Практичне втілення інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури

Практичне втілення інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури

Сьогодні використання на уроці комп'ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють "осучаснити" урок літератури. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовує вчитель на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Я, наприклад, не просто продемонструю дев'ятикласникам навчальний фільм про Вільяма Шекспіра, а створюю проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомляю учнів про те, що режиссер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Дає проблемне завдання щколярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про В.Шекспіра. Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, послухати розповідь учителя, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного англійського письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення .

Інша інноваційна технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає створення учнями комп'ютерних продуктів: публікації, презентації, webсайту, блога. Для цього учні мають, як мінімум, володіти комп'ютерними програмами "Publisher" та "Power Point".

Працюючи в середніх класах, я зрозуміла значення застосування мультимедійних технологій у вивченні світової літератури. Так, у дітей середньої шкільної ланки (5-6 класи) відповідно до їхніх психолого-вікових особливостей ефективність засвоєння навчального матеріалу певною мірою залежить від візуалізації отримуваної інформації. П’яти-шестикласникам більше подобається розглядати ілюстрації, ніж читати сам текст. До того ж, концентрування уваги на окремому предметі чи явищі – нестійке і швидкоплинне. А це означає, що навчальні мультимедійні програми для учнів цієї вікової категорії варто будувати на основі візуальної інформації (добір ілюстрацій, використання кіно- та відеофрагментів, застосування анімації) у поєднанні з текстом художніх творів.

Наприклад, для п’ятикласників мультимедійні засоби “оживили” текст німецької народної казки “Пані Метелиця” та казки Г.К.Андерсена “Снігова Королева”та доречно відвідати Японію, використавши презентацію «Віртуальна екскурсія » в 5 класі перед вивченням хоку (додаток 3). Окрім виразного читання твору вчителем і учнями з екрана та підручника, завдяки ілюстраціям здійснювалася спроба формування абстрактного образу доброї пасербиці, що зустрічається у казках народів світу. Робота з дібраними до уроку ілюстраціями передбачала створення учнями власного, самобутнього образу, що і підтвердилося в намальованих дітьми ілюстраціях до казки.

 “Літературна вікторина” передбачала перевірку якості засвоєння учнями художнього твору, сприяла розвитку логічного мислення і зв’язного мовлення (додаток 4) Вміння працювати із текстом, орієнтуватися у прочитаному виявляла вікторина “Знайди у тексті”: подивившись на ілюстрацію до твору, діти знаходили та виразно зачитували відповідну цитату з тексту і як результат проведеної роботи – висока якість у засвоєнні теми.

На вступних уроках за творчістю Даніеля Дефо та Жуля Верна шестикласники перетнули кордони простору і часу, побачили письменників на численних портретах, працювали із репродукціями та ілюстраціями до творів “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо” та “П’ятнадцятирічний капітан” (дібраними із різних науково-літературних джерел та Інтернету), читали твір (з екрана та роздаткового матеріалу). До того ж, вони мали можливість зіставити прочитане з екранізацією. В результаті обсяг та насиченість матеріалу, що отримали школярі, можливість урізноманітнення видів і форм їхньої діяльності на уроці сприяли виробленню критичного, творчого мислення, розвитку зв’язного мовлення та виразного читання, а також духовно збагатили дітей. Підсумкове оцінювання  засвідчило, що рівень засвоєння цими учнями програмового матеріалу за даною темою досить високий.

Мультимедіа допомагають унаочнити теоретичні поняття, закріпити матеріал, актуалізувати опорні знання, підготувати учнів до сприйняття твору шляхом застосування фонових знань. Завдяки мультимедійним технологіям стає можливим широке урізноманітнення методів, форм та прийомів навчання, впровадження інтерактивного навчання – спеціальної форми організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Мультимедійні технології відкривають нові можливості для проектної діяльності. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня. Діяльність школярів може бути індивідуальною, парною, груповою для виконання конкретного завдання, розв’язання певної проблеми шляхом пошуку й дослідження із використанням різноманітних засобів для створення “продукту” – результату докладених зусиль. Це можуть бути учнівські публікації (газети, збірки, буклети, бюлетені), презентації, Web-сайти та інші матеріали. При комп’ютерному навчанні значно зростають вмотивованість учнів, їхня незалежність, а це приводить до підвищення самоконтролю в процесі навчання. Відповідно, зацікавленість учнів веде їх до створення творчих робіт із застосуванням сучасної техніки (розробка проектів, веб-сторінок тощо).

Суть такого виду діяльності зводиться до активної взаємодії учнів між собою, групового обговорення проблеми (завдання), пошуку оптимальних шляхів її розв’язання, зіставлення висловлених думок, що дає змогу розглянути проблему в різних ракурсах. Під час колективної дослідницької діяльності учні узагальнюють власні думки та формулюють спільні висновки, обирають одного представника від групи, який оприлюднює результати напрацювань. Після всіх виступів надається можливість колективного обговорення почутого, висловлення індивідуальних суджень, питань.

Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.

Особливо популярними у моїй роботі є ігрові проекти, де вчитель може задіяти артистично обдарованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Вдало вписуються у структуру уроку і елементи так званих довгострокових проектів: дослідницьких та інформаційних, які я використовую у вигляді випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій у ході вивчення нового матеріалу та як підсумок на етапі закріплення, систематизації і узагальнення знань (  довгостроковий проект по святкуванню двохсотріччя Т.Г. Шевченка).

Наприклад дуже люблю уроки випуски літературних газет, де працює група. Це захоплюючі уроки! Діти уявляють себе редакторами газет, кореспондентами,журналістами,директорами видавництва. Один урок учні створюють газету або збірку, а на другому уроці захищають її. Головний редактор пояснює вибір назви газети , художнього оформлення ,читає твори. Клас разом з учителем та директором видавництва вирішує хто був кращим, чия газета чи збірка мають бути надрукованими. І результат – галерея газет. Такі газети виготовляли з учнями на тему: «Літературний детектив за творчістю А. Конан -Дойля та Е. По,  «Снігова королева»  Г. К. Андерсена.

Здійснена мною апробація системи проектного навчання засвідчила її перспективність та педагогічну доцільність, оскільки сприяє забезпеченню життєво творчого розвитку учнів, створює ефективні передумови для становлення особистості (соціальної, полікультурної, інформаційної, комунікативної, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.