Результати конференції, присвяченої Новій українській школі та перспективам її розвитку.

Підсумовуючи інтернет-конференцію «Нова українська школа 2019-2020: досвід і перспективи», ми публікуємо найцікавіші тези з виступу Тетяни Цюрмасти – вчителя черкаської спеціальної школи для дітей з порушеннями зору. У своєму виступі спікерка наголошує на важливості змін, що впроваджує НУШ, та на прикладі власної роботи з дітьми демонструє освоєння новітніх методів освіти.  

Мало знати, треба застосувати

Чимало вчителів щиро бажають реформування школи, втім, аби реформа пройшла успішно, вчитель має стати агентом змін, самостійно шукаючи шляхи трансформації класичного процесу навчання. Усе це стосується й інклюзивних шкіл, що повинні пристосовуватися до потреб своїх вихованців. 

Лекторка демонструє ряд нововведень на прикладі власного класу, де навчаються діти з порушеннями зору. Учні користуються особливим комп’ютером – технокомплексом, завдяки якому можна відпочити і не перевтомлювати очі, а також практикуватись у використанні інтернету, що не завжди просто для осіб з порушеннями зору.

Створення і друк книг шрифтом Брайля, особливі наліпки на підлозі класу, що допомагають орієнтуватися у просторі, уроки на свіжому повітрі – ці та багато інших прийомів можна використати у навчанні в залежності від вигадки та бажання вчителя.

Як організувати навчальний простір

Навчання має містити максимум практичних вправ. Це правило особливо важливе при роботі з дітьми, що мають порушення зору, а значить і менше засобів для розвитку пам’яті, орієнтування у просторі, тощо.

У своєму класі лекторка застосовує дотикові вправи, сенсорні планшети, малюнкові та звукові диктанти, малювання піском, моделювання предметів своїми руками, дидактичні ігри з розпізнаванням предметів на дотик, сенсорні скриньки тощо. 

Шкільні коридори можна оформлювати стендами, створювати «корекційні коридори» для зорової гімнастики, «стіни що навчають» та інше.

Як мотивувати дітей до навчання

Інтерес, як складова пізнавальної мотивації, поділяється на три ознаки: позитивні емоції, які викликані діяльністю (практична діяльність і повага за зроблене від інших дітей відіграють важливу роль); пізнавальна складова (дізнався про щось нове); результат (я це зробив).

Методи  формування  соціального навчального інтересу:

  • позитивний приклад (приклад  батьків);
  • бесіди-переконання (обов’язково прислухаємося до  думки самої дитини); 
  • практичне привчання до виконання вимог, пояснення, заохочення (обов’язковий  ненав'язливий контроль за виконанням доручень);
  • варіювання форми проведення уроків: гра, мандрівка, дослідження, змагання, казка, відпочинок, екскурсія, інтегрований.

Аби більше дізнатися про методи мотивації та методи роботи з дітьми із порушенням зору перегляньте запис виступу Тетяни Цюрмасти:

https://www.youtube.com/watch?v=XQ5YMwuvLak&list=PL84BeAGplb_TiQG2xJfH6puIEqBOotRiO&index=5&t=0s

 
Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter