Інтерактивний прийом, який доцільно використовувати в якості розминки на початку уроку або під час узагальнення вивченого матеріалу.

Час перевіряти рівень засвоєння теми? Вирішили провести чергову контрольну чи звичайне опитування біля дошки? Може краще зробити зріз знань у не менш дієвий, але більш цікавий для школярів спосіб? Отже, пропонуємо саме такий прийом.

Для чого

Прийом «Аукціон» дозволяє актуалізувати вивчені напередодні знання і перевірити їх фронтальним чином. Але опитування має дещо незвичайний формат, який точно вподобають школярі від наймолодших до найстарших класів!

Застосування цього інтерактивного методу дасть змогу провести ефективну фронтальну перевірку рівня засвоєних знать чи організувати урок-узагальнення.

Принцип виконання

Сенс прийому ідентичний класичному аукціону, наприклад, при купівлі ексклюзивних предметів старовини. В якості капіталу виступають не гроші, а знання. Лотом аукціону є оцінка.

Отже, вчитель пропонує певне поняття за темою вивчення. Задача учнів «придбати» лот, по черзі називаючи певні характеристики чи властивості наданого поняття. Відповідно лот «купує» той, хто останнім називає певну відмінну рису тощо, про що йдеться за умовами завдання.

Головна умова виконання – назвати якомога більше як загальновідомих, так і непересічних характеристик заданого поняття, дбаючи про те, щоб відповідь була не лише вичерпною, але і останньою.

Цей принцип можна запровадити 2 способами:

  1. В «аукціоні» учні можуть брати участь кожен сам за себе, а оцінка виставляється у відповідності до кількості фішок.
  2. Цей прийом можна застосувати як один із етапів командного змагання, а оцінки за урок кожному учневі виставляються за загальною шкалою поза цим прийомом.

Таким чином у ході виконання завдання в результаті «мозкового штурму» учні не тільки згадують певні характеристики чи властивості, але й вчаться знаходити взаємозв'язки між поняттями за темою вивчення.

Якщо цей метод був запроваджений на підсумковому уроці з подальшою комплексною перевіркою знань, то доцільно з учнями записати у зошит ключові тези властивостей чи характеристик.

Пропонуємо також ознайомитися з інтерактивними прийомами, про які ми писати у попередніх статтях.

Приклади завдань та типові помилки учнів, яких можна уникнути

На уроці математики
Приклад завдання: доберіть характеристики та ознаки поняття «Система координат».

Приклади відповідей, які можуть надати учні (список не є вичерпним):

  • складається мінімум з 2 осей – Х та У;
  • система координат дозволяє визначити положення будь-якої точки у просторі;
  • координатні вісі перетинаються перпендикулярно;
  • системи координат можуть бути як площинними, так і сферичними;
  • вісі системи координат перетинаються лише в одній точці 1 раз;
  • вісі системи координат є безкінечними прямими;
  • може бути як дво-, так і багатомірною;
  • система координат з осями Х та У дозволяє визначити положення будь-якої точки на площині;
  • двомірна систама координат називається Декартовою;
  • принцип двомірної системи координат використаний при створенні прямокутних координат на топографічній карті;
  • вісь Х з кілометрової сітки дозволяє визначити відстань у кілометрах від екватора до заданої точки, а У – від нульового меридіану тощо.

Так можна продовжувати до тих пір, поки в учнів не скінчаться варіанти асоціацій. На уроці можна запропонувати кілька понять на обговорення.

На уроці географії
Приклад завдання: доберіть характеристики та ознаки поняття «Карта».

  • вид зображення земної поверхні на площині;
  • за картою, знаючи масштаб, можна визначити реальну відстань між об'єктами на місцевості;
  • є неточним зображенням, бо не відповідає кулястій формі Землі;
  • в залежності від проекції побудови можуть спотворюватися певні характеристики (кути, площі, відстані);
  • різняться за охопленням (карта світу, карта міста тощо);
  • за картою можна дізнатися загальну інформацію чи вузькоспеціалізовану;
  • карти бувають загальногеографічні та тематичні;
  • в залежності від призначення на карті може бути подана інформація з різною акцентуацією (навчальні, військові, туристичні тощо);
  • карти можуть бути паперові чи електроні;
  • карти можуть бути побудовані в 2D чи 3D-просторі;
  • карта побудована за допомогою спеціального математичного способу перенесення інформації – проекції тощо.

На обговорення можна дібрати будь-яке поняття за темою в межах вивчення кожної шкільної дисципліни.

Сумісно з цим прийомом, можна використати метод «Геокодер».

Типові помилки, яких можна уникнути:

Варто вважати за помилку вживання заміни термінів побутовими словами чи невідповідність використання певних сталих виразів чи найменувань. Наприклад, на географії замість терміну «гейзер» вживання слова «водограй» тощо.

Також варто зробити акцент на тому, що інформація має бути достовірною.

Критерії оцінювання

За надання відповіді учень отримує фішку (фішкою можуть вважатися певні наліпки чи кольоровий папір, попередньо підготовлений вчителем).

Враховуючі той факт, що тези відповідей можуть мати різну цінність, доцільно запропонувати учням певну кількісну шкалу номінальної значимості відповідей:

Кількість фішок за відповідь

Значення
1 загальновідомий факт
2 узагальнення на основі виявлення певних взаємозв'язків
3 ексклюзивні відомості

Таким чином, пропонуємо виставляти підсумкову оцінку, на основі трьох підходів:

  1. Учень, який надав останній факт, автоматично отримує 12 балів (виходячи з того, що він жваво приймав участь у грі). 11 балів отримують ті школярі, які зібрали найбільшу кількість фішок, а оцінки іншим учням класу виставляються відповідно до співвідношення кількості фішок у порівнянні з фіналістами.
  2. 12 балів отримує учень, який зібрав найбільшу кількість фішок за урок, а бали іншим виставляються у пропорційному співвідношенні до результатів учня-переможця. Наприклад, якщо лідер зібрав 15 фішок за урок і в нього 12 балів, то ті, хто отримав від 12 до 14 отримують 11 балів тощо.
  3. В якості заохочення школярів у класах з посередньою успішністю, доцільно використати накопичувальну систему. Так, учні «збирають» фішки протягом теми, а на підсумковому уроці отримують оцінки відповідно до їх загальної кількості. В такому випадку цей прийом доцільно використовувати декілька раз на тему, наприклад, на початку уроку.

У випадку застосування накопичувальної системи, вчителю слід попередньо подбати про те, щоб фішки були унікальними і їх важко було б підробити. Таким чином вдасться забезпечити дійсну відповідність кількості фішок та дійсно наданих відповідей певним учнем.

Рефлексія

Обговорюючи результати роботи з учнями, доцільно звернути увагу на те, які взаємозв'язки чи нові властивості були виявлені в результаті такого мозкового штурму. Також варто звернути увагу на те, наскільки важливо вміти збирати та застосовувати розсіяну інформацію. Так, прочитана інформація чи почуті відомості зі ЗМІ, можуть за певних життєвих обставин стати у нагоді.

 

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнському конкурсі для вчителів.
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.