Позакласний захід "Ознака справжньої гідності"

Ознака справжньої гідності

 

Мета виховного заходу: познайомити учнів з поняттям «толерантність», виявити основні риси толерантності, сформувати правильне уявлення про толерантну поведінку; виховувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів; розвивати комунікативну культуру спілкування і взаєморозуміння; формувати терпимість до відмінностей між людьми.

Очікувані результати:

Після цього заняття учні зможуть:

• Пояснювати, що означає поняття «толерантність»;

• Розповідати, чому терпимість є умовою збереження миру;

• Досягати компромісу в конфліктних ситуаціях;

• Вдосконалити навички роботи в групах, вміння логічно і критично мислити.

Обладнання: проектор, комп’ютер, роздатковий матеріал.

План позакласного заходу

1. Поняття «толерантність».

1.1. Історія виникнення поняття «толерантність»

1.2. Значення слова «толерантність»

1.3. Вправа «Унікальні листочки»

2. Тема толерантності в романі Гарпер Лі «Вбити пересмішника»

2.1. Історія виникнення та сюжет твору

2.2. Головний символ твору, сюжетні лінії

2.3. Вправа «Я - висловлювання»

3. Підведення підсумків. Вправа «П’ять добрих слів».

Хід заходу

Організаційний момент: повідомлення теми та мети. (Слайд)

Вчитель. Добрий день. Рада вітати вас на виховному заході «Ознака справжньої гідності». Сьогодні ми з вами ознайомимося з поняттям «толерантність» та необхідністю толерантної поведінки.

А розпочнемо із невеличкої притчі

Відео «Мудреці і слон»

Сліпі мудреці і слон

   Давним-давно в маленьке індійське містечко привели слона. Сліпі мудреці забажали дізнатись, який він. Але як? “Я знаю”, – сказав один із них, – “ми по черзі торкатимемось його”. “Хороша ідея”, – погодились інші. Отож, усі вони пішли знайомитись із слоном. Перший мудрець, нащупавши велике плоске вухо, яке рухалось вперед і назад, сказав: “Слон подібний на віяло!”. Другий торкнувся ноги: “Він подібний на дерево”. “Ви обидва не маєте рації”, –  сказав третій, – “він подібний на мотузку”. Цей мудрець нащупав хвіст слона. “Слон подібний на спис!”, – вигукнув четвертий, торкнувшись ікла. “Ні, ні, слон, як висока стіна”, – говорив той, хто обперся об бік слона. “Ви усі помиляєтесь! Слон подібний на змію”, – сказав шостий, бо схопив слона за хобот. Всі вони довгий час кричали один на одного, переконані у власні непомильності, отже, так і не дізналися, як насправді виглядав слон.

Запитання учням

Як гадаєте про що ця притча? Чого воно нас вчить?

 

1.1. Історія виникнення поняття «толерантність»

Учитель. Велике розмаїття культур світу, збільшення кількості населення за умови обмежених природних і енергетичних ресурсів Землі, зростання бідності, моральне зубожіння, напруженість у стосунках – все це робить толерантність найбільш важливою умовою мирного співіснування.

У листопаді 1995 року Генеральна конференція ООН прийняла декларацію принципів толерантності. На честь прийняття Декларації 16 листопада оголошено Міжнародним Днем толерантності. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Вчені не дійшли єдиної думки щодо виникнення в світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов'язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти і католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії - Варфоломієва. Важливою главою в історії толерантності також вважають кромвельський період англійської історії (17 ст.). На той час серед різних пуританських сект, що входили до армії Кромвеля, були дві - індепенденти та левелери, що відстоювали інтереси свободи та терпіння. Згідно з їх поглядами, жодне з тверджень не може бути настільки непогрішним, щоб йому в жертву можна було принести інші переконання, що існують у суспільстві. Джон Солтмарш, один із захисників толерантності в епоху Кромвеля, говорив: "Твої погляди будуть настільки ж темними для мене, як і мої погляди для тебе, доки Господь не відкриє нам очі".

1.2. Значення слова «толерантність»

Для української мови поняття "толерантність" відносно нове і однозначного тлумачення поки що не має. Для того, щоб краще зрозуміти походження цього слова, пропоную Вам невеликий лінгвістичний екскурс (слайд):

• tolerancia (іспан.) - здатність визнавати відмінність від власних ідей чи помислів;

• tolerance (франц.) - ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати

чи діяти інакше, ніж вона сама;

• tolerance (англ.) - готовність бути терплячим;

• kuan rong (китайска) - дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших

милосердним;

• tasamul' (араб.) - прощення, милосердя, м'якість, терпіння, чуйне ставлення до

інших;

• терпіння - здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні

страждання, життєві злидні, тощо. Уміння довго та спокійно витримувати щось

нудне, неприємне, небажане, тощо.

Отже, толерантність передусім має на меті приймати інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі згоди.

(Слайд вислів)

Нині в Україні, як і у багатьох інших країнах світу, на жаль, бракує пошани до сповідників іншої віри, до неповноправних і недужих, до політичних опонентів, до сусіда, який не те казав. І саме Міжнародний день толерантності має нагадати нам про необхідність без агресії сприймати думки, погляди та ідеї, які не збігаються із власними, про терпимість до чужого способу життя, релігійної, національної й культурної належності, мови, звичаїв, цінностей, почуттів, фізичного і психічного стану, зовнішнього вигляду.                                                                      

Від народження всі люди рівні, незалежно від статі, віку, расової та національної приналежності, фізичного стану. У кожного є право на місце під сонцем, кожен із нас повинен поважати право людини на несхожість і рівність. Як стверджував німецький учений, біолог Г. Вінклер: «Уміння миритися з недосконалістю інших є ознака справжньої гідності».                            

Іноді людям важко виявляти толерантність до інших. Вони не вміють і не хочуть примиритися з особливостями (чи характером) певної особистості, певної нації, певного суспільства. Це зумовлено, передусім, унікальністю, неповторністю кожної особистості, кожної нації, кожного суспільства… Ви погоджуєтеся з тим, що всі ми є унікальними і неповторними?» (учасники висловлюються).               Давайте перевіримо це за допомогою вправи «Неповторні листочки»

1.3. Вправа «Унікальні листочки»

Візьміть свої аркуші і виконуйте той алгоритм дій, які я вам буду пропонувати. Як виконують дії інші учасники дивитися забороняється. Дії необхідно виконувати швидко. Починаємо:

1. Складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
2. Знову складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
3. Ще раз складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
4. І ще раз складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
5. Розгорніть аркуш.

Подивіться на свій аркуш і на аркуші учасників тренінгу.

Запитання для учасників:

1. У всіх однакові вийшли роботи? (ні).
2. Чи можемо ми сказати, що хтось виконував роботу неправильно? (ні).
3. Чому аркуші після відрізання такі різні? (всі ми різні, у всіх свій характер, свої особливості поведінки тощо).
4. Чи можемо ми сказати, що ті, хто відрізував аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? (ні).

Учитель. Можливо, у житті буває так, що ми оцінюємо людину лише з огляду на те, чи робить вона так, як ми.

 

2. Тема толерантності в романі Гарпер Лі «Вбити пересмішника»

 

Тема толерантності проходить через велику кількість творів світової літератури. Іноді ця тема – головна в творі. Ось, наприклад, як у чудовій книзі, що входить до списку Великих американських романів, романі Гарпер Лі «Вбити пересмішника». Цей твір на мою думку увібрав в себе майже всі грані толерантної поведінки.

(Слайд Гарпер Лі. Вбити пересмішника)

 

2.1. Історія виникнення та сюжет твору

 

Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника» привернув до себе увагу відразу ж після виходу з друку в 1960 році . Твір вирізняється душевністю й гумором, хоча й порушує серйозні питання насильства та расової нерівності. В ньому представлені найгостріші проблеми людства, що актуальні й сьогодні. У ньому є несправедливість і жорстокість, неприйняття людей через розбіжності характерів та зовнішності, гноблення та підступність.

Сюжет розгортається навколо зворушливої історії однієї сім'ї, яка проживає у невеликому містечку під назвою Мейкомб, штат Алабама. Вся дія відбувається в період тридцятих років минулого століття, у часи Великої депресії, а саму історію оповідає нам дівчинка у віці восьми років. Расова дискримінація в США була досить поширеною проблемою тих часів, таким чином населення було поділене на «білих» і «чорних», за законами  штату чорношкірі громадяни не мали права займати в автобусах перші чотири ряди, оскільки вони призначалися «тільки для білих» (про це свідчив напис при вході), афроамериканці жили в окремих районах на околицях міста, займалися тяжкою працею або наймалися на роботу до «білих», негри мали й окремі церкви.

І щоб ви краще розуміли атмосферу твору, пропоную подивитися невеликі ролики (слайд сегрегація)

 

2.2. Головний символ твору, сюжетні лінії

 

Учитель. Вже в назві роману бачимо його головний символ - пташка пересмішник.

(слайд пересмішник)

Убити пересмішника - найстрашніший гріх, говорить Аттікус. І насправді це так. Пташка нікого не чіпає, не псує рослини, не шкодить людям. Вбити його - значить створити безглузде зло, незаслужене вбивство.

(Слайд сюжетні лінії)

У творі два пересмішника - Том Робінсон і Страхолюд  Редлі. Том поплатився за свою доброту намагаючись допомогти, як йому здавалося, бідній дівчині. А цим самим він нарвався на неприємності. Батько головної героїні, Аттікус Фінч, намагається виправдати негра, який нібито зґвалтував білу жінку. Місто ділиться на дві частини. Велика засуджує адвоката і вимагає посадити обвинуваченого на електричний стілець без всяких розглядів, через те, що він «чорний». А «чорний» в 30-і роки в Алабамі, та й у багатьох інших, переважно південних штатах, автоматично винен у всіх бідах, так як він дикун, тварина, що живе в гріху і не бажає з цього гріха вибиратися.  І це вірно навіть тоді, коли пристойного негра звинувачує найнеблагополучніше сімейство міста, глава якого, Боб Юел, до речі кажучи, внесений до списку ста найбільших літературних лиходіїв всіх часів. Незважаючи на думку інших, для Аттікуса, батька головної героїні, це була справа гідності: «Це їхнє право, і їхню думку треба поважати (…). Але для того, щоб жити по совісті з іншими людьми, я повинен жити в злагоді з власною совістю. Діяти по совісті не завжди означає погоджуватися з думкою більшості».

І зараз до вашої уваги фрагменти екранізації цього роману, на яких саме суд над Томом Робінсоном. Пропоную уважно подивіться ці три фрагменти.

(відео суд 1, 2 ,3)

Питання учням:

Отже, на вашу думку, хто говорить правду?

Як гадаєте чию версію визнає суд?

А чому вони так вирішили?

Чи вірно вони вирішили?

 

Учитель. Страхолюда  Редлі взагалі вважало маніяком все місто, його боялися як вогню.

Ось подивіться як Джем описує Страхолюда своєму другові.

(відео Страшила 1)

У персонажі Страховиська криється вся інтрига, Ґарпер Лі надала простір читачеві знайти причину його самітництва, скритності та його тяги до дітей.

З нашого погляду, Артур Редлі, мов фантом, є присутнім протягом усього роману. В юнацтві він припустився помилки, за що поніс суворі покарання батька, це і стало причиною його замкненості. Він не виходив зі свого будинку, що ще більше додавало загадковості його персоні. Але Редлі був одним із самих найдобріших жителів Мейкомба. Він дбав про Джіма з Всевидьком, нехай непомітно для них самих.

(Фрагмент Страшила 2)

Втручання Артура  Редлі дозволяє дівчинці та читачам іншими очима подивитися на Страховиська. Можливо, уперше в житті вона намагається «влізти в його шкіру і походити в ній», коли стоїть під вікнами будинку Редлі. І зовсім несподівано для себе Джин-Луїза починає розуміти право людини жити так, як вона хоче, як вважає за потрібне. Із жахливого Страховиська Артур перетворюється на нещасну людину з дуже чуйним серцем, «пересмішника», який також потребує людської уваги й любові.

 

Том Робінсон і Страховисько Редлі – дивовижні й трагічні образи, у чомусь дотичні один з одним. Один – темношкірий, пізнав у житті тільки ненависть, наклепи й несправедливість лише тому, що надумав народитися з іншим кольором шкіри. Несправедливо засуджений, він не заподіяв у житті нікому жодного зла, нарешті, вбитий людською жорстокістю. Інший – так і залишається наполовину загадкою, таємничий сусід, приречений коротати життя за стінами старого будинку, той, хто рятується, можливо, від долі Тома й темряви людського серця. Він пізнав у житті лише одну радість – прихильність до сусідських дітей, став для них ангелом-охоронцем. Дві нещасних людини, два пересмішники, незахищені у своїй доброті й вразливості, із тих, хто приречений випробувати на собі недосконалість суспільства й людини.

Гарпер Лі в своєму романі змальовує всю силу зла расових забобонів , нерівноправності , нетерпимості , лицемірність законів , за якими живе більшість людей .

(Слайд цитата)

Всі ми рівні! І треба поважати бажання, спосіб життя і розуміти тих людей, які здаються дивними на перший погляд і живуть не так як ми.

Бути людиною – означає вміти відрізнити крик дикої птахи від наслідування пересмішника цьому крику; бути людиною – це збагнути, що «майже всі люди хороші, якщо їх, зрештою, зрозумієш»

 

2.3. Вправа «Я - висловлювання»

 

А зараз ми з вами потренуємось толерантній поведінці за допомогою такої вправи:

Вправа «Я» - висловлювання»

Я-висловлювання – форма висловлювання, коли людина говорить про свої наміри, своє бачення, свій стан і свої почуття, намагаючись не зачіпати і не звинувачувати оточуючих.

“Я-висловлювання” – хороший прийом, що часто застерігає конфліктні ситуації та допомагає людям краще розуміти один одного. Дійсно, часто ми починаємо говорити за когось або на когось «Ти мене образив», «Ти завжди так поводишся», «Ми чекали тебе раніше». Такі звинувачення легко переростають в конфлікт, а от перехід з “Ти”, на опис своїх почуттів, зазвичай пом’якшує ситуацію. «Мені не приємно чути такі слова», «Я почуваю себе ніяково в такій ситуації», або «Мене засмучує, коли ти запізнюєшся».

   «Я» - висловлювання – це промовляння в голос почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формування власної проблеми. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.

Схема побудови (слайд)

Необхідно описати ситуацію, що викликала напругу: «Коли я бачу, що ти…»; «Коли це сталося, то…»; «Коли я зіткнулася з тим, що…».

Вибирайте точні слова для передачі пережитого почуття: «Я відчуваю (біль, гнів, розчарування тощо)»; «Я не знаю, як сприймати…»; «У мене виникли труднощі…».

Причини і конкретика: «Тому що…»; «У зв’язку з тим, що…».

Наприклад:

Не варто: «Ти прийшов пізно»	Бажано: «Я хвилююсь за тебе, бо вже пізній час»
Не варто: «Ти не вигуляв собаку»	Бажано: «Я сподівалась, що ти вигуляєш собаку»
Не варто: «Ти мене дратуєш, коли не прибираєш у кімнаті»	Бажано: «Коли я заходжу у твою кімнату і бачу там безлад, мене це дратує, і в мене псується настрій»
Не варто: «Ти не маєш звички телефонувати про затримки»	Бажано: «Мені хочеться, щоб ти попереджав мене про затримки»

 

А зараз попрактикуємся в цьому виді спілкування. Перефразуйте наступні вислови:

Ти мене злиш!	Я серджуся.
Твій малюнок не такий гарний як мій!	Я пишаюся своїм малюнком.
Це через тебе я розлив молоко!	Я розлив молоко, вибач.
Ти ніколи не граєш зі мною!	Я хочу пограти з тобою.
«Ти ніколи мені не допомагаєш!»	Мені потрібна твоя допомога, допоможи мені, будь ласка.
«Ти мене не любиш.»	«Мені важливо прояв твоїх почуттів.»
«Чому ти весь час перериваєш мою розповідь»	«Мені складно концентрувати увагу. Дослухай до кінця і постав бажаний питання.»
«Для чого ти грубишь.»	«Некоректне поводження призводить до приниження гідності. Поважай мене, я постараюся бути терплячою.»
«Ти жахливий у своїй поведінці».	Твоя поведінка мене засмутила. Ти можеш бути іншим.
Ти без дозволу користуєшся моїми речами	Мені незручно, коли речі розташовані по інших місцях. Попроси дозволу, і я з задоволенням розповім, як ними користуватися і де вони знаходяться
Ти живеш своєю роботою	Мені самотньо вечорами без тебе
Ти мене не слухаєш	Мені важлива твоя думка, послухай мене

 

Кожен з нас час від часу потрапляє в конфліктні ситуації: із кимсь свариться, зазнає незаслужених звинувачень. Кожен по-своєму виходить із подібних ситуацій — хтось ображається, хтось «дає здачі», хтось намагається знайти конструктивне вирішення.

Питання до учнів

Чи можна вийти з конфліктної ситуації за допомогою толерантної поведінки, зберігши власне достоїнство і не принизивши іншого?

Схема гідного виходу із конфліктної ситуації (слайд):

1. Почни розмову з конкретного і точного опису ситуації, що тебе не влаштовує: «Коли ти накричала на мене при хлопцях...».

2. Вирази почуття, що виникли в тезує у зв’язку з цією ситуацією і поведінкою людини стосовно тебе: «...я почуваюся незручно...».

3. Скажи людині, як би тобі хотілося, щоб вона вчинила. Запропонуй їй інший варіант поведінки, що влаштовує тебе: «...тому наступного разу я прошу тебе висловлювати свої зауваження не у присутності моїх друзів...».

4. Скажи, як ти вчиниш у випадку, якщо людина змінить свою поведінку: «...тоді я прислухатимуся до твоїх зауважень».

 

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, “побутові війни”, кожному доцільно сформувати у собі толерантність, як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись, змінити в них те, що нам не подобається;

• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
• зберігати “власне обличчя”, знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

(Відео «Будь толерантним»)

 

І завершити нашу зустріч пропоную такою вправою:

   Вправа «П’ять добрих слів»

   Кожен з учнів має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку долоні написати своє ім’я. Потім  учень передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на вашу  думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти завжди заступаєшся за слабких», «мені подобається твій одяг»).

 

Оцінка й самооцінка: чи толерантні ви до оточуючих?

 

1. Якщо над Вами грубо пожартували, яка 

Ваша реакція?

а) сприймаєте цей як жарт;

б) ображаєтеся.

2. На ваш погляд, люди, які з вами дуже добрі, роблять це, дбаючи лише про свої інтереси?

а) так;

б) ні.

3. Вас дратують люди, які об'їдаються на святі?

а) не дуже;

б) так, більше їх не запрошу.

4. Якщо приятель, що був представлений у вашій компанії, намагається стати центром вечірки, що ви про нього думаєте?

а) який нахабний;

б) ви вдячні.

5. Ваша досить нудна подруга досить часто просить піти з нею до лікаря, за покупками. Що ви відповісте на її прохання?

а) іноді можна було б сходити й самій;

б) я зайнятий(а).

6. На вечірці хтось починає описувати переваги минулих років, говорячи про застарілі ідеали, які ви вважаєте давно віджилими. Як ви відреагуєте?

а) скажете, що його/її думка образлива стосовно ваших демократичних поглядів;

б) не станете слухати й постараєтеся піти якомога швидше.

7. Як ви відреагуєте, якщо довідаєтеся, що ваша подруга викликає ревнощі дружини вашого колеги?

а) мені все одно;

б) такі припущення мене ображають.

8. Якщо ви організували гру із друзями, то прагнете:

а) щоб грали все;

б) тільки ті, хто знає гру.

9. Що ви думаєте про екстравагантних людей?

а) навмисно поводяться так;

б) відрізняються від звичайних людей.

10. Яка у вас думка про людину, що втратила роботу?

а) з кожним може статися;

б) напевно, не виконував своїх обов'язків.

11. Відвідуєте людей, ідеї, культура й стиль життя яких протилежні вашими?

а) рідко;

б) часто.

12. Чи вважаєте ви «дурістю» пропозиції тих, хто хоче врятувати наркоманів?

а) так;

б) ні.

13. Чи часто вам доводиться підвищувати голос для підтримки своєї точки зору?

а) так;

б) ні.

14. Вам подобаються новини?

а) так;

б) ні.

15. Чи згодні ви з тим, що багато людей не можуть виконувати свій обов'язок?

а) так;

б) ні.

 

Відповіді

1 а  2 б  3 а  4 б  5 б  6 б  7 а  8 а   9 б  10 а  11 б  12 б  13 а  14 а  15 б

 

Оцінка результатів

 

Від 10 до 15 балів. Ви обдаровані значною гнучкістю розуму і здатні розпізнати жорстоке ставлення. Тому ви поважаєте думки й учинки, що відрізняються від ваших, за умови, якщо вони не шкодять вашій волі - інакше вам доводиться тактовно втручатися. Ваше терпіння вище за середнє. Можливо, така широта поглядів обумовлена високим рівнем культури або тривалим перебуванням за кордоном. На жаль, ті, хто вас погано знає, приймають вашу толерантність за слабкість, намагаючись мати з цього вигоду.

 

Від 5 до 9 балів. Ви є толерантною людиною, здатною зрозуміти погляди, відмінні від ваших. Вам подобається порівнювати свої ідеї з ідеями інших. Навіть якщо ситуація дуже напружена, ви намагаєтесь не бути занадто агресивним. Але перед невихованістю й брутальністю ваше терпіння знижується, і ви не пропустите можливість сказати правду тим, хто вас зачепив.

 

Від 0 до 4 балів. Ви дуже прямолінійні, у вас є чіткі принципи, які ви жорстко відстоюєте навіть тоді, коли немає необхідності. Вам важко спокійно говорити з кимось, хто дотримується протилежних поглядів. Легко збуджуєтеся через дріб'язок і починаєте кричати. Яка б не була атмосфера, завжди намагаєтеся нав'язати свою точку зору, а якщо не виходить, ідете, грюкаючи дверима. Ваша поведінка рідко викликає симпатію.