Урок-подорож «У гості до Апострофа». Правила вживання апострофа. Тренувальні вправи

Про матеріал

Мета уроку: поглибити знання учнів правил вживання апострофа, розвивати здатність осмислювати й застосовувати вивчений матеріал; збагачувати словниковий запас п'ятикласників; удосконалювати навички правильно вимовляти й писати слова з апострофом; виховувати вміння бачити красу навколо себе.

В основі уроку – різноманітні форми роботи: бесіда, мовна розминка (скоромовка), читання звукового запису слів, творення від іменників прикметників з апострофом, письмо по пам'яті, розподільчий диктант, робота з прислів'ями, лінгвістична гра, вправа «Я редактор», сприймання тексту на слух та інші.

Перегляд файлу

5 клас Мова

У гості до Апострофа

Правила вживання апострофа (Тренувальні вправи)

Мета: поглибити знання учнів правил вживання апострофа, розвивати здатність осмислювати й застосовувати вивчений матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; удосконалювати навички правильно вимовляти й писати слова з апострофом; виховувати вміння бачити красу навколо себе.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Організаційний момент.

Сьогодні у нас незвичайний урок: нас запросив у гості сам Апостроф. (Слайд 1)

Чи поїдемо? А чи здогадуєтеся, чому він нас запросив? Що б ми мали йому продемонструвати? (Слайд 2)

Перед поїздкою ми повинні перевірити, чи готові до зустрічі з Апострофом.

Дайте відповіді на питання:

Що таке апостроф?
На що вказує апостроф?
Букви, після яких стоїть апостроф, означають твердий чи м’який звук?
Перед якими буквами ставиться апостроф?
Яке звукове значення мають ці букви після апострофа?
Чи ставиться апостроф перед я, ю, є, якщо вони позначають один звук?
Після яких приголосних ставиться апостроф?
Коли апостроф ставиться після префіксів?
Чи треба ставити апостроф у слові пів’ящика? Чому?
Коли ставимо апостроф після к?
Коли після губних апостроф не ставиться?
Коли апостроф не ставиться після р?
Чи поставимо апостроф у слові черв’як? Чому?

Отже, ви готові до подорожі. Рушаймо до каси за квитком.

А по дорозі, щоб не було нудно, промовмо скоромовку.

1. Мовна розминка. Скоромовка:

У Лук’яна в’язка м’яти. У Дем’яна дев’ять в’язок. (Слайд 3)

Ми біля каси. Придбати квиток можемо, виконавши наступну вправу. (Слайд 4)

2. Прочитати звуковий запис слів, записати слова графічно.

1 учень: [мор´ак], [подв’ірйа], [р´асний], [пйатни^eц´а], [підйом],

2 учень: [зйіхати], [пор´адок], [верфйу], [обйеднати], [ос´ін´:е],

3 учень: [вйазанка], [мйакий], [ц´в’ашок, [д´акувати], [бйец´:а]. (Слайд 5)

Придбавши квиток, біжимо на поїзд і творимо рядочок прикметників. (Слайд 6)

3. Утворити від іменників прикметники, позначаючи орфограму — апостроф. Після кожного слова вказати в дужках кількість звуків (за варіантами). (Слайд 7)

Жирафа, звір, мавпа, хлоп'я, корова, жаба, полива, морква, зоря, торф, камінь, тьма.

Їдемо поїздом, а за вікном – прекрасні картини. (Слайд 8)

4. Письмо по пам’яті. (Прослухати вірш, запам’ятати, а потім записати якнайбільше слів з апострофом.) (Слайд 9)

У п’ятницю, у надвечір’я, На подвір’ячку, під в’язом,

Як туманцем потягло, Вся зібралася сім’я:

Сонце плавно у міжгір’я Відпочить, побути разом

Спочивати попливло. Та послухать солов’я.

Вечоріє. На подвір’ї

Вся сім’я рядком сидить…

Перше випливло сузір’я:

Бавить, манить і мигтить. (Слайд 10)

Дорога довга, тому, щоб не було нудно, поміркуймо над питаннями:

5. Проблемне питання: чому у словах відв’язати, розм’якнути, зв’ялити пишемо апостроф, хоч там є збіг приголосних? (Слайд 11)

Ось і наша станція. Але далі треба добиратися автобусом. Водій чемно запрошує до салону, і ми займаємо свої місця. (Слайд 12)

6. Самостійна робота. Виписати слова з апострофом. (Слайд 13)

Черв..як, дзв..якнути, електрозв..язок, духм..яний, реп..ях, мавп..ячий, сором..язливий, медв..яний, тім..я, бур..як, верб..я, кр..якати, арф..яр, др..юк, дит..ясла, Р..єпін, узгір..я, п..юре, шістдесят п..ятий, б..юро, ар..єргард, М..юнхен.

ВЕРБ’Я – верби.

АР’ЄРГА́РД, у, чол. Частина війська або флоту, яка під час походу йде позаду головних сил з метою охорони їх від нападу.

Із перших букв слів у першій колонці має утворитися фразеологізм, що називає нечулу, байдужу людину. (Відповідь: черства душа).

7. Розподільчий диктант (записати слова у дві колонки – з апострофом та без апострофа).

Мавп..ячий, матір..ю, пір..їна, цв..ях, св..яткувати, трьох..ярусний, пів..яблука, черв..як, духм..яний, пам..ять, зв..язати, мр..яка. (Слайд 14)

У салоні – привітні бабусі. А мова їхня така колоритна, така мальовнича і дотепна. (Слайд 15)

8. Вставити замість крапок потрібні слова. Прочитати прислів'я, слова з апострофом записати у зошити транскрипцією.

В чужій хаті і __________ б'ється. В ноги кланяється, а за _________ кусає. У нього грошей, як у _______ пір'я. Усолодився, як _________ у хроні. Як усе __________, то не буде чого ковтати. Поки зайця вб'ють, то вола ______________.

Слова для довідок: п'яти, черв'як, святкувати, тріска, з'їдять, жаби. (Слайд 16)

От і село. А далі куди? (Слайд 17)

9. Лінгвістична гра «Закодоване слово». (Слайд 18)

Відгадайте «закодовані» слова, поясніть їх правопис.

Той, що має сильний, приємний запах; синонім до слів ароматний, запашний, пахучий. (Духмяний.)

Зародок квітки, листка або пагона рослини. (Пуп’янок.)

Той, що яскраво горить, палає; охоплений полум'ям. (Полум’яний)

Стежечка у траві приведе нас, куди треба. Тільки треба бути дуже уважними. (Слайд 19)

10. Виправити помилки:

1 ряд: Вюн, св’яткувати, хлопйя, соломяний, духмяний, слов’яни, дзв’якнути,

рибячий,

2 ряд: мавп’ячий, л’ється, медв’яний, сузір’я, пір’їнка, серйозний, повітр’я, без’язикий,

3 ряд: підйом, під’їхати, двохярусний, Лукянець, моркв’яний, торф’яний, юн’кор, дит’ясла. (Слайд 20)

І ось ми вже на місці. Як тут чудово! (Слайд 21)

11. Прослухати текст. Запам’ятати назви рослин. Порахувати слова з апострофом. (Слайд 22)

На зеленому подвір’ї панує трав’яний дух. Пахнуть ряст, рум’янок, кучерява м’ята. В’ються над квітами метелики. Повітря дзвенить голосами солов’їв, кропив’яночок.