Зимові експерименти для дітей

Узимку діти можуть не лише грати у сніжки, кататися на санчатах або ліпити снігову бабу. Хоча і ці забавки можуть викликати чимало запитань (наприклад, чому сніг не завжди ліпиться?). Це чудова пора для проведення експериментів та дослідів, які допоможуть дитині дізнатися багато нового про закони природи. Навіть існує китайська приказка: «Розкажи – і я забуду, покажи – і я запам'ятаю, дай спробувати – і я зрозумію». Кожен із наведених нижче експериментів простий, але видовищний і корисний. Вдалих вам дослідів!

Вальс блискіток

Ви точно бачили новорічні кулі, всередині яких стоїть фігурка Діда Мороза, Снігуроньки, ялинки чи будиночка, а навколо кружляють білі сніжинки або блискітки. Спробуймо зробити таку ж красу за допомогою підручних матеріалів (скляна або пластикова півлітрова банка з кришкою, блискітки, вода, гліцерин, суперклей, красива фігурка).

Етапи виконання: 

1. налийте у банку кип'ячену воду, додайте у неї гліцерин та блискітки;
2. закріпіть на кришці клеєм фігурку або іграшковий будиночок та закрийте нею ємність;
3. потрясіть банку і спостерігайте за повільним танцем блискіток. 

Пояснення експерименту: гліцерин легко перетворюється на желе, тож блискітки не поспішають відразу осідати на дно, вони роблять це поступово, чим і нагадують падіння сніжинок. 

Сніговий вулкан

Для цього експерименту вам знадобляться 2 ст. ложки харчової соди, 1 ст. ложка миючої рідини, кілька крапель червоного харчового барвника, 30 мл оцту, сніг і маленький контейнер для рідини. 

Етапи виконання:

Спершу потрібно обліпити стаканчик снігом так, як показано на малюнку. Далі засипати у нього соду, додати кілька крапель харчового барвника та залити миючу рідину з оцтом. Можете спостерігати за виверженням «вулканічної лави».  

Як це працює: оцет і бікарбонат соди вступають у реакцію, щоб нейтралізувати один одного. У результаті виділяється вуглекислий газ – ви бачите бульбашки, а посилюється виверження піни завдяки миючому засобу.

Ялинка у снігових кристаликах

Запропонуйте дітям зробити ялинку із кристалами кухонної солі. Це один із простих експериментів, який діти обожнюють робити так само, як і штучний вулкан. Для досліду нам знадобиться синельний (пухнастий) дріт, зігнутий у формі ялинки (див. малюнок нижче). 

Щоб із легкістю зробити ялинку, потрібно намалювати на аркуші контур та зігнути по ньому дріт. До вершини ялинки за допомогою нитки прив'язуємо паличку з-під морозива.

Далі займаємося розчином: наливаємо у півлітрову банку гарячу воду, майже окріп, і додаємо у неї приблизно 16 столових ложок солі грубого помолу. Сіль засипаємо у воду поступово, по ложці, ретельно перемішуючи до повного розчинення. Опускаємо у розчин ялинку так, щоб вона висіла на паличці, і залишаємо до повного охолодження. 

Уже протягом перших хвилин на ворсинках утворяться сольові кристали. Коли вода охолоне, ялинку можна виймати і підвісити, щоб стікала вода. Готову красуню з кристаликами можна буде використати як ялинкову прикрасу.

Зелений їжачок

Поясніть дітям принцип заморожування води, показавши це на яскравому прикладі. Візьміть звичайну пляшку із водою та додайте 5 крапель зеленки на 100 мл води. Покладіть пляшку до морозильної камери або залиште на деякий час на вулиці. Результат вражаючий: лід ближче до країв пляшки буде прозорим, а у центрі ємності утвориться «їжачок» (див. на фото вище). «Їжачок» за рахунок зеленки матиме зелений колір. Чому? Бо замерзання відбувається з країв пляшки і до центру, тому вода витісняє зеленку до центру. Іноді «їжачок» може утворитися не прямо у центрі, а там, де холодніше.

«Приманка» для льоду

Для цього досліду вам знадобиться нитка, кубик льоду, стакан води та щіпка солі. Подискутуйте з дітьми: чи можна за допомогою нитки витягти кубик льоду зі стакану, не замочивши при цьому руки. 

Тепер можна здивувати учнів: опустіть кубики льоду у воду, а один кінець нитки покладіть на поверхні. Далі потрібно насипати щіпку солі на лід із ниткою та зачекати 8–10 хвилин. Тепер беремо вільний кінець нитки та витягуємо лід із стакану. Чому це відбувається? Усе просто. Коли сіль потрапляє на лід, вона підтоплює невелику його частину. За кілька хвилин сіль розчиняється у воді, а чиста вода, що на поверхні, примерзає разом із ниткою.

Кольорові льодяники

Діти дуже люблять малювати, особливо фарбами. А що якщо їм запропонувати розмалювати лід, запустивши фарбу у середину нього? 

Матеріали: формочки для льоду (чудово підходять силіконові форми для випікання, чашки чи глибокі тарілки), піднос із бортиками,  кухонна сіль, рідкі харчові барвники чи фарби, піпетка або чайна ложка. 

Етапи виконання: 

• перед проведенням експерименту заморозьте лід у великих чи маленьких формочках; 
• готуємо у кількох посудинах соляний розчин (як у досліді з ялинкою) і додаємо туди фарбу;
• розкладаємо льодяні фігурки на підносі та капаємо на них піпеткою чи чайною ложкою із сольовим розчином. Сіль поступово плавитиме лід та пробурюватиме в ньому кольорові ходи різнобарвними узорами. 

Як можна пояснити експеримент дітям? Сіль – це натрій, тож коли він контактує із льодом, відбувається хімічна реакція з виділенням тепла.  Це змушує лід танути. Ось чому під час ожеледиці вулиці посипають сумішшю з піска та солі. 

Мильні бульбашки на морозі

Для цього експерименту вам потрібно разом із учнями вийти на вулицю. Має бути морозна погода. Нехай кожна дитина спробує надути мильні бульбашки і поспостерігати, як ті поступово замерзатимуть. Варто звернути увагу на те, що замерзлі бульбашки будуть не прозорими, а каламутно-білими. Структура мильної кульки чимось нагадуватиме поліетиленові пакети: такі ж м'які та легко змінюють свою форму від подиху чи дотику. Заморожені мильні бульбашки цікаво лопаються: вони мають форму розірваної сфери, що нагадує кокон великої комахи, із якої щойно вилупилась лялечка.

А які є у вас ідеї зимових експериментів, які допоможуть дітям краще розібратися у законах природи?