Саме під таким псевдонімом Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська увійшла до плеяди українських письменників. Батько – німецького походження, мати – українка. Вони плекали в своїх дітях любов до Батьківщини, любов до Бога. Крім батьків, дідусь Микола Волошин, який був священиком у сусідньому селі Заріччя, мав великий вплив на дівчинку. Марійка, коли була ще дитиною, їздила з дідусем на возі в сусідні села на празник. Дідусь мав велику бібліотеку, пізніше Марійка з неї багато почерпнула для себе. Марійчині батьки часто переїжджали, можна сказати, по всій Гуцульщині, а малу Марійку залишали в дідуся, де її доглядала бабуся та тітки.
Марійка Підгірянка – дитяча поетеса, дана Богом. З її поетичного пера віддзеркалюється любов до дітей. Вона передає любов до неньки-України, до рідної матусі та любої бабусі. Пише і на релігійну тематику: про Великодні та Різдвяні свята. Марійка Підгірянка для нас усіх є прикладом доброї матері, дружини, вчительки, поетеси, бабусі, а головне – великої свідомої українки.