За результатами дослідження розвитку мисленнєвих процесів, показники у пілотного класу та контрольних груп приблизно однакові.
- Вибірка – пілотний 3 клас НУШ і дві контрольні групи. Лекторка дослідила в учнів здібності та рівень розвитку творчого потенціалу, а також рівень пізнавальної активності. Пілотний клас показав найкращі результати.
Бажаєте дізнатися більше про підбиття підсумків чотирьох років пілотування НУШ? Радимо переглянути виступ!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.