Презентація-доповідь "МАЛЯРСЬКА ТВОРЧІСТЬ Т. Г. ШЕВЧЕНКА - ВИДАТНЕ ЯВИЩЕ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА"

Заклад професійної(професійно-технічної) освіти“Дунайський центр професійної освіти”Малярська творчість Т. Г Шевченка-видатне явище вісторії українського образотворчого мистецтва(педагогічні читання) викладачки української мови та літературиІльченко Інни Сергіївним. Ізмаїл - 2023 Доповідь

Малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство. Леонардо да Вінчі

Утвердження реалізму в українському живописі та графіці першої половини ХІХ ст. пов’язане з ім’ям Т. Г. Шевченка

Реалістичний жанровий живопис на Україні бере початок з картин Т. Г. Шевченка “Катерина” та “Селянська родина”“Катерина”(1837 р.)“Селянська родина” (1843 р.)ppt_x

Шевченко прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення. Особливо великою була слава Шевченка як майстра світлотіні, і зовсім не випадково сучасники називали його “російським Рембрандтом”. Шевченко першим з українських художників відкинув канони офіційного академічного мистецтва і звернувся до зображення життя народу з позицій реалізму й справжньої народності.

Аналіз малярського доробку Т. Шевченка розпочинається здебільшого з картини“Погруддя жінки” або “Жіноча голівка” ppt_xppt_x

Збереглося кілька учнівських копій з брюлловських творів, виконаних в роки навчання в Академії“Перерване побачення”“Голова матері”“Сон бабусі і внучки”

Життєвий дослід селянина-кріпака допоміг Шевченкові порівняно швидко звільнитися від ідеалістичних естетичних настанов та вузькихтематичних рамок академічного мистецтва й звернутися в своїй практиці живописця й графіка до відтворення фактів і явищ реальної дійсності. Важливим етапом на цьому шляху буда поява одного з найвидатніших його мистецьких творів – картини “Катерина”

В роки навчання в Академії Шевченко починає активно працювати в книжковій графіці. В цей період він виконав ряд ілюстрацій до творів Г. Ф. Квітки-Основ'яненка (малюнок «Знахар» до однойменного твору), М. В. Гоголя (сепія «Зустріч Тараса Бульби з синами»), М. І. Надєждина (малюнок «Католицький чернець» до твору «Сила волі»), В. Шекспіра (малюнок «Король Лір» до однойменного твору) та автоілюстрацію до своєї поеми «Слепая» (малюнок «Сліпа з дочкою»).“Сліпа з дочкою”“Зустріч Тараса Бульби з синами”

“Король Лір”“Католицький чернець”“Знахар”

У цей період Шевченко виконав у різній техніці (олія, акварель, олівець тощо) значну кількість творів портретного жанру, які засвідчили подальше його зростання як портретиста. В порівнянні з портретами попереднього періоду ці творивідзначаються значно глибшим проникненням у внутрішній світ людини, вищим рівнем мистецького виконання, більшою різноманітністю композиційних прийомів.“Портрет Маєвської”“Портрет Горленко”“Портрет А. Лизогуба”

Всі без винятку малюнки-пейзажі Шевченка виконані з натури, і в цьому полягає одна з їх найважливіших особливостей.

За тематикою малюнки-пейзажі Шевченка 1843-1847 рр. можна поділити на дві групи. До першої належать зображення сільських краєвидів, які чимось приглянулись художникові, до другої - пейзажі з зображенням історичних та архітектурних пам’ятників. За тематикою малюнки-пейзажі Шевченка 1843-1847 рр. можна поділити на дві групи. До першої належать зображення сільських краєвидів, які чимось приглянулись художникові, до другої - пейзажі з зображенням історичних та архітектурних пам’ятників.

чином,селян з їхніми щоденними заняттями,а також речей господарського побуту та свійських тварин(вози,чумацькі мажі,ясла,корита,корови,свині…). Особливо улюбленими пейзажними мотивами Шевченка є зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів річок, ставків, урочищ.

Шевченко рідко малював “чисті” пейзажі, майже в кожному його малюнку знайдемо зображення людей, головним чином, селян з їхніми щоденними заняттями, а також речей господарського побуту та свійських тварин.

Багато уваги приділяв Шевченко зарисовці історичних, головним чином, архітектурних, пам’ятників 12-17 ст. Малюнки з зображенням церков,стародавніх руїн, монастирів є цікавими зразками так званого архітектурного пейзажу.

Увіковічив художник багато історичних та архітектурних пам’ятників Києва, присвятивши їм малюнки “Аскольдова могила”, “Васильківський форт у Києві”, “Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі ”, “Києво-Межигірський монастир” та ряд начерків на альбомах.

У Почаєві художник виконав чотири малюнки з зображенням лаври “Почаївська лавра з заходу”, “Почаївська лавра з півдня”, “Вид на околиці з тераси Почаївської лаври ” та “Собор Почаївської лаври (внутрішній вигляд)”“Вид на околиці з тераси Почаївської лаври ”

Пам’ятники місцевої архітектури Густина зображені на малюнках “В Густині. Церква Петра і Павла”“Брама в Густині. Церква св. Миколая ”ppt_xppt_x

У Чигирині створено пейзаж “Чигиринський дівочий монастир”

Особливий інтерес викликають малюнки, присвячені зображенню історичних та архітектурних пам’ятників, пов’язаних з подіями визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького. Це, передусім, малюнки “Богданові руїни в Суботові” та “Богданова церква в Суботові”.

. За час перебування в експедиції у 1848 і 1849 рр. Шевченко виконав з науковою метою значну кількість малюнків із зображенням приаральських краєвидів, у яких виявив себе неабияким майстром реалістичного пейзажу(“ Пожежа в степу ”, “Форт Кара-Бутак ”, “Джангис-агач”, “Укріплення Раїм”, “Крутий берег Аральського моря ”,“Низький берег острова Ніколая ”, “Місячна ніч на Кос-Аралі”).

“Форт Кара-Бутак”“Укріплення Раїм”“Пожежа в степу”“Місячна ніч на Кос-Аралі”“Низький берег острова Ніколая”“Джангис-агач”

Подорож в Кара-Тау була після Аральської експедиції періодом нового творчого злету Шевченка-пейзажиста. ppt_x

В роки заслання Шевченко виконав чимало жанрових малюнків. Це головним чином сепії, сюжетами для яких послужили сцени з життя й побуту місцевих жителів-казахів, та малюнки, які розповідають про обставини життя самого художника на засланні.

В останні роки заслання (1856-1857) Шевченко виконав ряд жанрових творів на біблійні, античні та літературні теми (“Благословіння дітей”, “Святий Себастян”, “Мілоп Кротонський”, “Нарцис та німфа Ехо”, “Діоген”, “Телемак на острові Каліпсо” та деякі інші), в яких він продемонстрував свою високу майстерність рисувальника.“Телемак на острові Каліпсо”“Нарцис та німфа Ехо”“Діоген”

Із портретів Шевченка, виконаних на засланні, виділяються портретні зображення польського політичного засланця Хоми Вернера, М. Ф. Савичева, К. А. Баженової, коменданта Новопетровського укріплення І. О. Ускова та його дружини А. О. Ускової.

Автопортрети Шевченка1847 р.1849 р.1849 р.1840 р.1850 р.1851 р.

Автопортрети Шевченка1849-1850 рр.1849-1850 рр.1857 р.1857 р.ppt_xppt_x

За короткий час напруженої праці Шевченко досяг у галузі офорту й акватинти таких успіхів, що став одним із найвидатніших офортистів в Росії. У цій техніці він виконав у 1858-1860 рр. ряд портретів (художника-академіка Ф. А. Бруні, конференц-секретаря Академії мистецтв П. Толстого, видатного скульптора П. К. Клодта та ін), а також кілька своїх автопортретів, датованих 1860 роком.

1861 р. Автопортрети останніх років Шевченко виконував на основі фотографій, за винятком автопортрета з свічкою, в основу якого покладено малюнок, зроблений художником ще в молоді роки. Як правило, це зображення погрудні, більш-менш однотипні за композицією, хоч з боку манери виконання відзначаються певною різноманітністю.

На сьогодні налічується 875 творів Шевченка – художника, живописця, рисувальника, гравера. Малярська творчість Шевченка – видатне явище в історії українського образотворчого мистецтва.

Дякую за увагу!