Леся Українка, справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач, народилася 25 лютого 1871 року на Волині в місті Новограді-Волинському. Мати — письменниця Олена Пчілка (псевдонім) (29 липня 1849 - 4 жовтня 1930) Ольга Петрівна Косач;Батько - Петро Антонович Косач — юрист. У сім'ї було 6 дітей. Лариса Петрівна була надзвичайно обдарованою дитиною. У чотири роки вона навчилася читати. А у п'ять років уже написала листа своєму дядькові. Робота над новим
В дев'ять років вона вже писала вірші. І свій перший вірш «Надія» присвятила тітці Олені. У тринадцять почала друкуватись. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» було опубліковано два вірші («Конвалія» і «Сафо»). У дванадцять років вона дуже захворіла. Через хворобу Лесю до школи не віддали. Однак завдяки матері вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала більше десяти мов. У 6 років Леся навчилася вишивати і вишила батькові сорочку. З п'яти років вона почала грати і складати маленькі музичні п'єси.