Мета кожного продуктивного уроку — сформувати вміння, використовуючи набуті знання. Досягається збільшенням часу активної самостійної (тренувальної) роботи кожного учня. Висвітлені рекомендації, як зробити урок продуктивним, а учнів привчити до самостійності
Задаються межі, умови, характеристики навчального матеріалу, що буде вивчатися далі. Роз'яснюються сподівання учителя. Чітке викладання мети. Визначення обсягу і структури майбутньої роботи.Інформація, у який спосіб будуть фіксуватися та оцінюватися результати. Завдання цього етапу такі: 1. Домогання усвідомлення наступних кроків у формуванні нових знань, умінь; 2. Забезпечення наступність і послідовність вивчення матеріалу, 3. Формування системи знань, умінь. Орієнтація
Побудова доступного учневі пояснення (розповіді) • Мова педагога проста, ясна, зрозуміла навіть дитині. Тон — веселий, подання — з гумором. • Розповідь максимально коротка, змістовна і глибока • Кожна ідея проілюстрована зрозумілим прикладом. • Кожна ідея (думка) проілюстрована малюнком. • Незрозумілі, тобто такі, що допускають подвійне тлумачення, слова відсутні. • Нові терміни вводяться дуже обережно й багаторазово пояснюються в різному контексті. • Розповідь системна — розбита на частини, пункти і підпункти. • Важливі думки і факти виділяються, ілюструються опорним конспектом чи «інтелектуальною картою».
ПРАКТИКА НА ПРИКЛАДАХ Не метушись ділом, дозрівай думкою. Перші практичні завдання обов'язково виконуються під орудою вчителя. Треба домогтися, щоб безпомилково були виконані саме перші дії, адже від цього залежить успішність наступної пізнавальної діяльності. Важливо дізнатися, чи готові учні приступати до практичної апробації навчального матеріалу. Пропонуючи практичні завдання, учитель з'ясовує: • чи можуть усі учні безпомилково пригадати і визначити всі поняття, терміни, про які йшла мова під час презентації; • чи можуть вони пригадати алгоритм формування нового вміння, визначити, скільки, яких кроків і в якій послідовності входить до нового вміння.
КЕРОВАНА ПРАКТИКА Перш ніж перейти до самостійного виконання завдання, учень має достатньо опанувати всі необхідні для цього знання й уміння. Доцільно переходити до виконання самостійних практичних завдань тільки тоді, коли точність відтворення (оволодіння навичкою) у класі досягає не менше 80%. Рівні самостійної діяльності: 1. Відтворювальна діяльність, що зводиться до копіювання дії 2. Репродуктивна діяльність, що зводиться до повторення дії Може бути як неусвідомленою, так і усвідомленою; 3. Продуктивна діяльність — усвідомлене та самостійне виконання дій; 4. Творча діяльність, що передбачає самостійне перенесення набутих знань, умінь на нові об'єкти, процеси, галузі знань
Найпоширеніші види самостійної діяльності учнів1. Робота з книгою. Конспектування й реферування прочитаного — важливі навички, яких учні повинні набути в процесі класного читання; 2. Вправи і завдання: тренувальні, відтворювальні, репродуктивні, вправи за зразком, реконструктивні, продуктивні, творчі. Диктанти та перекази, твори та рецензії, критичні оцінки та рекламні оголошення;3. Задачі й приклади. Практичні та лабораторні роботи; 4. Тести, перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи; 5. Доповіді та реферати; 6. Виконання індивідуальних та групових завдань, пов'язаних із самостійними спостереженнями в природі, під час екскурсій, на літній виробничій практиці, на пришкільній ділянці, у теплиці тощо; 7. Самостійне здобування та оприлюднення інформації на задану тему з джерел масової комунікації; 8. Моделювання, конструювання, зайняття ремеслами; 9. Фізкультурна, спортивна, художня, вокальна, хореографічна діяльність; 10. Домашня навчально-пізнавальна діяльність.
Підвищенню ефективності самостійної роботи сприяють: 1)Багаторазове відточування, «шліфування» вмінь і навичок2) Збільшення тривалості виконання практичних завдань3) Інтенсивне спостереження за роботою кожного школяра на початковій стадії практики, тому що помилки, допущені на цій стадії, можуть закріпитися й надалі перешкоджати навчанню4) Закріплення успішного досвіду5) Рівномірний розподіл практичних вправ та рознесення загальної кількості практичних вправ на весь період навчання6) Тривалість проміжків між практичними вправами не повинна бути занадто великою
ДОМАШНЯ ПРАКТИКА Особливістю цього етапу продуктивного уроку є те, що виконання домашнього завдання розпочинається в класі, коли дзвінок сповіщає про завершення уроку, робота переривається на півреченні, півслові, півлітері. Бо краще запам'ятовуються перервані (тобто незавершені) дії, ніж дії завершені