4 Чорно́бильська катастро́фа — екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням 26 квітня 1986 року четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення.
5 Характеристика АЕС Четвертий енергоблок ЧАЕС після аварії на мапі Європи Чорнобильська АЕС розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактори РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.
Загальний вигляд реактора РБМК: 1 - опорна металоконструкція; 2 - індивідуальні водяні трубопроводи; 3 - нижня металоконструкція; 4 - бічна біологічний захист; 5 - графітова кладка; 6 - барабан-сепаратор; 7 - індивідуальні пароводяні трубопроводи; 8 - верхня металоконструкція;9 - розвантажувально-завантажувальна машина; I0 - верхнє центральне перекриття; 11 - верхнє бічне перекриття; 12 - система контролю герметичності оболонок твелів; 13 - головний циркуляційний насос; 14 - всмоктувальний колектор; 15 - напірний колектор.
9 Аварія Фотографія території довкола Чорнобильської АЕС зі станції «Мир», 27 квітня 1997 Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходимчук. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин. Ситуація погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Причини аваріїПерше - це проектувальники , які стверджують , що основною причиною аварії є непрофесійна робота експлуатуючого персоналу блоку . Друге - це безпосередньо експлуатаційний персонал , який не менше аргументовано , доводить про наявність істотних недоробок в конструкції реакторів РБМК і перекладають відповідальність за те, що трапилося на проектувальників.
Катастрофа в Чорнобилі призвела до безпрецедентного радіаційного забруднення території України. Радіонуклідами забруднено 32 адміністративних райони Київської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської областей. Навіть за офіційними даними понад 4 млн чоловік зазнали внаслідок катастрофи радіоактивного опромінення. Лише прямі втрати від ліквідації наслідків аварії в 1986-1991 рр. становили 7,2 млрд крб; в 22 млрд крб оцінюються непрямі збитки за ці роки.
Більш як один мільйон 275 тис. гектарів сільськогосподарських угідь Київщини забруднено ізотопами цезію-137. З них понад 21 тисячі гектарів взагалі вилучені із сільськогосподарського обігу. Радіацією уражено майже 218 тис. гектарів лісів. З 1262 населених пунктів області 560 віднесено до зон радіоактивного забруднення. У них проживає понад 960 тис. чоловік - більше 48 відсотків населення Київщини. Понад 90 сіл, селищ і міст залишені населенням і стали безлюдними.
Забруднення довкілля В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів. Забрудненню піддалося більше 200 000 км2, приблизно 70 % — на території Білорусі, Росії і України. Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі.
Поширення радіації Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Велику Британію та острів Мен.
Героям Чорнобиля Коли зловісна блискавиця. Сторуко в серце уп’ялась,І опалила ваші лиця,І в танці дикому зайшлась,Коли вже й хмари спопеліли. У знавіснілому вогні, – Ви смерть приборкати зуміли. На тім, останнім рубежі. Не віддали їй на поталу. Світанків наших ніжний щем,Ви, як один супроти стали,Пекельним січені дощем. У тій жорстокій вереміїВи до кінця тримали бійІ пронесли свої надіїКрізь вогнецвіт своїх надій. Шумлять жита, як і раніше,Пливуть у небі літаки…За вас історія допише. Суворі подвигу рядки. Задворний В.
26 квітня 1986 року, сама того не відаючи, Україна стояла на один крок від вселенського апокаліпсису. Та цій страшній дійсності не дали справдитись мужність і відвага прип’ятських пожежників і нічної зміни атомної станції. Через кілька годин, їх, спалених радіацією, замінили інші. А далі відлік тих, хто ставав на вахту, пішов уже на тисячі… Від того страшного дня пройшло 30 років. Відлуння чорнобильської біди стихне не швидко. Її гостро відчуватимуть на собі й прийдешні покоління. Але ми маємо з оптимізмом дивитися в майбутнє, вчитися на помилках і робити все від нас залежне, аби подібна катастрофа більше не повторилася. Низький уклін і вічна пам’ять вам, герої-рятівники!
Чорна хмара. На землю невинну хмарою чорною, Впав темний чорнобильский дим. Спустошив будинки отрутою новою, Що й досi ми боремось з ним. Від хмари отруйноï, живучи новиною, Людей рятувать почали. І беззахисні юнi, сміливі героï За нас життя вiддали. Пожежу гасили нескорені люди. Не знали вони, що робить. Бо атомний сполох важко гаситиІ тяжче було кожну мить. Хочуть вони, щоб ми пам’ятали: Як подвиг великий здійснили в ті дні. Коли будували ці відчайдухи,Бетонний саркофаг на віки... Робота Ключки Романа, 13р., учня КЗ «НСЗШ №1 ім. О. Коваля»на конкурс власних віршів «Вони врятували не лише життя», вчитель Косова О. В.
І зникло життя навесні…Буяло життя, квітували дереваІ люди щасливі жили. Родини веселі гостям раділи І діти здорові росли. Та раптом зупинився час…26 квітня реактор четвертий. Вибухом смерті Землю накрив. Радіаційним пилом припорошив.І зникло життя навесні…Пожежники звідусіль приїжджали. Про радіацію вони, навіть, не знали. Туннелі тижнями беззахисні копали. Небачену смерть герої сховали. Наше майбутнє вони врятували. Слава героям і досі лунає. Пам'ять про них у серцях не вмирає! Робота Ільгова Олексія, 12р., учня 6 кл. КЗ «НСЗШ №1 ім. О. Коваля»на конкурс власних віршів «Вони врятували не лише життя», вчитель Косова О. В.