Презентація "Українська Держава" Павла Скоропадського 10 клас

КРОССЕНСІІ У1917І УІІІ УІ V Узерно. УЦР

«Щоб не сталося, Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш річку повернутися, так само з народом: його не змусиш відмовитися від його ідеалів…» Павло Скоропадський

Проблемне питання: Гетьман П. Скоропадський « Політичний перевертень», «Диктатор» чи «Патріот »?

Тема «Українська Держава Павла Скоропадського»

Хронологічна сводка - Гетьманат(Гетьманська держава)- назва, яка використовувалась стосовно форми державності, створеної гетьманом П. Скоропадським. Офіційна назва – Українська Держава191819192019 29 квітня 14 грудня. РХ

«…німецько-австрійське військове командування оперативно дбало про приведення до влади в Україні такої сили, яка була б здатна виконати умови договору. Проте Центральна Рада, авторитет якої навесні 1918 р. неухильно падав, не могла цього зробити. За умов присутності в Україні іноземних військ, врятувати державні інститути УНР від зазіхань німецьких і австроугорських генералів могла лише широка й масштабна підтримка Центральної Ради з боку населення УНР, якої не було... 24 квітня 1918 р., німці підготували заяву про поточну й майбутню діяльність військ центральних держав на українських землях. У цьому документі говорилося про необхідність запровадження на території України військово-польових судів, звільнення з державних установ “неблагонадійних елементів” і відміну усіх заборон на вивезення з України продовольчих товарів і сировини, неможливість формування українського війська чи його цілковиту залежність від німецьких генералів [12, с. 31–32]. Робота з документом

Центральна Рада відмовилася визнати запропоновані окупантами вимоги і висловила з цього приводу протест …Це й визначило подальшу долю Центральної Ради як крайового органу державної влади в Україні. Згоду на вищезгадані умови, згідно з якими німецько-австрійське командування забезпечувало зміцнення своєї влади в Україні, окупанти сподівалися отримати від майбутнього диктатора Павла Скоропадського. Пошук альтернативи соціалістичній Центральній Раді привів німецьких військових дипломатів до доцільності спертися на консервативно-ліберальні кола і встановити традиційну для України минулих століть державну модель – Гетьманат…»Уривки з мемуарів Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр.: у 2-х т. – Т.ІІ: Українська Гетьманська Держава. – Ужгород,1932,ст.32

Робота з документом. Питання1. Як пояснював сам Скоропадський свій прихід до влади? 2. Які аргументи необхідної зміни влади наводить?3. Чи можно погодитись з наведеною аргументацією необхідності зміни влади? Чому?

Витяг з «Грамоти до всього українського народу»“Грамота до всього Українського Народу”Громадяни України! Всім вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відроджена Українська Держава стояла на краю загибелі. Врятувалась вона завдяки могутньому підтриманню Центральних Держав… Бувше українське правительство не здійснило державногобудування України, бо було зовсім не здатне до цього. Бешкети й анархія продовжуються на Україні, економічна руїна й безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним днем, і врешті перед найбагатшою колись Україною стає грізна мара голоду. При такім становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибоко сколихнуло всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домаганням негайно збудувати таку державну владу, яка здатна була б забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчоїпраці. Яко вірний син України, я постановив відкликнутися на цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади. Оцією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України… Гетьман всієї України Павло Скоропадський.29 квітня 1918 р. Київ. 

Підпис -Молебень на Софіївському майдані після проголошення Павла Скоропадського Гетьманом України. Київ, 1918 рік.

Підпис - Пан Гетьман за роботой

Система влади за гетьмана П. Скоропадського. Гетьман. Голова Ради. Рада Міністрів. Староста. Секретаріат на чолі з Державним. Секретарем Мала Рада Міністрів. Органи місцевого самоврядування. Земства. Міські зібрання

Внутрішня політика П. Скоропадського. Був налагоджений дієздатний адміністративний аппаратліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, відновлення в державі поміщицького землеволодіння; розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників.здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій, анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.

Національно-культурна політика П. Скоропадського. Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150; був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.

Національно-культурна політика П. Скоропадського24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський. Заснованов часи Гетьманату: Національний архів, Національна бібліотека, Національний музей, Український національний театр, Державний драматичний театр, Перша капела бандуристів та інші установи.

Володимир Вернадський (1863–1945) Перший президент Української Академії наук. У 1920 році став ректором Таврійського університету, а на початку 1922 року – директором Державного радієвого інституту. Наступні 5 років у Сорбонні читав курс геохімії, викладав у Карловому університеті в Празі, автор монографій “Нариси з геохімії”, “Біосфера”, “Кілька слів про ноосферу” та інших, організатор відділу живої речовини в АН СРСР, Комісії з вивчення важкої води, вивчення проблеми “життя в космосі”.

Нарбут Георгій Іванович Український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

Державна печатка. Герб. Прапор

Зовнішня політика П. Скоропадського. Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами; у період гетьманату Україну визнали 30 країн, a 10 із них мали свої представництва в Києві; Україна мала своїх представників у 23 країнах;підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася анексувати (захопити) східногалицькі землі та Холмщину;було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.

«Подвійний щоденник» {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Українська Держава»Критерії для порівняння. УНР за часи УЦР Форма державного устрою  Верховна влада  Кордони  Державна символіка  Збройні сили  Державна мова  Права громадян  Трудове законодавство, земельне питання  Грошова система  Національно-культурна політика  Релігійна політика  Зовнішня політика 

Кордони Української Держави

Я, Гетьман всієї України, протягом семи з половиною місяців усі свої сили клав на те, щоби вивести країну з того важкого становища, у котрому вона знаходилася. Бог не дав мені сили впоратися з цим завданням. Нині з огляду на умови, що склалися, керуючись винятково благом України, від влади відмовляюся. Павло Скоропадський. 14 грудня 1918 року, місто Київ

Основні причини падіння гетьманату:відсутність численної дієздатної регулярної української армії;посилення впливу в Українській державі російських консервативних кіл;відновлення в державі поміщицького землеволодіння;вузька соціальна база гетьманату;підкорення соціально-економічної політики інтересам панівних верств та окупаційної влади; скрутне становище трудящих; наростання напруженості у суспільстві та формування організованої опозиції;поразка Німеччини та її союзників у Першій світовій війні

«Історичний буревій»

Проблемне питання: Гетьман П. Скоропадський « Політичний перевертень», «Диктатор» чи «Патріот »?«Займи позицію»

Домашнє завдання1. Прочитати параграф 11.2. Вивчити конспект3. Підготувати 5 питань до теми за «Таксономією Блума»

Використані джерелаhttps://shkola.in.ua/2268-istoriia-ukrainy-10-klas-sorochynska-2018.html підручник Сорочинська 10 класhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-getmanat-p-skoropadskogo-266268.html Tokaruk Svitlana Ivanivnа