Презентація до уроку читання у 3 класі " Харківський цирк"

В цирк ми бавилися з братом. Був Сергійко акробатом. Я жонглером справжнім стала: ось, тарілки вже дістала. Глядачі — сусідські діти — принесли до цирку квіти. Ми виставу починали — по дивану пострибали. Як жонглер, я справу знала і тарілки підкидала. Всі сміялись та раділи, як вони униз летіли, а ще більше веселились, як упали і розбились. Доведеться акробату швидко фокусником стати, бо уже через годину прийде мама з магазину.

Емблема харківського Державного цирку

Хоч дві руки він має , Шість м’ячів разом спіймає, Кілька яблук , тарілок, Факелів, булав, квіток, І нічого не поб’є. Відгадайте , хто то є?

жонглер

Хто ж це, хто такий хоробрий , але й добрий ! Вчить ведмедів танцювати , а собак в футбола грати, Мавп катає на санях , зайченяток на вовках, Лева й тигра обіймає …

Дресирувальник

Ірина Миколаївна Бугримова

Ілюзіоніст

Я не цуценя

Нещодавно у Сергійка були іменини. Гарних іграшок ще більше стало у хлопчини, бо родичі і сусіди, рідні мама й тато дали йому подарунків багато-багато: білий катер, синю дзиґу, зайця заводного ще й — такого великого! — клоуна смішного. Клоун кліпає очима, розмовляти вміє. Що йому Сергійко скаже — все він розуміє.

Сергійко. Давай віршики складати. Боба. Я не знаю, як віршики складають. Сергійко. Дуже просто. Я тобі зараз скажу слово, а ти придумай до нього таке слово, щоб було прикладно. Я скажу лопата, а ти скажи хата. Боба. Значить, треба, щоб слово прикладалося? Сергійко. Еге ж, хата — лопата, ніжка — кішка. Боба. Зрозуміло. Кажи слова. Сергійко. Раз-два, кажу слово голова. Боба. Шапка!

Сергійко. Ні, Бобо, не зможеш ти віршики складати. Нема у тебе хисту. Боба. Неправда! Умію, умію! Сергійко. То спробуй скласти віршика про собачку. Боба. Будь ласка. Гака-мака-бака-лака! А на вулиці собака. Сергійко. Не годиться. «Гака-мака» — таких слів немає... Боба. Нічого, що немає. Слухай! Я зараз складу віршика про себе. Гоба-лоба-чоба-тоба, я веселий клоун Боба! Сергійко. Ні, так віршики не складають. Не буде з тебе поета. Боба. Реба-леба-меба-деба, як не буде, то й не треба!

Сергійко. А ти ноти знаєш? Боба. Знаю. Сергійко. Всі? Боба (співає). Боба ноти знає всі: до-ре-мо-ре-тру-ля-сі. Сергійко. Треба казати: до-ре-мі-фа-соль-ля-сі. Не знаєш ти нот. Боба. Нехай буде й так. Боба всіх не знає нот: до-ре-море-суп-компот! Сергійко. Несерйозний ти, Бобо. Не вийде з тебе музики. Боба. До-ре-море-суп-компот! Я не хочу знати нот. Сергійко. Бобо, йди сюди. Я тебе щось хочу запитати. Боба. Питай. Сергійко. Ти вмієш загадки відгадувати? Боба. Я все вмію.

Сергійко. Тоді слухай мене уважно. Я тобі розкажу віршика, а ти в ньому повинен відгадати останнє слово. Боба. Я готовий. Сергійко. Є у мене дядько льотчик. Він літає швидко так! Візьме він мене з собою і посадить на... Боба. І посадить на будяк! Сергійко. Що ти таке вигадав? На літак посадить, а не на будяк. Ану, ще відгадай! Боба. Кажи загадку! Сергійко. Дуже весело мені: їду верхи на... Боба. їду верхи на свині! Угадав! Угадав! Сергійко. Та не на свині, а на коні. Хто ж на свині їздить? Боба. Ти на коні, а я на свині. Мені байдуже, на чому їздити, я ж клоун. Ру-ду-ду! Ру-ду-ду! Завтра в цирк я піду. На собачці й на свині буду там кататися. Буде весело мені, будуть всі сміятися.

Клоун Боба потягнувся, Раз нагнувся, два нагнувся. Руки в сторони розвів - Мабуть віршик загубив. А щоб віршик відшукати, Треба нам навшпиньки стати. Фізкультхвилинка

Харківський цирк залишається улюбленим місцем дозвілля харків'ян і гостей міста, де глядачі незмінно одержують заряд оптимізму, де веселі жарти, запаморочливі трюки, наші "брати менші" радують: своїм мистецтвом і дарують людям гарний настрій!