Орфографія(грецьк. orthos — прямий, правильний, рівний і grapho — пишу) — розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів; загальноприйнята система правил національної мови щодо сп. Неправильне написання слів називають орфографічною помилкою (уживання апострофа, подвоєні приголосні, правопис складних слів та ін.). Написання, що не регламентується правилами, винятки з правил треба перевіряти за орфографічним словником.
Принципи української орфографіїЗа фонетичним принципом («як чую, так і пишу») позначають: усі наголошені голосні: ка́зка, го́вориш, ку́хня; ненаголошені [а], [у], [і], а також [о], що стоїть не перед складом із наголошеним [у] або [і]: казати, купатися, молоко;префікс с- перед кореневими к, п, т, ф, х: сказати, спитати;групи приголосних, що утворилися внаслідок спрощення: проїзний, щасливий, тиснути;групи приголосних [ств], [цтв], [зтв] і суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк-, що утворилися внаслідок додавання суфіксів до основ: птах — птаство, ткач — ткацтво, убогий — убозтво, чех — чеський; чергування приголосних: рука — на руці — ручка, нога — на нозі — ніжка, вухо — на вусі — вушко.
Принципи української орфографіїІсторичний (традиційний) принцип правопису полягає в тому, що слова, окремі частини слів чи букви пишуть так, як це робили раніше, за усталеною традицією, але їхнє написання не можна пояснити в сучасній мові дотриманням фонетичного або морфологічного принципів. Наприклад, подвоєні літери в іншомовних словах: Марокко, Руссо, голландець.
Принципи української орфографіїСмисловий (диференційний) принцип вимагає різного написання:однозвучних слів, що мають різне значення (омонімів): Лев (ім’я) — лев (тварина); Захід (країни Західної Європи) — захід (частина світу); паронімів: греби — гриби; кленок (від клен) — клинок (від клин); префіксів пре-, при-: пречерствий — причерствілий; слів разом та окремо: в день народження — приїхали вдень та ін.
Ненаголошені е, и. Е пишутьу сполученнях -еле-, -ере-зелений, берегпри чергуванні з ілетіти — літати, променистий — проміньпри зміні форми слова чи при словотворенні е випадаєшевця — швець, праведний — правдау дієслівних коренях -бер-, -мер-, -тер-, -дер- і под. (без суфікса -а-)вибереш, витерти, видеремоякщо в наголошеній позиції — евесна — весни, веслувати — весла
«Коректор»: знайди орфографічну помилку, назви орфограму. Просьба, бородьба, косьба, зцідити, ягідка. Свято, бур’ян, моркв’яний, торф’яний, буряк. Тьмяний, різьбяр, радість, сміх, іньший. Безжурний, зфотографувати, безкисневий, створити, розповісти. Контрастний, пестливий, баластний, областний, форпостний. Машинний, змінний, орлинний, цінний, старанний.
«Коректор»: знайди орфографічну помилку, назви орфограму. Контрреволюція, коллектив, панна, імміграція, мадонна. Цистерна, кипарис, диаграма, режисер, симпатія. Три-кут-ний, да-ле-кос-хід-ний, хо-джу, ро-зум. Хтозна-що, де-не-де, по-своєму, день-у-день, як-не-як. Тихенько, берег, кишеня, арифметика, велитень. Глибокий, вогнигасник, вуличка, виноград, близенько.
Розподільний диктант Бл..зенько, ос..литися, хв..люватися, оп..нитися, справ..дливий, греб..лька, розп..тати, р..вти, тр..мати, зш..вати, дал..чінь, неприм..ренний, поч..нати, вир..нати, сп..нити, дят..л, ст..лити, ущ..мити, тр..вога,в..селка, оц..нкований, в..ршина, ч..рвоніти, д..рева.
Як на ЗНОЛітеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка. А вар..во, вул..чка, вовч..ня, схов..ще. Б кот..чок, печ..во, виховат..ль, вогн..ще. В водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..во. Г русалч..н, кринич..нька, парканч..к, згар..ще. Д плет..во, порадн..ця, посміхов..сько, доньч..н