Повість" Кайдашева сім'я"

Розробка уроку  «Життєві уроки повісті  І.С. Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я»

Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Кайдашева сім’я», розкрити її ідейно-художній зміст, мотивувати учнів до кращого пізнання глибинного змісту творів І.С. Нечуя-Левицького; формувати в учнів уміння аналізувати різноманітні життєві ситуації, давати їм оцінку, робити висновки; виховувати загальнолюдські та традиційні українські сімейні цінності;  уміння будувати відносини між людьми, вчити ставитися до близьких з повагою і розумінням

Обладнання: проектор, інтерактивний плакат

https://view.genial.ly/63df8c07e646e600157a5ecd/interactive-image-interactive-image

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 

Де сонце засинає вечорами

Під тихі колискові давніх літ,

У спогадах живе разом з піснями

Родинного тепла безмежний світ.

 

Примножить щастя й радість із роками

Тепло родинне, вишите добром,

Якщо плекають діти із батьками

У люблячих серцях його разом.

 

Літа гайнуть у вирій за птахами,

Минуле перейде у спогад-дим,

Та вічно залишатиметься з нами

Тепло, яке нам дав батьківський дім.

                                       (Н.Погрібняк)

Учитель. Які почуття у вас виникли, коли ви почули цю поезію? (Відповіді учнів). Так, кожен згадав про свій рідний дім, свою сім’ю. Бо саме такими – теплими, дружніми мають бути родинні відносини. Але сьогодні ми з вами поговоримо про сім’ю, стосунки у якій, на жаль, далекі від ідеалу. Коли хочуть сказати про родину, де її члени постійно  сваряться, то кажуть – «Кайдашева сім’я». Вам цікаво, що це за сім’я така? Що ж ви скоро дізнаєтеся. Але спочатку давайте дізнаємося хто написав про них повість, дамо визначення повісті.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  Дайте відповіді на питання:

1. Що таке повість?
2. Чим вона відрізняється від оповідання та роману?
3. Дайте визначення жанру соціально-побутової повісті.

ІІІ. Визначення теми та мети уроку

Учитель. Тема нашого сьогоднішнього уроку – знайомство із змістом повісті    І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», її героями, визначення теми та ідеї твору. Мета нашої сьогоднішньої зустрічі – визначити, чому цей твір, на жаль,  актуальний і у наші дні, які висновки можна зробити з цієї історії, щоб особисте життя кожного з вас склалося щасливо.

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

У 2023 році виповнюється 145 років від написання цієї книги. Група істориків отримала завдання, познайомитися з історію написання цієї книги, де тісно переплелися сміх та сльози, гумор та сатира, тривога і біль за наш народ.

Історичне дослідження.

«Кайдашева сім’я» — реалістична соціально-побутова повість Івана Нечуя-Левицького, написана 1878 року. У творі розкриваються деякі риси вдачі українського селянства, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям.

Уперше  вона була надрукована в журналі «Правда», 1879, № 3-12. Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями.

Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.

Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний при умові вилучення «в ней автором всех неудобных мест» відзначених цензурою. Внаслідок цього 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору.

Тексти наступних прижиттєвих публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р.

В основу повісті «Кайдашева сім’я» автор поклав життя однієї селянської родини. Прототипом сім’ї Кайдашів стала родина селян Мазурів, відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.

В 1993 році за повістю був знятий однойменний фільм кінооб’єднанням «Консорціум Козак», режисер — Володимир Городько.

У 2020 році за мотивами цього твору було знято телесеріал “Спіймати Кайдаша, дія у якому перенесена у наші дні.

Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами.

Отже, відкриваємо книгу і переносимося в мальовниче село Семигори.

«Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша»

Перегляд буктрейлеру https://www.youtube.com/watch?v=szQ9uvjbSpk

 

Учитель. Коли приходиш у гості до незнайомих людей, варто познайомитися з ними ближче. Пропоную вам  вправу «Знайомство». На екрані з’являться характеристики героїв. Вам потрібно буде вгадати, хто це.

https://learningapps.org/watch?v=pu7d72db223

1.     Його молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір (Лаврін)
2.     Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті (Карпо)
3.     Був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками (Омелько Кайдаш)
4.     Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів (Маруся Кайдашиха)
5.     Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю (Мотря)
6.     Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк (Мелашка)

Отже, на перший погляд, герої повісті красиві зовнішньо, працьовиті. Звичайно, у них є недоліки, як і у всіх людей. У деяких у характерах є нотки злості, але до пори до часу вони не псують клімат у родині. Спробуємо розібратися, чому сімейне життя трьох подружніх пар під одним дахом перетворилося на пекло.

Учитель. Надамо слово сімейним психологам.

1.       Найбільш за всіх у конфліктах винна мати. Вона одразу зайняла  позицію – невістки повинні мені догоджати. А повинна була б зрозуміти – невістка – не рабиня, а дружина її сина, яку він любить. Спочатку вона добре ставилася до Мотрі, тим різкішим був контраст. З другої матусі свекруха перетворилася на пані, яка змушує її виконувати роботу за себе, постійно її критикує і ганить перед сусідами. Мотря не звикла до такого ставлення. Вона не ледача, була б рада допомогти, але горда і запальна натура дівчини не витримує такого ставлення. Від чоловіка підтримки немає, вона починає захищатися сама, і поступово стає копією свекрухи.
2.       Ще гірше поводиться свекруха з Мелашкою. Якщо з родичами Мотрі, багатою родиною Довбишів, Кайдашиха сваритися не дуже хоче, то дівчина з бідної багатодітної родини Балашів взагалі не має ніякої підтримки. На ній Кайдашиха відіграється за все, у тім числі і за сварки з Мотрею. Навіть мила і слухняна дівчина не витримує і втікає з дому, а коли її знайшли і повернули додому, щоб вижити, вчиться бути схожою на інших членів родини.
3.       Батько ніяк не може претендувати на голову родини. Він спивається, його поведінка стає смішною і страшною водночас. Хоча він працьовитий і набожний ( а ще більше забобонний), сини його не поважають і з ним не рахуються, на дружину він тим більше не має впливу. У родині він почувається нещасним. І врешті-решт, пиятика приводить його до загибелі.
4.       Звичайно, краще, щоб  молоді сім’ї жили окремо. Коли Карпо і Мотря відокремилися, перейшли до своєї хати, їм стало легше. Але розпочався новий конфлікт – між братами. Адже за звичаєм, мати залишається жити з родиною молодшого сина, тож неприязнь до неї перейшла на сім’ю Лавріна. До того ж додалися сутички за майно: землю, грушу, тварин, які забігають на чужу територію.
5.       Страшно, що до усіх свої конфліктів обидві сторони залучають дітей. Ті виховуються в атмосфері ненависті і жадібності, то ж є передчуття, що із засохлою грушею конфлікт не вичерпався, а лише заснув.

У цій сім’ї конфлікт зайшов уже так далеко, що навряд чи можна виправити ситуацію. Але  дати поради іншим можна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки надані в схемі «Фішбоун»

На основі висновків можна зробити такі поради:

1. Між членами родини має бути повага, незалежно від віку і положення в сім’ї. Діти повинні поважати батьків, допомагати їм, радитися з ними. Батьки повинні підказувати дітям, якщо вони  чогось не знають, підтримувати їх, але не принижувати, поважати їх, усвідомлювати, що у них свій досвід, переконання, бажання. Приниження не призведе до поваги, якщо невістки і будуть підкорятися, то в душі насправді будуть зневажати і ненавидіти.
2. Пиятика веде до деградації особистості, пияка ніхто не поважає, з нього сміються. До того ж пияки спускають гроші і майно на випивку, це може привести до зубожіння.
3. Відстоювати свою гідність треба, але не треба перетворюватися на злих і грубих людей.
4. Коли чоловік одружується, він бере на себе відповідальність за дружину, намагається зробити її щасливою. Їй потрібна підтримка і турбота.
5. Батьки мають подавати приклад дітям.
6. Якщо доведеться ділити майно, треба робити це по справедливості, не бути жадібними і дріб’язковими.

V. Закріплення вивченого матеріалу 

Учитель. Сподіваюся, ви зрозуміли, що хотів сказати І.С. Нечуй-Левицький своїм твором. А зараз я пропоную вам виконати декілька завдань, щоб добре засвоїти знання тексту.

Кросворд

https://learningapps.org/watch?v=ppdr084f323

 

 

 

1. Яку частину хати мазала Мотря, коли до неї завітав Карпо? (Призьба)
2. Із-за якого пристосування для прядіння вийшов конфлікт, в результаті якого Карпо побив батька? (Мотовило)
3. Про кого говорили Карпо і Лаврін на початку повісті? (Дівчата)
4. Форма  рельєфу, яка поламала вози багатьом селянам? (Горб)
5. Як звали старого Кайдаша? (Омелько)
6. Край села, на якому жила родина Мелашки у Бієвцях? (Западенці)
7. Вона була дуже богомольна і щороку їла паску в Києві у Лаврі (Палажка)

Ключове слово: Злагода

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складіть пазл

https://learningapps.org/watch?v=p5dnz359523

 

Питання до пазлу

Кайдашиха

1.     «До природної звичайності української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот».
2.     «...виставила навмисне напоказ громаді жовті нові сап'янці. Сонце грало на чоботях. Сап'янці жовтіли на всю вулицю».
3.     Знущалася з невісток

Омелько Кайдаш

1.     «Вважав, що хто в п'ятницю спостить цілий день, той не потоне в воді і не вмре наглою смертю».
2.     «Йому приснилось, ніби в хату серед ночі вбігла коза з червоними очима, з вогнем у роті, освітила огнем хату, вхопила в передні лапи кочергу й почала поратись коло печі та все клацала до його червоними огняними зубами».
3.     «Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, пропивав у шинку»

Мотря

1.     «Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин. Але вона була не з таківських, щоб комусь покорятись».
2.     Вибила свекрусі око
3.     Міряла город паском так, щоб наміряти собі землі більше.

Мелашка

1.     Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалась не дівчиною, а русалкою. Вона заспівала пісні. Пішов гук по лісі і розлився по долині срібною луною.
2.     Вона йому розказала, що її батько бідний, що мати її дуже любить і жалує, що в неї багато маленьких сестер та братів.
3.     Залишилася в Києві і працювала у проскурниці.

Карпо

1.     Він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові.
2.     Побивши батька, забув про те і нітрішки не жалкував, неначе він побив якого-небудь парубка в шинку.
3.     "Ходім в волость, бо я своєю часткою не поступлюсь"

Лаврін

1.     "Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі очі!" — подумала про нього дівчина.
2.     Як тільки наставав вечір, як тільки висипали зорі на небі, його тягло в Бієвці.
3.     — Зобіжає тебе, моє серце, мати, — сказав  він i неначе закрасив материну лайку своїми ласкавими словами.

VІ.  Домашнє завдання

Прочитати повість. Підготувати відповідь на питання «Що треба робити, щоб не стати Кайдашевою сім’єю»

Аудіокнига https://www.youtube.com/watch?v=J5uuO8acaOE

 

VІІ . Рефлексія та оцінювання

Рефлексія за методом «Незакінчене речення»

 На цьому уроці я дізнався…

 Я йду йду з цього уроку …

 Мені хотілося б надалі навчитися…

 Мій настрій на уроці

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Нечуй – Левицький І.С. Кайдашева сім’я // [Електронний ресурс] https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=907
2. Вікторина «Цитатна характеристика» за  повістю «Кайдашева сім’я» [Електронний ресурс] // https://vseosvita.ua/library/viktorina-za-povistu-inecua-levickogo-kajdaseva-sima-351646.html
3. ДергачоваА.І. Колоритні людські характери в повісті «Кайдашева сім’я // [Електронний ресурс] https://naurok.com.ua/urok-ukra-nsko-literaturi-v-10-klasi-na-temu-koloritni-lyudski-harakteri-v-povisti-kaydasheva-sim-ya-200266.html
4. Лебедєва О.С. Урок-гра з української літератури у 10 класі «Як треба жити, щоб не стати Кайдашевою сім’єю ?» (За повістю І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я ») // [Електронний ресурс] https://naurok.com.ua/urok-gra-z-ukra-nsko-literaturi-u-10-klasi-yak-treba-zhiti-schob-ne-stati-kaydashevoyu-sim-eyu-za-povistyu-i-s-nechuya-levickogo-kaydasheva-sim-ya-78408.html
5. Повість «Кайдашева сім’я» // [Електронний ресурс] https://uahistory.co/pidruchniki/slonyovska-ukraine-literature-10-class-2018-standard-level/10.php