Завдання:- повторити відомості, засвоєні у середній школі, про різновиди української лексики з точки зору походження, сфери застосування й активності використання; закріпити поняття про застарілі, запозичені слова; вчитися застосовувати і розпізнавати у мовленнєвому потоці різні групи української лексики; вчитися використовувати їх у власному мовленні.
Архаїзми. Архаїзмами (від грец. άρχαίοζ — старовинний, давній) у загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. У більш точному розумінні до архаїзмів належать слова, що називають такі предмети чи поняття, які самі по собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються іншими словами. УСТА - ГУБИ,РОТ ПЕРСТ - ПАЛЕЦЬ
ІсторизмиІсторизми – це поняття, які зникли у процесі історичного розвитку: гетьман, волость, лихвар. Деякі слова виходять з ужитку, старіють, тому що зникають позначувані ними предмети, події, явища, поняття. Такі слова називають матеріальними архаїзмами або історизмами. Історизми не мають у сучасній мові синонімів. Називають предмети, яких уже немає. Зображують факти минулих років.
За походженням слова́ поділяються на власне українські та запози́чені з інших мов. Словниковниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас,аудиторія, конституція), німецької (бутерброд, солдат), англійської (баскетбол, дизайн), французької (кашне, пюре, пальто), італійської (соло, тріо, акорд) та інших.