23 вересня о 18:00Вебінар: Математика на дотик: формати роботи та ідеї завдань для дітей із порушеннями зору
Техніки створення «student-centered classroom».

Усі ми знайомі з традиційною системою навчання («teacher-centered classroom»), орієнтованою на вчителя, де більшість уваги під час занять сконцентровано на викладачі. Але є і сучасна альтернатива – «student-centered classroom», система навчання, орієнтована на учня.

Вибудувати навчальну систему, орієнтовану на учня не завжди легко, особливо якщо чимало десятиліть освітній процес відбувався за традиційною схемою. Але все цілком реально! І почати варто з простих, але при цьому неймовірно цікавих прийомів, що допоможуть урізноманітнити навчальний процес та зробити дітей більш активнішими! 

Чотири кута

Діти можуть нервувати, якщо не знайшли правильну відповідь на запитання вчителя одразу. Виправити ситуацію можна за допомогою прийому «Чотири кути» – використайте його під час дебатів та обговорення питань, що не мають конкретної відповіді. Наприклад, це може бути обговорення характеру персонажа літературного твору, історичної події або ж проведення експерименту.

Учитель обирає тему/питання для обговорення та закріплює у кожному куті кімнати аркуші з написами: 

  • «згоден» (загалом згоден, згоден за певних умов),
  • «абсолютно згоден»,
  • «не згоден» (переважно не згоден, не згоден за певних умов),
  • «абсолютно не згоден»

Запишіть на дошці запитання. Учні мають обдумати можливу відповідь та перейти у відповідний кут кімнати. Команди, що сформувалися таким чином, обговорюють проблему між собою, знаходять аргументи і факти на користь своєї позиції.

Такий підхід допоможе зрозуміти, що далеко не кожне запитання має виключно один варіант відповіді. Передусім важливе обґрунтування і якість доказів. Таким чином ви навчите дітей відповідати за власні дії та слова.

Думай-кооперуйся-ділись

Ця техніка допоможе залучити до активної участі у занятті всіх учнів. Її мета – боротьба з поширеною проблемою, коли вчитель ставить запитання, але першими відповідають найактивніші школярі. Тобто ми завжди чуємо одні і ті самі голоси, а частина дітей звикає до того, шо встигнути відповісти просто неможливо. Тож простіше почекати і послухати пропозиції однокласників, ніж шукати рішення самостійно. 

Наша мета – змінити комунікативну культуру класу. Попросіть учнів не одразу давати відповідь, а розподіліть час роботи на: 

  • роздуми,
  • обговорення у парі (або роботу в групі),
  • фронтальне обговорення з учителем.

Завдяки цьому простому прийому розмаїття думок і активних учасників має помітно зрости.

Круглий стіл

Проста техніка, що навчить дітей краще чути одне одного. Зазвичай учні думають переважно про свій виступ і те, як донести думку до групи, тож виступивши швидко розслаблюються та слухають однокласників уже не нажто уважно. Утім, змінити ситуацію та розвинути навички слухання цілком реально.

Об’єднайте дітей у групи по 5-6 осіб. Кожен учень отримує аркуш, який розподіляє на сектори та підписує їх іменами учасників команди. Далі кожен висловлює думки з конкретного питання або готує міні-презентацію, тоді як решта робить помітки у секторі з його/її іменем. Отже, кожен учасник команди не лише отримує можливість висловитись, а й змушений уважно слухати доповіді інших.

Ряд чи коло?

Як організовано простір у вашому класі? Як розташовані столи і стільці? Аби дітям було зручніше слухати вас, чи зручніше спілкуватись одне з одним? Простір підкреслює вашу важливість як єдиного провідника у світ науки, чи скеровує увагу на сусідів, групи, певні предмети, з якими працюватимуть діти?

Дійсно, класний простір може як підсвідомо нав’язувати дисципліну, так і підштовхувати до експериментів, підказувати тип поведінки та центри уваги. Заради експерименту розташуйте столи таким чином, аби дітям було легко співпрацювати над проєктами, аналізувати прочитане у групі.

Зміна освітньої культури дозволить зробити роль учнів активнішою, на відміну системі навчання, орієнтованій на вчителя. Звісно, інколи важко відмовитися від цілковитого контролю, адже здається, що це може негативно вплинути на результат. Утім, учитель у системі навчання, орієнтованій на учня, радше виконує роль фасилітатора, який ставить завдання, організує роботу, а не дає конкретні рішення. Такий підхід дозволить орієнтувати учнів не на відтворення знання, а на процес його здобуття і вироблення навичок.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter