прикладка стосується особового займенникаІ, ось він, Київ, за валами він!.. (Л. Костенко). Умови відокремлення прикладок. Прикладки відокремлюємо (виділяємо інтонацією, ставимо кому чи тире), якщо: Приклади. Завершенням їхньої подорожі була Нова Каховка - славетне молоде місто (О. Гончар). Золотими куполами ще здалеку вітає нас славетна столиця - Київ (О. Довгий). У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов (М. Рильський).Івась, як менший, завжди терпів від Карпа (Панас Мирний). (Терпів, бо був меншим)прикладка поширена і стоїть після означуваного іменника (часто власної назви)одинична прикладка стоїть після означуваного слова і має додаткове самостійне значенняприкладку приєднуємо до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), на ім'я, родом, за національністю, так званий тощоприкладка, яку приєднано за допомогою сполучника як, має додатковий відтінок причини
На письмі відокремлені прикладки виділяємо комами, рідше - тире. Тире ставимо, якщо:прикладка стоїть у кінці речення (щоб відрізнити прикладку від однорідних членів речення);автор хоче підкреслити значення прикладки. Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів - почесна варта весни (О. Гончар). НАПРИКЛАД: В інших випадках прикладку відокремлюємо комою