Детектор брехніБатько Полліанни був лікарем. Сім’я була бідною. Дівчинку взяла на виховання сестра матері. Дівчинка мріяла про велику кімнату з картинами і килимами. Полліанна була веселою і радісною. Тітку Поліанни звали Ненсі. Тітка Поллі дала прочитати книгу Поллінні про Робінзона Крузо. Улюблена гра Полліанни – це хованки. Тітка турбувалася про дівчинку з обов’язку. Незнайомець, з яким познайомилася Поллінна на вулиці, був завжди веселим. Поллінна дуже любила своє ластовиння. Волосся у дівчинки було чорне. Неправда. Правда. Правда. Правда. Правда. Неправда. Неправда. Неправда. Правда. Неправда. Неправда. Неправда
Полліанно, Полліанно,Хто ти, дівчинко моя?Совість, ангел чи спасіння. Наших душ від забуття. Ти, як промінь сонця, світиш,Як послання із небес. Ти, як ангел мій, дитино,Світлу радість нам несеш. Дай же, Боже, нам щоднини. Вчитись жити так, як ти -Сумувати лиш хвилини,А радіти цілий вік!