Презентація знайомить учнів з видатними байкарями,структурою байки,вмінням давати характеристику персонажам,складати сенкан та відгадувати кросворд.
Здається, байка просто бреше, А справді - правду мудру чеше. Про кого сказав Бабрій: "Він – раб, але мудріший від вільних; він некрасивий, але вищий від красенів” Головні персонажі байки "Квартет” І. Крилова. Найвідоміший французький байкар Перші поетичні байки належать Прозою байки писав Про кого Гоголь говорив, що його байки є книгою мудрості самого народу
Я колишній римський раб з Македонії, відпущений на волю римським імператором Августом. Я – сучасник таких імператорів, як Тиберій, Клавдій, Нерон. Але це не основне. Як ви думаєте – хто творець літературної байки? З яких часів вона стала самостійним і незалежним жанром? Так, я можу сказати з гордістю – це завдяки мені!
Я народився на Полтавщині в селі Великий Поділ. Як інші байкарі світу, в своїх байках засуджував зухвалість, жорстокість, несправедливість, рабську покірність, лінощі та легковажне ставлення до життя. Писав українською мовою. Перші мої байки "Вовк і кіт”, "Чиж та голуб”, "Лебідь, Щука й Рак” – фактично були перекладами відповідних байок Крилова
5 березня виповнюється 185 років від дня народження українського байкаря, поета – лірика Леоніда Івановича Глібова. Народився Леонід Глібов в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині, у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батьки були добрими, гуманними й освіченими людьми. Дитинство маленького Леоніда ( батьки ніжно називали його Льоликом) пройшло в селі Горби, Кременчуцького повіту. Малий Льолик заслуховувався українською піснею, зачаровувався народними звичаями та обрядами. Веселий і жвавий хлопчик любив усякі рослини, мав свою грядочку і вирощував на ній різні квіти. Початкову освіту Леонід здобув удома. Мати навчила його грамоти, місцевий священик – арифметики, латинської і грецької мов, і звичайно ж, Закону Божого. Потім він навчався в Полтавській гімназії. Там, відірваний від рідної домівки, він сумує за батьками. Сниться йому рідна хата, і туга виливається в поезії. Так народився перший твір – вірш «Сон». Але через хворобу, на жаль, юнак не закінчив гімназію. У віці двадцяти двох років Леонід вступає до Ніжинського ліцею вищих наук князя Безбородька. Тут свого часу навчалися М. Гоголь і Є. Гребінка, тут були добрі традиції і розумні вчителі. Однак нещасний випадок, який стався з його батьком, змусив Л. Глібова перервати навчання: переїжджаючи через Дніпро, батько провалився під лід, застудився і помер. Невдовзі померла і мати. Отож поет продовжив навчання і закінчив ліцей у 1855 р. вже одруженим чоловіком і знаним байкарем.
Чи не найкращі роки життя поет віддав давній мрії – виданню щотижневої газети «Чернігівський листок». Навколо неї згуртувалася найбільш прогресивна демократична інтелігенція України, що несла українському народу освіту. Згодом газету заборонили випускати. Під кінець 1867 року Леонід отримав посаду завідувача Чернігівською земською друкарнею, яку обіймав до кінця свого життя, проживаючи в Чернігові. Леонід Іванович писав фейлетони, підписуючи їх псевдонімом «Капітан Бонвіван», комедійні п’єси. Чи не першим в українській літературі Дідусь Кенир (також один із його псевдонімів) подарував дітям таку форму загадки , як акровірш. Його влучні вислови: «живий живе гада», «жуки в голові», «як по воді пливе», «тепер мовчи та диш», «чого не тямиш – не берись» – живуть і вічно житимуть у народі. Леонід Іванович цікавився також і театром. Він привітав та підтримав перші виступи на сцені Марії Адасовської – майбутньої славетної української актриси Марії Заньковецької. А тим часом доля не скупилася для нього на горе і печаль. Померла маленька донька, згодом дружина, він сам майже осліп. Помер 10 листопада 1893 року на 66-му році життя, заливши пам’ять про себе у своїх мудрих творах. Щирі, дзвінкі, життєдайні, напоєні мудрістю та добром твори Леоніда Глібова живуть і сьогодні.
Леонід Глібов “БАЙКИ”…малята вчать ті сонячні слова,Що, ніби чародійник з рукава,Ти сипав їм – і в доброті не схибив. Ці слова Максим Рильський присвятив Леонідові Глібову. Його звучні та життєдайні твори живуть і нині. Вони подолали відстань більш як у півтора століття, і свідченням тому те, що батьки й тепер уважають мораль цих байок сучасною, повчальною.
Інсценування байок. Робота над пам`яткою «Особливості виразного читання байок»1. Байки виконуються з відповідною розповідною інтонацією.2. Виразно читаючи байку, ви не «виконуєте роль» кожного з її персонажів, а лише інтонаційно підкреслюєте основні риси їхніх характерів. Виконавець — свідок описуваних подій, а не їхній учасник.1. Для байки характерні інтонації розмовно-побутового мовлення.2. Мораль байки — відома істина, а не відкриття. Тому виконавець не проголошує її, а ніби нагадує про її існування слухачам.
Якими рисами характеру володіють герої цих байок{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Котова наука. ОЛЕНАПЧІЛКАКотик Справедливий. Веселий. Пустотливий. Петрик. Лінивий. Хитрий. Егоістичний{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Зозуля і півень. Леонід. Глібов. Зозуля Хитра. Улеслива. Само-закохана. Півень. Хитрий. Улесливий. Веселий. Нерозбірливий. Горобець. Cправедливий. Розумний. Жвавий
Підсумок нашого уроку ми проведемо використовуючи прийом Сенкан. Назвіть іменник, який називає тему уроку. Означення цього іменника (два прикметники)Дія іменника (три дієслова) Речення із чотирьох слів,що передає ставленнядо цієї теми Висновок у формі іменника (синонім – асоціаціяз першим словом)