Презентація "Основні групи фразеологізмів"

Урок української мовиу 10 класі на тему: «Основні групи фразеологізмів»Підготувала:вчитель української мови та літературивечірньої(змінної)школи №20 м. Києва. Вакула Наталія Олександрівнаstyle.colorfill.colorfill.type

Приклади: Довідкове бюро. — Сорока на хвості принесла. Знайомство з об’єктом. — Узяти на мушку. Розшук по сліду. — Спіймати на гачок. Графологічна експертиза. — Вилами по воді писано. Задача з багатьма невідомими. — Троянський кінь. Речовий доказ. — Вивести на чисту воду.

Групи фразеологізмів:Ідіоми (своєрідні неповторні вирази якоїсь мови, найчастіше неперекладні: про людське око, тихо хоч мак сій, бити байдаки, скакати в гречку). Ідіоми не можна перекладати буквально, слід добирати відповідний вислів у мові, якою він перекладається. Наприклад, російському звороту чертям тошно в українській мові відповідає аж пекло сміється. Приказки (друзі пізнаються в біді; розум за гроші не купиш). Прислів’я (мир та лад — великий клад; не місце красить людину, а людина місце). Афоризм (узагальнена, закінчена глибока думка певного автора, висловлена у відточеній, відшліфованій формі. Характерними рисами афоризму є влучність, несподіваність судження, здатність до самостійного існування: «Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив» (Леся Українка). Стійкі номінативні сполуки (охорона здоров’я, соціальна програма). Термінологічні вирази (науковий апарат, непряма мова, від переміни місць доданків сума не змінюється).

Сентенція — афоризм, що має повчальний зміст, життєву настанову: «Не зближуйся з людьми, у яких надто гнучке сумління» (Е. Делакруа). Максима — афоризм, у якому в короткій формі виражене певне моральне правило, етичний принцип: «Коли хочеш бути щасливим, будь ним» (Козьма Прутков). Парадокс — думка, що різко розходиться з усталеними поглядами й спочатку нібито суперечить здоровому глузду: «У генії те прекрасно, що він схожий на всіх, а на нього ніхто» (О. де Бальзак). Літературна цитата — цитата в художньому творі, що використовується для надання експресії, як засіб створення образності: «Караюся, мучуся… Але не каюсь!» (А. Малишко). Ремінісценція — відгомін у творі якихось мотивів, образів іншого твору

Основні джерела фразеологізмів: На основі спостережень за народним побутом, вчинками людей, родинними стосунками: водити за ніс (обманювати), з молоком матері (з раннього дитинства). На основі спостережень за світом природи: як вітром здуло (зникнути), заяча душа (боягуз). У результаті професійної діяльності: прошити поглядом (пильно оглядати), давати задній хід (відступати), кинути якір (зупинитися). З античної міфології: канути в Лету (зникнути безслідно), перейти Рубікон (зробити рішучий крок).Із Біблії: притча во язецех (те, про що всі говорять), агнець Божий (покірна, безвольна людина). Усна народна творчість (хатинка на курячих ніжках). З історії (іду на Ви, викинути ідола в Дніпро). З художньої літератури (Ромео і Джульєтта, воювати з вітряками)Із висловів відомих людей (афоризми): «Світ ловив мене, але не спіймав» (Г. Сковорода).