11 серпня о 18:00Вебінар: Зберегти креативність: корисні вправи для вчителів та учнів
Інструкції та кейси для роботи з дидактичним віртуальним середовищем «MineTest» – ключові тези виступу Артема Гордєєва.

Далеко не кожна школа має має можливість придбати все необхідне обладнання для експериментів, поробок та іншої практичної діяльності. Але як експериментувати та відпрацьовувати отримані знання на практиці? Тут ідеальним рішенням може стати віртуальна реальність. Комп’ютерна гра «Minecraft» та її безкоштовний аналог «MineTest» забезпечать дітям безмежне поле для експериментів. 

Тут можна створити все: робити електроприлади, будувати дамби та міста з власною інфраструктурою і бізнесом. Інакше кажучи, завдяки «MineTest» можна вивчати будь-який предмет: від математики та літератури до соціології та мистецтва. Досвідом роботи з грою поділився Артем Гордєєв – учитель Computer Science в мережі інноваційних шкіл ThinkGlobal та експерт STEAM-підходу у викладанні дисциплін.

Чому саме «Minecraft» та «MineTest»?

«Minecraft education edition» є найвідомішою та найулюбленішою грою дітей, яку можна використати під час навчання. Вона настільки популярна, що входить до навчальних програм багатьох шкіл, на її основі проводять уроки з різних дисциплін. У світі «Minecraft» можна робити:

  • математичні дослідження об’єму, площі, довжини;
  • створювати хімічні сполуки; досліджувати бактерії;
  • виконувати розрахунки, пов’язані з будівництвом;
  • побувати на екскурсії на космічній станції тощо.

Серед недоліків гри можна назвати хіба що вартість та недоступність інтерфейсу для середньостатистичного українського користувача. Саме тому для проєкту, реалізованого Артемом Гордєєвим та його колегами, було обрано безкоштовний аналог «Minecraft» з відкритим комп’ютерним кодом: MineTest.

Гра має безліч модифікацій (версій гри, сконцентрованих на освоєнні тих чи інших тем і можливостей), наприклад:

  1. Електромережі. Дозволяє побудувати електростанцію, добувати електроенергію за допомогою води, сонячних панелей, турбін тощо.
  2. Дизайн та декор інтер’єру (різні електроприлади, офісне приладдя тощо).
  3. Зброя та автівки.
  4. Рослини та тварини.
  5. Елементи розумного міста.
  6. Настільні комп’ютери.
  7. Можливість займатися бджільництвом.
  8. Організація банківської системи зі столом продажу (можна розміщувати гроші й товари, обмінюватися ними за загальною згодою сторін).
  9. Побудова ліфтів.

Основні аспекти з організації онлайн-табору

Реалізація подібного онлайн-проєкту має чимало складнощів, що пов’язані як із організаційними моментами, так і з перетворенням гри на дидактичну діяльність. Аби це стало можливим, необхідно дотримуватися певних правил. Насамперед це створення загальної концепції (проєкту) над якою працюватимуть учні. У випадку Артема Гордєєва ключовою ідеєю було будівництво сучасного екоміста. Проєкт було розбито на 4 тижні (Екодизайн міста; Створення власного бізнесу в місті; Ландшафтний та архітектурний дизайн; Дизайн інтер’єру).

Спираючися на загальну ідею проєкту, кожен учитель може прив’язати свої уроки до тематики тижня. Наприклад:

  • учителі іноземної мови допомагають вивчати англомовний інтерфейс;
  • учителі біології розробляють і курують завдання, пов’язані з рослинами/ландшафтом;
  • викладачі математики допомагають розрахувати, що знадобиться для створення бізнесу, будівництва доріг, займаються вимірюванням об’єму.

Аналогічним чином у гру можна ввести психологію (як місто впливає на людей і як побудувати середовище, що позитивно впливатиме на людину) чи навіть онлайн-екскурсії.

Наприкінці тижня учні представляють свої результати у вигляді онлайн-презентації. Усі напрацювання бажано зберігати в одному місці. Наприклад, на блог-платформі Google: blogger.com.

Цілі дистанційного навчання, яких варто дотримуватися під час виконання проєкту:

  1. Короткий час уроків: ідеально встигнути провести інтерактивний урок за 30 хвилин.
  2. Відпочинок: обов'язковий перепочинок між уроками.
  3. Самомотивація: діти мають самі зацікавитись уроком.
  4. Індивідуальні завдання повинні бути дуже простими, такими, щоб їх можна було виконати самостійно.
  5. Постійний доступ до матеріалів: діти можуть самі знаходити інструкції до гри та самотужки освоювати їх.
  6. Безперервність освіти: стимулювання дізнаватися щось нове про устрій гри, а не задовольнятися навичками, що діти вже отримали.
  7. Необхідність для освітян перейти на нові форми викладання. Учителі освоюють нові способи передачі знань і манеру викладання.
  8. Цілісність та фундаментальність навчання. Будуючи місто, діти засвоюють комплекс знань, що будуть покладені в основу базових життєвих навичок.

Кейси для викладання всередині гри

У межах однієї задачі (побудова міста) кожен учитель має свою роль і завдання. У межах проєкту Артема Гордєєва було розроблено кілька кейсів, що допомагають випробувати ігрові можливості учнів. Так, залежно від кейса, викладачі розглянули такі питання:

1. «Елементи екологічного міста»: елементи розумного міста (як організувати переробку сміття – сортування, урни чи спалювання); флора та фауна і як вони впливають на людину; питання масштабу та пропорцій; як запобігати катастрофам у місті (повені, землетруси, гірська місцевість); дослідження про те, як місто впливає на психіку людини (теорія розбитих вікон; шум, забруднення); як готувати презентацію (завдання до ІКТ і вчителів мови); переклад елементів інтерфейсу з англійської; літературні твори про життя в місті (урбаністичні романи; роль міста в літературних творах).

2. «Створення власного бізнесу»: як створити власну ферму; розрахунок цін, попит та пропозиція, об’єми виробництва; екскурсія на виробництво солодощів, зустрічі з підприємцями; створення рекламних лозунгів та рекламних стендів; термінологія рослин та ґрунту англійською мовою; особливості вирощування рослин на різних висотах.

Такі уроки чудово поєднуються з віртуальними екскурсіями на заводи, адже діти мають добре зрозуміти устрій заводу і виробництва, аби побудувати аналогічні у грі. Те саме стосується і звичайних архітектурних споруд.

3. «Ландшафтний та архітектурний дизайн»: поняття дизайну, цікаві приклади дизайну в різних країнах; екскурсія Гоґвортсу; похід по світу «MineTest», вивчення різних ландшафтів у грі (пустеля, море, джунглі тощо); математика у будівництві доріг; вплив ландшафтного дизайну на психіку людини; пам’ятники архітектури, побудова скульптур.

4. «Дизайн інтер’єру»: сучасні тренди та стилі в дизайні інтер’єру; вплив бджіл на життя людини та світу; як математика впливає на сучасний дизайн речей та інтер'єру (фрактали, фігури Фібоначчі, золотий перетин у дизайні); необхідні розміри будівель та кімнат, перенесення цих знань у формат блоків гри; створення власного дизайну кімнат.

Звісно, обладнання серверу потребує знання технічних деталей, що може стурбувати вчителя, який не спілкується з технікою на «ти». Утім, усі вони детально розібрані у вебінарі та презентації, що можна переглянути, отримавши інструкції, які знадобляться для створення шкільного сервера.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter