У межах прямого ефіру «Година запитань», який відбувся 15 квітня 2022 року, освітній омбудсмен Сергій Горбачов торкнувся проблемних питання освіти в умовах воєнного стану, які наразі хвилюють учасників освітнього процесу найбільше.
Як зазначають у Службі освітнього омбудсмена, запитань було дуже багато. Пропонуємо відповіді на деякі з них, зокрема про ті, що стосуються питань трудових відносин та оплати праці під час воєнного стану.
1. Чи потрібно працівникові ходити до закладу освіти, якщо в закладі оголошено простій?
Оголошення простою означає, що працівник не зобов’язаний виходити на роботу. Виходити на роботу працівник в такому разі має тільки в тому випадку, якщо був виданий відповідний наказ місцевої військової адміністрації щодо необхідності долучитися до робіт із забезпечення діяльності критичної інфраструктури.
Відповідно до нещодавно ухвалених змін у законодавстві, роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я. Але це може бути проведено лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей. Оплата праці в такій ситуації має становити не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою (ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
2. Чи законне переведення на дві третини тарифної ставки без попередження?
Так, це законно, якщо це пов’язано з оголошенням простою в закладі освіти офіційним наказом керівника. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Тобто під час воєнного стану керівник не може виплачувати працівникові закладу освіти менше двох третин тарифної ставки. Це визначено ст. 113 Кодексу законів про працю України. Водночас закон не забороняє платити більше. Зокрема, більший розмір може встановлюватися галузевими нормативними документами та колективними договорами.
3. Як має виплачуватися заробітна плата під час простою?
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Тобто під час воєнного стану керівник не може виплачувати працівникові закладу освіти менше двох третин тарифної ставки. Це визначено ст. 113 Кодексу законів про працю України. Водночас закон не забороняє платити більше. Зокрема, більший розмір може встановлюватися галузевими нормативними документами та колективними договорами.
Відповідно до листа МОН №1/3378-22 від 07.03.2022, оплата праці всім працівникам закладів і установ освіти, навчання в яких призупинено, здійснюються в розмірі середньої заробітної плати. А тих педпрацівників, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.
Якщо освітній процес відбувається в очному або дистанційному форматі, то заробітна плата виплачується в повному обсязі.
4. Чи може керівник виплачувати дві третини тарифної ставки, якщо не було простою?
Якщо простій оголошено в закладі освіти не було, а освітній процес відбувається в очному, дистанційному або змішаному форматі, то заробітна плата працівникам виплачується в повному обсязі. Якщо працівника переводять на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, оплата праці за виконану роботу має бути не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
5. Чи можуть працівникам закладів освіти на період воєнного стану знімати доплати та надбавки?
Тут потрібно враховувати вид нарахування доплати чи надбавки. Наприклад, якщо педагог отримує доплату за класне керівництво, то її правильно продовжувати виплачувати, оскільки навіть дистанційно педагог виконує свої обов’язки та координує роботу свого класу. Те ж саме стосується доплати за перевірку навчальних робіт учнів. Якщо ж працівник отримує доплати за завідування кабінетом і знаходиться за кордоном – то зрозуміло, що виконувати саме цю роботу дистанційно він не може. У такому разі правильним буде тимчасово не виплачувати ці доплати.
6. Чи може заклад освіти на певний час припинити роботу через нестачу фінансування і не виплачувати заробітну плату?
Не може. Це абсолютно незаконно. У такому разі в закладі освіти має бути встановлено простій. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Постановою Кабміну від 07 березня 2022 р. № 221 керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, надано право до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників. Але вона має бути не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Також, згідно з листом МОН №1/3378-22 від 07.03.2022, оплата праці всім працівникам закладів і установ освіти, навчання у яких призупинено, здійснюються в розмірі середньої заробітної плати. А тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.
Водночас роботодавець може тимчасово зупинити дію трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
7. Чи законно звільняти працівника з посади під час воєнного стану?
Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також в період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) (ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
7. Чи може керівник примусити педапрцівника, який знаходиться за кордоном і може працювати дистанційно, звільнитися за власним бажанням?
По-перше, будь-який примус є незаконним: ані до заяв на звільнення, ані до заяв на відпустку. Саме тому Сергій Горбачов закликає освітян не піддаватися тиску та не писати жодних заяв. Якщо ви власноруч написали заяву на відпустку, відкликати працівника з відпустки може лише керівник закладу освіти – і для цього є чіткі підстави, визначені законом. Довести, що така заява була написана під тиском або примусом, практично неможливо.
По-друге, вчителі мають законне право працювати з-за кордону дистанційно. Чинне законодавство не встановлює жодних територіальних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи. Також МОН видало лист №1/3463-22 від 15.03.2022 року щодо дозволу вчителям та викладачам дистанційно працювати з-за кордону.
8. Чи правомірна позиція керівників відмовляти у можливості працювати у дистанційній формі педпрацівникам, які обіймають посади: заступника директора, практичного психолога, педагога-організатора та вимушено знаходяться за кордоном?
Неправомірна. Працівники, які обіймають ці посади, також цілком можуть виконувати свої трудові обов’язки дистанційно. Чинне законодавство не встановлює жодних територіальних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи.
9. Чи правомірні дії керівництва закладу освіти, яке вимагає проводити дистанційне навчання на робочих місцях, не надавши гарантій безпеки під час повітряних тривог (відсутність укриття)?
Неправомірні. МОН видало лист №1/3463-22 від 15.03.2022 року, в якому чітко зазначено, що кожен працівник (педагогічний, науково-педагогічний та інші працівники) закладів і установ освіти, робота якого відбувається у дистанційному режимі, має самостійно визначити робоче місце. Відповідно, він сам несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному ним робочому місці, зокрема за межами території України.
10. Чи можуть керівники закладів залучати педагогічний колектив до нічних чергувань, зокрема жінок, які мають малолітніх дітей?
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії). Звісно, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей. Оплата за виконану роботу має бути не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Але в період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їхньої згоди: вагітні жінки та жінки, які мають дитину до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (ст. 8 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Інші рацівники, які мають дітей, в період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлятися у відрядження (ст. 9 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їхнього утворення). Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем (ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
11. Скільки триватиме відпустка працівників освіти?
У період дії воєнного стану всім працівникам надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні (ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України «Про відпустки» (ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
12. Керівництво закладу освіти змушує працівників, які знаходяться за кордоном, заповнювати журнали. Як діяти працівнику, якщо він не може цього зробити?
Облік проведених занять та успішності учнів можна здійснювати в електронному форматі, а паперові журнали можна заповнити (якщо у цьому є потреба) після завершення дії воєнного стану.
13. Чи потрібно працівникам закладів освіти проходити під час воєнного стану медичні огляди? Чи може керівник закладу вимагати в педагогічного працівника проходити медичний огляд власним коштом?
Вимога проходити обов’язкові медогляди власним коштом неазконна. Відповідно до постанови Кабміну «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок», витрати закладів і установ охорони здоров’я, пов’язані із проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ і організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу та установи охорони здоров’я. Управління освіти та заклади освіти мають закладати кошти на проходження медичних оглядів у своїх бюджетах та кошторисах і, відповідно, укладати договори із закладами охорони здоров’я на проведення медичних оглядів. Укладання договорів щодо медоглядів передбачено п. 2.4 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Поки немає змін щодо скасування необхідності проходити медогляди під час воєнного стану.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.