Ключові тези виступу Ганни Сокур

Світ стає дедалі складнішим кожного дня, тож система освіти має встигати відповідати на нові виклики. Учителям складно? Безперечно, особливо під час дистанційного навчання. Але учні теж зіштовхуються зі складнощами: мінімальне спілкування, невміння впоратися зі стресом та, зрештою, це все відбувається на фоні інформаційного буму сучасності. «Це призводить до перевантаження дітей», – поділилася власним досвідом Ганна Сокур у межах Інтернет-конференції «Нова українська школа 2019-2020: досвід і перспективи».

Завдання сучасних учителів – не привчити виконувати вказівки, а навчити дітей ставитися до вказівок критично, приймати власні рішення. Саме ця мета знайшла свою всебічну реалізацію у предметі НУШ «Я досліджую світ».

«Я досліджую світ» – передусім інтегрований курс, що вимагає від викладача високих навичок обробки інформації та обізнаності у природничих науках. Викладати такий курс непросто, та й дистанційна освіта диктувала ще свої корективи. Не дивлячись на онлайн-навчання, необхідно не забувати приділяти увагу та знаходити нові шляхи розвитку для таких наскрізних умінь школярів:

  • вирішення проблем;
  • розвиток критичного, креативного, логічного мислення;
  • уміння співпрацювати;
  • ефективно спілкуватися;
  • керувати емоціями;
  • виявляти ініціативу;
  • оцінювати ризики та ухвалювати рішення;
  • читати вдумливо («Щоденник вражень», «Ромашка Блума»).

Ефективні вправи

За словами лекторки, ефективна реалізація інтегрованого курсу «Я досліджую світ» відбувається за допомогою таких вправ, що чудово себе проявили в тому числі під час дистанційної освіти:

  1. Дослідження-розпізнавання, під час якого учні мають дати відповіді на запитання: «Що це? Яке це?» тощо.
  2. Обстеження за допомогою органів чуття: вивчення властивостей предмета на смак, запах тощо.
  3. Дослідження-спостереження, що є основою, яку необхідно закласти змалечку, щоб діти навчилися орієнтуватися у природі.
  4. Порівняння за різними ознаками.
  5. Дослідження-пошук, що полягає у відповіді учнями на такі запитання: «Чому? Яка послідовність?» тощо.
  6. Прогнозування, передбачення наслідків («Яка тема нашого уроку?» тощо), особливо ефективно під час екологічних тем.

Групові форми роботи

В умовах впровадження інтерактивного навчання, особливе місце займають групові форми роботи, адже саме вони розвивають комунікаційну компетентність у школярів.

Як розвинути комунікаційну компетентність?

  1. Робота у парах – починаючи з 3-4 класу діти самостійно можуть обирати собі пару.
  2. Колективний проєкт – допоможе змалечку вивчити норми співпраці.
  3. Навчання через співпрацю (кооперативне навчання).

За словами лекторки, саме ця компетентність найбільше страждала в умовах онлайн-навчання. Тож під час оффлайн-навчання саме їй треба приділити особливу увагу. Які ще компетентності потребують додаткового опрацювання? Дізнатися про це та більше можна переглянувши виступ Ганни Сокур «Переваги та недоліки викладання курсу «Я досліджую світ» в 1 класі в межах дистанційної освіти»!

 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter