Позакласний захід на тему:"Жінки- математики"

   Жінки- математики.

Ведучий 1 Математика — цариця всіх наук. її улюблениця — істина, її вбрання — простота і ясність.

Ведучий 2 Палац цієї володарки оточено тернистими заростями, і, щоб досягти його, кожному доводиться пробиратися крізь хащі.

Ведучий 1  Випадковий мандрівник не виявить у палаці нічого привабливого. Краса його відкривається лише розуму, що любить істину.

Ведучий 2 Тому,хто загартований в боротьбі з труднощами.

Ведучий 1. І такому, який свідчить про незвичайну схильність людини до заплутаних, але невичерпних і піднесених розумових насолод.
Ведучий 2 Математика - це не тільки формули і теореми, а ще й ті люди, які нею займаються, ті люди, які всю душу вкладають у її розвиток.

І ніяк не можна, кажучи про математику, не згадати про тих, хто їй присвятив все життя і доніс її до нас.

Ведучий 1.    Хто вони – великі математики? Кого з них знають і пам,ятають нащадки?

Ведучий 1.Кого серед них більше: чоловіків чи жінок?

 Ведучий 2.Чому ми так мало знаємо про них?

Ведучий 1. Учні нашого класу провели дослідження і отримали такі результати. …..

 Ведучий 2.Найбільш відомі математики серед учнів,учителів та батьків :Піфагор та Архімед.

 Серед жінок-математиків найбільш відома Софія Василівна Ковалевська,  

Ведучий 1 Математика – надзвичайно важлива наука. Видатних математиків, які розвивають цю науку, відомо багато. Почесне місце серед них посідають жінки. Вони створили наукові праці та підручники, які збагатили скарбницю світової математичної літератури.

Ведучий 2.Історичні дані   свідчать: жінки-вчені існували в кожній культурі протягом всієї історії розвитку суспільства, проте певних успіхів вони могли досягти тільки в тому середовищі, де було позитивне ставлення до наукових занять і система освіти, доступна для жінок.

Ведучий 1.     Відома  у світі  жінка-математик Гіпатія Олександрійська.

Учень1.Гіпатія Олександрійська  народилася і жила в Олександрії в 370-415рр. Гіпатія була першою жінкою-математиком, філософом, астрономом і лікарем. Вона була настільки всебічно освіченою, що на її думку зважали всі вчені того часу. Гіпатія написала коментарі до праць Діофанта і Аполлонія. Але, на жаль, наукові праці Гіпатії не збереглися .Вона жила  в час жахливого мракобісся й невігластва.  Її звинуватили у зв’язках з нечистою силою, бо хіба могла, бачте, звичайна жінка опанувати такі премудрощі, які були під силу навіть не всім чоловікам. За це її розтерзав натовп фанатиків, а потім спалив на вогнищі. Та з чорним димом не розвіялася світла пам'ять про Гіпатію Олександрівську

  Ведучий 2 вірш Варвари Гринько, « Гіпатії Олександрійській»

  Світу усього гордість і мрія,

В числах відчула музику,

Розум блискучий Олександрії,

Світла й науки Муза!

Ви, нелюдські фанатики,

Вбили, гадаєте, віру?

Ні, не убить математики

Жодним скаженним звірам !

 Вогнем спалили Іпатію –

Бога справедливу симпатію,

Та славу її не спалити:

Буде вона вічно жити!

Ведучий 1. Авгу́ста А́да Кі́нґ, графи́ня Лавле́йс (10 грудня 1815 — †27 листопада 1852) — англійський математик, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення Чарльза Беббіджа, обчислювальної машини.

  Учень 2.    Ада була донькою   англійського поета лорда Джорджа Гордона Байрона і його дружини віконтеси Вентворт — Анни Ізабелли Мілбенк (Байрон) . Вона визнана першою програмісткою у світі.Одна із мов програмування має назву Ада.  Чоловік називав Аду  «Королева Паралелограмів».

Ведучий 2.  Софія Ковалевська(1850 - 1891 рр..) -видатний російський математик; перша в світі жінка - професор і член - кореспондент Петербурзької академії наук.

  Учень3.    Математичні здібності у пані Софії проявились дуже рано. Коли  Софія була малою, в  їхньому  будинку міняли шпалери. Але на дитячу кімнату їх не вистачило, і вона кілька років була обклеїна тільки простим папером. Шпалери довго не купували, а той, на перший погляд, простий папір, як виявилося, містив у собі передрук  лекцій Михайла Васильовича Остроградського про диференціальне та інтегральне числення. Софія годинами дивилася на таємничу стіну, і ті формули залишилися в її пам’яті на все життя.

 Але вона не могла вивчати улюблений предмет в царської Росії, в якій  панувало  безліч середньовічних пережитків   і жінкам заборонялося займатися наукою. Тому Софія вчилася в

Німеччині, працювала в Швеції. На її прохання дати їй роботу в Росії тодішній міністр освіти  відповів, що вона і її дочка встигнуть зістаритися до того, як жінок будуть допускати до університету. Софія Ковалевська досягла чимало наукових вершин. Зокрема, розв’язала нерозв’язану до неї задачу про обертання твердого тіла навколо нерухомої точки під впливом діючих на нього сил.

 Ведучий 1.  Багато людей вважають математику сухою наукою. А насправді, це наука, яка вимагає найбільше фантазії. Не можна бути математиком, не будучи в той самий час поетом у душі. Софія Ковалевська крім математики, серйозно займалася художньою літературою.Вона писала вірші.

 Ведучий 2.   Послухайте, будь ласка, один з її віршів .(звучить музичний супровод)

Чи не приходилось вам часом                       Ви квапились звичним слухом

 Серед юрби де-небудь бути                              Наспів знайомий упіймати ,

І пісню пристрасну, прекрасну                          Хотілось вам за кожним звуком

Там несподівано почути?                                    За кожним словом слідкувати

Неждано хвиля з літ минулих                             Та ось Мелодія завмерла

До серця вашою прилине,                                    А потім зовсім зупинилось...

                                                                                 Так без кінця і без початку

Розбудить пам'ять призаснулу                              Назавжди пісня ця лишилась.

Про все, що рідне вам і миле.

І вам здавалося, що ці звуки

В дитинстві чули ви не раз.

Так в них багато щастя й муки,

І це стосується лиш вас.

Ведучий 1.  Наша  Україна завжди була багата математичними талантами, у тому числі і жіночими.  

 Щоб бути "двигуном" математичної науки, треба багато і дуже наполегливо працювати. Тільки наполегливою працею людина прокладає в науці свій шлях і створює чудові духовні цінності, служить своєму народові, складаючи предмет його законної гордості.

Учень  4.  Софія Олександрівна Яновська (1896 - 1966)

 Виросла в єврейській сім'ї вихідців з одного містечка Гродненської губернії. Період її навчання в Одесі відзначений віхами: гімназія, яку вона закінчила із золотою медаллю; Вищі жіночі курси, на математичне відділення і, нарешті, участь в революції.

Вона брала участь в одеському більшовицькому підпіллі в період, коли Новоросія за підтримки сил Антанти - союзників Росії в Першій світовій війні - була зайнята силами Білого руху. Її заарештували. "Під час відступу з Одеси білі захопили в полон кількох червоноармійців. Полонених вони розстрілювали на мосту, і ті падали в річку. Серед них,  була і Софія Олександрівна. Куля прострелила високу тулію капелюхи. Софія Олександрівна впала в річку, зуміла виплисти і потім цілу ніч відсиджувалася у воді в очереті. Однією з перших вона змогла усвідомити зростаюче значення математичної логіки.

   Читала на трьох західноєвропейських мовах, Яновська завжди знала про нові результати у світовій логічної науці. Вона була ініціатором переказу фундаментальних логічних праць зарубіжних авторів, редагувала їх, писала до них передмови або післямови, коментарі.

Учень  5.     Галина Сита (29.01. 1940 - )

Галина Миколаївна Сита народилася 29 січня 1940 року в м. Харкові.  Закінчивши (1962) механіко-математичний факультет Київського університету, успішно займалася в Інституті математики Академії наук України граничними теоремами теорії випадкових процесів та асимптотичними оцінками мір у функціональних просторах: стала кандидатом фізико-математичних наук (1965), опублікувала 25 праць (про граничний розподіл функціоналів від послідовності сум незалежних випадкових величин; про граничні теореми для певних функціоналів від випадкових блукань і інтегралів від броунівського процесу.

  Та покликала її й цілком захопила священна справа: повернення Україні призабутих нею імен власних математиків світового рівня. Спочатку було це впорядкування могил Георгія Вороного (с. Журавка на Чернігівщині, 1982, гранітний обеліск) й Михайла Остроградського (с. Хорішки на Полтавщині, ), а далі увіковічення їхньої  світлої пам'яті (ще Михайла Кравчука, Миколи Чайковського й Віктора Буняковського): започаткування музеїв, спорудження пам'ятників, створення фільмів, випуск грошових і поштових знаків, організація міжнародних наукових конференцій, видання книжок.

Учень  6.    

  Слєпкань Зінаїда Іванівна (1931–2006) – видатний учений в галузі методики навчання математики, один з фундаторів української наукової школи з теорії та методики навчання математики в середніх і вищих закладах освіти, доктор педагогічних наук .

У 1989 р. вона отримала вчене звання професора.

Значне місце у науково-педагогічній діяльності З.І. Слєпкань відводилося розробці стандартів для вищої і середньої шкіл, підручників. Усі українські школи протягом десятка років працювали за підручником «Алгебра і початки аналізу 10-11», написаним З.І. Слєпкань у співавторстві з М.І. Шкілем .

Усі дослідження З.І. Слєпкань пронизує інтерес до проблем навчання алгебри і початків аналізу в загальноосвітній школі і професійно-технічних училищах.

Учень  7 Катерина Ющенко

(08.12.1919- 15.08.2001) Катерина Логвинівна Ющенко  народилася в учительській сім'ї в містечку Чигирин (тепер Черкаська область), й, закінчила Середньоазійський університет .

Катери́на Ло́гвинівна Ю́щенко  — автор першої в світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), вчений кібернетик, член-кореспондент АН УРСР (1976)[1], заслужений діяч науки, лауреат премій Ради Міністрів СРСР, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук[2], двічі — Державної премії України, премії імені В. М. Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.

 Життя Катерини Ющенко порівнюють із долею великої англійки Ади Августи Лавлейс, яка понад усе захоплювалась математикою.

...Двi жiнки, двi долi, двi чудовi вiхи в iсторiї програмування. Одна встановлена в Англiї. Iнша сто рокiв потому - в Українi.

Учень 8

Вірченко Ніна Опанасівна ( 1930 -2006 )

Н.О. Вірченко – український математик, доктор фіз.-мат. наук, професор, академік-секретар відділення математики АН Вищої школи України, віце-президент АН ВШ, член НТШ, Українського, Американського, Австралійського, Бельгійського, Единбурзького, Лондонського математичних товариств, Соросівський Професор (1997), лауреат І премії НТУУ “КПІ” (1998), заслужений викладач НТУУ “КПІ” (1999), Почесний професор НТУУ “КПІ” (2005), голова Науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політв'язнів та репресованих, має нагороду Ярослава Мудрого від АН ВШ України (1999), медаль “Будівничий України” (2001), медаль Андрія Первозваного (2005), знак медаль Андрія Первозваного (2005), знак від МОН “Петро Могила” (2007), заслужений працівник освіти України (2006), “Викладач-дослідник – 2008”.

Коло наукових інтересів – теорія узагальнених аналітичних функцій, теорія змішаних крайових задач, сингулярні диференціальні рівняння з частинними похідними, інтегральні рівняння, спеціальні функції, інтегральні перетворення, історія та методика

А починалося життя Ніни Вірченко дуже просто: з любові до України, яку вона увібрала з молоком матері, духом батьківським вирощена та загартована, рідною природою виплекана.

Ще в шкільні роки вона вирішила присвятити Україні своє життя, прислужитися Науці, рідному, такому знедоленому народові. Зокрема, у своєму випускному творі на атестат зрілості, який, за словами газетної кореспондентки, що була присутня на екзамені, “аж пашів духом патріотизму”, вона писала, цитуючи відомі слова:

Я – дочка свого народу,
Всю красу свою, всю вроду,
Лиш йому, йому віддам,
За кохану Україну,
Як потрібно, то й загину.

Навіть псевдонім мала – УЖМА, за який її пізніше мучили на слідстві в КДБ. А розшифровується він так: Україна – Жінка – Математика – Астрономія або Українська жінка-математик!

Ведучий 1. Ніна Опанасівна любила українські пісні у виконанні

  Анатолія Солов’яненка.

Ведучий 2 . Анатолій Солов’яненко – український оперний співак.Він був першим з наших тенорів, який співав (і не один раз) на уславленій сцені «Метрополітен-Опера» в Нью-Йорку.

Та мало хто знає, що Анатолій Борисович мав математичну освіту: він закінчив фізико-математичний факультет Донецького політехнічного інституту, отримав диплом гірничого інженера і залишився в ньому викладати нарисну геометрію,за його методичкою   понад 30 років вчилися  стеденти на фізматі.

 Послухайте у виконанні Анатолія Солов’яненка пісню….

 (Звучить пісня  у виконанні  А. Солов’яненка)

Учень9 Марина Сергіївна В,язовська(нар. 2 листопада 1984, Київ, Українська РСР^[ ) — український і німецький математик. Доктор природничих наук.  Зростала у Києві, навчалась у Київському природничо-науковому ліцеї № 145, брала участь у математичних олімпіадах. Навчалась на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Щороку займала призові місця на Міжнародній студентській олімпіаді з математики^.По тому продовжила навчання в Німеччині, здобувши 2007 року ступінь магістра у Кайзерслаутерні .У травні 2010 року захистила кандидатську дисертацію . 2016 року В'язовська розв'язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі  та, у співавторстві, — в 24-вимірному ^. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами, а розв'язання тривимірного випадку було викладене на 300 сторінках . Натомість розв'язання В'язовської 8-вимірного випадку займає лише 23 сторінки та є «приголомшуюче простим»^.  Над розв'язанням вона працювала два роки у Берліні.Марині В'язовській у 2016 році присуджено премію Салема^.

Ведучий  1. 11 лютого, Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Цей день проголошено Резолюцією 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22грудня 2015 року.

Ведучий 2 . Важким і часом небезпечним було життя і наукова діяльність жінок - математиків, які своєю працею, наполегливістю і завзятістю завоювали всесвітнє визнання нарівні з чоловіками - математиками. Їх імена не можна забувати. Ці люди віддали своє життя науці. Заради нас, заради своїх нащадків ... Тому наш обов'язок - пам'ятати їх і продовжувати їх справу.

Вся їх діяльність - це життєвий подвиг.