Позакласний захід на тему: "Хліб усьому голова"

Тема: Хліб усьому голова!

Мета: Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу.. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання: плакат, малюнки хліба,малюнок

Доброго дня діти.

     Щоб дізнатися тему нашого заняття, давайте відгадаємо загадку.

    Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі.

(Хліб.)

Так, ви вірно відгадали загадку, тема нашого заняття Хліб усьому голова!

Мабуть , ці слова ви чуєте вже багато років, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба
не можна ставитися по-буденному. Це — святиня людська. 
І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається 
святим і величним завжди.  В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту тканину м’якушку-смоктунця. Старі люди казали дітям: „Їжте на здоров’я та сил набирайтеся”. ( а як ви вважаєте наше покоління відноситься до хліба так само, як відносились до нього наші пращури?)

З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь.Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

- Діти,Ви знєте, як хліб потрапляє до нашого столу?

 Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.

- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.

Взимку спочивав під пухким шаром снігу.

Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.

У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.

- У млені змололи і я перетворився на біле борошно.

На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.

-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.У наш час роблять все машини.

А зараз давайте з вами пограємо в гру:

Хліб - усьому голова. 
Без хліба суха бесіда. 
Без солі, без хліба немає обіду.
Де хліб і вода, там  голоду нема.
Розмовами ситий не будеш, якщо хліба не здобудеш

Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.

Зима з снігами - літо з хлібами. 

Яка пшениця, така й паляниця.

Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує.

Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.

Без хліба люди — сироти, а земля — страдниця. І нав-паки, земля — наше багатство, наша щедра годувальниця, 
коли вона в бережливих, добрих руках господаря.
Друже! Може, ти поет, а може, збираєшся ним стати. 
Може, ти станеш трактористом чи шахтарем, але хто б ти 
не був і ким би ти не став, ти ніколи не зможеш обійтися 
без хліба. 
Живи так, щоб хліб твій був завжди справедливий і чес-ний, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і правнуків 
він назавжди лишився прекрасним дивом, витвором рук 
людських. Запам’ятай і скажи всім: у хлібі душа твоєї зем-лі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. 
Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. 
Пам’ятай: за хліб платять життям. Шматок хліба, поді-лений навпіл, робить людей друзями. 
Головним твоїм годувальником був завжди твій народ. 
Намагайся віддячити йому за хліб добром. 
Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб: 
тільки сильний духом вдячний за хліб! Будьмо ж вдячними, друже!

На цьому наше заняття закінчується. До побачення